Ухвала суду № 83959815, 22.08.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3388/19

Провадження № 1-кп/0182/777/2019

У Х В А Л А

22.08.2019 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого –судді Клименко І.В.,

секретар судового засідання Степанова О.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2019 за № 12019040340000794, 22.03.2019 за № 12019040340000773 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , дата народження: рік – 1995, місяць – березень, число - 13, місце народження – с. Кірове, Нікопольського району, Дніпропетровської області, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309 КК України

за участю сторін судового провадження

прокурора Ліхолата Р.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Чуприни Т.Ю.,

в с т а н о в и в:

Прокурор Нікопольської місцевої прокуратури Шевчук А.М. 20.05.2019 надіслав до Нікопольського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 24.03.2019 за № 12019040340000794 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено до 23.08.2019.

В підготовчому судовому засіданні потерпілий присутнім не був, про час та місце проведення був повідомлений належним чином, клопотання про обов`язкову участь у підготовчому судовому засіданні не надходило, тому справу розглянуто за його відсутності.

Ухвалою від 24.05.2019 було призначено підготовче судове засідання на 24.06.2019, яке в подальшому відкладалось.

Крім того, прокурор Нікопольської місцевої прокуратури Гаврилюк Ю.В. 21.05.2019 надіслав до Нікопольського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 22.03.2019 за № 12019040340000773 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309 КК України.

По даному кримінальному провадженню запобіжний захід не застосовувався.

Ухвалою від 24.05.2019 було призначено підготовче судове засідання на 24.06.2019, яке в подальшому відкладалось.

Вислухавши сторін судового провадження, суд вважає, що справи можуть бути призначені до судового розгляду.

Згідно обвинувальних актів та реєстрів матеріалів досудового розслідування, було зібрано достатньо даних для розгляду кримінальних проваджень у судовому засіданні. Обвинувальні акти відповідають вимогам КПК України. Процесуальних порушень, які перешкоджають розгляду справ, в суді не встановлено. Кримінальні провадження підсудні Нікопольському міськрайонному суду. Підстав для закриття проваджень, передбачених п.4-8 ч.1, ч.2 ст. 284 КПК України, не встановлено.

Учасники судового провадження вважають за можливе призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні одноособово суддею, за участю прокурора, обвинуваченого, захисника.

Прокурором було заявлено клопотання про об`єднання даних кримінальних проваджень, яке підтримано обвинуваченим та його захисником.

Відповідно до ст. 217, 334 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть об`єднуватись матеріали кримінального провадження щодо однієї особи, обвинуваченої у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а тому клопотання прокурора про об`єднання справ підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше двох місяців, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; продовження злочинної діяльності, оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, а також те, що він вчинив новий корисливий злочин в той час, як у провадженні суду вже знаходилось кримінальне провадження по його обвинуваченню; репутація обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та законних джерел доходів.

Обвинувачений та захисник заперечували проти продовження строків тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 – в квартирі, де проживають його мати з вітчимом, посилаючись на те, що обвинувачений зобов`язується дотримуватись умов домашнього арешту, з`являтись до суду за кожною вимогою.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину. ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 р. та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілі якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ „Феррарі-Браво проти Італії”.

Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 та ін).

Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; продовжувати злочинну діяльність, оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів; впливати на потерпілого. Також суд враховує репутацію обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та законних джерел доходів, а також те, що ОСОБА_1 вчинив новий корисливий злочин в той час, як у провадженні суду вже знаходилось кримінальне провадження по його обвинуваченню, по якому йому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що, з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується 23.08.2019, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає, оскільки будь-яких доказів можливості проживання за вказаною ним адресою не надано.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд, слідчий суддя зобов`язаний визначити обвинуваченому розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК.

Враховуючи всі обставини справи, особу обвинуваченого, суд вважає доцільним обрати йому заставу у сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 57 630 грн.

Керуючись ст. 217, 334, 314-315 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Об`єднати справи № 182/3388/19 № 1-кп/0182/777/2019 по кримінальному провадженні № 12019040340000794 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України та № 182/3402/19 № 1-кп/0182/778/2019 по кримінальному провадженні № 12019040340000773 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309 КК України під загальним № 182/3388/19 № 1-кп/0182/777/2019.

Призначити об`єднане кримінальне провадження до відкритого судового розгляду одноособово суддею на „02” вересня 2019 р. о 14.00 год. за участю прокурора, обвинуваченого, захисника.

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою задовольнити, в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити щодо ОСОБА_1 , дата народження: рік – 1995, місяць – березень, число – 13 дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше, ніж на два місяці, тобто до 21 жовтня 2019 р.

Одночасно визначити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави у сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 57 630 грн. для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави і зобов`язаний виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із с. Першотравневе, Нікопольського району, Дніпропетровської обл., в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі нез`явлення його за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов`язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала відповідно до Рішення Конституційного суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019 може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: І. В. Клименко