Рішення № 83942889, 19.08.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/67/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2019 Справа № 908/805/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судових засідань – Колєсніковій Н.О., розглянувши матеріали справи № 908/805/19

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Енергодар”, 71503, Запорізька обл., м. Енергодар, проспект Енергетиків, 14, прим. 159

про стягнення 1 916 087,59 грн.

Присутні представники сторін:

від позивача: Ремига О.В., довіреність № 54 від 01.01.19;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (далі ПАТ “Запоріжжяобленерго”) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. від 01.04.19 № 33-33/5188 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Енергодар” (ТОВ “Місто для людей Енергодар”) 1916087,59 грн. заборгованості за договором постачання електричної енергії від 01.08.18 № 1207, з якої: 1 563 095,84 грн. – основний борг; 237 973,74 грн. – пеня; 19 559,49 грн. – 3 % річних; 95 458,52 грн. – інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії від 01.08.18 № 1207 в частині здійснення своєчасних розрахунків за спожиту електричну енергію. З огляду на порушення відповідачем грошових зобов`язань позивачем на підставі ст.ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 16, 526, 530, 625, 610, 611, 612, 629 ЦК України та відповідно до умов договору нараховано до стягнення з відповідача 1 563 095,84 грн. основного боргу, 237 973,74 грн. пені, 19 559,49 грн. 3 % річних та 95 458,52 грн. інфляційних втрат.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи № 908/805/19 між суддями, 02.04.19 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 05.04.19 позовну заяву ПАТ “Запоріжжяобленерго” за вих. від 01.04.19 № 33-33/5188 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк та спосіб визначений судом, ухвалою від 19.04.19 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/805/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.05.19.

Ухвалою від 20.05.19 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – до 18.07.19 включно та відкладено підготовче засідання на 10.06.19.

06.06.19 до суду від позивача надійшло пояснення за вих. від 06.06.19 № 33-33/9517 на виконання п. 6 ухвали суду від 19.04.19 та клопотання від 05.06.19 № 33-33/9475 про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме банківської виписки по рахунку позивача від 21.05.19 щодо здійснення відповідачем часткової оплати спірної заборгованості, роздруківки з сайту Укрпошта про підтвердження отримання відповідачем позовної заяви та вимоги позивача.

Враховуючи, що подані до клопотання за вих. від 05.06.19 № 33-33/9475 докази не могли бути подані позивачем разом з позовною заявою з об`єктивних причин (незалежних від позивача), а також те, що останні необхідні для правильного вирішення спору судом вказані докази прийняті до розгляду у підготовчому засіданні 10.06.19.

Ухвалою від 10.06.19 судом відкладено підготовче засідання на 14.06.19.

Ухвалою від 14.06.19 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 19.07.19.

Ухвалою від 08.07.19 судове засідання призначене на 19.07.19 об 10 год. 00 хв. судом перенесено на 22.07.19.

Ухвалами від 22.07.19 та від 30.07.19 судом оголошувалась перерва у судовому засіданні на 30.07.19 та на 19.08.19 відповідно.

15.08.19 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів від 13.08.19 № 33-33/13692, а саме копії бухгалтерської довідки від 08.08.19 № 63-44/811, копії листа ТОВ «Місто для людей Енергодар» від 18.07.19 № 2 та копії банківської виписки по рахунку від 05.08.19.

Враховуючи, що подані до клопотання від 13.08.19 № 33-33/13692 докази не могли бути подані позивачем разом з позовною заявою та до закриття підготовчого провадження з об`єктивних причин (незалежних від позивача), а також те, що останні необхідні для правильного вирішення спору судом вказані докази прийняті до розгляду у судовому засіданні 19.08.19.

У судовому засіданні 19.08.19 приймав участь представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Враховуючи здійснення відповідачем часткової оплати суми основного боргу позивач просив суд закрити провадження у цій частині через відсутність предмету спору.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 19.08.19 не з`явився.

Про дату час та місце розгляду справи № 908/805/19 відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Проте відповідач жодного разу у підготовчі та судові засідання по даній справі не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Таким чином, неявка у судове засідання представника відповідача відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України не перешкоджає розгляду справи по суті у судовому засіданні 19.08.19.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, вирішує цю справу за наявними матеріалами.

Суд з`ясувавши обставин справи та перевіривши їх доказами, заслухавши позивача видалився до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Після виходу з нарадчої кімнати, судом у засіданні 19.08.19, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено, коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.18 між публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (Постачальником електричної енергії) та товариством з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Енергодар” (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1207(далі договір) за умовами розділу 1 якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».

Підпунктом 2.3.4. п. 2.3. договору передбачено обов`язок Споживача оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

У п. 6 Додатка № 4 до договору закріплено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію”, з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Відповідно до п. 9.5. договору (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей від 01.08.18) цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.18, а в частині проведення розрахунків – до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

Розглядаючи справу по суті спору суд виходив з того, що наведений вище договір станом на час виникнення спірних правовідносин сторін був чинним. Доказів протилежного учасники справи суду не повідомили та до матеріалів справи відповідних доказів не надали.

Положеннями ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу приписів п. п. 1, 7 ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 275 ГК України закріплено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України” та “Про електроенергетику”.

Як свідчать наявні у матеріалах справи докази, на підставі даних наданих споживачем за Актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за період з серпня по грудень 2018 р. включно, ПАТ «Запоріжжяобленерго» виставлено ТОВ «Місто для людей Енергодар» на оплату рахунки за електроенергію спожиту за період з серпня 2018 р. по грудень 2018 р. включно на загальну суму 4 181 589,54 грн., а саме:

- від 31.08.18 № 1207/8а на суму 589 034,68 грн. (вручено представнику відповідача 06.09.18);

- від 30.09.18 № 1207/9а на суму 752 917,62 грн. (вручено представнику відповідача 04.10.18);

- від 31.10.18 № 1207/10а на суму 1 147 337,94 грн. (вручено представнику відповідача 06.11.18);

- від 30.11.18 № 1207/11а на суму 741 595,90 грн. (вручено представнику відповідача 07.12.18);

- від 31.12.18 № 1207/12а на суму 950 703,40 грн. (вручено представнику відповідача 10.01.19).

За умовами абзаців 1 і 2 п. 10 додатка № 4 до договору (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей від 01.08.18), споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка вважається: при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів); у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику Споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі; при направленні нарочним - дата вручення Споживачу.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже виходячи з наведених вище умов договору від 01.08.18 № 1207 та положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, відповідач мав оплатити рахунок:

- від 31.08.18 № 1207/8а по 13.09.18;

- від 30.09.18 № 1207/9а по 11.10.18;

- від 31.10.18 № 1207/10а по 13.11.18;

- від 30.11.18 № 1207/11а по 14.12.18;

- від 31.12.18 № 1207/12а по 17.01.19.

Наявні у матеріалах справи виписки по рахунку ПАТ “Запоріжжяобленерго” (належним чином засвідчені копії) свідчать, що відповідач у період з 25.10.18 по 19.02.19 здійснив оплату спожитої електричної енергії згідно виставлених позивачем рахунків №№ 1207/8а, 1207/9а, 1207/10а, 1207/11а у загальній сумі 2 618 493,70 грн.

Згідно з обґрунтуваннями позивача викладеними у позовній заяві, відповідач порушив свої договірні зобов`язання щодо здійснення своєчасного та повного розрахунку за спожитку електроенергію у період серпень-грудень 2018 року. З огляду на здійснення часткового погашення боргу, позивач зазначив, що за відповідачем станом на дату підписання позову рахується заборгованість по оплаті спожитої електроенергії за період з жовтня-грудень 2018 р. у загальній сумі 1 563 095,84 грн.

В ході розгляду справи позивачем суду подано докази відповідно до яких судом встановлено, що відповідачем після відкриття провадження у даній справі, а саме 21.05.19 сплачено за спожиту електроенергію по рахунку № 1207/11а - 33 835,46 грн. та 05.08.19 сплачено по рахунку № 1207/10а - 170 796,54 грн. Крім того, листом від 18.07.19 вих. № 2 відповідач звернувся до позивача з проханням вважати сплачену ним суму 50 000,00 грн. з призначенням платежу: «Оплата за спожиту електроенергію згідно актів виконаних робіт за 2019 р. …» такою, що сплачена з наступним призначенням: «Оплата за спожиту електроенергію за листопад 2018 р. згідно договору № 1207 від 01.08.18 …».

