Ухвала суду № 83937173, 28.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2019 року м. Київ № 520/7327/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., вивчивши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99) про визнання протиправним пункту 3.18 розділу VІІ Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним пункту 3.18 розділу VІІ Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 адміністративну справу № 520/7327/19 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2019 адміністративну справу № 520/7327/19 передано на розгляд судді Катющенку В.П.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено способи захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду з позовом.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються:

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд звертає увагу на те, що під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем зі встановлених законом способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. При цьому, позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що зміст позовних вимог ОСОБА_1 не узгоджується з наведеними вище вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк запропонований позивачем спосіб захисту публічного права та інтересу не має жодного відношення до визначеного відповідача.

Так, позивач оскаржує положення нормативно-правового акта - пункту 3.18 розділу VІІ Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 N 460/5, яким передбачено: "Усі відповіді на заяви, скарги, клопотання та листи ув`язнених і засуджених реєструються, оголошуються під розписку та долучаються до їх особових справ. У разі відмови ув`язненого чи засудженого надати розписку в отриманні кореспонденції адміністрацією СІЗО складається акт про відмову отримати (надати розписку про отримання) кореспонденцію за формою згідно з додатком 15 до цих Правил, який долучається до особової справи.

За заявою ув`язненого чи засудженого, їх родичів або захисника адміністрацією СІЗО можуть надаватися копії відповідей на звернення за рахунок заявників.

При надходженні до ув`язненого чи засудженого листа з Європейського суду з прав людини про необхідність надання копій документів, що містяться в особовій справі ув`язненого чи засудженого, та у разі відсутності коштів на їх особовому рахунку виготовлення копій таких документів здійснюється за рахунок СІЗО. У такому випадку копії необхідних документів надаються адміністрацією СІЗО ув`язненому або засудженому у п`ятиденний строк після подачі ним письмової заяви начальнику СІЗО".

Таким чином, вказаний пункт містить три абзаци й позивачем не зазначено та необгрунтовано у позовній заяві підстав для скасування всього пункту 3.18 розділу VІІ Правил.

Крім того, відповідачем у даному спорі необхідно визначити Міністерство юстиції України, а не Державну установу "Харківський слідчий ізолятор".

Згідно з частиною третьою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Поряд з цим оскаржуваний пункт 3.18 розділу VІІ Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 N 460/5, втратив чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 N 1768/5.

Враховуючи наведене, суд пропонує позивачеві уточнити суб`єктний склад відповідачів та визначитись з предметом позову.

Суд також звертає увагу позивача, що положеннями частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В порушення наведеної норми ОСОБА_1 не додано до позовної заяви її копії для вручення відповідачу.

Крім того, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення наведеної норми позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з урахуванням розміру позовних вимог та встановленого Законом України від 23.11.2018 N 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачеві за подання до суду даного позову необхідно сплатити 768,40 грн.

Вивчивши позовну заяву позивача, суд вважає необхідним роз`яснити останній, що порядок та підстави зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат визначені статтями 133 Кодексу адміністративного судочинства України та 8 Закону України "Про судовий збір". Одночасно, суд звертає увагу позивача і на те, що відсутність на її особовому рахунку коштів, достатніх для сплати судового збору, має бути підтверджена відповідними доказами.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду

- уточненої позовної заяви, оформленої з отриманням вимог статей 5, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, разом з її копією відповідно до кількості учасників справи;

- документа про сплату судового збору в сумі 768,40 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача -34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Катющенко