Рішення № 83954726, 05.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року Справа № 160/1997/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 41800745) щодо неприйняття рішення за заявами, зареєстрованими за № 672, 673 від 25.09.2018 р., ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність площею - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером - 1223583800:02:001:0347 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером -1223583800:02:001:0348 .

- зобов`язати Межиріцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 41800745) на засіданні чергової сесії розглянути заяви, зареєстровані за № 672, 673 від 25.09.2018 р., ОСОБА_1 щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність площею - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером -1223583800:02:001:0347 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером -1223583800:02:001:0348 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, оскільки відмова у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі повинна прийматись у формі рішення місцевої ради, а не листа, при цьому заява ОСОБА_1 повинна бути розглянута місцевою радою в установленому порядку.

Ухвалою суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25 квітня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження по справі.

20 травня 2019 року представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що неприйняття рішення відповідачем щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруд не є бездіяльністю, оскільки в ході розгляду заяв ОСОБА_1 та на підставі протоколу виїзного засідання комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток історичного середовища та благоустрою Межиріцької сільської ради від 09.02.2018 року було виявлено, що при виготовленні технічної документації на земельні ділянки 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,3501 для ведення особистого селянського господарства були допущені порушення, а саме: порушення меж земельних ділянок з сусідніми землекористувачами, яких навіть не попередили про проведення землевпорядних робіт. Гр. ОСОБА_1 комісією було рекомендовано звернутися до землевпорядної організації, яка проводила виготовлення технічної документації, для приведення у відповідність розроблений проект технічної документації згідно чинного законодавства.

Ухвалою суду від 21 травня 2019 року було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутності.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі уповноваженого представника.

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач на праві приватної власності володіє житловим будинком АДРЕСА_1 на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

03 липня 2017 року рішенням дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання Карабинівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» № 151 -19/VІІ позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, позивачем було замовлено розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачу було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером - 1223583800:02:001:0348 .

03 липня 2017 року рішенням дев`ятнадцятої сесії сьомого скликання Карабинівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» № 153 - 19/VІІ позивачу було надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність площею - 0,25 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевказане рішення, позивач замовив складання технічної (документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність площею - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, позивачу було складено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність площею - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером -1223583800:02:001:0347 .

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням сімнадцятої сесії сьомого скликання Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області «Про добровільне об`єднання територіальних громад» № 209 - 17/VІІ було вирішено об`єднатися з територіальними громадами Межиріцької сільської ради, Булахівської сільської ради та Карабинівської сільської ради в територіальну громаду з центром в селі Межиріч.

25 вересня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявами за № 672 та № 673 щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність площею - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером - 1223583800:02:001:0347 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером - 1223583800:02:001:0348 .

Листом-відповіддю від 27.11.2018 року за вихідним № 2114 на заяви позивача, зареєстровані за № 672, 673 від 25.09.2018 року, відповідач повідомив, що засіданням Постійної комісії з питань земельних відносин , природокористування, планування території будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою було вирішено відмовити ОСОБА_1 у затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність площею - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером - 1223583800:02:001:0347 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером - 1223583800:02:001:0348 у зв`язку з тим, що було допущено ряд порушень у виконанні відповідної землевпорядної документації.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель урегульовано Земельним кодексом України.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно із частиною восьмою статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною четвертою зазначеної статті передбачено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Згідно вимог частин п`ятої, шостої та сьомої статті 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

За приписами частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Аналіз наведених положень Земельного кодексу України свідчить, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають погодженню у порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, після чого відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов`язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно із частиною 7 вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що вказаний перелік є вичерпний та закріплений в частині 7 статті 118 ЗК України.

Передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (стаття 123 ЗК України ).

Водночас згідно із приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 ЗК України.

За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відтак, виходячи з приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Суд вказує, що лист-відповідь від 27.11.2018 року за вих. № 2114 на заяви позивача, зареєстровані за № 672, 673 від 25.09.2018 року сам по собі є фактом протиправної бездіяльності сільської ради, оскільки відмова у затвердженні проекту землеустрою та відмова у затвердженні технічної документації із землеустрою для будівництва також повинна прийматися у формі рішення місцевої ради, а не листа. При цьому, заяви повинні бути розглянуті сільською радою в установленому порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з п. 34 ч. 1 статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Згідно з пунктом "б" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільстких, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать, крім іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Отже, судом встановлено, що заяви позивача не були розглянуті відповідачем у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у неприйнятті відповідних рішень за результатами розгляду заяв позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 41800745) щодо неприйняття рішення за заявами, зареєстрованими за № 672, 673 від 25.09.2018 р., ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність площею - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером -1223583800:02:001:0347 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером -1223583800: 02:001 : 0348.

Щодо зобов`язання Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 41800745) на засіданні чергової сесії розглянути заяви, зареєстровані за № 672, 673 від 25,09.2018 р., суд зазначає про таке.

Відповідно до листа-відповіді від 27.11.2018 року за вих. № 2114 на заяви позивача, зареєстровані за № 672, 673 від 25.09.2018 року, останні не були розглянуті на черговому засіданні сільської ради, як це передбачено чинним законодавством.

Крім того, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що на час розгляду справи в суді дане питання так і не було винесено на пленарне засідання Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Так, положення Земельного кодексу України визначають чіткий алгоритм дій розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови в затвердженні технічної документації та проекту землеустрою. Зважаючи, що позивач звертався до відповідача з заявами про затвердження технічної документації із землеустрою та проекту землеустрою, однак дане питання так і не було винесено на розгляд сільської ради, що свідчить про бездіяльність сільської ради. Відтак, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 28.02.2019 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 41800745) щодо неприйняття рішення за заявами, зареєстрованими за № 672, 673 від 25.09.2018 р., ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність площею - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером - 1223583800:02:001:0347 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером -1223583800:02:001:0348 .

Зобов`язати Межиріцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 41800745) на засіданні чергової сесії розглянути заяви, зареєстровані за № 672, 673 від 25.09.2018 року, ОСОБА_1 щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність площею - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером -1223583800:02:001:0347 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею - 0,3501 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером - 1223583800:02:001:0348 .

Стягнути з Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Виконкомівський, 1, код ЄДРПОУ 41800745) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко