Ухвала суду № 83940323, 29.08.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4258/18

Провадження № 1-кп/461/135/19

УХВАЛА

29.08.2019 року Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

прокурора Мішкурова К.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Палєя Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27 – ч. 2 ст. 187, ч.3 ст. 27 - ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 14 – ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 14 – ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України та ОСОБА_5 за ч.2 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень під час іспитового строку, в тому числі тяжкого злочину, пов`язаного з насильством. Вона є організатором злочинних діянь, не має міцних соціальних зв`язків, не працює, не навчається, раніше судима. Ризики, що були встановлені слідчим суддею та підтверджувались судом під час обрання запобіжного заходу та продовження строків тримання її під вартою, не зменшились. А відтак, на думку прокурора, інші запобіжні заходи не забезпечать її належну процесуальну поведінку.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат Палєй Ю.А. проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Просив змінити обвинуваченій запобіжний захід домашній арешт. Зазначив, що на даний час відсутня потреба у триманні ОСОБА_6 під вартою. Крім того, захисник вважає, що прокурором не доведено існування передбачених КПК України ризиків, потерпілий вже був допитаний в судовому засіданні, тому ризик впливу на останнього не може бути врахований судом.

Обвинувачена підтримала позицію захисника.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить з наступних вимог кримінального процесуального закону.

У ст. 315 КПК України не зазначено про право суду продовжувати дію запобіжного заходу. Проте, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Пунктом 24 ст. 3 КПК України визначено, що судове провадження – це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Таким чином, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, якщо судове провадження не було завершене до спливу відповідного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу була надана оцінка обґрунтованості підозри обвинуваченої ОСОБА_1 . Тому, в даному судовому засіданні суд цього питання не вирішує.

Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з санкцією однієї зі статей, що інкримінована обвинуваченій - ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, у разі визнання ОСОБА_1 винуватою, вона може бути позбавлена волі на строк до дев`яти років.

Суд погоджується з позицією сторони обвинувачення, що частина ризиків, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існування і на момент розгляду цього клопотання.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, в тому числі – тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, чч. 2-3 ст. 332 Кримінального кодексу України, за які законом передбачені покарання у виді позбавлення волі на строки більше п`яти років. Остання до взяття під варту не працювала. Раніше була засуджена вироком Галицького районного суду м. Львова від 29 червня 2017 року за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі; на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнена від відбування покарання з річним іспитовим строком. Проте, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень в період призначеного судом іспитового строку, що свідчить про те, що остання не стала на шлях виправлення.

Ці обставини свідчать про існування ризику продовження ОСОБА_1 злочинної діяльності з метою здобуття собі засобів для існування.

Дії ОСОБА_1 та вона сама як особа представляють підвищену суспільну небезпеку.

Суворість можливого покарання у сукупності з наведеним ризиком також свідчить про можливість переховування ОСОБА_1 від суду, побоюючись настання кримінальної відповідальності у випадку доведеності її винуватості.

Ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченої, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченої слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Відтак застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання обвинуваченої під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд вважає, що наведені обвинуваченою та її захисником спростування позиції прокурора щодо недоцільності тримання ОСОБА_1 під вартою та необхідності обрання більш м`якого запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження під час розгляду та не є визначеними законом підставами для скасування або зміни запобіжного заходу.

Тривале тримання ОСОБА_1 під вартою виправдовується значним суспільним інтересом, який переважає принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_1 , суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на два місці з дня проведення судового засідання, тобто до 28 жовтня 2019 року.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченій ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 371-372 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на 02 місяці – 28 жовтня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семі днів з дня її постановлення.

Суддя Л.Д. Фролова