Рішення № 83960196, 08.08.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3213/18

2/215/239/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі : головуючого, судді - Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Пономаренко М.В.

представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2 .

відповідач - ОСОБА_3

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 у м. Кривому Розі, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення безбідставно отриманих грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2018 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

В обґрунтування позову позивач вказує, що у квітні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до нього з проханням надати їй у позику грошові кошти, мотивуючи свою потребу скрутним матеріальним становищем, що вона не може визначити конкретну суму, у зв`язку з чим між ними була досягнута усна домовленість. ОСОБА_3 на першу вимогу зобов`язалась повернути отримані гроші. Зазначено, що після припинення виплат позивач і відповідач укладуть письмовий договір позики, в якому зафіксують загальну суму отриманих коштів. Грошові кошти за період з 24.07.2015 року по 14.02.2017 року в сумі 18100,64 грн. ОСОБА_3 не повернуті. Тому позивач просить стягнути вказану суму з відповідача.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та призначений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02 жовтня 2018 року ОСОБА_3 суду надала відзив на позов, в якому вказала, що відносини між сторонами носили характер позашлюбних стосунків, які тривали з квітня 2014 року до 21 лютого 2017 року. ОСОБА_4 було важливо, щоб визнавали його спроможність утримувати її та її дитину, тому він окрім прикрас, речей, парфумів, також допомагав грошима. Природу своїх дій ОСОБА_4 окреслив як подарунки, про що свідчить СМС-повідомлення, додані як доказ по справі (а.с. 91). Заявлений позов ОСОБА_3 не визнає, вважає, що набула право на грошові кошти на підставах, які не заборонені законом. Раніше ОСОБА_4 вже звертався в суд з аналогічним позовом але Апеляційний суд відмовив ОСОБА_4 в задоволенні його позову за відсутністю доказів на підтвердження укладання договору позики. ОСОБА_4 знову звертається в суд частково змінивши правові підстави та розмір коштів. Враховуючи такі чинники, як проміжок часу, впродовж якого здійснювався переказ грошових коштів, їх систематичність, вважає що все це свідчить про добросовісність волевиявлення щодо передачі грошей як допомоги та в дар, і тому, у відповідності до ч.1 ст. 1215 ЦК України, поверненню не підлягає (а.с.79-83).

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Позивач ОСОБА_4 в суд не з`явився. Про дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги від 01 червня 2018 року (а.с.31-33) в судовому засіданні позов підтримав, пояснивши, що на весні 2017 року ОСОБА_4 неодноразово звертався до ОСОБА_3 з пропозицією, а потім - вимогою про укладення письмового договору позики, відпловідач відмовилась. ОСОБА_4 стверджує про відсутність у нього волевиявлення на момент передання грошових коштів в якості подарунку. У зв`язку з тим, що письмовий договір позики відсутній, просить суд стягнути із ОСОБА_3 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 18100,64 грн. у відповідності до ст.1212 ЦК України, тому як відсутні правові підстави, тобто договір позики, який ОСОБА_3 відмовилась укладати.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що тривалий час з позивачем перебувала в близьких стосунках. Частину отриманих нею коштів від позивача, які позивач перераховував на її особистий рахунок, вона вважала подарунком, що підтверджується чеком, в якому сам позивач вказує, що перераховані гроші є подарунком. Іншу частину коштів було витрачено спільно у побуті (продукти харчування та інше). Крім цього, відповідач за власні кошти орендувала квартиру, в якій вона з сином та відповідачем мешкали. Але патологічна ревність зруйнувала їх відносини остаточно. З метою помсти, позивач обрав шлях шантажу та штучно перекручує факти, акцентуючи увагу на надання їй грошових коштів, не вказуючи обставини їх особистих стосунків у цей період, та надання грошових коштів. Вже мало місце звернення в суд з позовом про стягнення коштів, отриманих за переказами. Апеляційний суд відмовив в задоволенні його позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги № 25 від 01.08.2018 року (а.с.57)) в судовому засіданні, в позові ОСОБА_6 просить відмовити, пояснила, що ОСОБА_3 отримувала від позивача грошові кошти на підставах, що не заборонені законом, тому як знаходилася з останнім в близьких стосунках. Позивач всіляко виказував свої почуття, у різний спосіб під час спільного проживання, також одарюючи її подарунками. Сам позивач окреслив природу своїх дій як подарунки, про що свідчить чек, який зберігся, і в якому сам позивач вказує, що перераховані гроші це «подарунки». Кошти витрачалися на придбання харчів, в тому числі і для позивача. ОСОБА_4 в майбутньому мріяв, що відповідачка народить йому дитину, про що свідчить роздруківка СМС-повідомлень, тому просить суд відмовити позивачу у позові в повному обсязі.

Судом встановлені обставини спірних правовідносин на підставі досліджених судом доказів: позивач ОСОБА_4 здійснював переказ грошових коштів на банківську картку ОСОБА_3 через Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» у період з 23.07.2015 по 14.02.2017 що підтверджується платіжними квитанціями (а.с.8-29);

20 березня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_3 з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 29 391, 64 грн. як суми боргу (а.с.30);

17 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернувся в Тернівський районний суд м. Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики за період з 16.04.2014 по 14.02.2017, в якому сума позики складала 29391,64грн., та який було задоволено. Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 червня 2017 року було скасоване, та ухвалено нове рішення, яким в позовних вимогах ОСОБА_4 було відмовлено. (а.с.85-87);

СМС-повідомлення, надіслані позивачем відповідачу, підтверджують, що грошові кошти надавалися відповідачу як подарунок (а.с.89,91); СМС - повідомленнями та фотографіями, на яких сумісно зображені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з її родиною (а.с.92-101).

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що приходиться колишньою дружиною батька відповідача, мала дружні стосунки зі сторонами у справі з 2014 року. При першому знайомстві з позивачем, останній відрекомендувався як майбутній чоловік відповідача. Неодноразово у сімейному колі проводили вільний час, святкували Новий рік та інші свята. Позивач та відповідач поводили себе як подружжя. Згодом відповідач повідомила, що він не є її чоловіком та батьком дитини, але мають намір одружитися. Була свідком того, що коли знаходилася з відповідачем у магазині, позивач переводив кошти для здійснення відповідачем розрахунків та один раз особисто приїздив для цих цілей. Також відпочивали разом на турбазі, тобто позивач протягом усього часу спілкування з ним поводив себе як чоловік відповідача. Але у зв`язку з тим, що позивач мав сім`ю, та не визначився у стосунках, відповідач розірвала з ним відносини, що спонукало останнього звертатися в суди.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що працює вихователькою в дитячому садку, в який позивач та відповідач приводили дитину. Позивач особисто надавав кошти у батьківський комітет. Обидва мешкали в орендованій квартирі по АДРЕСА_1 , поруч з її місцем проживання. Знайома з відповідачем та позивачем з 2013 року, і спочатку вважала їх чоловіком та дружиною. Але після встановлення дружніх стосунків довідалась, що позивач перебуває у шлюбі та має іншу сім`ю, проте має намір розірвати шлюб для укладання шлюбу з відповідачкою.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами по справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці обставини встановлюються такими засобами, зокрема показаннями свідків, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно до положень ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок

Є встановленим, що відповідач надавав матеріальну допомогу відповідачу без будь - яких застережень з його боку, що підтверджується СМС - повідомленнями, в яких позивач висловлював намір про утворення сім`ї з відповідачем, що узгоджується поясненнями свідків про проживання в орендованій позивачем квартирі, про особистий характер стосунків з відповідачем і піклування над її сином, надання матеріальної допомогу добровільно, особисто сплачував кошти до батьківського комітету дитячого садка, що підтверджується як СМС-повідомленням, надіслані позивачем відповідачу, що грошові кошти надавалися відповідачу, як подарунок.

У суда немає сумніву у добросовісному волевиявленні з боку позивача у наданні грошових коштів відповідачу, та враховуючи вище наведене суд не вбачає, що мала місце помилка, обман, випадковість та інше, тому звернення в суд з позовом про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів суд вважає надуманим за відсутністю доказів на підтвердження безпідставності отримання грошових коштів.

Відповідно до статті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, тому посилання позивача на статтю 1212 ЦК України, щодо безпідставно набутих грошових коштів відповідачем, є безпідставним, тому суд у задоволені позову відмовляє з причин недоведеності.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови у задоволенні позову на позивача. Тому, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.4, 12, 19, 76, 81, 229, 263, 265, 274, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення безбідставно отриманих грошових коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 19 серпня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: