Ухвала суду № 83963606, 02.09.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/3718/19

Номер провадження 1-кп/235/584/19

У Х В А Л А

02 вересня 2019 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Варибруса В.А.

секретаря Подлєсної О.А.

за участю прокурора Карпова Д.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Дорофієнка В.В.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, українця, громадянина України, раніше не судимого, що має середню освіту, неодруженого, номера обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованого батальйону військової частини - польова пошта В2731, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.396, ч.2 ст.289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У підготовчому судовому засіданні прокурор Карпов Д.В. заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_1 .

В обґрунтування зазначеного клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється та обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.396 та ч.2 ст. 289 КК України і відносно нього існують ризики, передбачені у п.п. 1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне провадження, а також продовжити покладені на нього обов`язки.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Дорофієнко В.В. не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , але просили скасувати обов`язок не відлучатися з м. Кропивницький, без дозволу прокурора, оскільки ОСОБА_1 працевлаштувався на посаду менеджера з організації консультативних послуг у ФО-П ОСОБА_3 і його робота пов`язана з частими виїздами за межі м. Кропивницький та Кропивницької області.

Потерпіла ОСОБА_2 поклала вирішення клопотання прокурора на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані; перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи ризики, визначені у п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор у даному кримінальному провадженні, судом встановлено наступне.

З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 тривалий час в період з 2014 по 2018 р.р. переховувався від органів досудового розслідування, втік з місця події, залишив військову службу, здійснив спробу знищити військову форму. Крім того, ОСОБА_1 , в якості підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за п.6,12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України, з 24.10.2014 року перебував у розшуку у кримінальному провадженні № 12014050410002379, з якого було виділене дане кримінальне провадження і з цього приводу була заведена оперативно-розшукова справа № 42-102 від 28.10.2014. Після цього, ухвалою слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24.10.2014 було надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу. Згідно з положеннями ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст. 289 КК України відноситься до тяжких злочинів, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої, а злочин, передбачений ч.1 ст. 396 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості і передбачає найбільш суворе покарання у виді позбавлення волі до трьох років.

Тому суд приходить до висновку про доведеність прокурором ризику переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на тяжкість можливого покарання, у разі визнання його винуватим, а також надані прокурором докази, які свідчать про фактичне переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду упродовж 2014-2018 рр.

Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні не доведений прокурором, оскільки прокурором не надано на його підтвердження жодних доказів, які б свідчили про таку можливість. Більш того, суд вважає, що після спливу близько п`яти років від дня вчинення інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень ймовірність вчинення обвинуваченим дій, передбачених у п.3 ч.1 ст.177 КПК України істотно зменшилася і фактично відсутня. Крім того, прокурором не зазначено конкретних свідків щодо яких існує зазначений ризик.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також залишився недоведеним прокурором, оскільки кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_1 фактично вчинювалися одночасно у 2014 році. Це ж стосується, хоча і враховується судом при вирішенні заявленого клопотання, і посилання прокурора на наявність відносно ОСОБА_1 іншого кримінального провадження, у якому він є обвинуваченим за ч.1 ст.408 КК України за № 42019051100000110,. Отже, достатніх та необхідних доказів з приводу схильності обвинуваченого до вчинення злочинів та наявності не знятих і не погашених у обвинуваченого судимостей прокурором не надано.

Отже, судом відносно ОСОБА_1 встановлено наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.396, ч.2 ст.289 КК України, які є достатніми та обґрунтованими саме для цілей продовження запобіжного заходу, а також наявність ризику переховування від суду, що передбачений у п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно з ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора, який довів підстави та мету продовження запобіжного заходу та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 20 год.00хв по 06год.00хв. наступної доби.

Також суд вважає за необхідне продовжити покладені на ОСОБА_1 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України обов`язки і не скасовувати обов`язок не відлучатися за межі м. Кропивницький без дозволу прокурора, оскільки обвинуваченим та його захисником не надано жодних доказів на підтвердження того, що професійна діяльність ОСОБА_1 на посаді менеджера з організації консультативних послуг пов`язана з постійними виїздами за межі м. Кропивницький чи Кропивницької області і існують складнощі в отриманні дозволу прокурора.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 314 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Карпова Д.В. про продовження запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, громадянина України, заборонивши йому залишати житло у період з 20 год.00хв по 06год.00хв. наступної доби. за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та виконувати наступні обов`язки:

- не відлучатися з м. Кропивницький, без дозволу прокурора;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності;

Строк дії ухвали - 2 місяці, до 02.11.2019 включно.

По закінченню цього строку ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та встановлені обов`язки припиняють свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Варибрус