Рішення № 83942891, 19.08.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/65/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2019 Справа № 908/891/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання – Колєсніковій Н.О.

розглянувши матеріали справи № 908/891/19

за позовом: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Узбекистанська, 1-А”, 69093, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, 1-А

до відповідача: публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25

про визнання незаконним та скасування рішення комісії Запорізьких міських електричних мереж з розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 12.12.18 № 00001226, оформленого протоколом засідання комісії від 28.02.19

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

15.04.19 до господарського суду Запорізької області звернулось об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Узбекистанська, 1-А” (далі ОСББ “Узбекистанська, 1-А”) з позовною заявою до публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (надалі ПАТ “Запоріжжяобленерго”) про визнання незаконним та скасування рішення комісії Запорізьких міських електричних мереж з розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 12.12.18 № 00001226, оформленого протоколом засідання комісії від 28.02.19. Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю порушення позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, невідповідністю Акту про порушення вимогам законодавства та наявністю порушень під час засідання комісії з розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 12.12.18 № 00001226.

Згідно з витягом з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.19 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.04.19 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/891/19, якій присвоєно № провадження 17/65/19. Судом ухвалено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.05.19.

20.05.19 позивач подав до суду заяву свідка від 20.05.19 (в порядку ст. 88 ГПК України).

Крім того, позивачем, 20.05.19 до суду подано клопотання від 17.05.19 про витребування доказів (яке отримано відповідачем у підготовчому засіданні 20.05.19), а саме – витребування у ПАТ “Запоріжжяобленерго” записи оперативних переговорів за 30.08.18, яке представник позивача в підготовчому засіданні 20.05.19 підтримав.

Представник відповідача проти вказаного вище клопотання про витребування доказів заперечив.

Враховуючи отримання відповідачем клопотання позивача про витребування доказів безпосередньо в підготовчому засіданні 20.05.19, з метою надання часу товариству для подання до суду своїх заперечень на нього (клопотання), розгляд вказаного клопотання судом відкладено.

Ухвалою від 20.05.19 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – до 18.07.19 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/891/19 на 10.06.19.

06.06.19 до суду надійшло клопотання за вих. від 04.06.19 про доручення до матеріалів справи письмових доказів, в якому представник позивача просив суд визнати присчини пропуску строку подання доказів поважними та долучити до матеріалів справи № 908/891/19 копії листування ОСББ “Узбекистанська, 1-А” по суті спору, аудіо запис виклику пожежної служби та адвокатський запит до ПАТ “Запоріжжяобленерго” № 2205-1ДК.

10.06.19 під час розгляду справи № 908/891/19 на стадії підготовчого провадження, судом оголошувалась перерва на 14.06.19.

14.06.19 до суду надійшли додаткові пояснення за вих. від 14.06.19, в яких представник позивача просить суд визнати причини пропуску строку подання доказів поважними та долучити до матеріалів справи судову практику та копію акту обстеження технічного стану житлового будинку від 28.12.16.

В підготовчому засіданні 14.06.19 представник позивача наполягав на задоволенні клопотання від 17.05.19 про витребування доказів (в порядку ст. 81 ГПК України) та просив суд витребувати у ПАТ “Запоріжжяобленерго” записи оперативних переговорів за 30.08.18.

Вказане клопотання обґрунтоване наступним.

30.08.18 при настанні аварійної ситуації представники за допомогою засобів телефонного зв`язку намагалися повідомити відповідача про зазначену ситуацію, проте ці спроби були марними: за жодним із номерів, розміщених на офіційному сайті відповідача, ніхто не відповів, дзвінки залишилися без розгляду. У зв`язку з цим, представники позивача звернулись до чергового Запорізької міської ради, який зареєстрував це звернення, про що свідчить відповідний запис в журналі відповідального чергового загального відділу виконкому ради від 30.08.18 (копія додана до позовної заяви). У представника позивача Піскун Т.К. наявна інформація про те, що черговим загального відділу виконкому ради 30.08.18 було здійснено дзвінок до ПАТ “Запоріжжяобленерго” і повідомлено про аварійну ситуацію та про необхідність зняття пломб в електрощитовій ОСББ “Узбекистанська, 1-А”. У відповідь на таке повідомлення представником ПАТ “Запоріжжяобленерго” було надано дозвіл на зняття пломб. Представники позивача неодноразово самостійно намагались отримати аудіо запис - оперативних перемовин ПАТ “Запоріжжяобленерго” за 30.08.18. Однак, дані прохання грубо ігнорувались з боку відповідача. У зв`язку з цим, позивач не має можливості самостійно отримати зазначений аудіо запис, який безпосередньо входить до предмету доказування по даній справі, є належним доказом на підставі якого можна встановити обставини, на які посилається позивач.

Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання позивача про витребування доказів та зазначив, що запис диспетчерських переговорів ведеться цілодобово та зберігається протягом 30 днів у голосовому форматі WAVE. Дані очищуються програмним комплексом у автоматичному режимі після закінчення терміну зберігання, та на їх місце записуються нові дані. Відповідач зазначив, що станом на час звернення позивача із листом від 28.02.19 № 160/4 щодо отримання аудіо запису телефонних перемовин за 30.08.18, такі дані вже були знищенні шляхом їх очищення програмним комплексом у автоматичному режимі, про що і було повідомлено заявника.

Розглянувши клопотання позивача від 17.05.19 про витребування доказів (в порядку ст. 81 ГПК України), з`ясувавши правову позицію сторони відповідача суд дійшов висновку про наступне.

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. ч. 2, 3 ст. 80 ГПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення , крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 81 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 81 ГПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття, таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що позивач звертався до відповідача та просив останнього надати аудіо запис оперативних перемовин за 30.08.18, але позивачу такий аудіо запис наданий не був, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті спору у даній, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ОСББ “Узбекистанська, 1-А”.

Витребування вказаного доказу матиме наслідком підтвердження чи спростування правової позиції кожної із сторін у цій справі щодо суті спору та буде сприяти прийняттю законного і обґрунтованого рішення у цій справі по суті спору.

Крім того, в підготовчому засіданні 14.06.19 позивач підтримав клопотання від 04.06.19 про долучення до матеріалів справи письмових доказів.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного вище клопотання позивача та доручення, в якості доказів, до матеріалів справи копії листування ОСББ “Узбекистанська, 1-А” по суті спору, аудіо запис виклику пожежної служби, адвокатський запит до ПАТ “Запоріжжяобленерго”.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ч. 2 ст. 74 ГПК України).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 ГПК України).

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80 ГПК України).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 5 ст. 80 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Так, розглядаючи клопотання позивача від 04.06.19 про доручення до матеріалів справи письмових доказів судом враховано наступне:

- аудіо запис виклику пожежної служи не відноситься до письмових доказів;

- до подання вказаного клопотання позивач письмово не повідомляв суд та не зазначав: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про необґрунтованість клопотання позивача про долучення до матеріалів справи письмових доказів, та, як наслідок, про відмову у його задоволенні.

Ухвалою від 14.06.19 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/891/19 та призначено справу № 908/891/19 до судового розгляду по суті на 19.07.19.

Ухвалою від 08.07.19, враховуючи перебування головуючого судді (судді-доповідача) у даній справі 19.07.19 (п`ятниця) у щорічній основній відпустці, з метою забезпечення права на судовий захист та прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі по суті спору, судове засідання призначене судом на 19.07.19 перенесено на 22.07.19 (понеділок).

22.07.19 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, оскільки 22.07.19 ОСОБА_1 , як адвокат позивача, не має можливості з`явитись на розгляд справи з поважний причини – приймає участь у невідкладних слідчих діях.

Представник відповідача не заперечив проти відкладення розгляду цієї справи.

Ухвалою суду від 22.07.19 відкладено розгляд справи по суті у справі № 908/891/19 на 01.08.19.

В судовому засіданні 01.08.19 представник позивача підтримав свої додаткові пояснення за вих. від 14.06.19, які було подано до суду 14.06.19 та просить суд визнати причини пропуску строку подання доказів поважними та долучити до матеріалів справи судову практику та копію акту обстеження технічного стану житлового будинку від 28.12.16.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.08.19 проти залучення додаткових пояснень з доказами заперечив в повному обсязі посилаючись на ст. 76 ГПК України.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ч. 2 ст. 74 ГПК України).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 ГПК України).

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80 ГПК України).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 5 ст. 80 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Так, розглядаючи додаткові пояснення позивача, суд дійшов висновку про необґрунтованість позивача щодо визнання причин пропуску строку подання доказів поважними, тому, як наслідок, судом прийнято до справи додаткові пояснення, а в залучені доказів, а саме акту обстеження технічного стану житлового будинку від 28.12.16. відмовлено згідно із ч. 8 ст. 80 ГПК України.

В судових засіданнях 01.08.19, 08.08.19 та 12.08.19 судом оголошено перерви по суті спору відповідно до 08.08.19, до 12.08.19 та до 19.08.19.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг” та комплексі “Акорд”.

В судовому засіданні 19.08.19 на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом прийнято рішення без проголошення вступної та резолютивної частин вказаного рішення.

Позивач, в особі уповноваженого представника в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві без номеру та дати, у відповіді на відзив за вих. від 17.05.19 та у додаткових поясненнях за вих. від 14.06.19. Просив суд визнати незаконним та скасувати рішення комісії Запорізьких міських електричних мереж з розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 12.12.18 № 00001226, оформленого протоколом засідання комісії від 28.02.19.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях підтримав свої заперечення викладені у відзиві на позовну заяву за вих. від 13.05.19 № 134, у запереченні на відповідь на відзив за вих. від 31.05.19 № 161. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.04.17 № 201/6 «Про вилучення з господарського відання КП «Наше місто» та передачу в управління ОСББ «Узбекистанська, 1-А» житлового будинку № 1-а по вул. Узбекистанська», об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Узбекистанська, 1-А” з 01.05.17 передано в управління будинок № 1-а АДРЕСА_1 вул. Узбекистанській. Вказане не заперечувалось жодною із сторін під час розгляду цієї справи.

07.07.17 між публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (Постачальник електричної енергії) та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Узбекистанська, 1-А” (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 14197 (договір).

У відповідності до умов договору, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у Додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються Додатком № 2 “Точка продажу електричної енергії споживачу”. (п. 1 договору).

Згідно із п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Пунктом 2.2. договору визначено, зокрема, що Постачальник електричної енергії зобов`язується виконувати умови цього договору (п. 2.2.1.).

В пункті 2.3 договору передбачено, що Споживач зобов`язується, зокрема:

- виконувати умови цього договору (п. 2.3.1.);

- дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору (п. 2.3.2);

…

- оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію « та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» (п. 2.3.4);

…

- забезпечувати безперешкодний доступ у будь-який час доби працівників Постачальника електричної енергії за пред`явленням службового посвідчення (з правом заносити і виносити необхідні прилади та інструменти) до засобів (систем) обліку як власних, так і субспоживачів, приладів контролю навантаження та якості електроенергії, компенсувальних установок, комплектів АЧР, а також для здійснення контролю заданих Постачальником електричної енергії режимів споживання електроенергії та потужності і для виконання інших необхідних робіт (п. 2.3.6.);

…

- уживати комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникнення загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідкам тощо, у разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) електропостачання згідно з умовами розділу 6 цього договору (п. 2.3.8).

Відповідно до п. 3.1 договору, Постачальник електричної енергії має право, зокрема:

- отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та

інші платежі, обумовлені цим Договором (п. 3.1.1.);

- вимагати відшкодування збитків, завданих Постачальнику електричної енергії

внаслідок порушення Споживачем умов цього договору (п. 3.1.4.);

- доступ у будь-який час доби працівників Постачальника електричної енергії за пред`явленням службового посвідчення (з правом заносити і виносити необхідні прилади та інструменти) до засобів (систем) обліку як власних, так і субспоживачів, приладів контролю навантаження та якості електроенергії, компенсувальних установок, комплектів АЧР, а також для здійснення контролю заданих Постачальником електричної енергії режимів споживання електроенергії та потужності і для виконання інших необхідних робіт (п. 3.1.5.).

Згідно із п. 4.2. договору (відповідальність Споживача):

- Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.06 № 562 (зі змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.06 за № 782/125656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою (п. 4.2.3.).

- Споживач не несе відповідальності перед Постачальником електричної енергії відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили (п. 4.2.4.).

У відповідності до п. 4.3.1. договору, сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належать:

- виняткові погодні умови і стихійні лиха (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув грунту); …

Відповідно до п. 9.2. договору, межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається відповідно до Додатка № 9 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» (крім випадків, передбачених пунктами 8.2. і 8.4.).

Пунктом 9.5. договору, визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 01.10.17, а в частині проведення розрахунків – до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку визначеному законодавством України. Умови договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент узгодженням сторін. Сторони керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України дійшли згоди, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, починаючи з 30.04.17.

Актом від 01.06.18 № 2008 складеним представником Запорізьких МЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» (керівником групи ОСОБА_2 ) у присутності відповідальної особи споживача (позивача) голови правління ОСОБА_3 К ОСОБА_4 , був опломбований розрахунковий засіб обліку про що складено Акт від 01.06.18 № 2008 про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії до 1000 В та встановлення індикаторів, а саме двох електролічильників НІК 2301 АР2.0000.0.11.

