Вирок № 83953361, 16.08.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/514/2019

Справа № 428/8711/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Лещинської О.Я.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370001038 від 18.06.2019 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сєвєродонецька Луганської обл., громадянки України, українки, яка має середньо-спеціальну освіту, не працюючої, перебуваючої на обліку у лікаря нарколога з синдромом залежності, незаміжньої, яка має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України не судимої , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2019 року, о 08 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилась у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , а саме, за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із своїм колишнім чоловіком, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де спільно з останнім ОСОБА_1 вживала спиртні напої.

Під час сумісного вживання спиртних напоїв, ОСОБА_1 побачила в зальній кімнаті, у серванті, горщик, в якому знаходились золоті прикраси, а саме золоті сережки, належні на праві приватної власності ОСОБА_3 При вигляді золотих сережок, у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на таємне викрадення цього майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, який полягав у прагненні власного незаконного збагачення за рахунок подальшого продажу золотих сережок, ОСОБА_1 дочекалась, поки ОСОБА_4 пішов спати, після чого, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, тим самим діючи таємно для оточуючих, усвідомлюючи, що немає ніякого права на золоті сережки і це майно є для неї чужим, не маючи дозволу потерпілого на володіння, користування або розпорядження цим майном, всупереч його волі, заволоділа золотими сережками, які належать ОСОБА_3 , після чого залишила місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі вартості золотих сережок, яка згідно висновку товарознавчої експертизи № 19/113/9-1/821е від 25.07.2019 на момент вчинення злочину складала 4568 гривень 88 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнала повністю, у вчиненому щиро покаялася, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і вона їх у повному обсязі підтверджує та пояснила, що 17 липня 2019 року ОСОБА_5 запросив її до себе в гості. Він випив спиртного, заснув, а вона в залі непомітно, тайно викрала золоті сережки, які лежали у вазі, та належали його дружині. Сережки вона заклала в ломбард. Отримані гроші витратила на власні потреби. В скоєному злочині вона щиросердно кається, засуджує свою поведінку.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що претензій майнового характеру до обвинуваченої не має, покарання просила призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпіла також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена ОСОБА_1 , правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції, роз`яснивши їй положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, офіційно не працює, не заміжньої, не судимої, перебуває на обліку у лікаря нарколога, задовільно характеризується за місцем мешкання, до адміністративної відповідальності не притягувалася.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинувачену ОСОБА_1 обов`язки у відповідності з ч.1 ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази відсутні. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення -злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-1/821 е від 25.07.2019 року, які згідно довідки складають 572 (п`ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. в дохід держави (Отримувач: УК у м. Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження)..

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова