Ухвала суду № 83954685, 02.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

02 вересня 2019 р. Справа № 120/1469/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 08.05.2019 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.05.2019 року за вх. № 26677 відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.

Одночасно за вх. № 26680 відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду в адміністративній справі № 240/5401/18 (провадження № Пз/9901/58/18), яка перебуває на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду як зразкова.

Ухвалою від 27.05.2019 року у задоволенні вказаного клопотання по зупинення провадження відмовлено.

Ухвалою від 30.05.2019 року провадження у вказаній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі № 160/3586/19 (провадження № Пз/9901/12/19).

31.05.2019 року за вх. № 28987 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про застосування заходів процесуального примусу. Причиною звернення до суду із клопотанням стали відзив на позовну заяву та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що відповідач недобросовісно виконує процесуальні обов`язки в частині необхідності сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; зловживає процесуальними правами з метою перешкодити судочинству шляхом введення суд в оману щодо фактичних обставин справи, що суттєво ускладнює виконання завдання адміністративного судочинства, визначеного ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зважаючи на це, позивач просить суд застосувати заходи процесуального примусу у вигляді штрафу до відповідача.

02.09.2019 року з інформаційної системи «Єдиний державний реєстр судових рішень» суду стало відомо, що рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі № 160/3586/19 постановлено 06.08.2019 року та набрало законної сили, а від так відсутні обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою від 02.09.2019 року провадження у справі поновлено та вирішено розгляд справи продовжувати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Вирішуючи питання щодо застосування заходів процесуального примусу до відповідача, суд виходив з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після порушення (ч. 2 ст. 144 КАС України).

Системний аналіз норм дозволяє зробити висновок, що всі учасники адміністративного судочинства мають добросовісно виконувати свої процесуальні права та обов`язки, не зловживати ними, а також своїми діями або бездіяльністю не порушувати процесуальних прав та обов`язків інших осіб, що беруть участь у справі. Порушення ж, встановлених в адміністративному суді, правил або перешкоджання здійсненню судочинства тягне застосування заходів процесуального примусу, якими є й, зокрема, штраф.

Застосування заходів процесуального примусу має на меті: перешкоджання здійсненню неправомірних діянь (дій чи бездіяльності) учасників судового процесу та осіб, що присутні у залі судового засідання; забезпечення дотримання встановленого законом порядку та правил ведення судового процесу; реалізація принципів адміністративного судочинства; захист та відновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Зі змісту клопотання вбачається, що позивач, категорично не погоджуючись зі змістом відзиву на позовну заяву відповідача та його клопотанням про зупинення провадження у справі, вбачає у цьому зловживання відповідачем процесуальними правами шляхом введення суд в оману щодо фактичних обставин справи; недобросовісне виконання ним процесуальних обов`язків в частині необхідності сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що згідно ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати письмові пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Таким чином, природньо, що позивач оскаржуючи дії відповідача, не погоджується з доводами та пояснення останнього, викладении у відзиві на позовну заяву. Проте, це не є підставою для застосування заходів процесуального примусу до відповідача. Адже останнім у строки, встановлені в ухвалі про відкриття провадження у справі, було надано відзив на позовну заяву. Тобто ним було вжито всі необхідні заходи для своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи по суті. Від так, суд не вбачає у діях відповідача будь-яких порушень чи перешкод для розгляду справи по суті та встановлення дійсних обставин справи. В свою чергу, твердження позивача про те, що відповідач спотворює обставини справи та цим самим вводить суд в оману є припущеннями. Суд зазначає, що кожен вільний у викладенні своєї точки зору щодо спірних правовідносин та їх обґрунтуванні.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі, яке позивач вважає зловживанням відповідачем процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству, суд зазначає наступне.

Положеннями чинного КАС України кожному надається право під час розгляду справи подати необхідні, на думку учасників справи, заяви, клопотання та заперечення. Тому по своїй суті, відповідач звертаючись до суду з клопотання про зупинення провадження у справі, скористався своїми процесуальними правами.

Суд також акцентує увагу на тому, що саме до його компетенції належить оцінювання пояснень та доказів, наданих сторонами справи. Суд, виходячи з обставин справи, предмету доказування та наявних доказів, самостійно буде надавати їм оцінку та встановлювати дійсні обставини справи тощо.

Таким чином, суд вбачає безпідставність та необґрунтованість клопотання позивача щодо застосування заходів процесуального примусу до відповідача, оскільки на даному етапі розгляду справи, суд не знаходить у діях відповідача перешкод для своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи по суті, відповідно відсутні підстави для застосування заходів процесуального примусу.

Керуючись ст. 2, 44, 162, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу відмовити.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя Маслоід Олена Степанівна