Ухвала суду № 83964261, 29.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.08.2019

Справа № 320/6370/19

Провадження №1-в/320/308/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29» серпня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

при секретарі - Бондаренко Г.В.,

за участю прокурора – Фурманенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання ОСОБА_1 про зарахування терміну попереднього ув`язнення у строк покарання згідно зі ст. 72 КК України в редакції, визначеній Законом України від 26.11.2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання»,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 05 серпня 2019 року надійшло клопотання ОСОБА_1 про зарахування їй строку попереднього ув`язнення за вироком Токмацького районного суду Запорізької області на підставі ст. 72 КК України, в редакції, визначеній Законом України від 26.11.2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають два дні позбавлення волі.

Від засудженої ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд клопотання без її участі.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання засудженої, посилаючись на відсутність передбачених чинним законодавством підстав.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, суд вважає, що клопотання засудженої не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 23 листопада 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 389 КК України та призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнено ОСОБА_1 від покарання за ч. 2 ст. 389 КК України як особу, до якої не може бути призначене жодне з передбачених вказаною нормою покарань. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, за правилами передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 17.03.2016 року та призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 років і 3 днів позбавлення волі. Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили не обирався. Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання.

Вказаний вирок набрав законної сили 24 грудня 2016 року.

Відповідно до копії протоколу затримання особи, ОСОБА_1 була затримана 18 січня 2017 року.

Оскільки засуджена ОСОБА_1 була затримана після набрання вироком законної сили та фактично під вартою до вступу вироку в закону силу не перебувала, підстави для застосування ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції від 24.12.2015 року, якою передбачено зарахування терміну попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відсутні.

Відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.

Згідно з п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання про вирішення питання, пов`язаного з виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п.п.10, 11, 13 ч.1 ст.537 цього Кодексу.

Попереднє ув`язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили. У зв`язку із цим не підлягає зарахуванню у строк попереднього ув`язнення термін слідування під вартою засудженої особи із слідчого ізолятора до установи виконання покарань, тобто термін від дати набрання обвинувальним вироком законної сили до дати прибуття до місця відбуття покарання.

Таким чином, суд вважає, що положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIIІ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року не підлягають застосуванню до засудженої ОСОБА_1 , оскільки її було затримано після набрання вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 23.11.2016 року законної сили та під час досудового розслідування та судового провадження вона не була затримана, та до неї не застосовувалося попереднє ув`язнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 72 КК України, ст.ст. 372, 537, ст. 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зарахування терміну попереднього ув`язнення у строк покарання згідно ст. 72 КК України в редакції, визначеній Законом України від 26.11.2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» – відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

СУДДЯ: