Вирок № 83940149, 30.08.2019, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №440/1415/19

Провадження №1-кп/440/165/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року

Буський районний суд Львівської області

у складі: головуючого-судді Коса І.Б.

секретаря судового засідання Дутки С.І.

за участю прокурора Ожибко Х.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140170000111 від 09.04.2019 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Родинське Донецької області, громадянина України, одруженого, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз: вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 19.12.2013 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років і 6 місяців позбавлення волі, звільнений 29.06.2016 із Селидівської виправної колонії Донецької області №82, на підставі рішення Селидівського міського суду Донецької області від 21.06.2016 року, умовно- достроково із невідбутим терміном покарання – 9 місяців та 27 днів, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, -

в с т а н о в и в :

У період часу з 04 березня 2019 року по 24 березня 2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння фізичного та психологічного страждання на ґрунті неприязних відносин, систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство над дружиною ОСОБА_2 , що призвело до її фізичних та психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої.

Зокрема, 04.03.2019 року близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , дії фізичного та психологічного насильства, що проявилось у словесних образах потерпілої нецензурними словами, шарпанні її за верхній одяг.

Крім цього, 08.03.2019 року біля 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись по вищевказаному місцю проживання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , дії фізичного та психологічного насильства, що проявилось у тому, що ОСОБА_1 словесно ображав потерпілу нецензурними словами, шарпав за верхній одяг, словесно погрожував фізичною розправою.

Крім цього, 24.03.2019 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись по вищевказаному місцю проживання, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , дії психологічного насильства, що проявились у словесних образах потерпілої нецензурними словами та погрозах фізичної розправи над нею, пориванні до бійки.

Отже, вказаними насильницькими діями, ОСОБА_1 заподіяв дружині ОСОБА_2 систематичних фізичних та психологічних страждань, що завдали шкоди її фізичному та психічному здоров`ю.

Таким чином, ОСОБА_1 вищевказаними своїми діями скоїв домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо подружжя, що призвело до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи,а відтак вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 126-1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що він дійсно протягом 04-24 березня 2019 року вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство за усіх фактичних обставин, які вірно зазначені в оголошеному прокурором обвинувальному акті. У вчиненому обвинувачений щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, ним, як і іншими учасниками судового провадження не оспорюються обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю. Відтак, суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за статтею 126-1 КК України, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо подружжя, що призвело до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння, що в силу вимог статті 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, їх наслідки, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше судимий, за місцем свого проживання характеризується негативно, на обліку нарколога чи психіатра не перебуває.

Щире каяття та примирення із потерпілою є обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_1

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 у відповідності до вимог п. 1 та п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України є рецидив злочинів та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Разом із тим, призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд ураховує думку потерпілої ОСОБА_2 , яка примирилась із обвинуваченим, а при призначенні покарання потерпіла просить суд обрати обвинуваченому покарання у виді громадських робіт, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, наявність на утриманні обвинуваченого малолітнього сина ОСОБА_4 , 2017 року народження.

Відтак, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_1 слід обрати відповідно до статті, за якою кваліфіковано злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, у виді громадських робіт на певний строк в межах санкції вищезазначеної статті.

Обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання слід залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлявся, а процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні, арешти у цьому провадженні не накладались.

Речові докази та витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, призначивши йому покарання у виді 180 (ста вісімдесят) годин громадських робіт.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді особистого зобов`язання, залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

Копії цього вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. Б. Кос