
справа №619/2974/19
провадження №2/619/1205/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2019 року Дергачівський районний суд Харківської області
у складі : головуючого – судді -Калмикової Л.К.
за участю секретаря судового засідання-Кравченко К.В..
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що згідно свідоцтва про право власності від 11 вересня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Г.П. за реєстровим № 2-2342, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 2частині належить ОСОБА_2 , як спільно придбане майно подружжя.
Вищевказана 1/2частина житлового будинку 14.09.2001 зареєстрована в Дергачівському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 16 за реєстровим №2641 за ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про право власності на спадщину від 11 вересня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Г.П. за реєстровим № 2-2344, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 2частині належить ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вищевказана 1/2частина житлового будинку 14.09.2001 зареєстрована в Дергачівському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 16 за реєстровим №2641 за ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 його мати, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 18 липня 1955 року за актовим записом № 83.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 17.01.2019, виданим виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області за актовим записом № 07.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_2 .
Однак, він не звернувся протягом 6-ти місяців після смерті спадкодавця до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, так як не знав про існування вищевказаного спадкового майна.
Спадкодавець з ним не проживала, а проживала одна в вищевказаному житловому будинку.
Коли здійснював генеральне прибирання в вищевказаному житловому будинку, то серед особистих речей спадкодавця знайшов оригінал заповіту на своє ім`я, складений спадкодавцем, у зв,язку з чим змушений звернутись з даним позовом до суду.
Згідно заповіту від 19 вересня 2001 року, посвідченого секретарем виконкому Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області Маслєвич Т.І. за реєстровим № 530, ОСОБА_2 заповіла йому-позивачу у справі все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати в тому числі і житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_2 .
Він звернувся до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області з заявою про прийняття спадщини за заповітом, після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, у зв`язку з тим, що ним пропущено шестимісячний строк , встановлений законом для прийняття спадщини, а саме 10 днів , нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії.
29.07.2019 приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутова Т.А. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на те, що згідно ст.1270 ЦК України встановлюється строк для прийняття спадщини в строк шість місяців, який починається з моменту відкриття спадщини. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заяву він-позивач у справі подав 27.07.2019. Згідно ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець на протязі строку, встановленого ст.1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається неприйнявшим її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини. На підставі п.9 ст.49 Закону України « Про нотаріат», глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 - відмовлено.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, однак він не звернувся в шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вважаючи, що наявність заповіту матері надає йому право на прийняття спадщини в будь-який час. На даний час постало питання про оформлення спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, віднесення будь-яких обставин до поважних є оціночним та таким, що безпосередньо належить до волі суду та його оцінки.
Просить суд вважати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини терміном на три місяці.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві позов підтримав повністю, просив позов задовольнити. Розгляд справи просив проводити без фіксації технічними засобами та в його відсутність, що суд вважає за можливе.
Представник відповідача - Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві не заперечував проти задоволення позовних вимог. Розгляд справи по суті просив проводити у його відсутність , що суд вважає за можливе.
Дослідивши надані докази. суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як передачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності від 11 вересня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Г.П. за реєстровим № 2-2342, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 2частині належить ОСОБА_2 , як спільно придбане майно подружжя.
Вищевказана 1/2частина житлового будинку 14.09.2001 зареєстрована в Дергачівському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 16 за реєстровим №2641 за ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про право власності на спадщину від 11 вересня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Г.П. за реєстровим № 2-2344, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 2частині належить ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вищевказана Ѕ частина житлового будинку 14.09.2001 зареєстрована в Дергачівському бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 16 за реєстровим №2641 за ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 - мати позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 18 липня 1955 року за актовим записом № 83.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 17.01.2019, виданим виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області за актовим записом № 07.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими по АДРЕСА_2 .
Позивач не звернувся протягом 6-ти місяців після смерті спадкодавця до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, так як не знав про існування вищевказаного спадкового майна.
Спадкодавець з ним не проживала, а проживала одна в вищевказаному житловому будинку. Коли здійснював генеральне прибирання в вищевказаному житловому будинку, то серед особистих речей спадкодавця знайшов оригінал заповіту на своє ім`я, складений спадкодавцем, у зв,язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Згідно заповіту від 19 вересня 2001 року, посвідченого секретарем виконкому Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області Маслєвич Т.І. за реєстровим № 530, ОСОБА_2 заповіла позивачу у справі все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати в тому числі і житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_2 .
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області з заявою про прийняття спадщини за заповітом, після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
29.07.2019 приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутова Т.А. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на те, що згідно ст.1270 ЦК України встановлюється строк для прийняття спадщини в строк шість місяців, який починається з моменту відкриття спадщини. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заяву позивач у справі подав 27.07.2019. Згідно ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець на протязі строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається неприйнявшим її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини. На підставі п.9 ст.49 Закону України « Про нотаріат», глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 - відмовлено.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже віднесення будь-яких обставин до поважних є оціночним та таким, що безпосередньо належить до волі суду та його оцінки.
Відповідно до п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 07.07.1994, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину (тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем, чи подавали заяву нотаріусу про прийняття спадщини).
Згідно ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України.
п.24 вищевказаної постанови зазначає: «Суди відкривають провадження в такій справі у разі….., а також у разі відсутності інших спадкоємців, які б могли дати таку письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 № 6-47/0/9-12 « До позовів спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини застосовуються правила статті 114 Цивільного процесуального кодексу України.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Відповідно до статті 66 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини.
На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.»
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно Постанови Верховного Суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 справа № 681/203/17-ц визначено, що « Судом установлено, що шестимісячний строк подання позивачами заяви про прийняття спадщини після смерті матері сплив 04 лютого 2017 року, а позов до суду вони пред`явили 15 лютого 2017 року, тобто пропущений ними строк для подання заяви проприйняття спадщини є незначним.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Апеляційний суд, погодившись з рішенням суду першої інстанції про залишення позову без задоволення, не врахував принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст.16 ЦК України : Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. В даному випадку застосовується спосіб захисту-визнання права.
Таким чином , аналізуючи вищевказане , беручи до уваги надані суду докази , суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі ст. ст. 16, 1233, 1268,1270,1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 77-81, 89, 200, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України , суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт НОМЕР_3 , виданий 18.12.1997 Солоницівським ВМ Дергачівського РВ УМВС України в Харківській області), прож. АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ), додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері- ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - три місяці.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт НОМЕР_3 , виданий 18.12.1997 Солоницівським ВМ Дергачівського РВ УМВС України в Харківській області), місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 .
Відповідач: Вільшанська селищна рада Дергачівського району Харківської області, юридична адреса: 62360, Харківська область Дергачівський район смт. Вільшани вул.Центральна,4/вул.Ветеринарна,1, код ЄДРПОУ: 04398844
Суддя Л. К. Калмикова
Судове рішення № 83945088, Дергачівський районний суд Харківської області було прийнято 28.08.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 619/2974/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: