
Дата документу 27.08.2019
Справа №320/3311/19
Провадження 1-кс/937/4717/19
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонній суд Запорізької області в складі:
слідчого судді - Колодіної Л.В., секретаря – Мазуріної О.В.,
за участю прокурора – Суворова О.Є., (в режимі відеоконференції з військовою прокуратурою Херсонського гарнізону Південного регіону України)
слідчого ТУ ДБР – Токовило В.Л.
підозрюваного – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Києво-святошинським районним судом Киїхвської області)
захисника підозрюваного – адвоката Литвинова І.В., (в режимі відеоконференції з військовою прокуратурою Херсонського гарнізону Південного регіону України)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області розглянувши матеріали клопотання слідчого другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Воронцова А.В., погоджене з прокурором військової прокуратури Херсонського гарнізону майором юстиції Суворовим О.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на час вчинення кримінального правопорушення - командира військової частини А1736, на час розгляду клопотання начальника аналітичної служби Управління спеціальних операцій Головного управління Національної гвардії України, полковника, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України,
В С Т А Н О В И В :
До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Воронцова А.В., погоджене з прокурором військової прокуратури Херсонського гарнізону майором юстиції Суворовим О.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018230240001838 від 22.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів військової прокуратури Херсонського гарнізону.
Досудовим розслідуванням встановлено наступне.
Полковник Головашенко Ю.В. відповідно до наказу начальника Генерального штабу ЗС України № 414 від 12.09.2017 був призначений на посаду командира військової частини А1736, та з 16.09.2017 приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
Відповідно до наряду №281 від 16.10.2018 на використання машин військової частини А1736 на 17.10.2018 автомобіль транспортної групи марки «Toyota Land Cruiser» державний військовий номер НОМЕР_1 на період з 08.00 години 17.10.2018 до 08.00 години 18.10.2018 був виділений у розпорядження полковника ОСОБА_1
Автомобіль марки «Toyota Land Cruiser» військовий реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до технічного талону транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить військовій частині А1736. Група експлуатації – «транспортна».
Згідно посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 12.02.2014, ОСОБА_1 має право на керування транспортними засобами категорій «А1», «А», «В», «С1», «С».
Будучи військовослужбовцем за контрактом, полковник ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 49, 58, 59, 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі – Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), знати справжній стан військової дисципліни в полку, вживати заходів для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням, визначати заходи безпеки і здійснювати контроль за їх додержанням, встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.
Відповідно до вимог п. 31 Настанови з автомобільної служби Радянської армії і військово-морського флоту, введеного в дію наказом Міністра оборони СРСР від 01.09.1977 року №225 (чинного на цей час), керуючи в якості водія вказаним автомобілем, ОСОБА_1 був зобов`язаний, серед іншого твердо знати будову, технічні можливості і правила експлуатації автомобіля, вміти управляти ним вдень і вночі в різноманітних дорожніх умовах у будь-яку погоду, знати та забезпечувати виконання правил дорожнього руху, команди, сигнали регулювання та керування і точно їх дотримуватись.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», ОСОБА_1 , як учасник дорожнього руху зобов`язаний знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до підпункту б) пункту 2.3, пункту 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306, ОСОБА_1 , керуючи вказаним автомобілем (транспортною машиною), зобов`язаний був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
Відповідно до вимог п.п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306, ОСОБА_1 , був зобов`язаний залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу та під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду, дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Проте, полковник ОСОБА_1 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку та проходження військової служби, а також правила дорожнього руху, маючи можливість належно їх виконувати, діючи необережно, із злочинною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, вчинив військовий злочин за наступних обставин.
Зокрема, близько 07 год. 20 хв. 18.10.2018, ОСОБА_1 , безпосередньо керуючи технічно справним автомобілем транспортної групи (транспортною машиною) військової частини А1736 марки «Toyota Land Cruiser» державний військовий номер 4222 НОМЕР_4 , здійснюючи рух по ґрунтовій дорозі зі сторони залізничного переїзду в напрямку наметового містечка військової частини А1736, яке розташоване на військовому полігоні «Олешківські піски», поблизу с. Раденськ, Олешківського району, Херсонської області, діючи із злочинною недбалістю, в задовільних дорожніх умовах, проявив неуважність і безпечність до дорожньої обстановки, яка склалась, вчинив порушення правил водіння транспортної машини, а саме: на порушення вимог підпункту б) пункту 2.3, пункту 12.3, пунктів 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, недостатньо оцінив дорожню обстановку та наявність пішохода ОСОБА_2 , який рухався по зустрічній смузі, в попутному напрямку, не переконався, що його дії будуть безпечними, розпочав маневр обгону транспортних засобів ВАЗ-2102 державний номер НОМЕР_5 та ВАЗ-21061 державний номер НОМЕР_6 , під час виконання якого не дотримався безпечного інтервалу до пішохода, внаслідок чого передньою лівою частиною автомобіля скоїв наїзд на останнього, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку середньої тяжкості, крововиливу під м`яку мозкову оболонку, відкритого лінійного перелому кісток склепіння та основи черепу – потиличної кістки зліва, забійної рани потиличної ділянки голови зліва, садна правої надбрівної ділянки голови.
