Рішення № 83948420, 30.08.2019, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/694/19

Номер провадження № 2/708/204/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді - Івахненко О.Г.,

при секретарі – Тендітній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чигирина Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом про стягнення страхового відшкодування в сумі 66133,18 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 9000 грн., зазначивши, що 02.05.2017 року близько 19 години на автодорозі Трушівці-Боровиця Чигиринського району Черкаської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу автомобіля ІЖ Москвич 412, д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок якої пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці.

Винуватцем вказаної ДТП був водій транспортного засобу, але у зв`язку з його смертю кримінальне провадження було закрито.

Його цивільно-правова відповідальність була застрахована у ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія", згідно страхового поліса АЕ/8874083, який був чинним на момент настання ДТП.

Позивач на підставі розпоряджень Чигиринської районної державної адміністрації № 185 від 01.06.2017 року та № 450 від 29.12.2017 року призначена опікуном малолітніх дітей померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.09.2018 року позивач через свого представника звернулася до відповідача із повідомленням про ДТП від 04.09.2018 року та заявами про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, із заподіяною моральною шкодою в розмірі 38400,00 грн., витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника в розмірі 8500 грн. та із заявою про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника.

Відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 12014 від 27.05.2019 року відповідач виплатив позивачу страхову виплату в рахунок відшкодування шкоди дітям загиблої в розмірі 49066,82 грн., моральну шкоду в розмірі 38400 грн., та витрати на поховання в розмірі 8500 грн., таким чином визнавши вище вказану ДТП страховим випадком, але здійснив виплату страхового відшкодування не в повному обсязі.

Загальний розмір страхового відшкодування становить 115200,00 грн. Станом на дату зверненя до суду з вказаним позовом відповідач здійснив часткову виплату страхового відшкодування в розмірі 49066,82 грн., однак невиплаченими залишаються 66133,18 грн.

Страхове відшкодування, пов`язане із втратою годувальника, у розмірі 66133,18 грн. не було виплачене у строки та у відповідності до вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідач мав право здійснювати виплату страхового відшкодування щомісячними платежами, але виключно в межах 90 днів, як це передбачено ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не викликалися.

Представник відповідача в порядку ст.178 ЦПК України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" належним чином виконує свої зобов`язання, які передбачені законодавством, і на момент звернення до суду не порушувало прав і законних інтересів позивача.

Відповідачем відшкодовано позивачу платіжним дорученням № 41 від 14.05.2019 року - моральну шкоду у розмірі 38400 грн., витрати на поховання у розмірі 8500 грн. та відшкодування шкоди дітям загиблої в розмірі 49066,82 грн.

Решта страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, в розмірі 66133,18 грн. виплачується позивачу щомісячними платежами згідно графіку в розмірі 2133,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 18 від 04.06.2019 року та № 20 від 03.07.2019 року.

Позивач помилково вважає, що у відповідача є обов`язок виплатити страхове відшкодування, пов`язане із втратою годувальника одноразовою виплатою протягом 90 днів з дати подачі заяви про виплату страхового відшкодування. Згідно норм законодавства України, які регулюють правовідносини між позивачем і відповідачем, страхова виплата, пов`язана із втратою годувальника (смертю потерпілого), здійснюється щомісячними платежами до досягнення неповнолітньою особою вісімнадцяти років. Для отримання страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, не було правових підстав і необхідності звертатись до суду із даним позовом, тому вимоги щодо стягнення 9000 грн. витрат на правову допомогу теж є безпідставними.

У поясненні, що надійшло на адресу суду 28.08.2019 року, представник позивача зазначає, що відповідач за усною інформацією позивача виплатив останній страхове відшкодування 06.06.2019 року в розмірі 2013,00 грн., 03.07.2019 року в розмірі 2013,00 грн. та 14.08.2019 року в розмірі 2013,00 грн.

Вивчивши в порядку спрощеного провадження матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою прокурора відділу прокуратури Черкаської області Протас І.О. від 30.11.2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250000000173 від 03.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої смертельно травмовано ОСОБА_3 , закрито у зв`язку зі смертю підозрюваного (а.с.11-12).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 2017 ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Трушівці Чигиринського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.16).

Згідно довідки про причину смерті від 03.05.2017 року ОСОБА_3 , 1983 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , причина смерті - пасажир легкового автомобіля, травмований при зіткненні його з фіксованим об`єктом (а.с.17).

05.09.2018 року представник позивача по довіреності ОСОБА_6 звернувся до ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 04.09.2018 року; заявою на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, що належить неповнолітнім дітям загиблої ОСОБА_3 в розмірі 206932,04 грн.; заявою на виплату страхового відшкодування пов`язаного із заподіяною моральною шкодою в розмірі 38400 грн. та із заявою на виплату витрат на поховання 8500 грн. (а.с. 9-10).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 в с. Топилівка Чигиринського району Черкаської області ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_4 , де її батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 24).

Як вбачачається з свідоцтва про шлюб від 10.12.2007 року, виданого Сагунівською сільською радою Черкаського району Черкаської області, актовий запис № 23, 10 грудня 2007 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , де останній після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_10 (а.с.21).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 в с. Сагунівка Черкаського району Черкаської області ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_5 , де її батьками записані ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (а.с. 27).

У довідці виконавчого комітету Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області вказано, що ОСОБА_3 станом на 02.05.2017 року (до моменту смерті) дійсно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та мала склад сім`ї: дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та чоловік - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.20).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_9 помер в м. Черкаси 22 квітня 2018 року (а.с.22).

На підставі розпоряджень Чигиринської районної державної адміністрації № 185 від 01.06.2017 року та № 450 від 29.12.2017 року позивача ОСОБА_1 призначено опікуном малолітніх дітей померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 25-26).

Згідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по втраті годувальника на дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2373,96 грн. щомісячно (а.с.30).

Судячи з листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 12014 від 27.05.2019 року ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" виплатило ОСОБА_1 страхову виплату в рахунок відшкодування шкоди дітям загиблої ОСОБА_3 в розмірі 49066,82 грн., моральну шкоду в розмірі 38400 грн., та витрати на поховання в розмірі 8500 грн. (а.с. 32).

Зазначене підтверджується і платіжним дорученням № 41 від 14.05.2019 року на загальну суму 95966,82 грн. та страховим актом № ОЦ/049/000/19/0199 від 14.05.2019 року (а.с. 67,70), чого не заперечує і сама позивач.

Згідно до графіку виплат до страхового акту № ОЦ/049/000/19/0199 від 14.05.2019 року позивачу встановлено сплату страхового відшкодування з травня 2019 року до листопада 2021 року у розмірі 2133,34 грн. щомісячно, у листопаді 2021 року - встановлено 2132,98 грн. (а.с.68-69).

Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 2.1 ст.2 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно зі ст.22 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 23.1 ст.23 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Статтею 1200 ЦК України встановлено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Разом з тим, відповідно до статті 27-2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка є спеціальною нормою, що регулює спільні правовідносини, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Статтею 27-5 встановлено, що відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Згідно ст.1 ЗУ «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 8 даного Закону страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст.20 цього Закону страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику, при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до вимог ст.639 ЦК України договір являється обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Тобто, з метою захисту інтересів неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач звернулася до суду з даним позовом.

Таким чином, судом встановлено, що ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника ОСОБА_3 , на утримання неповнолітніх дочок останньої.

Перша частина страхового відшкодування у розмірі 95966,82 грн. була сплачена позивачу 14.05.2019 року, а залишок буде сплачуватися щомісячно починаючи з травня 2019 року до листопада 2021 року у розмірі 2133,34 грн., в листопаді 2021 року - у розмірі 2132,98 грн., згідно графіку виплати страхового відшкодування до листопада 2021 року.

Станом на 14 травня 2019 року відповідач виплатив позивачу 49066,82 грн. (за період з 01.06.2017 року по 30.04.2019 року).

Крім того, ОСОБА_1 відшкодовано моральну шкоду у розмірі 38400 грн. та витрати на поховання у розмірі 8500 грн.

Разом із тим, розтермінування виплати страхового відшкодування на утримання неповнолітніх дочок загиблої суперечить положенню ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з огляду на наступне.

Статтею 36.2 вищевказаного Закону передбачено, що страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов`язаний виплатити його в передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.

Тобто, вказана вище норма встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування та не дає страховику право на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.

Однак, всупереч ст.36.2 Закону, страховиком здійснено лише часткову виплату страхового відшкодування.

Згідно зі ст.2.1 даного Закону відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства, України, то застосовуються норми цього Закону.

Стаття ст. 1202 ЦК України передбачає, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого здійснюється щомісячними платежами.

Однак, ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Тобто, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає спеціальні до ЦК України строки виплати страхових відшкодувань у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а відтак: саме спеціальний закон підлягає застосуванню при відшкодуванні страховиком шкоди, заподіяної смертю особи при експлуатації наземних транспортних засобів.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень № 18 від 04.06.2019 року та № 20 від 03.07.2019 року на рахунок позивача ОСОБА_1 переказано щомісячні платежі згідно до встановленого графіка в сумі по 2133,34 грн. (а.с. 71-72).

А з пояснення представника позивача ОСОБА_11 від 28.08.2019 року вбачається, що за час перебування даної справи в провадженні суду на адресу позивача 14.08.2019 року було здійснено ще один щомісячний платіж за серпень 2019 року.

Таким чином, суд приходить до обгрунтованого висновку про те, що протягом червня-серпня 2019 року позивачу відшкодовано 6400,02 грн. (2133,34 грн. х 3)

Виходячи з цього, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, де залишок невиплаченої суми страхового відшкодування 59733,16 грн. (66133,18 грн. - 6400,02 грн.) необхідно стягнути однією виплатою, що відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин здійснене для забезпечення прав дітей на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн., то згідно з п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Так, із наданого представником позивача розрахунку робіт (наданих послуг) слідує, що правнича (правова) допомога надавалась у виді: правового аналізу наявних доказів по справі /1 година/, вартість 1000 грн.; опрацювання законодавчої бази, що регулюють відносини між позивачем та відповідачем, формування правової позиції по веденню срави та вибір стратегії, аналіз судової практики /3 години/, вартість 3000 грн.; написання, підготовка, копіювання та надсилання позовної заяви з додатками в суд /5 годин/, вартість 5000 грн. Вартість однієї години адвоката відповідно до укладеного сторонами договору про надання правової допомоги від 24.05.2019 року становить 1000 грн. (а.с. 37-39).

Виходячи з положень ст.ст. 137, 138, 141 ЦПК України, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Належними доказами, які підтверджують та обґрунтовують реальний розмір витрат на правничу допомогу, крім тих, які подані заявником, є докази, які доводять відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, у Книзі обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218.

Вказана правова позиція зазначена і в Постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 335/9780/15-ц та є обов`язковою для виконання.

Разом з тим позивачем не надано жодного документального підтвердження того, що вона здійснювала оплату послуг Адвокатському об`єднанню «Ґранд Ґруп Партнерс», оскільки будь-яких належних та допустимих доказів цього /як-то квитанції до прибуткового касового ордера чи чеків про оплату правової допомоги/ останньою суду предоставлено не було, що не узгоджується з положеннями ст.ст. 137, 138, 141 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», як і не надано витягів про оплату таких послуг з Книги обліку доходів та витрат Адвокатського об`єднання «Ґранд Ґруп Партнерс», а тому суд не вбачає підстав для стягнення даних витрат на користь позивача, так як вони не доведені належним чином.

Поскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» тому, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 694,10 грн., пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі ст.ст. 526, 530, 610, 612, 979, 1200, 1202 ЦК України, ст.ст. 2, 22, 27, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 1, 8, 9, 20, 36 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 137, 141, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», (місцезнаходження за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) суму страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника, в розмірі 59733 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять три) гривні 16 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», (місцезнаходження за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 694 (шістсот дев`яносто чотири) гривні 10 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.Г.Івахненко