Ухвала суду № 83952642, 12.08.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42243/19-к

УХВАЛА

12 серпня 2019 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Дахно С.С., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Шевченка А.Г., захисника-адвоката Мінакова І.В., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Циби Н.Д. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Циба Н.Д., розглянувши матеріали досудового розслідування за № 12017000000000405 від 27.04.2017 року, за погодженням заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченка А.Г. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосуванні до підозрюваної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави розміром не менше 34 640 000 грн.

Клопотання обґрунтовано наступними обставинами.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12017000000000405 від 27.04.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 , органом досудового розслідування, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; організації видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки; вчиненні фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчиненні суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації ( відмиванню) доходів, а також дій, срямованих на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, володіння ними, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення та набуття, володіння і використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, про що 08.08.2019 року складено повідомлення про підозру, яку 08.08.2019 року повідомлено ОСОБА_1

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, обґрунтовується органом досудового розслідування доказами зібраними у ході досудового розслідування, зокрема, які містяться у:

- договорах строкового банківського вкладу № 2630/38/164841 на суму 10 000 000 грн, № 2630/38/164843 на суму 10 000 000 грн, № 2630/38/164847 на суму 10 000 000 грн, № 2630/38/164848 на суму 4 640 000 грн, укладеними 06.03.2014 між ПАТ «Міський комерційний банк» та ОСОБА_2 ;

- заявах на видачу готівки № 6146 на суму 4 640 000 грн, № 6237 на суму 10 000 000 грн, № 6261 на суму 10 000 000 грн, № 6284 на суму 10 000 000 грн.

- висновку експерта від 26.01.2017 № 90/тдд;

- висновку експерта від 15.03.2017 № 471/тдд;

- договорі депозиту від 05.08.2014 на підставі якого в ПАТ «Профін Банк» розміщено кошти ОСОБА_2 в розмірі 34 640 000 грн;

- висновку комісійної судово-економічної експертизи від 13.04.2017 № 066/17;

- розписці ОСОБА_1 від 09.02.2015, якою остання підтвердила факт боргу перед ОСОБА_2 , зокрема, в розмірі 34 640 000 грн;

- показах свідка ОСОБА_3 ;

- показах ОСОБА_2 ;

- показах свідка ОСОБА_4 (чоловік ОСОБА_1 );

- показах свідка ОСОБА_5 про те що кошти ОСОБА_2 разом з касовими документами ПАТ «Профін Банк» передавались саме ОСОБА_1 ;

- показах свідка ОСОБА_6 ;

- показах свідка ОСОБА_7 ;

- інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби відповідно до якої ОСОБА_2 01.04.2014 знаходився за межами території України;

- аналізі абонентських з`єднань по мобільному телефону ОСОБА_2 відповідно до якого підтверджено факт відсутності ОСОБА_2 на території України 01.04.2014;

- показах свідка ОСОБА_8 - колишнього віце-президента ТОВ «Глобал фінансіал менеджмент груп», яке було власником ПАТ «Міський комерційний банк» про те що ОСОБА_2 був особливим ВІП-клієнтом банку та доступ до роботи з ним мала лише ОСОБА_1 Кошти в сумі 34 640 000 грн могли бути видані з каси банку виключно за погодженням з керівництвом Банку. Клієнт такого рівня обслуговувався не простими працівниками банку, а лише керівниками Банку, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_9

Орган досудового розслідування вважає, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини, якими обґрунтовується наявність вищевказаних ризиків зазначено наступне. Злочини, які інкримінуються ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими і передбачають можливість призначення покарання на строк до п`ятнадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватися від органів слідства та суду.

Таким чином, сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно нього більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході досудового розслідування та зазначеним у клопотанні.

Захисник-адвокат Мінаков І.В., підозрювана ОСОБА_1 заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованих кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно в судовому засіданні захисник зазначив, що висновки органу досудового розслідування з приводу обґрунтованості підозри не відповідають фактичним обставинам справи та є передчасними, жодних вагомих доказів, які б вказували на вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень в матеріалах клопотання не має, тому просили застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Слідчий суддя вислухавши прокурора Шевченка А.Г., захисника-адвоката Мінакова І.В., підозрюваної ОСОБА_1 , дослідивши додані до клопотання матеріали та надані під час судового розгляду документи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних даних про вчинення підозрюваною ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366; ч. 3 ст. 209 КК України.

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності щодо вини підозрюваної, а з точки зору їх наявності прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальне правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже слід визнати підозру, обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для вказаної особи.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється, зокрема як санкція особливо тяжкого злочину передбачає покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі.

Слід врахувати вік та стан здоров`я підозрюваної, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.

Слідчий суддя враховує міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема слід врахувати те, що підозрювана має постійне місце проживання в м. Києві, відсутність судимостей, наявність у неї родини, репутацію підозрюваної.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м`якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, та спробам останньої переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, суспільних розголос вчинених кримінальних правопорушень, вік підозрюваної, дані про особу підозрюваної, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється, і за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, визначеною ст. 182 ч. 5 п. 3 КПК України, та визначити підозрюваній заставу у розмірі 34 000 000,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи до підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на неї такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , потерпілим ОСОБА_2 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Згідно ч.6 ст. 194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 9, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 535 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Циби Н.Д. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 12.08.2019 року по 10.09.2019 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі, що становить 34 000 000,00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 в разі внесення застави, наступні обов`язки, зобов`язавши прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , потерпілим ОСОБА_2 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10.09.2019 року включно, але не більше строків досудового розслідування.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України старшому слідчому в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Цибі Н.Д. повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Підпалий