Рішення № 83957982, 28.08.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2184/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 2 619 988,31 грн за участю представників сторін:

не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором комісії № 12/04-269 від 01.10.2004 в загальному розмірі 2619988,31 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.07.2019 відкрито провадження у справі № 922/2184/19 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25.07.2019 об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 25.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/2184/19 до судового розгляду по суті на 28.08.2019 о 10:30 год.

У судове засідання 28.08.2019 представник позивача не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання 28.08.2019 не з`явився, про причину неявки суд не повідомив. У наданому до господарського суду відзиві на позов (вх. № 17597) позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив суд при вирішенні питання щодо стягнення судового збору, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України, стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 50%, а 50% повернути позивачу з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 01.10.2004 між Дочірнім підприємством "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (комітент) та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (комісіонер) укладений договір комісії № 12/04-269 (договір), відповідно до умов якого комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов`язання укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії, відповідно до умов цього договору, зі споживачами за рахунок комітента.

У відповідності до п.п.4.7;4.8 договору відповідач повинен був забезпечити своєчасну оплату за спожиту теплову енергію згідно угодам, укладеним на виконання цього договору та прийняв на себе поручительство ( делькреде) перед позивачем за виконання споживачами зобов`язань за угодами. Оскільки у відповідності до п.4.4 договору комісії грошові кошти від споживачів за теплову енергію безпосередньо поступали на розрахунковий рахунок позивача, суд вважає, що відповідач має нести відповідальність тільки в частині вартості теплової енергії, яка не була оплачена споживачами.

Як вказує позивач, станом на 15.01.2007 підтверджено наявність заборгованості комітента за договором № 12/04-269 за теплову енергію, яка виникла внаслідок її не оплати споживачами в розмірі 5 471 943,87 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2007 по справі № 33/206-06 були задоволені позовні вимоги ДП «Газ-Тепло», стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Дочірнього підприємства „Газ-Тепло" 5471943,87 грн. боргу, інфляційні в розмірі - 3716066,60 грн., 3% річних в розмірі 1738871,59 грн., 13736,85 грн.. державного мита, 63,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 по даній справі рішення залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2008 постанова суду апеляційної інстанції і рішення господарського суду Харківської області у справі № 33/206-06 залишені без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.08.2010 здійснено заміну позивача у справі №33/206-06: з ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" його правонаступником - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (далі - позивач).

Таким чином, рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2007 по справі № 33/206-06 підтверджено факт утворення у відповідача перед позивачем основного боргу у сумі 5471943,87 грн.

Як зазначає позивач, станом на дату подання цього позову, рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2007 по справі № 33/206-06 не виконано в повному обсязі, жодних коштів позивач на виконання рішення суду в добровільному або примусовому порядку не отримав, що підтверджується довідкою щодо стану заборгованості.

У зв`язку з тим, що вказане грошове зобов`язання зі сплати основного боргу за договором № 12/04-269 від 01.10.2004 відповідачем не виконане, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В розумінні ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2007 по справі № 33/206-06 були задоволені позовні вимоги ДП «Газ-Тепло», стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Дочірнього підприємства „Газ-Тепло" 5471943,87 грн. боргу, інфляційні в розмірі - 3716066,60 грн., 3% річних в розмірі 1738871,59 грн., 13736,85 грн.. державного мита, 63,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 по даній справі рішення залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2008 постанова суду апеляційної інстанції і рішення господарського суду Харківської області у справі № 33/206-06 залишені без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Оскільки на час розгляду справи № 922/2184/19, рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2007 у справі № 33/206-06 набрало законної сили, суд зазначає, що відповідно до ст. 75 ГПК України вказане є підставою для звільнення позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду справи № 33/206-06.

Враховуючи, що станом на дату подання даного позову, рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2007 у справі № 33/206-06 не виконано в повному обсязі, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 492258,68 грн. - 3% річних за період з 09.07.2016 по 08.07.2019, та 2127729,63 грн. інфляційних втрат за період з червня 2016 року по травень 2019 року.

Відповідно до ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем, суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд зазначає, що подана Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" заява про визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи визнання відповідачем позову, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, положення ч.1 ст. 130 ГПК України, позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову платіжним дорученням № 7667 від 05.07.2019, що складає 19649,91 грн., про що постановити відповідну ухвалу, а решту судового збору у розмірі 19649,91 грн. слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 191, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827 ) заборгованість в загальному розмірі 2619988,31 грн., судовий збір в розмірі 19649,91 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Дочірній компанії "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) з Державного бюджету України 19649,91 грн. судового збору, про що постановити відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827);

Відповідач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119).

Повне рішення складено 28.08.2019.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/2184/19