Рішення № 83957994, 22.08.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1301/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фірма "Ікар-бізнес" - Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Харків до Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Харківська міська рада 2) Департамент контролю Харківської міської ради 3) Адміністрація Московського району Харківської міської ради 4) Інспекція з благоустрою та екології департаменту комунального господарства Харківської міської ради про захист права власності та визнання недійсним акту за участю представників:

від позивача - Савченко С.В. (особисто)

від відповідача - Спасибо В.В.

1 третя особа (ХМР) - Ворожбянов А.М.

2 третя особа (Адміністрація Московського району) - не з`явилась

3 третя особа (Департамент контролю) - Ворожбянов А.М.

4 третя особа (Інспекція з благоустрою та екології) - Ісаєва К.О.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області звернулася Фірма "Ікар-бізнес" - Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Харків з позовом до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" та просила суд:

- визнати недійсним акт-припис від 13.11.2013 р., яким вимагається демонтувати об`єкт нерухомості;

- визнати протиправними дії КП "Харківські теплові мережі" щодо знесення нежитлової будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_1 .

Ухвалою господарського суду від 08.05.2019 р. було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 03.06.2019 р. о 09:30, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи. Підготовче засідання відкладалося та в засіданні оголошувалася перерва з метою виконання завдання підготовчого провадження та забезпечення процесуальних прав сторін.

Ухвалою від 27.06.2019 р. було задоволено заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про залучення у справу третіх осіб, залучено до участі у справі в якості третіх осіб Харківську міську раду, Департамент територіального контролю Харківської міської ради, Адміністрацію Московського району Харківської міської ради та Інспекцію з благоустрою та екології Департаменту комунального господарства Харківської міської ради. Ухвалою від 08.07.2019 р. було замінено третю особу – Департамент територіального контролю Харківської міської ради (м.Харків, м-н Конституції, 7 пов.4, каб. 73) на Департамент контролю Харківської міської ради (м.Харків, м-н Конституції, 7).

У засіданні 24.07.2019 р. було закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті. В судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувалися перерви до 22.08.2019 р.

У призначеному на 22.08.2019 р. судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував, вказував на необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Присутні в судовому засіданні представники Харківської міської ради, Департаменту контролю Харківської міської ради та Інспекції з благоустрою та екології департаменту комунального господарства Харківської міської ради також висловили заперечення проти позовних вимог, просили суд відмовити в задоволенні позову.

Представник Адміністрації Московського району Харківської міської ради у призначене судове засідання з розгляду справи по суті свого представника не направив.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення учасників справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фірма "Ікар-бізнес" - ТОВ є власником частини нежитлової будівлі літ."А-1" в АДРЕСА_1 , 104 на підставі рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2008 по справі 42/92-08 та зареєстроване в КП "Харківське міське БТІ" за реєстр. № 24399478. Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2008 р. по справі №42/92-08 визнано за фірмою "Ікар-Бізнес" товариством з обмеженою відповідальністю (61050 м.Харків, вул.Юр"ївська, 6, код ЄДРПОУ 22706568) право власності на нежитлову будівлю торгівельного павільйону літ."А-1" (приміщення № 1-8), загальною площею 61,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з витягом ЕАС № 078289 від 03.02.2014.

Позивач вказував, що вищезазначена нежитлова будівля є капітальним спорудженням і не є самовільним будівництвом. Будівництво здійснювалось підрядною організацією в 1994 році. Було забетоновано фундамент під колони та кладку стін; стіни - цегляні, несучі конструкції забезпечують надійну експлуатацію об`єкту, на підтвердження чого позивач посилався на технічний паспорт, підрядний договір, акт виконаних робіт від 29.08.1994 р., кошторис витрат на будівництво.

Актом комісії від 17.10.1995 об`єкт нерухомості прийнято до експлуатації. Отримані необхідні погодження на розміщення та експлуатацію об`єкту нерухомості з інженерними та комунальними службами міста в 1998 та 2013 роках. В 2013 році виготовлено паспорт оздоблення фасаду. Для експлуатації вказаної будівлі була відведена земельна ділянка і з фірмою "Ікар-бізнес" - ТОВ укладено договір оренди землі, дія якого неодноразово подовжувалась, право оренди - поновлювалось.

За твердженням позивача, за адресою розташування об`єкту нерухомості літ. "А-1" в м АДРЕСА_2 Харкові, пр. АДРЕСА_1 , 104 було отримано попередження №1609/0/161-13 від 03.10.2013 від імені Адміністрації Московського району Харківської міської ради, без підпису посадової особи, про необхідність демонтажу торгівельного павільйону, належного позивачу на праві приватної власності, за вказаною адресою до 07.10.2013 на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.10.2013. Пунктом 1.1 рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 605 від 02.10.2013 визначеним у рішенні комунальним підприємствам (в даному випадку КП "ХТМ") було надано припис забезпечити звільнення території від безхазяйного майна та самовільно розміщених об`єктів згідно з додатком, п.5 в якому визначений павільйон очікування з вбудованими приміщеннями для дрібно-роздрібної торгівлі по АДРЕСА_1 , 104.

В подальшому на виконання рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №605 від 02.10.2013 з використанням працівників та техніки КП "ХТМ" за участі посадових осіб міської ради, як зазначає позивач, котрі координували дії з демонтажу, в період з 14 по 20 листопада 2013 року належний позивачу на праві приватної власності об`єкт нерухомості літ. "А-1" по АДРЕСА_1 було демонтовано повністю.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2014 по справі №922/123/14 за позовом фірми "Ікар-бізцес" - ТОВ до Харківської міської ради було скасоване рішення виконавчого комітету Харківської міської ради щодо вказаної будівлі та виключено її з переліку самовільно розташованих. Постановами Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 та Вищого господарського суду України від 06.08.2014 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

01 березня 2017 року слідчим Московського ВП ГУ НП в Харківській області Корх І.І. на підставі ухвали Московського районного суду від 27.02.2017 внесені відомості до ЄРДР за заявою про злочин від 15.06.2016 за ч.2 ст.194 КК України (за фактом умисного знищення майна, що завдало шкоду в особливо великих розмірах) за № 12017220470001375. 11.08.2017 р. представник позивача був ознайомлений з матеріалами к.п. №12017220470001375, в результаті чого ним було встановлено, що посадовими особами Харківської міської ради, Адміністрації Московського району ХМР, КП "ХТМ", ТОВ "Ноніус", ТОВ "Новосалтівський ринок" та інших надаються покази, що знесення будівлі літ."А-1" відбулося не на підставі рішення виконкому ХМР, а задля усунення наслідків аварії, якої, як стверджує позивач, насправді не було.

Також, позивач вказував, що органу досудового розслідування було надано акт обстеження ділянки тепломагістралі від 14 листопада 2013 року, акт-припис від 13.11.2013, а також акти №№ 1, 2, 3 про проведене звільнення території через аварійну ситуацію на тепломагістралі, які позивач вважає сфабрикованими документами та зазначає, що жоден з перелічених документів підприємству офіційно не надавався, для участі в обстеженні позивача не запрошували, аварію позивачу ніхто не показував.

Враховуючи викладені обставини, позивач просив суд визнати недійсним акт-припис від 13.11.2013, яким вимагається демонтувати об`єкт нерухомості та визнати протиправними дії КП "Харківські теплові мережі" щодо знесення нежитлової будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_3 Тракторобудівників, 104 АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що згідно з висновком експертного будівельно-технічного дослідження №5553/7673 від 30.07.2015 інженерні комунікації КП "ХТМ" під одноповерховою будівлею лыт. "А-1" по пр. АДРЕСА_1 , 104 в м.Харкові - не проходили.

У відзиві на позовну заяву (вх. 13968 від 07.06.2019 р.) відповідач вказував, що демонтаж майна Позивача був проведений у зв`язку із аварійною ситуацією на трубопроводі, на якому було розміщено майно Позивача, усунення аварії та відновлення підземних комунікацій магістралі без демонтажу в цілому майна Позивача не було можливим. Відповідно до ст.9 Закону України «Про теплопостачання», завданнями державного управління у сфері теплопостачання є забезпечення надійності теплопостачання як одного з необхідних елементів безпеки людини. Згідно ст. 23 Закону У країни «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», роботи з ліквідації аварій теплових мереж виконуються будь-якої пори року і в будь-який час без погодження з власниками або користувачами земельних ділянок з повідомленням їх у дводенний термін після початку ремонтних робіт».

Відповідач наголошував, що згідно ст. 1 Кодексу цивільного захисту України, цей Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій. реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Відповідно до ст. 1 ч. 1 п.24 Кодексу: «24) надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення. спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, шо призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності». Згідно ст. 4 ч. 1 Кодексу, цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період. Нормою ст.7 Кодексу передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян. Відповідно до ст.5 Кодексу, надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків. Так, залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій: 1) техногенного характеру; 2) природного характеру; 3) соціальні; 4) воєнні. Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій: 1) державний; 2) регіональний; 3) місцевий; 4) об`єктовий.

Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями встановлюється Кабінетом Міністрів України. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій затверджені Наказом МНС України від 12.12.2012 № 1400. Відповідно до них припинення теплопостачання споживачів за температури зовнішнього повітря нижче 0 градусів в опалювальний період року через пошкодження магістральних теплових мереж або обладнання комунальних та відомчих котелень від 24 годин - відноситься до надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. N 368. Відповідно до п.1-1 Порядку, під порушенням нормальних умов життєдіяльності розуміється відсутність питного водопостачання, водовідведення, електро-, газо- і теплопостачання (в осінньо-зимовий період) та/або така зміна технічного стану житлового будинку (приміщення), внаслідок якої він став аварійним або не придатним до експлуатації, та/або зміна стану території (об`єкта), внаслідок якої проживання населення і провадження господарської діяльності на території (об`єкті) є неможливим. Згідно п.2 Порядку, залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класифікується як державного, регіонального, місцевого або об`єктового рівня. Відповідно до п.3 Порядку, для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії, як (зокрема) кількість людей, які внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації загинули або постраждали, або нормальні умови життєдіяльності яких порушено. Згідно п.4 абз.3 Порядку, державного рівня визнається надзвичайна ситуація, внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати.

З огляду на зазначене, відповідач стверджував, якщо б своєчасно не було усунуто наслідки аварії, то без опалення в опалювальному сезоні залишились 30 тис. людей (602 мікрорайон), що відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. №368 є надзвичайною ситуацією техногенного характеру державного рівня. Згідно ст. 39 КК України, не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. Відповідно до ст. 18 КпАП України, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Відповідно до 4.4 ст.1166 ЦК України, шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Згідно ст. 1171 ЦК України, шкода, завдана особі у зв`язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що в даному випадку Позивач обрав некоректний спосіб захисту прав.

Також, відповідав зазначав, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, оскільки про факт виникнення аварії Позивач знав на момент звернення до судового експерта (21.05.2015 р.), що вбачається зі змісту висновку експертного будівельно-технічного дослідження №5553/7673 від 30.07.2015. Окрім того, в заяві про скоєння злочину від 15.06.2016 р. (додаток № 22 до позову) Позивач стверджує, що «при проведенні демонтажу нам пояснювали, що необхідно ліквідувати аварійну ситуацію на даній дільниці і знесення є необхідним для цього».

У письмових запереченнях на позовну заяву Адміністрація Московського району Харківської міської ради (вх.16320 від 08.07.2019 р.) заперечувала проти задоволення позовних вимог фірми «ІКАР-БІЗНЕС» - ТОВ у повному обсязі зазначаючи, що твердження позивача про те, що демонтаж об`єктів відбувався на виконання рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 605 від 02.10.2013 р. обґрунтовується листом адміністрації Московського району ХМР від 09.03.17р. № 412/0/161-17 та фактом надання органу досудового розслідування документів, зокрема: акту обстеження ділянки тепломагістралі від 14.11.2013 р., акту-припису від 13.11.2013 р., актів №№ 1, 2, 3 про проведення звільнення території через аварійну ситуацію на тепломагістралі. Але, Адміністрація Московського району Харківської міської ради наполягала, що зміст Листа від 09.03.2017 р. №412/0/161-17 не стосується підстав демонтування павільйону Позивача, не визначає, що такою підставою є рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.10.2013 р. № 605. Кримінальне провадження №12017220470001375 на час розгляду справи не завершене, по суті кримінальна справа не розглянута, доказів винесення вироку у цій справі та/або інших судових рішень, що набули чинності, Позивач не надав, а сам по собі факт залучення тих чи інших доказів до кримінального провадження не є доказом на підтвердження правової позиції Позивача. Оскільки жодним з перелічених Позивачем документів, а саме: акт обстеження ділянки тепломагістралі від 14.11.2013 р., акт-припис від 13.11.2013 р., акти №№ 1, 2, 3 про проведення звільнення території через аварійну ситуацію на тепломагістралі, не визнаний судом сфальшованим, при оцінці цих документів слід виходити з того, що їх зміст відповідає дійсності, оскільки жодного доказу протилежного Позивач не надав.

Адміністрація району наполягає на тому, що демонтаж об`єктів відбувався для усунення аварійної ситуації на тепломагістралі. Ці доводи обґрунтовуються наступними доказами:

- доказ №1: «Типовая 1 карта-задание № 71» від 07.11.2013р. Як зазначено в цьому документі в розділі «Замечания, выявленные при снятии параметров»: «МК 5211 - поступает горячая вода со стороны МК 5210, взята вода на анализ, в камере сильное парение»;

- доказ №2: «Журнал дефектов по оборудованию т/сетей Магистрального района Московского филиала КП «ХТС». В цьому документі в записі № 62 від 07.11.2013 р. зазначено: «МК 5210-5211 800 трещина, заменитъ участок 24 метра»;

- доказ №3: Наказ КП «ХТМ» від 14.11.2013 р. № 551 «Про створення комісії та проведення обстеження тепломагістралі». В цьому документі зазначено: «З метою забезпечення обстеження аварійної ділянки тепломагістралі № 52 2Ду800мм., розташованою по пр АДРЕСА_2 Тракторобудівників, 104 між МК 5210-МК 5211 та встановлення можливості вільного доступу до трубопроводів для виконання аварійно-відновлювальних робіт та здійснення їх заміни...». Наказом була створена комісія, якій було доручено провести комісійне обстеження аварійної ділянки, під час обстеження «...встановити можливість вільного доступу до трубопроводів, а за наявності перешкод — визначитися із заходами по їх усуненню для виконання спеціалістами підприємства аварійно-відновлювальних робіт та здійснення їх заміни на ділянці тепломагістралі № 52 2Ду800мм., розташованою по пр АДРЕСА_2 Тракторобудівників, 104 між МК 5210-МК 5211»;

- доказ № 4: Акт обстеження ділянки тепломагістралі від 14.11.2013 р. В цьому документі зазначено: «Обстеженням підтверджено, що в результаті тривалої експлуатації та зношеності зазначеної тепломагістралі і її арматури, впливу агресивних факторів (поверхневі і зливові води), води КП «Харківводоканал», замулювання каналів), теплова ізоляція порушена, а трубопроводи пошкоджені корозією, що призводить до наднормативних теплових втрат і дефектів на трубопроводах... За результатами гідровипробувань, проведених на зазначеній тепломагістралі, в рамках заходів з підготовки до опалювального сезону 2013-2014 аварійний стан тепломагістралі був підтверджений, що загрожує виносом на поверхню землі води температурою вище 70 С в місцях інтенсивного руху пішоходів і автомобілів, і як наслідок - зупинкою теплопостачання споживачів Салтівського жилого масиву в Московському районі м. Харкова, тому для попередження та уникнення негативних наслідків від аварійної ситуації, потрібна термінова заміна ділянки теплотраси № 52 протяжністю 22 м.п. (2Ду800мм.) між МК 5210 та МК 5211»;

- доказ № 5: лист КП «ХТМ» від 14.11.2013р. № 38-4889, в якому серед іншого зазначено про наступне: «У ході гідровипробувань, проведених на зазначеній тепломагістралі, в рамках заходів з підготовки до опалювального сезону 2013-2014г.г. було виявлено аварійний стан тепломагістралі, що загрожує виносом на поверхню землі води температурою вище 70 С в місцях інтенсивного руху пішоходів і автомобілів, що може спричинити зупинку теплопостачання споживачів Салтівського жилого масиву в Московському районі м. Харкова. Для попередження та уникнення негативних наслідків від аварійної ситуації, потрібна термінова заміна ділянки теплотраси N52 протяжністю 22 м.п. (2Ду800мм.) між МК 5210 та МК 5211 по пр. Тракторобудівників, 104 АДРЕСА_4 м. АДРЕСА_1 »;

- доказ №6: Наказ КП «ХТМ» № 571-К від 15.11.2013р. про роботу у вихідні дні. У додатку № 1 до цього Наказу зазначено: «Проведення робіт з усунення аварійних ситуацій: ...вкриття теплотраси, усунення дефекту дільниці трубопроводу по пр. Тракторобудівників, 102, 104, МК5210-5211...»;

- доказ №7: «ЖУРНАЛ УЧЕТА И РЕГИСТРАЦИИ РАБОТ ПО НАРЯДАМ И РАСПОРЯЖЕНИЯМ». В цьому документі міститься інформація про: наряд № 116/2614 «Произвести разработку грунта и снятие перекрытия по т.м. Ля 52 между МК 5210-5211. Работа начата 14.11.2013г. в 8.00 работа окончена 22.11.2013г. в 16.00»; наряд № 120/2626 «Устранить повреждение на подающем трубопроводе т.м. № 52 между МК 5210-5211. Работа начата 19.11.2013г. в 8.00. Работа окончена 20.11.2013г. в 10.00»; наряд № 121/2628 «Устранить повреждение по подаче т.м. № 52 МК 51.12. Работа начата 21.11.2013г. в 8.00. Работа окончена 21.11.2013г. в 17.00»;

- доказ №8: Наказ № 402 від 14.11.2013р. «Про тимчасове перенесення зупинки трамваю «проспект 50-річчя ВЛКСМ». В цьому документі зазначено: «У зв`язку із необхідністю проведення ремонтних робіт на магістралі теплопостачання по пр. Тракторобудівників в районі трамвайної зупинки «проспект 50-річчя ВЛКСМ» (при русі у напрямку до вул. Героїв Праці)...»;

- доказ №10: Наряд-допуск № 120/2626 «Устранить повреждение по т.м. № 52 между МК 5210-5211 на подающем трубопроводе 800»;

- доказ №11: «Журнал заявок на вывод в ремонт оборудования». В цьому документі за 18.11.2013р. міститься наступний запис: «Заявка № 1134. С 17.00 19.11.13 до 8.00 20.11.13 выводится в ремонт участок ТМ 52 от МК 5207 до МК 5211 для устранения дефектов между МК 5208-5209 и 5210-5211 по 800»;

- доказ №12: «ПЕРЕЧЕНЬ ВСЕХ ДЕФЕКТОВ КП «ХАРЬКОВСКИЕ ТЕПЛОВЫЕ СЕТИ» ПО ОТОПЛЕНИЮ (от магистральных Т/С и распредсетей) В СИСТЕМЕ ЦЕНТРАЛИЗОВАННОГО ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯ на 30.11.2013г. (сформировано 21.05.2014г. 09:01:51)». В цьому документі під номером 1192 від 07.11.2013 міститься інформація, що на ділянці 5210-5211 був виявлений свищ по пр. Тракторобудівників, 102-104, встановлений строк його усунення 02.12.2013, фактично усунутий 20.11.2013;

- доказ №13: лист КП «ХТМ» № 38-4888 від 14.11.2013, в якому також зазначено про виявлення аварійної ситуації тепломагістралі № 52 2Ду800мм. між МК 5210 та МК 5211 по АДРЕСА_1 ;

- доказ №14: Акт № 1350 «Приемки выполненных работ за ноябрь 2013 года». З цього документу випливає, що у листопаді 2013 року були проведені роботи «кап. Ремонт (маг. сети) разб. Асф. Т-136м2, замена тр-да ЦО «П» 720-23,48м.п. с отводом 720-1 шт. на трубу 820 с отводом 820-1 и переходом на 720 в НК перекр. 50 лет ВЛКСМ ипр. Тракторостроит. МК 5210-5211»;

- доказ №15: Висновком експерту за результатами будівельно-технічної експертизи № 28251 від 17.04.2019 р. За результатами проведеного дослідження експерт прийшов, серед іншого, до наступного висновку: «3. Аварія на ділянці тепломережі Ля 52 2Ду800мм між МК 5210 та МК 5211, розташованої по проспекту Тракторобудівників, 104 АДРЕСА_1 у період з 14.11.2013 р. по 18.11.2013 р. мала місце у вигляді пошкодження трубопроводу, що характеризувалось витіканням теплоносія у канал тепломагістралі. Цій події передувало виникнення аварійної ситуації спричиненої порушенням охоронної зони тепломережі та відсутністю нормального доступу персоналу комунального підприємства Харківські теплові мережі« до ділянки теплотраси МК5210-МК5211 для її поточного обслуговування та здійснення ремонту або заміни.»;

- доказ № 18: фототаблиця, з якої вбачається, що окрім демонтажу майна Позивача також були проведені роботи з ремонту тепломагістралі, що тепломагістраль проходила частково під майном Позивача, а значна частина майна Позивача знаходилась в охоронній зоні тепломагістралі (5 метрів в обидві сторони).

Зазначені докази, за твердженням Адміністрації Московського району Харківської міської ради, дозволяють достовірно встановити, наступне:

- аварія на ділянці тепломережі № 52 2Ду800мм між МК 5210 та МК 5211, розташованої по проспекту АДРЕСА_1 104 АДРЕСА_1 у період з 14.11.2013 р. по 18.11.2013 р. мала місце (Докази №№ 1-15);

- зазначена аварія була виявлена працівниками Відповідача в ході планових робіт з підготовки до опалювального сезону і зафіксована як у відповідних первинних документах (Доказ № 1), так і в журналах обліку, що постійно ведуться Відповідачем (Докази №№ 2, 12);

- після отримання інформації про аварію була створена комісія для детального аналізу ситуації у складі компетентних працівників Відповідача (Доказ № 3);

- комісія встановила, що для попередження та уникнення негативних наслідків від аварійної ситуації, потрібна термінова заміна ділянки теплотраси № 52 протяжністю 22 м.п. (2Ду800мм.) між МК 5210 та МК 5211. При цьому, виконання цих робіт можливе лише за умови термінового звільнення місць прокладання трубопроводів тепломагістралі від усіх споруд, розташованих на поверхні землі, шляхом їх знесення (Доказ № 4);

- про наведені факти комісія доповіла відповідним департаментам Харківської міської ради (Докази №№ 5,13);

- для проведення зазначених аварійно-ремонтних робіт Наказом КП «ХТМ» № 571-К від 15.11.2013 р. були залучені працівники на роботу у вихідні дні (Доказ № 6);

- для проведення зазначених аварійно-ремонтних робіт Наказом № 402 від 14.11.2013р. була тимчасово перенесена зупинка трамваю «проспект 50-річчя ВЛКСМ» (Доказ № 8):

- для проведення зазначених аварійно-ремонтних робіт були видані наряди працівникам Відповідача (Докази №№ 7, 9, 10, 11);

- факт проведення аварійно-ремонтних робіт був відображений в бухгалтерському обліку Відповідача на підставі необхідних первинних бухгалтерських документів (Доказ № 14).

Адміністрація Московського району Харківської міської ради наголошувала на тому, що провести аварійно-відновлювальні і ремонтні роботи на ділянці тепломагістралі № 52 2Ду800мм, розташовані по проспекту Тракторобудівників, 104 у м. Харкові, між МК 5210-5211 шляхом заміни ділянки теплотраси № 52 протяжністю 22 м.п. (2Ду800мм) між МК 5210 та МК 5211 без знесення нежитлової будівлі літ. «А-1», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було неможливо, на підтвердження чого Адміністрація посилається на:

- додаток № 14 до позовної заяви, а саме погодження на розташування павільйонів за 1998 рік. В даному документі зазначено, що «В связи с тем, что не выдержаны нормативные расстояния от существующего навеса остановочного до существующей тепломагистрали 800 претензии к предприятию «Харьковские тепловые сети» в случае нарушения условий конструкции навеса при выполнении аварийных или плановых ремонтных работ на тепломагистрали, приниматься не будут. Согласование действительно 2 года»;

- доказ № 16: нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 від 13.09.2013 року, в якій зазначено: «Представник КП «Харківські теплові мережі» начальник СТНБ ОСОБА_2 повідомив мене, що будівля розташована в охоронній зоні теплової мережі діаметром 800 мм. Я усвідомлюю можливі наслідки, які можуть виникнути в разі можливої аварії на тепловій мережі чи проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Я заявляю, що в разі виникнення вищезазначених обставин, будь-яких матеріальних чи інших претензій до КП «Харківські теплові мережі» висувати не буду, а також несу відповідальність перед третіми особами, які можуть постраждати від аварії на вищезазначеній ділянці тепломережі»;

- доказ № 17: лист ФОП ОСОБА_3 від 23.08.2013р., в якому зазначено наступне: «На случай проведения восстановительных и плановых работ в охранной зоне тепломагистрали d=800мм на территории согласовываемых нежилых помещений, прилагаю письмо об отсутствии претензий».

Таким чином, ще з 1998 року Позивачу, а згодом і ФОП ОСОБА_1 було відомо, що належне їм майно знаходиться в охоронній зоні теплових мереж. І тому при виконанні аварійно-ремонтних або планово-ремонтних робіт може бути демонтовано.

У висновку експерта за результатами будівельно-технічної експертизи №28251 від 17.04.2019 р. за результатами проведеного дослідження експерт прийшов, серед іншого, до наступного висновку: «2. Провести 15.11.2013 та 16.11.2013 року аварійно-відновлювальні і ремонтні роботи на ділянці тепломагістралі № 52 2Ду800мм, розташовані по проспекту Тракторобудівників, 104 у м. Харкові, між МК 5210-5211 шляхом заміни ділянки теплотраси № 52 протяжністю 22 м.п. (2Ду800мм) між МК 5210 та МК 5211 без знесення нежитлової будівлі літ. «А-1», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було неможливо».

Таким чином, Адміністрація Московського району Харківської міської ради зазначала, що перелічені докази в їх сукупності підтверджують, що проведені Відповідачем аварійно-ремонтні роботи не могли бути проведені без демонтажу майна, що знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 і належало, зокрема, Позивачу. Відповідач та інші особи діяли у стані крайньої необхідності, законним чином, з метою запобігання надзвичайної ситуації техногенного характеру державного рівня. Жодний з перелічених доказів, його справжність та дійсність, не спростовані Позивачем як і не доведено і не обґрунтовано жодним доказом, що зазначені вище аварійно-ремонтні роботи можна було провести без демонтажу майна Позивача.

У відповіді на пояснення Адміністрації Московського району Харківської міської ради (вх.17134 від 15.07.2019 р.) позивач зазначав, що правова позиція фірми "Ікар-Бізнес" - ТОВ полягає у тому, що не залежно від того, чи була аварія на тепломагістралі, чи не було, дії КП "Харківські теплові мережі" щодо знищення приватного майна позивача є протиправними. Стосовно доданих до пояснень документів на підтвердження заперечень третьої особи, позивач стверджував, що ці докази було сфабриковано з метою приховування захоплення наближеними до керівництва Харківської міської ради комерційними структурами земельної ділянки. В підтвердження зазначеного позивач посилався на висновок судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи №5694/9165 від 06.06.2017, відповідно до якого інженерні комунікації КП "Харківські теплові мережі" під одноповерховою нежитловою будівлею літ. А-1 по пр. АДРЕСА_1 , 104 АДРЕСА_4 м.Харкові не проходили, та висновок судової будівельно-технічної експертизи №6448 від 24.11.2017, відповідно до якого у межах земельної ділянки, на якій був розміщений об`єкт нерухомості літ."А-1" по АДРЕСА_1 передбачалось розміщення об`єктів нерухомості ТОВ "Новосалтівський ринок".

Також, позивач заперечував проти наданого третьою особою висновку експерта про неможливість проведення аварійно-відновлювальних робіт без знесення нежитлової будівлі літ."А-1" по пр АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 та спричинення цієї аварії порушенням охоронної зони тепломережі, зазначаючи, що даний висновок містить завідомо неправдиві відомості, про що позивач зазначив у своїй заяві від 10.07.2019 до Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області.

3 приводу пропуску строку позовної давності, позивач зазначав, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Такі особи були встановлені позивачем саме 11.08.2017, в підтвердження чого позивач посилається на долучене до позовної заяви клопотання від 02.08.2017 та відповідь прокуратури області від 03.08.2017, на якій міститься розписка про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12017220470001375 саме 11.08.2017. Відразу після встановлення кола осіб, які порушили право власності позивача, 28.08.2017 фірма "Ікар-бізнес" - ТОВ звернулась до адміністративного суду, а після вирішення Верховним Судом питання підсудності в частині вимог до КП "ХТМ" - 02.05.2019 було подано позов до господарського суду Харківської області.

У письмових поясненнях від 11.07.2019 р. (вх. 16949 від 12.07.2019 р.) Харківська міська рада заперечувала проти позову та вказувала, що Фірма «ІКАР-БІЗНЕС» - ТОВ перешкоджала КП «ХТМ» у реалізації права користування майном - використанні систем теплопостачання, що полягає у виконанні завдань, які покладені на підприємство нормативно-правовими актами України, а саме регламентованих 12.1, 12.2., 12.3. «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України» щодо нагляду за станом і збереженням мережі, пристроїв та обладнання на ній; технічного утримання мережі, ліквідації засмічень, затоплень; поточного і капітального ремонтів, ліквідації аварій, вивчення мережі, складання перспективних планів реконструкції та розвитку мережі, задля надання житлово-комунальних послуг населенню. Перешкоди у здійсненні права користування КП «ХТМ», що вчиняла фірма «ІКАР-БІЗНЕС» - ТОВ, ставили під загрозу життя та здоров`я мешканців міста та працівників підприємства, можливість безперебійного теплопостачання до житлових будинків та промислових об`єктів.

Відповідаючи на пояснення Харківської міської ради (відповідь на пояснення за вх. 17506 від 19.07.2019 р.) позивач заперечував проти твердження представника Харківської міської ради про те, що нежитлова будівля літ.”А-1” по пр.Тракторобудівників, 104 у м. АДРЕСА_1 , на розташування якої були отримані всі необхідні дозволи і погодження та яка прийнята актом комісії до експлуатації, створювала загрозу життю та здоров`ю громадян. Позивач зазначав, що саме Харківська міська рада, надаючи в оренду земельну ділянку, підтверджувала, що недоліків, які могли б перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, не виявлено (п.6 договору оренди землі від 14.02.2005) та що на орендовану земельну ділянку не встановлено обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб (п.26 договору оренди землі від 14.02.2005). Щодо перешкоджання фірмою ”Ікар-бізнес” - ТОВ у реалізації права користування КП ’’ХТМ” своїм майном, то дане питання, на думку позивача, вже було вирішене Харківським апеляційним господарським судом у справі № 42/92-08 (додаток № 26 до позовної заяви), який в своїй ухвалі від 04.07.2017 зазначив на відсутність будь-яких доказів, що підтверджують звернення КП ’’Харківські теплові мережі" до суду з негаторним позовом про усунення перешкод у користуванні тепломагістралями.

23.07.2019 р. відповідачем було надано додаткові письмові пояснення (вх.17840), в яких відповідач не погоджується із твердженнями Позивача про те, що дії Відповідача були неправомірними. Відповідач зазначає, що діяв у стані крайньої необхідності, законним чином, з метою запобігання надзвичайної ситуації техногенного характеру державного рівня. Відповідач вважає, що в даному випадку Позивач обрав некоректний спосіб захисту своїх прав, за певних умов він має право на відшкодування шкоди, спричиненої правомірними діями, але, цей позов він вже заявив у кримінальному провадженні.

З приводу тверджень позивача про фальшування документів відповідач зазначав, що згідно ч.6 ст.75 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися інтими засобами доказування. Станом на час розгляду справи жодного вироку (або іншого судового рішення), який набув чинності, з питань, пов`язаних із демонтажем належного Позивачеві майна, не винесено і, відповідно, не набуло чинності. Таким чином, надані Позивачем в якості письмових доказів Обвинувальний акт від 29.08.2018 р. та Заяву про вчинення кримінального правопорушення від 17.04.2019 р., відповідач вважає недопустимими доказами з урахуванням норм ст.62 Конституції України та ст. 75 ГПК України, і просить суд не враховувати їх при винесенні рішення у справі.

При оцінці наданого позивачем Висновку експерта №5694/9165 від 06.06.2017 р. відповідач просив врахувати, що при призначенні даної експертизи взагалі не досліджувались наступні питання:

- чи мала місце в період листопада 2013 року аварія на теплотрасі в районі пр.Тракторобудівників, 104?

- чи знаходились об`єкти нерухомого майна літ.«А-1» в районі пр. Тракторобудівників, 104 в межах охоронної зони?

- чи можливо було в листопаді 2013 року провести роботи з ремонту К тепломагістралі в районі пр. Тракторобудівників, 104 без демонтажу об`єктів нерухомого майна літ.«А-1»?

При оцінці наданого Позивачем Висновку експерта № 6448 від 24.11.2017 р. відповідач просив врахувати, що предметом даної експертизи стали лише питання про знаходження тих чи інших об`єктів нерухомого майна (зазначених на виготовленій на замовлення приватної особи проектній документації), на території, де знаходились належні Позивачу нежитлові будівлі літ. «А-1».

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог та наданих учасниками справи заяв по суті справи і доказів на підтвердження викладених доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та наданих учасниками справи пояснень, розпорядженням Московського районного виконавчого комітету м. Харкова від 17.02.1994 р. № 106 позивачу був наданий дозвіл на розміщення павільйонів очікування з вбудованими приміщеннями для дрібно-роздрібної торгівлі по АДРЕСА_1 , які були прийняті до експлуатації актом комісії про прийомку до експлуатації від 17.10.1994 р. Дані обставини встановлені Рішенням господарського суду Харківської області по справі № 42/92-08 від 11.06.2008 р. та згідно ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення

В 1998 році позивач отримав від Харківських теплових мереж погодження місця розташування павільйонів очікування разом із вбудованими приміщеннями. Відповідач стверджував, що з графічної частини наданих позивачем матеріалів погодження розміщення павільйонів вбачається, що станом на 1998 рік за адресою АДРЕСА_1 були розташовані три окремі об`єкти під єдиним навісом. При цьому, фасад навісу частково знаходився над тепломагістральним трубопроводом. Саме тому, погодження було видане за умови дотримання наступних правил: у зв*язку із тим, що не витримані нормативні відстані від існуючого навісу зупиночного павільйону до існуючої тепломагістралі 800 мм. претензії до підприємства «Харківські теплові мережі» у випадку порушення конструкції навісу павільйону при виконанні аварійних чи планових ремонтних робіт на тепломагістралі прийматися не будуть. Роботи з відновлення навісу виконує ТОВ «ІКАР-БІЗНЕС» за свій рахунок. Погодження діє 2 роки. Факт отримання умовного погодження підтверджується копіями матеріалів, наданих позивачем разом із позовною заявою. Сторонами визнається даний факт. Тому, на підставі ч.1 ст. 75 ГПК України даний факт не підлягає додатковому доведенню.

В період 1998-2008 років позивач проводив капітальні роботи в належному йому майні, розташованому за адресою АДРЕСА_1 . За результатами цих робіт загальний навіс був демонтований, а площа нежитлових приміщень трьох будівель була збільшена шляхом їх добудови в бік тепломагістралі. Це підтверджується наданою позивачем виконавчою зйомкою нежитлової будівлі літ. «А-1» за 2013 рік, виконаної ТОВ «Геовін» на замовлення ФОП ОСОБА_1 Доказів отримання погодження від відповідача на проведення капітальних робіт до матеріалів справи не було надано. В матеріалах справи є документи, що свідчать лише про факт звернення за отриманням такого погодження з боку ФОП ОСОБА_1 . Зокрема, про це свідчить лист від 23.08.2013р., в якому зазначено, що на випадок проведення відновлювальних та планових робіт в охоронній зоні тепломагістралі 800мм. на території погоджуваних нежитлових приміщень, додано гарантійний лист про відсутність претензій. Окрім того, в матеріалах справи є нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 від 13.09.2013 року (додаток до листа від 23.08.2013р.), в якій зазначено, що представник КП «Харківські теплові мережі» начальник СТНБ ОСОБА_4 . ОСОБА_5 . повідомив ОСОБА_1 , що будівля розташована в охоронній зоні теплової мережі діаметром 800 мм. ОСОБА_1 . усвідомлює можливі наслідки, які можуть виникнути в разі можливої аварії на тепловій мережі чи проведення ремонтно-відновлювальних робіт. При цьому ОСОБА_1 заявляє, що в разі виникнення вищезазначених обставин, будь-яких матеріальних чи інших претензій до КП «Харківські теплові мережі» висувати не буде, а також несе відповідальність перед третіми особами, які можуть постраждати від аварії на вищезазначеній ділянці тепломережі. Доказів введення до експлуатації нежитлових приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_1 після проведення в них капітальних робіт до суду не було надано.

Позивач набув права власності на зазначені приміщення на підставі рішення господарського суду Харківської області по справі № 42/92-08 від 11.06.2008 р. про визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення в літ. «А-1» загальною площею 61,3 кв.м. Після набуття позивачем права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , позивач здійснив їх часткове відчуження на користь ОСОБА_1 , що підтверджується зазначеним судовим рішенням.

В період з 14 по 21 листопада 2013р. належні позивачу нежитлові приміщення були повністю демонтовані працівниками КП «Харківські теплові мережі», що відбувалося за наступних обставин.

07 листопада 2013 р. працівниками КП «Харківські теплові мережі» було виявлено, що до магістральної камери (МК) 5211 надходить гаряча вода зі сторони МК 5210, в камері зафіксовано сильне парування. Цей факт підтверджується документом Типовою картою-завданням № 71 від 07.11.2013 р., доданим до матеріалів справи. В цей же день відповідний запис під номером 62 був внесений і до «Журнал дефектов по оборудованию т/сетей Магистрального района Московского филиала КП «ХТС», а саме: МК 5210-5211 800 тріщина, замінити ділянку 24 метри.

13 листопада 2013 року відповідач склав і направив позивачу акт-припис б/н. В даному документі зазначено, що згідно Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж 2007 р. та ДБН В.2.5-39:2008 (теплові мережі, розділ № 11) забороняється в охоронній зоні теплових мереж розміщення автозаправних станцій, гаражів, ринків, стоянок, складування, посадка дерев, та багаторічних чагарників в межах охоронних зон при Ду ? 500мм. на відстані 3 м., при Ду=? 500-800 мм – 5м. На підставі цього позивачу було приписано протягом доби вивезти споруду за охоронну зону або його знести.

14 листопада 2013 року Генеральний директор КП «Харківські теплові мережі» видав Наказ № 551 «Про створення комісії та проведення обстеження тепломагістралі», в якому зазначено, що з метою забезпечення обстеження аварійної ділянки тепломагістралі № 52 2Ду800мм., розташованої по пр. Тракторобудівників, 104 між МК 5210-МК 5211 та встановлення можливості вільного доступу до трубопроводів для виконання аварійно-відновлювальних робіт та здійснення їх заміни створена комісія, якій було доручено провести комісійне обстеження аварійної ділянки, під час обстеження доручено встановити можливість вільного доступу до трубопроводів, а за наявності перешкод – визначитися із заходами по їх усуненню для виконання спеціалістами підприємства аварійно-відновлювальних робіт та здійснення їх заміни на ділянці тепломагістралі № 52 2Ду800мм., розташованою по пр АДРЕСА_2 Тракторобудівників, 104 між МК 5210-МК 5211. До складу комісії були включені: Головний інженер підприємства ОСОБА_6 ; В.о. начальника служби технічного нагляду за будівництвом Стадніченко ОСОБА_7 ; Начальник Московської філії підприємства Малахов В.А.; Начальник юридичної служби підприємства Бухан Н.Ю.

Відповідач листом № 38-4889 від 14 листопада 2013 року звернувся до третіх осіб, в якому повідомив, що у ході гідровипробувань, проведених на зазначеній тепломагістралі, в рамках заходів з підготовки до опалювального сезону 2013-2014г.г. було виявлено аварійний стан тепломагістралі, що загрожує виносом на поверхню землі води температурою вище 70 градусів в місцях інтенсивного руху пішоходів і автомобілів, що може спричинити зупинку теплопостачання споживачів Салтівського жилого масиву в Московському районі м. Харкова. Для попередження та уникнення негативних наслідків від аварійної ситуації, потрібна термінова заміна ділянки теплотраси № 52 протяжністю 22 м.п. (2Ду800мм.) між МК 5210 та МК 5211 по пр. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 .

Комісією з працівників відповідача було складено акт обстеження ділянки тепломагістралі від 14.11.2013 р. Обстеженням було встановлено, що в результаті тривалої експлуатації та зношеності зазначеної тепломагістралі і її арматури, впливу агресивних факторів (поверхневі і зливові води), води КП «Харківводоканал», замулювання каналів), теплова ізоляція порушена, а трубопроводи пошкоджені корозією, що призводить до наднормативних теплових втрат і дефектів на трубопроводах. За результатами гідровипробувань, проведених на зазначеній тепломагістралі, в рамках заходів з підготовки до опалювального сезону 2013-2014 аварійний стан тепломагістралі був підтверджений, що загрожує виносом на поверхню землі води температурою вище 70 градусів в місцях інтенсивного руху пішоходів і автомобілів, і як наслідок - зупинкою теплопостачання споживачів Салтівського жилого масиву в Московському районі м. Харкова, тому для попередження та уникнення негативних наслідків від аварійної ситуації, потрібна термінова заміна ділянки теплотраси № 52 протяжністю 22 м.п. (2Ду800мм.) між МК 5210 та МК 5211.

Департамент транспорту Харківської міської ради прийняв наказ № 402 від 14 листопада 2013 р. «Про тимчасове перенесення зупинки трамваю «проспект 50-річчя ВЛКСМ». В наказі прийнято рішення про тимчасове перенесення на 40 м. зупинки трамваю «проспект 50-річчя ВЛКСМ» у зв`язку із необхідністю проведення ремонтних робіт на магістралі теплопостачання по пр. Тракторобудівників в районі трамвайної зупинки «проспект 50-річчя ВЛКСМ» (при русі у напрямку до вул. Героїв Праці).

15 листопада 2013 року Генеральний директор відповідача видав наказ №571-К про роботу у вихідні дні. В додатку № 1 до наказу вказано, що це було зроблено для проведення робіт з усунення аварійних ситуацій, в тому числі вскриття теплотраси, усунення дефекту дільниці трубопроводу по пр. Тракторобудівників, 102, 104, МК 5210-5211.

Факт проведення робіт з усунення аварії підтверджується наданими відповідачем письмовими доказами (в засвідчених копіях), а саме:

- записами в журналі обліку та реєстрації робіт по нарядам та розпорядженням, а саме: запис 1 - наряд № 116/2614 провести розробку грунту та зняття перекриття по т.м. № 52 між МК 5210-5211. Робота почата 14.11.2013р. в 8.00 робота завершена 22.11.2013р. в 16.00; запис 2 - наряд № 120/2626 усунути пошкодження на подавальному трубопроводі т.м. № 52 між МК 5210-5211. Робота почата 19.11.2013р. в 8.00 робота завершена 20.11.2013р. в 10.00; запис 3 - наряд № 121/2628 усунути пошкодження з подачі т.м. № 52 МК 51.12. Робота почата 21.11.2013р. в 8.00 робота завершена 21.11.2013р. в 17.00;

- нарядом № 116/2614, нарядом № 120/2626, нарядом № 121/2628;

- журналом заявок на виведення до ремонту обладнання, в якому в рядку за 18 листопада 2013р. міститься такий запис: заявка № 1134. С 17.00 19.11.13 до 8.00 20.11.13 выводится в ремонт участок ТМ 52 от МК 5207 до МК 5211 для устранения дефектов между МК 5208-5209 и 5210-5211 по 800;

- переліком всіх дефектів КП «Харківські теплові мережі» з опалення (від магістральних теплових мереж і розподільчих мереж) в системі централізованого теплопостачання на 30.11.2013 р. (сформовано 21.05.2014 р. 09:01:51). В документі є запис № 119Z від 07.11.2013 про те, що на ділянці 5210-5211 був виявлений свищ по пр. Тракторобудівників, 102-104, встановлений строк його усунення 02.12.2013, фактично усунутий 20.11.2013;

- актом № 1350 приймання виконаних робіт за листопад 2013 року, за змістом якого у листопаді 2013 року були проведені роботи з капітального ремонту магістральної мережі, в тому числі розбирання асфальту Т-136м2, заміна трубопроводу централізованого опалення «П» 720-23,48м.п. з відводом 720-1 шт. на трубу 820 з відводом 820-1 і переходом на 720 на перехресті 50 років ВЛКСМ и пр. Тракторобудівників МК 5210-5211. Акт містить розшифровку переліку проведених робіт, задіяного обладнання та витрачених матеріалів;

- актами №№ 1, 2, 3 про проведення звільнення території через аварійну ситуацію на тепломагістралі. Із змісту актів випливає, що відповідач провадив роботи з демонтажу майна позивача, його завантаження, транспортування, розвантаження.

Із аналізу перелічених документів у сукупності вбачається, що у період з 14.11.2013 р. по 21.11.2013 р. по проспекту Тракторобудівників, 104 АДРЕСА_1 відповідачем були проведені роботи з ліквідації наслідків аварії та роботи по демонтажу належного позивачу майна.

