Ухвала суду № 839619, 04.06.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

04.06.07 Справа № 5/1-18/1А

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Гунька О.

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Камянка- Бузькому ра-ні від 27.03.07 № 2864-10-0

на постанову господарського суду Львівської області від 19.03.07

у справі 5/1-18/1А

за позовом ЗАТ» Камянка- Бузький завод продовольчих товарів»

доДПІ у Камянка- Бузькому ра-ні

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача- Сеньків А.

від відповідача- Квасниця Н.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Львівської області

від 19.03.07 по даній справі задоволено позов ЗАТ» Камянка- Бузький завод продовольчих товарів». Скасовано податкові повідомлення- рішення від 11.07.06 № 0001562301/0, від 08.11.06 № 0001562301/2 та № 0001872301/2.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, відповідач

подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову

суду з підстав порушення норм матеріального права, зокрема

п.п 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств»від 28.12.94.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

За результатами проведеної планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ЗАТ «Кам'янка-Бузький завод продовольчих товарів» (Акт № 43/23-0/22357629 від 27.06.2006 року)прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.07.2006 року за № 0001562301/0, за яким Позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 41 724,00 грн. та фінансові санкції у розмірі 13 160,00 грв. Зокрема в акті перевірки, відповідачем зазначено, що 04травня 2005 року, Позивач, на підставі господарського договору поставки № Ф17-05 від 02.05.05. придбав у ТзОВ «Фабіана»товарно-матеріальні цінності на суму 69993,38 грн, в т.ч. ПДВ. /видаткова накладна №0405-84 від 04.05.2005 року, податкова накладна № 0405-84 від 04.05.05/.

При цьому Відповідач вказує, що згідно додаткової угоди №1 від 13.09.05 року до договору поставки № Ф17-05 від 02.05.05., розрахунок за придбані товарно-матеріальні цінності було проведено шляхом передання ТзОВ «Фабіана», на суму заборгованості, простого безвідсоткового векселя № 7332536516198 датою складення від 20.09.2005 року, зі строком платежу за пред'явленням. Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.06.05. державну реєстрацію ТзОВ «Фабіана» скасовано.

У березні-квітні 2005 року, Позивач на підставі господарського договору поставки № 01/03/15 від 01.03.05. придбав у ТзОВ «Матіф» товарно-матеріальні цінності на суму 113707,56 грн., в .т.ч. ПДВ та на суму 63293,01 грн, в.т.ч. ПДВ. Розрахунок за придбані товарно-матеріальні цінності проведено частково у грошовій формі - на суму 77000,57 грн. (банківська виписка №273 від 20.10.2005 року), а частково на підставі додаткової угоди № 1 від 01.03.2005 до господарського договору поставки № 01/03/15 від 01.03.05., шляхом передання ТзОВ «Матіф»простого безвідсоткового векселя № 7332536515104 датою складення від 29.11.2005 року, на суму 100000,01 грн. з датою платежу за пред'явленням. Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.06.05. державну реєстрацію ТзОВ «Матіф», скасовано.

Тобто, апелянт вважає, що оскільки державну реєстрацію ТзОВ «Фабіана»та ТзОВ «Матіф»скасовано згідно з рішеними господарського суду, то додаткова угода №1 від 13.09.05 до господарського договору поставки № Ф17-05 від 02.05.05 року укладена з ТзОВ «Фабіана»є недійсною, безвідсотковий вексель № 7332536516198 на суму заборгованості зі строком платежу за пред 'явленням виданий безпідставно; кошти в сумі 77000,57 грн. перераховані ТзОВ «Матіф»по господарському договору поставки № 01/03/15 від 01.03.05 неправомірно, додаткова угода № І від 01.03.05. до господарського договору поставки № 01/03/15 від 01.03.05 є недійсною, безвідсотковий вексель № 7332536515104 на суму 100000,01 грн. з датою платежу за пред 'явленням переданий ліквідованому підприємству (ТзОВ «Матіф») безпідставно.

У зв 'язку з цим Відповідач прийшов до висновку про те, що кредиторська заборгованість Позивача перед ТзОВ «Фабіана»у розмірі 69993,38 грн. та перед ТзОВ «Матіф»у розмірі 177000,58 грн. безпідставно не включена до валового доходу підприємства як сума безповоротної фінансової допомоги і Позивач занизив валовий дохід за перше півріччя 2005 року в розмірі 69993.96 грн. за дев'ять місяців 2005 року в розмірі 246993.96 грн. та за 2005 рік в розмірі 246993.96 грн., чим порушив пп.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Однак, із доводами апелянта колегія суддів не може погодитися так як:

Порядок та підстави припинення юридичної особи визначаються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Зокрема, відповідно до ч. 6. ст.. 38 цього Закону, державний реєстратор протягом трьох робочих днів з моменту отримання рішення суду вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи або керівника органу управління, або засновника (учасника) юридичної особи. Згідно ст.ЗЗ Закону, юридична особа є такою, що припинилася з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Таким чином рішення суду про скасування державної реєстрації юридичної особи, само по собі, не може свідчити про те, що юридична особа припинена. Наявність самого рішення суду про скасування державної реєстрації юридичної особи є лише підставою для початку ліквідації юридичної особи (зокрема підставою для призначення ліквідаційної комісії), а не фактом, що свідчить про припинення юридичної особи. До внесення запису про припинення юридичної особи у Єдиний державний реєстр, ця юридична особа ще існує, навіть у тому випадку, коли є судове рішення про скасування її державної реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 60 ГК України, ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості товариства, що ліквідовується. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно товариства, розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс.

У відповідності до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог закону та договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Таким чином, проведення грошових розрахунків чи розрахунків у вексельній формі з юридичною особою, державну реєстрацію якої скасовано рішенням суду, до моменту внесення запису про припинення цієї юридичної особи у Єдиний державний реєстр, є цілком правомірним. Необхідність проведення таких розрахунків обумовлюється проведенням ліквідації юридичної особи та вимогами належного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 19.01.2007 за № 21-10/290-1 та за № 21-10/290-2, станом на 01.01.2007 року у ЄДРПОУ значиться ТЗОВ «ФАБІАНА»та ТзОВ «МАТІФ», що підтверджує безпідставність доводів апелянта про те, що ці підприємтва ліквідовані.

Щодо доводів апелянта що вищезгадані угоди є недійсними, слід зазначити, шо встановлюючи презумпцію правомірності правочину, ст. 204 ЦК України вказує, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Чинне цивільне та господарське законодавство не відносить до категорії нікчемних правочинів ті договори, які існують з юридичними особами, що перебувають у стадії ліквідації. Винесення судового рішення про скасування державної реєстрації юридичної особи також не є підставою для віднесення договорів укладених з цією юридичною особою до категорії нікчемних.

Щодо твердження Відповідача про те, що суми заборгованості перед ТзОВ «ФАБІАНА»та ТзОВ «МАТІФ»є сумами безповоротної фінансової допомоги, то такі твердження є безпідставними так як відповідно до пп. 1.22.1. п.1.22. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості перед іншою особою, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності. При цьому законодавство не пов'язує визначення безповоротної" фінансової допомоги ні з припиненням юридичної особи - кредитора ні з винесенням судового рішення про скасування її реєстрації.

З огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, постанова прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалив:

Постанову господарського суду Львівської області від 19.03.07 у справі № 5/1-18/1А залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Суддя-доповідач Р. Марко

Судді С. Бойко

Т. Бонк