З технічної точки зору дії ОСОБА_1 як водія автомобіля марки «Toyota Land Cruiser» державний військовий номер НОМЕР_7 А2 перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
За викладених обставин, наведені дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 415 КК України, як порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
22.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними досудовим розслідуванням доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , протоколами слідчих експериментів за участю вказаних осіб, протоколом огляду місця автомобіля, висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_2 , висновками судових автотехнічних експертиз, висновком комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної експертизи, іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обумовлюється наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявністю ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик переховування останнього від органів досудового розслідування або суду, оскільки він являється жителем Київської області, не має постійного місця проживання на території Херсонської області, проходить військову службу в Київській області, може бути відряджений в зону проведення ООС. Враховуючи попереднє місце проживання ОСОБА_1 на території АР Крим, проходження ним служби тривалий час на території АР Крим, у тому числі у підрозділах спеціального призначення, останній має сталі зв`язки на тимчасово окупованій території АР Крим, та може перейти на тимчасово окуповану територію України.
Також, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу ОСОБА_1 на потерпілого, а також на осіб, які допитані як свідки, зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших військовослужбовців, для яких він являвся начальником за посадою. ОСОБА_1 , як колишній командир військової частини у військовому званні «полковник», користується й наразі авторитетом органу військової влади, та може незаконно впливати на військовослужбовців, які являються свідками у кримінальному провадженні, та продовжують проходити військову службу у військовій частині А1736 до цього часу.
Наявність вказаного ризику також підтверджується тим, що наразі ОСОБА_1 проходить військову службу в Головному управлінні Національної гвардії України, являється правоохоронцем.
Відповідно до показань потерпілого ОСОБА_2 та допитаних в якості свідків лікарів Новокаховської ЦРЛ, безпосередньо після вчинення злочину, ОСОБА_1 відвіз потерпілого ОСОБА_2 з місця ДТП (с. Раденськ Олешківського району) до Новокаховської ЦРЛ, та прохав ОСОБА_2 повідомляти неправдиву інформацію про отримання останнім тілесних ушкоджень внаслідок падіння.
Зазначене свідчить про наявність ризику незаконного впливу підозрюваним на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, у тому числі шляхом застосування до останніх залякування, фізичного та морального впливу використовуючи своє становище, що у свою чергу свідчить про наявність ризику вчинення іншого злочину.
Санкцією ч. 1 ст. 415 КК України передбачено позбавлення волі від 2 до 5 років, у зв`язку з чим відповідно до ст. 181 КПК України, до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Все вищезазначене дає підстави вважати, що підозрюваний у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. На підставі викладеного слідчий просить застосовувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили суд його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_1 просив суд відмовити в задовольнити клопотання та пояснив, що на цей час він працює начальником аналітичної служби військової частини та кожен день повинен виходити на службу. Крім того, підозрюваний суду пояснив, що біля двох годин йому необхідно добиратися до місця служби.
Захисник підозрюваного – адвокат Литвинов І.В. також заперечував проти задоволення клопотання.
На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів. Крім того , відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухав думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що дане клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, громадянин ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох до п`яти років,
Слідчим в суді доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж домашній арешт.
Враховуючи сукупність вказаних вище обставин, а також той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце роботи, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання у період часу з 21.00 години до 06.00 години, строком на 2 місяці, без застосування електронних засобів контролю. Крім того, суд вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту позбавить права підозрюваного на працю та можливість матеріального забезпечення своєї родини.
З метою підвищеного контролю за підозрюваним слід покласти на нього наступні обов`язки:
- за кожним викликом слідчого, прокурора, слідчого судді та суду прибувати до органу досудового розслідування, прокуратури або до суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про необхідність зміни свого місця проживання та місця роботи (служби);
- утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження – потерпілим та свідками як особисто так і будь-якими засобами зв`язку або через інших осіб;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194-196, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В :
Клопотання слідчого другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Воронцова А.В., погоджене з прокурором військової прокуратури Херсонського гарнізону майором юстиції Суворовим О.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на час вчинення кримінального правопорушення - командира військової частини А1736, на час розгляду клопотання начальника аналітичної служби Управління спеціальних операцій Головного управління Національної гвардії України, полковника, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною покидати місце проживання у період часу з 21.00 години до 06.00 години, строком на 2 місяці, без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування стосовно обставин вчиненого кримінального правопорушення з потерпілим та свідками у цьому ж кримінальному провадженні;
- не відвідувати розважальні заклади або інші заклади, в яких дозволено вживати спиртні напої.
В задоволенні іншої частини клопотання слідчого – відмовити.
Строк дії ухвали визначити тривалістю до 27.10.2019 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу для виконання направити до Києво-Святошинського ВП ГУ НП України в Київській області.
Києво-Святошинському ВП ГУ НП України в Київській області негайно поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Про взяття на облік особи негайно повідомити Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що, відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань. Крім того, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Воронцова А.В.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному та надіслати для контролю за виконанням прокурору військової прокуратури Херсонського гарнізону майору юстиції Суворову О.Є.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена, шляхом подачі на неї апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, в спрощеному порядку, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії цієї ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 28.08.2019 року о 17 годині 20 хвилин.
Слідчий суддя: Л.В. Колодіна
Судове рішення № 83939287, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 27.08.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/3311/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: