Ухвала суду № 83935932, 09.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО РОЗ`ЯСНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

09 серпня 2019 року Справа № 808/8396/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Поліщук Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі заяву відповідача про роз`яснення рішення суду у справуі

за позовом: ОСОБА_1

до Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області,

Державної установи «Софіївська виправна колонія №55»,

Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції,

про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.06.2019 по справі №808/8396/15 (провадження СН/280/40/18), частково задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, до Державної установи «Софіївська виправна колонія №55», до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

30.07.2019 (вх. №31494) до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Державної установи «Софіївська виправна колонія №55» (далі - заявник) про роз`яснення рішення суду від 13.06.2019 у справі №808/8396/15, в якій просить роз`яснити рішення суду в частині терміну вимушеного прогулу ОСОБА_1 .

Розгляд заяви призначено у судовому засіданні 09.08.2019.

Представник заявника підтримала подану заяву, просила її задовольнити.

Позивач заперечує проти задоволення заяви про роз`яснення судового рішення.

Інші учасники справи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення, суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Як свідчать матеріали справи постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2015 адміністративний позов у даній справі було задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 апеляційну скаргу Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області задоволено; постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року скасовано.

Ухвалою Верховного суду від 28 листопада 2018 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 у справі №808/8396/15 скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Справу №808/8396/15 (СН/280/40/18), автоматизованою системою документообігу суду 28.12.2018 передано на розгляд судді Стрельніковій Н.В.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.06.2019 по справі №808/8396/15 (провадження СН/280/40/18), частково задоволено позов ОСОБА_1 :

- визнано протиправним та скасовано Наказ начальника Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 265о/с від 15 вересня 2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 - капітана внутрішньої служби (М-135485), оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55) у запас Збройних Сил України на підставі пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України;

-зобов`язано Державну установу “Софіївська виправна колонія (№55)” поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55);

-зобов`язано Державну установу “Софіївська виправна колонія (№55)” нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату (грошове утримання) за час вимушеного прогулу з дня звільнення і по день поновлення на посаді;

-у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

-звернуто постанову до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55).

Судове рішення набрало законної сили 13.07.2019 року.

Зі змісту заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що заявник просить суд роз`яснити, який саме термін часу в даному випадку слід вважати часом вимушеного прогулу ОСОБА_1

Представник заявника пояснила, що установою було добровільно виконано рішення суду, яке було прийнято судом у цій справі 28.12.2015 в частині, що підлягала негайному виконанню, а саме: в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Софіївської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55) та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Так наказом УДПС України в Запорізькій області від 26.01.2016 було поновлено ОСОБА_1 на посаді з 15.09.2015 (т.5 а.с. 20) та проведено у лютому 2016 року виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, що не заперечується позивачем.

Разом із тим, заявником наданий до матеріалів справи рапорт ОСОБА_1 (т.5 а.с. 59), яким він просив звільнити його зі служби за власним бажанням. На підставі вказаного рапорту наказом УДПС України в Запорізькій області від 11.03.2016 №75/ОС-16 ОСОБА_1 було звільнено за п.7 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

У зв`язку з цим у заявника при виконанні рішення суду від 13.06.2019 у даній справі в частині зобов`язання Державної установи “Софіївська виправна колонія (№55)” нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату (грошове утримання) за час вимушеного прогулу з дня звільнення і по день поновлення на посаді постало питання, чи є період часу після звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням до чергового поновлення на посаді згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.06.2019, вимушеним прогулом.

Згідно ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Законодавче визначення вимушеного проуглу відсутнє, однак як зазначив зокрема ВС у постанові від 25.07.2018 по справі № 552/3403/17, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Позивач пояснив, що на його думку цей період є вимушеним прогулом, оскільки рапорт про звільнення він писав під тиском. Однак, на підтвердження цього позивачем не було надано суду жодних доказів. Не містять таких доказів і матерали справи.

На думку суду час після звільнення позивача за власним бажанням 11.03.2016 не можна вважати вимушеним прогулом, оскільки позивач добровільно після виконання рішення суду та поновення його на посаді виявив бажання не продовжувати службу в установі, про що подав відповідний рапорт. Отже вини відповідача у тому, що позивач з цієї дати не працював немає, зворотнього позивачем не доведено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що часом вимушеного прогулу, зазначеного у резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/8396/15 є період часу з дня звільнення ОСОБА_1 згідно наказу начальника Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 265о/с від 15 вересня 2015 року по день звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням згідно наказу Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 75/ОС від 11.03.2016 року. Час після звільнення позивача за власним бажанням не може важатися вимушеним прогулом

За таких обставин, заява про роз`яснення рішення суду підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 248, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Державної установи «Софіївська виправна колонія (№55)» про роз`яснення судового рішення задовольнити.

Роз`яснити, що часом вимушеного прогулу, зазначеного у резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/8396/15 є період часу з дня звільнення ОСОБА_1 згідно наказу начальника Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 265о/с від 15 вересня 2015 року по день звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням згідно наказу Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області № 75/ОС від 11.03.2016 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова