Рішення № 83962264, 12.08.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/102/2019

Справа №359/5011/17

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бориспільської міської ради Київської області, Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району», приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко Лідії Євгеніївни, треті особи приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Дідок Валентина Василівна, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно в порядку спадкування -

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_4 . На день смерті ОСОБА_4 проживала разом ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є дочкою та єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_4 Спадкове майно складається з будинку з надвірними будівлями, який розташовується в АДРЕСА_2 , який був придбаний на підставі нотаріально посвідченого договору від 22 травня 2002 року. При зверненні позивача до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно. Крім цього, було з`ясовано, що будинок, залишений в спадщину належить ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 29 березня 2017 року та від 22 березня 2017 року, посвідчених приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко Л.Є. Тому з метою захисту порушених прав позивач змушена звернутися до суду шляхом подання даної позовної заяви до суду про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності в порядку спадкування за законом, оскільки в нотаріальному порядку оформити своє право власності на спадщину позивач не може. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_2 , а також витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_2 .

В ході підготовчого провадження ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, якою просила також визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33269263 від 29 грудня 2016 року та скасувати запис №18399308 від 27 грудня 2016 року про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 на будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_2 ; визнати недійним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34400197 від 22 березня 2017 року та скасувати запис №19579416 від 22 березня 2017 року про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на Ѕ частку будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_2 ; визнати недійним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34512923 від 29 березня 2017 року та скасувати запис №19697892 від 29 березня 2017 року про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на Ѕ частку будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_5 позов підтримали у повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та просили суд його задовольнити.

Представник Бориспільської міської ради Яцько В.О. також підтримала пред`явлений позов та не заперечувала проти його задоволення.

Відповідачі ОСОБА_2 та КП «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району», а також треті особи приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко Л.Є. та приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Дідок В.В., ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися та про своє ставлення до пред`явленого позову суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що пред`явлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 Це підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого на її ім`я, серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.14).

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

За час свого життя ОСОБА_4 заповіт не склала, тому після її смерті спадкування здійснювалось за законом. Єдиною спадкоємицею за законом є позивач, дочка ОСОБА_4 Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження позивача (т.1 а.с.16), копією свідоцтва про укладення шлюбу, внаслідок якого позивач змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (т.1 а.с.20), а також відповідними копіями свідоцтва про шлюб та про розірвання шлюбу спадкодавця, згідно яких вона тричі змінювала своє прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 » (т.1 а.с.15,17-20).

У відповідності до ч.1, ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини подати заяву про прийняття спадщини.

З копії спадкової справи №11/2017, заведеної приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дідок В.В., вбачається, що ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини в межах встановленого шестимісячного строку (т.1а.с.56 зворот-57). Таким чином, вона прийняла спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_4

Саме у такий спосіб ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 .

Всупереч цьому, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_2, позивач не може. Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31 травня 2017 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що позивач не надала правовстановлюючий документ на будинок. Оскільки, договір купівлі-продажу від 22 травня 2002 року не є підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину. Крім цього, нотаріусом було з`ясовано, що будинок, залишений в спадщину позивачу, належить ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі продажу від 29 березня 2017 року та від 22 березня 2017 року, посвідчених приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко Л.Є. (т.1 а.с.70 зворот -71).

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 22 травня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Л.Є., зареєстрованого в реєстрі за №2349 (т.1 а.с.23-24).

В подальшому ОСОБА_4 у встановленому законом порядку зареєструвала за собою право власності на вказаний будинок, що підтверджується відміткою про реєстрацію права власності на договорі купівлі-продажу в Бориспільському міському Бюро технічної інвентаризації, про що в реєстрову книгу внесено запис під №45 стор.301 (т.1 а.с.65).

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з положенням ч.3 та ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Станом на час укладення ОСОБА_4 договору купівлі-продажу спірного будинку державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 .

За змістом п.1.3 та п.3.11 Тимчасового положення державна реєстрація прав проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Після внесення запису до відповідного розділу Реєстру прав реєстратор БТІ видавав витяг про державну реєстрацію прав, який є невід`ємною частиною правовстановлювального документа, а у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на правовстановлювальному документі також робить відмітку (штамп) про державну реєстрацію прав за встановленою формою.

Таким чином ОСОБА_4 у встановленому законом порядку набула право власності на спірний житловий будинок. Дана обставина також підтверджується довідкою КП «Бориспільське БТІ» №529 від 24 травня 2017 року, згідно з якою станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 22 травня 2002 року (т.1 а.с.31).

Разом з цим, однією з підстав для відмови позивачу у видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом вказано те, що власником спірного житлового будинку є ОСОБА_2 згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, на підставі договору купівлі-продажу Ѕ частки житлового будинку від 22 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко Л.Є. та зареєстрованого в реєстрі за №190. ОСОБА_12 , який діяв від імені ОСОБА_3 , відчужив на користь ОСОБА_2 Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_2 (т.1 а.с.122-123).

На підставі іншого договору купівлі-продажу Ѕ частки житлового будинку від 29 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко Л.Є. та зареєстрованого в реєстрі за №213. ОСОБА_12 , який діяв від імені ОСОБА_3 , відчужив на користь ОСОБА_2 Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_2 (т.1 а.с.91-92).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.34-35) ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 .

У Витязі з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності №77419369 від 29 грудня 2017 року вказано, що право власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_2 було зареєстровано КП «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» на підставі: технічного паспорту, виданого 25 травня 2016 року ФОП ОСОБА_13 ; договору на право користування землею від 21 січня 2003 року та рішення органу місцевого самоврядування №130 від 23 лютого 2004 року Бориспільська міська рада Київської області.

Разом з цим, згідно листа Бориспільської міської ради Київської області №12-33-545 від 08 лютого 2018 року у виконавчому комітеті Бориспільської міської ради відсутній договір на право користування землею від 21 січня 2003 року за адресою: АДРЕСА_2 . Більше того, 23 лютого 2004 року засідання сесії міської ради та виконавчого комітету не проводилося (т.1 а.с.196).

Крім цього, до реєстраційної служби Бориспільської міської ради Київської області не надходили документи, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1138208932105 (т.1 а.с.197).

Незважаючи на ту обставину, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2018 року у КП «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» було витребувано реєстраційну справу та документи на підставі яких було здійснено запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 18399308 від 27 грудня 2016 року про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірний житловий будинок (т.1 а.с.171-173).

Вказані витребувані судом документи не були направлені до суду. В ході особистого прийому в керівника КП «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» представнику позивача ОСОБА_5 було роз`яснено, що реєстраційна справа щодо реєстрації за ОСОБА_3 була направлена до Бориспільської міської ради, на території якої знаходиться об`єкт нерухомого майна.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 не набув у передбачений законом спосіб право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 . У зв`язку з цим, ОСОБА_3 не мав права відчужувати вказаний будинок на користь ОСОБА_2 .

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ч.5 ст.1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

У відповідності до положення ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ст.396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України, в тому числі і на витребування цього майна від добросовісного набувача.

Таким чином, оскільки, судом встановлено, що спірний житловий будинок був відчужений поза волею позивача, тому вона має право вимагати відновлення свого права на нього. Прийнявши в установленому законом порядку спадщину позивач з часу її відкриття набула речові права на успадкований житловий будинок, в тому числі - право володіння та право користування ним і, відповідно, право на захист цих прав. Право розпорядження зазначеним будинком виникне в позивача з часу державної реєстрації його права власності на квартиру, згідно вимог ч.2 ст.1299 ЦК України.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У відповідності до положення ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Тому, суд вважає, що з метою відновлення порушених прав позивача належить визнати недійсними рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З огляду на положення ст.1218 ЦК України право на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене ч.1 ст.388 ЦК України, переходить до спадкоємця власника.

Враховуючи, що у судовому засіданні позивачем доведено, що спірний житловий будинок вибув з її володіння поза її волею. Тому вказаний житловий будинок підлягає витребуванню у ОСОБА_2 саме на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись абз.3 ч.2 ст.331, ч.1 ст.388, ст.392, ст.396, ст.1218, ч.1, ч.3, ч.5 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України, ч.3 та ч.4 ст.3, ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абз.2 ч.1 ст.19, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 13269263 від 29.12.2016 року та скасувати запис №18399308 від 27.12.2016р. про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 на будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_2 .

Визнати недійсними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34400197 від 22.03.2017р. та скасувати запис №19579416 від 22.03.2017р. про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на Ѕ частку будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_2 .

Визнати недійсними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34512923 від 29.03.2017р. та скасувати запис №19697892 від 29.03.2017р. про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на 1/2 частку будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_2 .

Визнати право власності у порядку спадкування за законом за ОСОБА_14 на будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_2 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ;

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду - 22 серпня 2019 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський