Ухвала суду № 83952510, 22.08.2019, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/578/19

Провадження № 2/376/495/2019

У Х В А Л А

"22" серпня 2019 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді - Коваленка О.М.,

при секретарі - Ткаченко Ю.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Сквира заяву позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну та доповнення позовних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Березна» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати , -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2019 року від представника позивача на адресу суду надійшла позовна заява в якій просить розірвати договір оренди землі , укладений 25.09.2012 року між ОСОБА_3 і Фермерським господарством «Березна» та зареєстрований 10.12.2016 року державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області за індексним номером 32846066 , стягнути на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з Фермерського господарства «Березна» код ЄДРПОУ 31890078 заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 20 445.00 грн та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 11 155.50 грн., всього 31 600.50 гривень ; зобов`язати Фермерське господарство «Березна» передати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 5.74 га , яка розташована на території Красноліської сільської ради Сквирського району Київської області , кадастровий номер ; НОМЕР_1 , судові витрати покласти на відповідача .

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 19 березня 2019 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання на 09 годин 10 хвилин 10 квітня 2019 року на якому представнику позивача ОСОБА_4 надано строк для усунення недоліків щодо повної сплати судового збору при поданні позову до суду .

07 серпня 2019 року до канцелярії суду представником позивача подано письмову заяву позивачів якою вони просять : змінити прохальну частину тексту позовної заяви, зокрема пункт 2 викласти в наступній редакції: «2. Визнати договір оренди землі від 25 вересня 2012 року , укладеного між ОСОБА_3 , яка померла 2016 року та Фермерським господарством «Березна» код ЄДРЛОУ 31890078 і дата реєстрації цього договору 04 грудня 2016 року , яка проведена державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області за індексним номером 32846066 недійсним з часу його підписання тобто із 25 вересня 2012.року, а також визнати акт приймання – передачі орендованої земельної ділянки від 25 вересня 2012 року, який є невідємною частиною договору оренди землі від 25.09.2012 року складеного ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та Фермерським господарством «Березна» недійсним з часу його підписання, тобто 25 вересня 2012 року».

Крім того, просять прохальну частину позовної заяви доповнити пунктом 6 наступного змісту : «6. Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 25 вересня 2012 року , яка була проведена 04 грудня 2016 року державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області за індексним номером 32846066 укладеного між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та Фермерським господарством «Березна» з часу проведення цієї державної реєстрації , оскільки на час проведення цієї державної реєстрації договору оренди землі він був не чинний та був відсутній власник цієї земельної ділянки , оскільки він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Представник відповідача заперечує проти прийняття судом до розгляду даної

заяви .

Суд, дослідивши заяву позивачів про зміну позовної вимоги та доповнення позовної вимоги по цивільній справі, думку – клопотання представника відповідача з цього питання та дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно п. 2 ч. 2 та ч. 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Так, ЦПК України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, проте одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем закріплено альтернативну зміну предмета або підстав позову.

Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки : виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстав позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Варто зазначити, що підставою позову не може вважатись посилання позивача на певні норми матеріального права. Пленум Верховного Суду України в п. 9 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5 зазначив, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.

Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову – його зміст. Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад, ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в ч. 2 ст. 16 ЦК України наведено орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

Таке ж розуміння елементів позову закріплюється на рівні судової практики, зокрема у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5.

Зі змісту заяви представника позивача , поданої під час підготовчого судового засідання від 07 серпня 2019 року вбачається, що позивачі в пункті 2 прохальної частини позову одночасно змінюють предмет і підставу позову, що в силу вимог ст. 49 ЦПК України законодавством не передбачено.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь - якої заяви, передбаченої п. 2 ч, 2, 3, 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

В порушення наведеної норми до заяви про зміну та доповнення позовних вимог ні позивачами , ні їх представником не подано доказів направлення копії цієї заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, а саме відповідачу. Зважаючи на вказане, суд приходить висновку, що подана заява про зміну та доповнення позовних вимог за своєю суттю є пред`явленням нового позову, у зв`язку з чим вказану заяву суд не приймає та повертає її заявнику.

Разом з тим, враховуючи положення ст. 4 ЦПК України, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачам та їх представникам процесуальне право на звернення до суду з новим позовом в загальному порядку згідно положень ст. 175-177 ЦПК України.

відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК україни окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду перщої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.2, 4, 49, 258-261, 353,354 ЦПК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті та повернути письмову заяву позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну та доповнення предмета позовних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Березна» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

Роз`яснити позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальне право на звернення до суду з новим позовом в загальному порядку згідно положень ст. 175-177 ЦПК України.

Викликати учасників справи в підготовче судове засідання на 11.10.2019 року на 9 год. 00 хв.

Ухвала в частині повернення заяви позивачам може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції на протязі 15 днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому повного відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О. М. Коваленко