Крім того, у відповідності до вказаного акту, пломби постачальника електричної енергії встановлені:

- клемна кришка лічильника електроенергії № 8762654, пломба яка встановлена, номер пломби 17668584, тип пломби – пластик;

- клемна кришка лічильника електроенергії № 8760210, пломба яка встановлена, номер пломби 17668584, тип пломби – пластик;

- кріплення кожуха лічильника № 8762654, пломба, яка була встановлена раніше та не знімалась, номер пломби С30799546, тип пломби – пластик;

- кріплення кожуха лічильника № 8760210, пломба, яка була встановлена раніше та не знімалась, номер пломби С30799545, тип пломби – пластик;

- ввідний комутаційний пристрій (до обліку), ВА, пломба яка встановлена, номер пломби 17668585, 17668590, тип пломби – пластик;

- «доучётные цепи» (мовою оригіналу), пломба яка встановлена, номер пломби 17668591, тип пломби – пластик.

У вказаному акті вказано, що споживач ОСББ “Узбекистанська, 1-А” (в особі голови правління ОСОБА_3 К.) приймає на відповідальне збереження всі пломби, індикатори встановлені на вказаних в цьому акті засобах обліку і на перерахованому устаткуванні і несе повну відповідальність згідно ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.97 № 575/97-ВР (зміни і доповнення), ПКЕЕ і умов договору про постачання електричної енергії, а саме за несанкціонований доступ до приладів і ланцюгів обліку, втручання в роботу обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбу вального матеріалу спрацювання або пошкодження індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, електромагнітних полів високої частоти, пошкодження приладів обліку. У разі пошкодження або розкрадання засобів обліку, які знаходяться у власності ПАТ «Запоріжжяобленерго», споживач, який відповідає за їх збереження, у відповідності п. 3.3. Правил користування електричної енергії, відшкодовує їх повну вартість.

З актом ознайомлений уповноважена особа споживача (позивача) ОСОБА_5 , про що зазначено в акті та проставлено підпис вказаної особи.

12.12.18 представниками ПАТ “Запоріжжяобленерго” було здійснено перевірку дотримання позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, за результатами якої складено акт про порушення № 00001226 від 12.12.18, який був підписаний двома представниками ПАТ “Запоріжжяобленерго”.

Актом зафіксовано порушення: п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а саме (дослівно): “Відсутність пломб ПАТ «ЗОЕ» на огороджені ввідного рубильника (пл. № 17668591) та огороджені до облікових кіл (пл. № 17668585) згідно акту про пломбування. Порушення виявлено під час візуального огляду”.

Згідно із п. 10 вказаного Акту, прилад обліку не знімався. Також в Акті зазначено, що … комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного Акту про порушення буде проводити засідання 27.12.18 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, каб. 306 …

Представником споживача ОСОБА_5 вказаний акт підписано без зауважень про, що зроблено відмітку у вказаному акті (підтверджується оригіналом вказаного Акту, який було досліджено судом на стадії з`ясування обставин та перевірки їх доказами).

27.12.18 без присутності представника споживача відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлено Протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно із вказаним Протоколом … без номеру від 27.12.18, комісія у складі 5-ти її членів розглянувши Акт про порушення № 00001226 від 12.12.18 прийняла рішення (дослівно): «виконати розрахунок недорахованої електроенергії по акту згідно Методики, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.06 із змінами і доповненнями постановами НКРЕ КП № 154 від 08.02.07, № 1384 від 18.12.08, № 1338 від 14.10.10, порушення відповідає п. 2.1.2. Методики за період з 13.06.18 по 12.12.18 час роботи 24 години на добу, кількість недорахованої електроенергії складає 45 732 кВт.год. на загальну суму 76 829,76 грн.

Листом за вих. від 29.01.19 № 156/4 голова правління ОСББ “Узбекистанська, 1-А” ОСОБА_5 звернулась до заступника директора по збуту ЗМЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_6 з проханням повторно розглянути питання на комісії по розгляду Акту від 12.12.18 № 00001226 з запрошенням голови правління ОСББ “Узбекистанська, 1-А” та відповідального за електрогосподарство з урахуванням отриманих пояснень від ОСББ “Узбекистанська, 1-А” у листах за вих. від 16.01.19 № 687 та № 1315/002-007. Також, у вказаному листі зазначено, що причиною відсутності голови ОСББ на комісії 12.12.18 була травма ОСОБА_5

28.02.19 у присутності представника споживача, а саме голови правління ОСББ Піскун ОСОБА_7 К. відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлено Протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно із вказаним Протоколом … без номеру від 28.02.19, комісія у складі 5-ти її членів розглянувши Акт про порушення № 00001226 від 12.12.18 і з наданими споживачем документами та поясненнями, прийняла рішення (дослівно): « 1. Скасувати протокол б/н від 27.12.18, у зв`язку з повторним розглядом Акту № 00001226 від 12.12.18 за заявою споживача. 2. Виконати розрахунок недорахованої електроенергії по акту згідно Методики, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.06 із змінами і доповненнями постановами НКРЕ КП № 154 від 08.02.07, № 1384 від 18.12.08, № 1338 від 14.10.10, порушення відповідає п. 2.1.2. Методики за період з 13.06.18 по 12.12.18 час роботи 24 години на добу, при розрахунку врахувати, що надані документи до заяви від 29.01.19 не підтверджують усунення аварійної ситуації з повідомленням та участю представників ПАТ «Запоріжжяобленерго», а також зняття пломб № 17668591, № 17668585, при цьому, заяви згідно п. 1.2. Методики від споживача не надходило. Кількість недорахованої електроенергії складає 40 702 кВт.год. на загальну суму 68 379,36 грн.

Другий примірник вказаного протоколу, розрахунок і рахунок на сплату недорахованої електроенергії по акту № 00001226 від 12.12.18 представник споживача за довіреністю – Піскун Т.К. отримано поштою 12.03.19, про що свідчить підпис вказаної особи в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу форми № 119 та реєстром відправленої кореспонденції рекомендованих листів з рекомендованими повідомленнями.

Таким чином, позивачу на підставі пункту 2.1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електроенергією, фактично визначено до сплати 68 379,36 грн. недоврахованої електроенергії у кількості 40 702 кВт.год. за період: з 13.06.18 по 12.12.18.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази та пояснення сторін суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків(ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” (чинний із 11.06.17), учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно із ч. 1 ст. 66 вказаного вище Закону, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Розділом 2, а саме п. 2.1 договору про постачання електричної енергії від 07.07.17 № 14197 передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

У відповідності до п. 8 ч. 3 ст. 66 Закону України “Про ринок електричної енергії”, відповідний двосторонній договір має встановлювати, зокрема, права, обов`язки та відповідальність сторін.

Частинами 1-3 ст. 77 “Про ринок електричної енергії” визначено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є:

1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності;

2) недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

3) порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах;

4) крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку;

5) розкомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна таких об`єктів;

6) пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку;

7) неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності;

8) необґрунтована відмова в доступі до системи передачі або системи розподілу або у приєднанні до системи передачі або системи розподілу;

9) створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю);

10) порушення правил охорони об`єктів електроенергетики;

11) дії, що перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об`єктів електроенергетики виконувати свої службові обов`язки;

12) припинення постачання електричної енергії споживачам, що не допускають порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та/або електропостачальником;

13) неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

14) пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо;

15) відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов`язок надання такого доступу встановлений законодавством;

16) невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів;

17) неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації оператору системи передачі, оператору системи розподілу та суб`єктам владних повноважень на ринку електричної енергії, якщо обов`язковість подання такої інформації встановлена законом, а також неподання копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;

18) несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики.

3. У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді:

1) попередження про необхідність усунення порушень;

2) штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

Відповідно до п. 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (затв. постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.18, із змінами та доповненнями, надалі – ПРРЕЕ), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктом 5.5.5. ПРРЕЕ закріплені обов`язки Споживача електричної енергії, а саме: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; 4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 5) дотримуватись правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 7) врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу та цими Правилами, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу шляхом укладення окремого договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (або у формі додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії); 8) забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; 9) невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; 10) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; 11) надавати розрахункові документи на вимогу представників електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень або після отримання споживачем офіційного запиту відповідного учасника роздрібного ринку) для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам засобу комерційного обліку; 12) забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; 13) забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; 14) не перешкоджати заміні засобів комерційного обліку у разі здійснення такої заміни за рахунок постачальника послуг комерційного обліку або оператора системи; 15) не перешкоджати обрізуванню гілок дерев, які ростуть на території, що належить споживачу, для забезпечення відстані не менше 1 м від проводів повітряної лінії електричної мережі напругою 0,4 кВ та на відстані 2 м для електричних ліній напругою 10 кВ; 16) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті споживача письмово повідомити електропостачальника, оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про розірвання договорів та розрахуватися за електричну енергію, включаючи день виїзду; 17) забезпечувати безперешкодний доступ до власних електричних установок уповноважених представників відповідних органів виконавчої влади (після пред`явлення ними службових посвідчень), яким згідно з законодавством України надано відповідні повноваження, а також виконувати їх приписи; 18) у разі вибору споживачем тарифу чи комерційної пропозиції, що передбачає розрахунки за тарифами, диференційованими за періодами часу (у т.ч. за годинами доби), забезпечити застосування відповідних засобів диференційного (погодинного) вимірювання обсягу електричної енергії; 19) своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; 20) не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; 21) розраховувати та складати баланс електричної енергії власних мереж; 22) утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів; 23) у разі виникнення різниці між обсягами електричної енергії, розподіленими на межі основного споживача та його субспоживачів, терміново виконати організаційні та технічні заходи щодо усунення причин її виникнення; 24) у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної (договірної) потужності повідомити про це оператора системи та електропостачальника та ініціювати коригування дозволеної (договірної) потужності (зменшення дозволеної (договірної) потужності на величину дозволеної (договірної) потужності нових субспоживачів); 25) оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про: порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача; порушення, які пов`язані з відключенням ліній живлення, пошкодженням основного устаткування, ураженням електричним струмом людей і тварин, а також пожежі, викликані несправністю електроустановок споживача або електроустановок, розташованих на території споживача; порушення умов використання договірного обсягу споживання електричної енергії, графіків обмеження споживання електричної енергії, обмеження споживання електричної потужності, аварійних відключень споживачів електричної енергії, спеціальних графіків аварійних відключень; виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; 26) перед прийняттям остаточного рішення про зміну електропостачальника провести попередні обговорення з новим електропостачальником для визначення можливості постачання електричної енергії.

Пунктом 8.2.4. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Відповідно до п. 8.2.5. ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у т.ч. фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у 2 примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, 12.12.18 за наслідками проведеної уповноваженими представниками ПАТ “Запоріжжяобленерго”, за участю представника споживача (ОСББ «Узбекистанська, 1-А») голови правління Піскун Т.К. перевірки при користуванні електричною енергією за адресою вул. Узбекистанська, 1а м. Запоріжжя був складений акт про порушення № 00001226. Згідно з вищевказаним актом, Споживач (ОСББ «Узбекистанська, 1-А») порушив п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі ПРРЕЕ).

У Акті про порушення за № 00001226 зазначено, що уповноважений представник споживача запрошується 27.12.18 у кабінет 306 за адресою вул. Волгоградська, 25 на засідання комісії постачальника електроенергії з питань розгляду актів порушень ПРРЕЕ.

У відповідності до п. 8.2.6. ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання повідомлення про місце, час і дату засідання комісії або відсутності споживача або його представника за адресою, визначеною у даних щодо споживача, наявних в оператора системи, оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи ін. даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Матеріали цієї господарської справи свідчать, що 27.12.18 без присутності представника споживача відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлено Протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно із вказаним Протоколом … без номеру від 27.12.18, комісія у складі 5-ти її членів розглянувши Акт про порушення № 00001226 від 12.12.18 прийняла рішення (дослівно): «виконати розрахунок недорахованої електроенергії по акту згідно Методики, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.06 із змінами і доповненнями постановами НКРЕ КП № 154 від 08.02.07, № 1384 від 18.12.08, № 1338 від 14.10.10, порушення відповідає п. 2.1.2. Методики за період з 13.06.18 по 12.12.18 час роботи 24 години на добу, кількість недорахованої електроенергії складає 45 732 кВт.год. на загальну суму 76 829,76 грн.

Листом за вих. від 29.01.19 № 156/4 голова правління ОСББ “Узбекистанська, 1-А” ОСОБА_5 звернулась до заступника директора по збуту ЗМЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_6 з проханням повторно розглянути питання на комісії по розгляду Акту від 12.12.18 № 00001226 з запрошенням голови правління ОСББ “Узбекистанська, 1-А” та відповідального за електрогосподарство з урахуванням отриманих пояснень від ОСББ “Узбекистанська, 1-А”.

28.02.19 у присутності представника споживача, а саме голови правління ОСББ Піскун ОСОБА_7 К. відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлено Протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно із вказаним Протоколом … без номеру від 28.02.19, комісія у складі 5-ти її членів розглянувши Акт про порушення № 00001226 від 12.12.18 і з наданими споживачем документами та поясненнями, прийняла рішення (дослівно): « 1. Скасувати протокол б/н від 27.12.18, у зв`язку з повторним розглядом Акту № 00001226 від 12.12.18 за заявою споживача. 2. Виконати розрахунок недорахованої електроенергії по акту згідно Методики, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.06 із змінами і доповненнями постановами НКРЕ КП № 154 від 08.02.07, № 1384 від 18.12.08, № 1338 від 14.10.10, порушення відповідає п. 2.1.2. Методики за період з 13.06.18 по 12.12.18 час роботи 24 години на добу, при розрахунку врахувати, що надані документи до заяви від 29.01.19 не підтверджують усунення аварійної ситуації з повідомленням та участю представників ПАТ «Запоріжжяобленерго», а також зняття пломб № 17668591, № 17668585, при цьому, заяви згідно п. 1.2. Методики від споживача не надходило. Кількість недорахованої електроенергії складає 40 702 кВт.год. на загальну суму 68 379,36 грн.

Вбачається, що розрахунок вартості недорахованої електричної енергії виконано відповідачем згідно із п. 2.1.2. Методики, затв. постановою НКРЕ від 04.05.06 № 562 (із змінами і доповненнями постановами НКРЕ від 08.02.07 № 154, від 18.12.08 № 1384, від 14.10.10 № 1338) за період з 13.06.18 по 12.12.18 на суму 68 379,36 грн.

Розглядаючи справу по суті спору судом враховано, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною.

З огляду на викладене місцевий господарський суд виходить з того, що спірне рішення комісії відповідача, яке оформлене протоколом від 28.02.19, є оперативно-господарською санкцією в розумінні норм ст. 235 ГК України.

Статтею 235 Господарського кодексу України (ГК України) встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та ін. учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку (ч. 1). До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (ч. 2).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 237 ГК України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

У відповідності до п. 8.2.7. ПРРЕЕ, … спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Як встановлено вище судом та слідує із змісту протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 28.02.19, комісія постачальника електричної енергії визначила розрахунок недорахованої електроенергії в розмірі 40 702 кВт.г. на суму 68 379,36 грн. відповідно до п. 2.1.2. Методики, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.06 № 562 (із змінами і доповненнями) (надалі – Методика).

Пунктом 1.1. Методики визначено, що Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28, або Правил користування електричною енергією для населення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357.

Згідно із п. 1.2. Методики, остання застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 2.1.2. Методики, на який посилається комісія з розгляду актів про порушення у своєму протоколі від 28.02.19, Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено розрахунок недорахованої електричної енергії за період з за формулою (2.4) Методики, а саме:

W доб. = P · t доб. · Kв, (2.4)

де Р- потужність (кВт), t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.).

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначено відповідачем за формулою (2.6) Методики.

Оспорюючи вказану оперативно-господарську санкцію у вигляді рішення комісії відповідача, яке оформлене протоколом від 28.02.19, позивач зазначає, що відсутність пломб пов`язана із тим, що 30.08.18 у будинку за адресою АДРЕСА_2 відбулась аварійна ситуація, а саме: загорілося обладнання електрощитової та виникла загроза пожежі.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що згідно із п. 1.1.2. ПРРЕЕ, власником електричних мереж є юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для розподілу електричної енергії, або юридична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі електричної енергії.

У відповідності до п. 2.2.5. ПРРЕЕ, за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж. …

Згідно із п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний:

…

5) дотримуватись правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; … 22) утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.

Пунктом 5.5.13. ПРРЕЕ передбачено, що не побутовий споживач також зобов`язаний зокрема, уживати проти аварійні, притопожежні заходи та заходи щодо безпечної експлуатації електроустановок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»:

- внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення;

- управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» унормовано, що управитель багатоквартирного будинку, зокрема, зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_2 « АДРЕСА_2 », який відповідно до вимог ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та умов договору про постачання електричної енергії повинен утримувати внутрішньобудинкові мережі електричної енергії у належному технічному стані та забезпечити безпечну експлуатацію своїх електроустановок.

Відповідно до п. 2.3.6. ПРРЕЕ, послуги з облаштування вузла обліку електроустановки або реконструкції вузла обліку надаються споживачу постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку та Кодексу комерційного обліку (далі ККО).

Пунктом 7.1. розділу VI. «Улаштування вузлів обліку» ККО, затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.18 № 311, передбачено, що з метою запобігання несанкціонованому втручанню, доступу до елементів або функції настроювання засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) за результатами повірки такі ЗВТ пломбують.

Згідно із п. 7.4. розділу VI. «Улаштування вузлів обліку» ККО, ЗВТ має бути опломбований на затискній кришці пломбою ППКО. Пломби з тавром ППКО мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, важелі і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, усі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

У відповідності до п 7.7. розділу VI. «Улаштування вузлів обліку» ККО, усі пломби, встановлені на ЗВТ, зобов`язані відповідати чинним нормативним документам України.

У п. 7.10. розділу VI. «Улаштування вузлів обліку» ККО зазначається, що під час пломбування ЗВТ на об`єкті складається акт про пломбування. Цей акт повинен містити інформацію про місце кожної пломби, найменування суб`єкта, який встановлює пломбу, і суб`єкта відповідального за збереження та цілісність пломби. Акт пломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування.

Пунктом 7.11. розділу VI. «Улаштування вузлів обліку» ККО передбачено, що будь-які роботи, що можуть призвести до пошкодження встановлених на ЗВТ пломб, повинні бути погоджені з їх власниками. Такі роботи мають проводитися у присутності уповноважених представників заінтересованих сторін, чиї пломби можуть бути пошкоджені.

Відповідно до п. 2.3.4. ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Електроустановка у справі № 908/891/19 належить позивачу, а отже відповідач не має права проводити будь-які роботи в електроустановці, яка йому не належить. Відповідач має право надати тільки дозвіл на розпломбування пломб енергопостачальника.

З матеріалів справи вбачається, що після того, як виникла аварійна ситуація, позивач звернувся до виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо ситуації, яка виникла. Виконавчим комітетом ЗМР зафіксовано дане звернення позивача та надіслано на адресу Позивача супровідний лист за вих. від 15.02.19 № П-1529-Д із копією роздруківки з журналу відповідального чергового загального відділу виконкому ради від 30.08.18. В цій копії значиться, що позивач звертався до «Контакт-центру 1580», звернення не прийнято. Крім того, представник позивача зазначає, що представник ОСББ «Узбекистанська, 1-А» звертався до Правобережного РВЕМ, який йому не відповів, та до працівника ЗМЕМ Кравченка, який начебто надав дозвіл на розпломбування.

Згідно з оперативним журналом Диспетчерської служби ЗМЕМ, який надано представниками відповідача до матеріалів цієї господарської справи, взагалі не значиться будь-яка інформація щодо звернення позивача, а також надання дозволу на розпломбування електроустановки позивача за 30.08.18.

Листом за вих. від 01.03.19 № 55/12-3882 головний інженер ЗМЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_8 повідомив ОСББ «Узбекистанська, 1-А», що переглянувши технічну документацію за 30.08.18, а саме «Оперативний журнал» відсутні записи щодо дозволу на зняття пломб за адресою вул АДРЕСА_2 .

У відповідності до п. 7.12. розділу VI. «Улаштування вузлів обліку» ККО, у випадку пошкодження встановлених на ЗВТ пломб у результаті ліквідації аварійної ситуації, суб`єкт, який виконував аварійні роботи, повинен повідомити про цей факт.

Відповідно до п. 1.2. Методики, … у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

Таким чином, аналіз вимог статей ГПК України (наведених вище у тексті цього рішення) та наявні матеріали справи у їх сукупності надають суду підстави для висновку про те, що рішення відповідача у цій справі про донарахування споживачу (позивачу) вартості недоврахованої спожитої електроенергії, оформлене протоколом від 28.02.19, є правомірним.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову про скасування оперативно-господарської санкції шляхом скасування рішення комісії Запорізьких міських електричних мереж з розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 12.12.18 № 00001226, оформленого протоколом засідання комісії від 28.02.19 слід відмовити повністю.

Наведене вище в тексті цього рішення, спростовують доводи позивача викладені останнім в тексті його позовної заяви у цій справі.

Судом визнаються надуманими твердження голови правління ОСББ Піскун ОСОБА_7 К. про те, що Акті про порушення від 12.12.18 за № 00001226 нею було вказано про наявність зауважень з боку ОСББ “Узбекистанська, 1-А”. Підставою для такого висновку є той факт, що дослідивши оригінал вказаного Акту, наданого відповідачем, в суді судом встановлено, що в екземплярі відповідача вказано, що зауважень до складеного акту не має.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову у цій справі судом враховано вимоги ст. 14 та 141 Закону України від 02.12.97 № 671/97-ВР «Про Торгово-промислові палати в Україні», згідно з якими: Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (ч. 3 ст. 14). Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч. 1 ст. 141) Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та ін. нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо ч. 2 ст. 141).

Разом з тим, позивач не зважаючи на наявність в договорі від 07.07.17 № 14197 розділу 4.3. Форс-мажорні обставини, не надав суду доказів на підтвердження того що зриваючи пломби позивач вчинив дії, які, внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), до кола яких відноситься … пожежа, звільняє його від відповідальності за повне чи часткове не виконання своїх зобов`язань за наведеним у тексті цього рішення договором.

Крім того, враховуючи присутність в судових засіданнях під час розгляду цієї справи голови правління ОСББ Піскун Т.К., наданням нею неодноразово в процесі розгляду цієї справи пояснень судом не розглядалась подана та підписана нею заява свідка за вих. від 20.05.19 в розумінні вимог ст.ст. 87 та 88 ГПК України.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 202, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.08.19.

Суддя В.Л. Корсун