Факт наявності аварії також підтверджується висновком експерта за результатами будівельно-технічної експертизи № 28251 від 17.04.2019 р., в якому вказано, що аварія на ділянці тепломережі № 52 2Ду800мм між МК 5210 та МК 5211, розташованої по проспекту Тракторобудівників, 104 АДРЕСА_1 у період з 14.11.2013 р. по 18.11.2013 р. мала місце у вигляді пошкодження трубопроводу, що характеризувалось витіканням теплоносія у канал тепломагістралі. Цій події передувало виникнення аварійної ситуації спричиненої порушенням охоронної зони тепломережі та відсутністю нормального доступу персоналу комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ділянки теплотраси МК5210-МК5211 для її поточного обслуговування та здійснення ремонту або заміни. Експертом також встановлено, що провести 15.11.2013 та 16.11.2013 року аварійно-відновлювальні і ремонтні роботи на ділянці тепломагістралі № 52 2Ду800мм, розташовані по проспекту Тракторобудівників, 104 у м. Харкові, між МК 5210-5211 шляхом заміни ділянки теплотраси № 52 протяжністю 22 м.п. (2Ду800мм) між МК 5210 та МК 5211 без знесення нежитлової будівлі літ. «А-1», яка розташована за адресою: м АДРЕСА_2 Харків, АДРЕСА_1 104, було неможливо.

Надаючи оцінку наданих позивачем доказів порушення кримінального провадження №12017220470001375, заяви про вчинення кримінального правопорушення експертом Харківського науково дослідного інституту судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса Кириленко Світланою Анатоліївною, суд виходить з наступного.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 62 Конституції України встановлена презумпція невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частиною 6 статті 75 ГПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких умов надані представником позивача обвинувальний акт, а також заяви про вчинення кримінального правопорушення не можуть підтверджувати факт фальсифікації наданих відповідачем документів. Також, позивачем не доведено існування реальних підстав для відводу експерта, який підготував висновок будівельно-технічної експертизи № 28251 від 17.04.2019 р., тому суд не вбачає підстав для не прийняття такого висновку.

Стосовно наданого позивачем висновку експерта №5694/9165 від 06.06.2017 р., з його змісту вбачається, що в ході даної експертизи не досліджувались питання про те, чи мала місце в період листопада 2013 року аварія на теплотрасі в районі пр. Тракторобудівників, 104, чи знаходились об`єкти нерухомого майна літ. «А-1» в районі пр АДРЕСА_2 Тракторобудівників, 104 в межах охоронної зони і чи можливо було в листопаді 2013 року провести роботи з ремонту тепломагістралі в районі пр. Тракторобудівників, 104 без демонтажу об`єктів нерухомого майна літ. «А-1». Таким чином, ця судова експертиза не може спростувати висновки експерта за результатами будівельно-технічної експертизи № 28251 від 17.04.2019 р.

Як вбачається із змісту наданого позивачем висновку експерта № 6448 від 24.11.2017 р., в ході експертизи була досліджена проектна документація, розроблена на замовлення приватної особи (Ново-Салтівським ринком). Разом із тим, висновком експерта № 6448 від 24.11.2017 р. підтверджено, що ця проектна документація за змістом не відповідає вимогам Державних будівельних норм та правил. Тому, вона не могла бути підставою для прийняття будь-яких рішень, в тому числі щодо надання дозволів на будівництво. Доказів прийняття Харківською міської ради рішень про виділення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у користування Ново-Салтівського ринку, про надання Ново-Салтівскому ринку містобудівних умов та обмежень щодо будівництва об?єктів нерухомого майна на зазначеній земельній ділянці або дозволів на таке будівництва, до суду не було надано. За таких умов висновок експерта № 6448 від 24.11.2017 р. не може бути достатнім доказом того, що демонтаж належного позивачу майна провадився виключно з метою наступної передачі земельної ділянки у користування Ново-Салтівскому ринку.

З наданих позивачем документів вбачається, що висновок експертного будівельно-технічного дослідження №5553/7673 від 30.07.2015 наданий за заявою адвоката Зольникової В.О. в інтересах фірми «Ікар-Бізнес» - ТОВ, ФОП ОСОБА_1 (а.с. 97-125 першого тому) було складено Харківським НДІ судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса МЮ України на вирішення наступних питань: «1. Визначити ринкову вартість нежитлової будівлі літ. А-1 по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 на момент знесення - листопад 2013 р. та на даний час. 2. Визначити чи проходили інженерні комунікації КП «Харківські теплові мережі» під одноповерховою будівлею в АДРЕСА_1 , та чи можливо було усунути аварію та відновити підземні комунікації без знесення вказаної нежитлової будівлі.». У висновку вказано, що інженерні комунікації КП «Харківські теплові мережі» під одноповерховою нежитловою будівлею літ. А-1 по пр АДРЕСА_1 104 АДРЕСА_1 не проходили, а встановити однозначно можливість або не можливість усунення аварії та відновлення підземних комунікацій магістралі КП «ХТМ» без знесення в цілому зазначеної нежитлової будівлі не уявляється можливим. Також, у висновку було зазначено, що враховуючи гарантійні зобов`язання серії ВТМ №793757 від 30.09.2013, за умови виконання фірмою «Ікар-Бізнес» товариство з обмеженою відповідальністю та ФОП ОСОБА_1 . робіт з демонтажу частини або всіх металевих конструкцій приміщень №№1,3,6,7 нежитлової будівлі літ. А-1 по пр. Тракторобудівників, 104 АДРЕСА_1 , які були розташовані з дозволу КП «ХТМ» на території охоронної зони магістральних теплових мереж, усунути аварію та відновити підземні комунікації КП «ХТМ» ймовірно можливо.

Таким чином, наданий позивачем висновок не дає однозначної відповіді на питання щодо можливості або не можливості усунення аварії та відновлення підземних комунікацій магістралі КП «ХТМ» без знесення в цілому нежитлової будівлі позивача.

Відповідно до положень ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Окрім того, надана позивачем копія висновку експертного будівельно-технічного дослідження №5553/7673 від 30.07.2015 не відповідає процесуальним вимогам, що ставляться до доказів, які надаються до суду. Згідно положень статті 91 ГПК України письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначення назви посади особи, яка засвідчує копії, її ініціалів, прізвища та дати такого засвідчення (ч.ч. 2, 4, 5 вказаної статті та п. 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003). Суд не бере до уваги докази, які подано без дотримання процесуальних вимог.

Розглядаючи позовні вимоги Фірми «ІКАР-БІЗНЕС» - ТОВ в частині визнання недійсним акту-припису від 13.11.2013 р., яким вимагалося демонтувати об`єкт нерухомості позивача, суд виходить з такого.

Згідно п.10 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Президія Вищого арбітражного суду України в роз`ясненні N 02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» в п.п.1, 2 вказала, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. В п.6.2 цього Роз`яснення наголошено, що не підлягають розгляду господарськими судами, зокрема, заяви про визнання недійсними різного роду листів, інформацій, роз`яснень і т.п., які надсилаються державними чи іншими органами на адресу підпорядкованих їм структур та ін. з приводу конкретних ситуацій. Не можуть оспорюватися в господарському суді також акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов`язкового характеру.

Таким чином, необхідними умовами визнання акту недійсним є його обов`язковість для позивача та порушення актом прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

В п.37 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року по справі №820/3713/17 встановлено, що аналізуючи характер правовідносин, які склалися між сторонами, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що незалежно від підстави демонтажу КП «Харківські теплові мережі» у цих відносинах не було наділене дискрецією, тобто свободою розсуду вирішувати питання про те, чи підлягає об`єкт нерухомого майна демонтажу і який саме. Повноважень стосовно прийняття таких рішень відповідачеві делеговано не було. Та обставина, що зазначені дії вчинені засобами комунального підприємства означає лише те, що воно залучене технічним виконавцем цих робіт, однак не дає підстав стверджувати про реалізацію ним владних повноважень (зокрема делегованих). В п.42 цього ж рішення зазначено, що беручи до уваги те, що у справі, яка переглядається, між КП «Харківські теплові мережі» та Фірмою не виникло відносин влади та підпорядкування, у яких відповідач виконував би владно-управлінську функцію стосовно позивача, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про непоширення юрисдикції адміністративного суду на вимоги позивача щодо визнання протиправними дій КП «Харківські теплові мережі» про знесення належної йому нежитлової будівлі.

За приписами ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати. Згідно ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року по справі №820/3713/17 роз`яснено відсутність у відповідача права приймати рішення обов`язкові до виконання позивачем, це виключає можливість порушення прав позивача у зв`язку із виданням відповідачем акту-припису від 13.11.2013 р.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання недійсним акту-припису від 13.11.2013 р. не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій КП «Харківські теплові мережі» щодо знесення нежитлової будівлі літ. «А-1» по АДРЕСА_3 Тракторобудівників в м. Харкові, суд зазначає наступне.

Стаття 8 Конституції України закріплює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ч. 41 Конституції кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В рішенні у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини визначив основні критерії, згідно з якими необхідно оцінювати дотримання вимог статті 1 Першого Протоколу до Конвенції ЄСПЛ у справах, що стосуються втручання в майнові права особи: чи мало місце втручання у майно в розумінні Конвенції; чи було втручання законним в контексті положень національного законодавства; чи переслідувало втручання мету, спрямовану на задоволення інтересів суспільства; чи було втручання у право власності справедливим, тобто чи було дотримано "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.

Подібні висновки щодо застосування статті 1 Першого Протоколу до Конвенції містяться також у рішеннях ЄСПЛ у справах "Стретч проти Сполученого Королівства", "Рисовський проти України", "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Спорронг та Льонротт проти Швеції", "Беєлер проти Італії", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови".

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Закону України «Про теплопостачання» визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Статтею 9 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що завданнями державного управління у сфері теплопостачання є забезпечення надійності теплопостачання як одного з необхідних елементів безпеки людини.

Згідно ст.1 Закону України «Про теплопостачання» охоронна зона теплових мереж - землі вздовж теплових мереж для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля. Цій нормі відповідають норми ст.1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», відповідно до яких магістральна теплова мережа - комплекс трубопроводів і насосних станцій, що забезпечує передачу гарячої води та пари від електричних станцій та котелень до місцевої (локальної) теплової мережі; охоронна зона магістральних теплових мереж - частина земної поверхні, повітряного простору та надр вздовж трубопроводів і об`єктів теплових мереж, обмежена умовними площами паралельно його осям, на якій обмежується провадження господарської діяльності для забезпечення стабільних умов експлуатації, запобігання пошкодженню.

При цьому, відповідно до ст.23 Закону № 2480-VI, охоронні зони магістральних теплових мереж встановлюються уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів у вигляді території, що віддалена на певну відстань по обидва боки від крайніх елементів конструкції теплових мереж та по периметру наземних споруд на визначеній відстані. А відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 24 Закону № 2480-VI, розміри охоронних та санітарно-захисних зон об`єктів енергетики залежно від їх конструкції та напруги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Розмір охоронних зон магістральних теплових мереж визначається паралельними прямими по обидва боки від крайніх елементів трубопроводів та навколо інших об`єктів магістральної тепломережі на відстані від 3,0 до 5,0 метри.

Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затвердженими Наказом Мінпаливенерго України від 14.02.2007р. № 71, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 5 березня 2007 р. за N 197/13464 (ч.2 п.6.3.7) визначено, що відстані від огороджувальних конструкцій тепломережі до будівель, споруд повинні відповідати вимогам СНіП 2.04.07. Згідно п.6.8 СНіП 2.04.07 «Теплові мережі», відстані по горизонталі та вертикалі від зовнішньої грані будівельних конструкцій каналів та тонелів теплових мереж до будівель, споруд та інженерних мереж належить приймати за обов`язковим додатком 6. В цьому додатку вказано (таблиця 3) що такі відстані при діаметрі труб від 500 до 800 мм. мають становити 5 метрів. Таким чином, параметри об`єкту теплових мереж, найменша відстань за горизонталлю від краю будівельних конструкцій теплових мереж (бетонних П-образних конструкцій) відповідача до фундаменту будівель позивача мала становити 5 метрів.

Нормами ст. 1 Закону України № 2480-VI передбачено, що ліквідація аварій - проведення комплексу заходів, які включають аварійно-відновлювальні та інші невідкладні роботи (в тому числі ліквідацію наслідків аварій), що здійснюються у разі виникнення аварій та виконуються на об`єкті або в його охоронній зоні.

Згідно ч.3 та 6 ст.23 Закону України № 2480-VI підприємства, установи та організації, а також громадяни в межах охоронних зон магістральних теплових мереж зобов`язані виконувати вимоги підприємства, що експлуатує магістральні теплові мережі, спрямовані на забезпечення їх захисту і запобігання нещасним випадкам. Роботи з ліквідації аварій теплових мереж виконуються будь-якої пори року і в будь-який час без погодження з власниками або користувачами земельних ділянок з повідомленням їх у дводенний термін після початку ремонтних робіт. В Правилах благоустрою території міста Харкова, що є додатком до рішення 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 р. № 504/11, в п.7.2.13 зазначено, що роботи з усунення наслідків аварій на об`єктах благоустрою розпочинаються негайно з обов`язковим подальшим оформленням дозволу відповідно до цих Правил.

На КП «Харківські теплові мережі» діє Інструкція № ОЄ-31/2013 по ліквідації аварій в теплових мережах КП «Харківські теплові мережі». Положеннями п.1.3 цієї Інструкції встановлено, що під оперативною ліквідацією аварії слід розуміти: 1.3.1. Виведення та відділення пошкодженої ділянки мережі (обладнання) від системи теплопостачання. 1.3.2. Попередження розвитку аварії. 1.3.3. Усунення небезпеки для обслуговуючого персоналу та обладнання. 1.3.4. Відновлення в найкоротший термін теплопостачання споживачів. Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що при виникненні аварії оперативний персонал всіх ступенів зобов`язаний: 2.1.1. Попередити розвиток аварії. 2.1.2. Як можна скоріше локалізувати аварію, попередити небезпеку для персоналу та обладнання. 2.1.3. Відновити нормальне теплопостачання споживачів.

Переліченим нормам кореспондують норми Кодексу цивільного захисту України статтею 1 якого визначено, що надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності. Також, ст. 4 КЦЗ України передбачено, що цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Статтею 7 Кодексу встановлено, що принципами здійснення цивільного захисту, зокрема, є гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян.

З урахуванням змісту норм, що містяться в ст. 5 КЦЗ України, Класифікаційних ознаках надзвичайних ситуацій, затверджених Наказом МНС України від 12.12.2012 № 1400, Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. №368, державного рівня визнається надзвичайна ситуація, внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати.

Враховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими доводи відповідача про те, що при невчиненні відповідачем негайних дій з попередження розвитку аварії на тепломагістралі, як цього вимагали перелічені нормативні акти України та його внутрішні інструкції, це могло б призвести до виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру державного рівня. Такі обставини виключають можливість визнання неправомірними дії відповідача, що були спрямовані на ліквідацію наслідків аварії та запобігання виникненню надзвичайної ситуації.

В той же час варто враховувати положення частини 4 статті 1166 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Згідно ст. 1171 ЦК України, шкода, завдана особі у зв`язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала.

Таким чином, законодавство України передбачає можливість правомірного нанесення однією особою шкоди майну іншої особи. Такі дії тягнуть за собою виникнення у особи, майно якої зазнало шкоди, права на відшкодування збитків.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст. 16 ЦК України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Надаючи правову оцінку належності обраного способу захисту належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Враховуючи встановлені обставини по справі, згадані положення діючого законодавства України, а також міжнародних договорів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фірми «ІКАР-БІЗНЕС» - ТОВ про визнання протиправними дій КП "Харківські теплові мережі" щодо знесення нежитлової будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_3 Тракторобудівників, 104 АДРЕСА_1 не є обґрунтованими, в даному випадку не призводять до забезпечення ефективного захисту прав та не підлягають задоволенню.

З урахуванням відмови в задоволенні позову та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі не підлягають покладенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено "02" вересня 2019 р.

Суддя Л.С. Лаврова