Таким чином, станом на час прийняття рішення у цій справі по суті спору зобов`язання відповідача по оплаті на користь позивача 254 632 грн. основного боргу за договором від 01.08.18 № 1207 за спірний період є припиненим внаслідок його виконанням відповідачем.

Відповідно до норм п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом враховано, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент звернення позивача до суду та припинив існування на час розгляду справи.

За таких обставин, провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 254 632,00 грн. основного боргу за договором від 01.08.18 № 1207 підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення 1 308 463,84 грн. основного боргу за договором від 01.08.18 № 1207 (за спожиту теплову енергію за період з листопада-грудень 2018 р.) судом визнаються обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 19 559,49 грн. 3 % річних за загальний період з 14.09.18 по 04.03.19, 95 458,52 грн. інфляційних втрат за загальний період з 01.09.18 по 31.01.19 та 237 973,74 грн. пені за загальний період з 14.09.18 по 04.03.19.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.97 № 62-97р.).

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 17.07.12 № 01-06/928/2012).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України закріплено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, з урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно з п. 4.2.1 договору (у редакції протоколу врегулювання розбіжностей від 01.08.18), за недотримання термінів сплати рахунків за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов`язання по сплаті, в розмірі 0,1 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) до дня фактичної оплати. На суму нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань Споживачу виставляється рахунок, або пред`являється претензія або вимога.

Судом враховано, що передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та пені.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку розрахунків позивача по 3 % річних та індексу інфляції за спірний період, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у повному обсязі, а саме у загальній сумі 19 559,49 грн., а в частині інфляційних нарахувань у сумі 85 951,49 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних нарахувань судом відхиляються через безпідставність, оскільки право на нарахування інфляційних на суму 950 703,40 грн. за рахунком № 1207/12а з терміном сплати по 17.01.19 включно виникає у позивача лише з лютого 2019 р., тоді як позивачем здійснено нарахування на суму 950 703,40 грн. інфляційних за період січень 2019 р. (01.01.19 по 31.01.19).

Перевіривши розрахунок розміру пені за допомогою ІПС «Законодавство», суд дійшов висновку, що позивачем при визначенні розміру пені безпідставно застосовано 0,1 % від суми платежу за кожний день прострочення, оскільки у даному випадку за умовами договору підлягала застосуванню подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок розмірі пені не виходячи за межі заявленого позивачем періоду, суми простроченого платежу та заявленої суми пені, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення 235 433,81 грн. пені за спірний період.

Як наслідок, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 235433,81 грн. пені. В іншій частині вимоги про стягнення пені судом визнаються безпідставними.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 24 741,13 грн. покладається на відповідача.

Судом роз`яснюється, що сплачена сума судового збору в частині закриття провадження у цій справі може бути повернута позивачу з підстав та в порядку визначеному п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73, 74, 77, 129, 202, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Енергодар” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, проспект Енергетиків, буд. 14, приміщення 159, код ЄДРПОУ 42090091) на користь публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; поштова адреса: 71503, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 25 б, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок із спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 Філія – Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) – 1 308 463 (один мільйон триста вісім тисяч чотириста шістдесят три) грн. 84 коп. основного боргу за договором від 01.08.18 № 1207. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Енергодар” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, проспект Енергетиків, буд. 14, приміщення 159, код ЄДРПОУ 42090091) на користь публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; поштова адреса: 71503, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 25б; код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок № НОМЕР_2 ПАТ «Метабанк», МФО 313582) - 235 433 (двісті тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 81 коп. пені, 19 559 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 49 коп. 3 % річних, 85 951 (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одну) грн. 49 коп. інфляційних нарахувань та 24 741 (двадцять чотири тисячі сімсот сорок одну) грн. 13 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Закрити провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 254 632,00 грн. основного боргу за договором від 01.08.18 № 1207 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.

Повне рішення складено 29.08.19.

Суддя В.Л. Корсун