Вирок № 83932825, 30.08.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8020/16

Провадження № 1кп/201/34/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П., при секретарі судового засідання Кириченко В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 42016040010000091 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, дітей не має, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Киричок О.В.

обвинувачений ОСОБА_2

захисник Гокова Т .В.

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

1. 10 березня 2016 року ОСОБА_4 , діючи на підставі довіреностей в інтересах громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою реєстрації права власності на садовий будинок з прибудовою, розташованих за адресою: м . Дніпропетровськ, садівниче товариство «ПРЕСС», земельна ділянка НОМЕР_10 та НОМЕР_11 за громадянином ОСОБА_5 та на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 за громадянкою ОСОБА_6 , прибув до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 56 де подав документи на реєстрацію та отримав дві картки прийому заяви № 28659455 (зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним № 15989879) та № 28660664 (зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним № 15991058) від 10 березня 2016 року.

11 березня 2016 року громадянину ОСОБА_4 зателефонував головний спеціаліст відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Новомосковського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 , який повідомив ОСОБА_4 про те, що йому відомий факт подання до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського управління юстиції заяв у зв`язку з чим запропонував зустрітися.

Того ж дня ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_4 , повідомив про те, що у поданих до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського управління юстиції заявах № 28659455 та № 28660664 від 10 березня 2016 року маються недоліки у зв`язку із чим у їх задоволені було відмовлено та запропонував ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 2300 доларів США пообіцявши здійснити вплив на прийняття рішення на особу уповноважену на виконання функцій держави головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського управління юстиції ОСОБА_11 , внаслідок чого заяви № 286594556 та №28660664 від 10 березня 2016 року будуть задоволені та зареєстровано право власності на нерухоме майно на що ОСОБА_4 погодився.

Далі ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою створення штучних перешкод, вплинув на головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського управління юстиції ОСОБА_11, яка 16.03.2016 зупинила розгляд поданих ОСОБА_4 заяв № 28659455 та № 28660664 від 10 березня 2016 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

В подальшому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4 про те, що розгляд заяв № 28659455 та № 28660664 від 10 березня 2016 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно зупинено та пообіцяв, що після отримання ним неправомірної вигоди у сумі 2300 доларів США вплине на головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_11 внаслідок чого заяви № 28659455 та № 28660664 від 10 березня 2016 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно будуть задоволені та зареєстровано право власності на вищевказане нерухоме майно.

24 березня 2016 року приблизно о 13 годині ОСОБА_1 , під час зустрічі з ОСОБА_4 , на автомобільній дорозі провулка Добровольців м. Дніпропетровська, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, сказав ОСОБА_4 покласти неправомірну вигоду у сумі 2300 доларів США на заднє сидіння автомобіля марки «TOYOTA CAMRY» з реєстраційними знаками НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8 , який не здогадувався про злочинний намір ОСОБА_1 ОСОБА_4 виконав вказівку ОСОБА_1 та поклав неправомірну вигоду у сумі 2300 доларів США на заднє сидіння автомобіля марки «TOYOTA CAMRY» з реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8 , в результаті чого ОСОБА_1 фактично одержав неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особи уповноваженої на виконання функцій держави головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_11 в частині задоволення заяв № 28659455 та № 28660664 від 10 березня 2016 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Тоді ж ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання сказав водію вищевказаного автомобіля ОСОБА_8 від`їхати з місця передачі неправомірної вигоди.

2. Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме, пропозиція здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе та у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

3. Обвинувачений в судовому засіданні свою вину не визнав та відмовився давати показання на підставі ст. 63 Конституції України.

ІІІ. Докази та процесуальні документи, надані прокурором в обґрунтування висунутого обвинувачення, а також докази надані стороною захисту, які дослідженні в судовому засіданні

4. Витяг з кримінального провадження № 42015040010000825 (т. 1 а.с. 184) згідно якого 02.12.2015 внесено відомості до ЄРДР про те, що посадові особи одного з правоохоронних органів Дніпропетровської області діючи за попередньою змовою групою осіб вимагають від громадянки ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 300 доларів США, за вчинення в її інтересах дій з використанням службового свого становища.

5. Постанову військового прокурора Південного регіону України від 02.12.2015 про доручення проведення досудового розслідування № 42015040010000825 слідчому військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону. (т. 3 а.с. 167)

6. Заява ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 11.03.2016 року (т.1 а.с. 190), згідно якої останній просить притягнути до кримінальної відповідальності головного спеціаліста відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Новомосковського міськрайонного управління юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 , який шляхом вимагання має намір отримати неправомірну вигоду у розмірі 2300 доларів США за вплив на рішення посадової особи уповноваженої на виконання функцій держави головного спеціаліста відділу юстиції в Дніпропетровській області ОСОБА_11 в частині безперешкодного оформлення нею права власності на нерухоме майно розташованого у м. Дніпропетровську.

7. Витяг з кримінального провадження № 42016040010000053 (т. 1 а.с. 183) згідно якого 12.03.2016 внесено відомості до ЄРДР про те, що посадові особи одного з правоохоронних органів Дніпропетровської області діючи за попередньою змовою групою осіб вимагають від громадянки ОСОБА_12 неправомірну вигоду в сумі 2 300 доларів США за вчинення в його інтересах дій з використанням службового свого становища

8. Постанова військового прокурора від 12.03.2016 про об`єднання в одне провадження кримінальних проваджень № 42016040010000053 та № 42015040010000825 яка мотивована тим, що є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюється досудове розслідування вчиняються особами з системи управління юстиції. (т. 1 а.с. 192)

9. Витяг з кримінального провадження № 42015040010000825 (т. 1 а.с. 185) згідно якого внесено відомості до ЄРДР про об`єднання кримінальних проваджень № 42016040010000053 та № 42015040010000825 з визначенням номеру кримінального провадження № 42015040010000825 в якому зазначено про те, що процесуальним керівником є прокурор Поляков Д.І.

10. Повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, здійснене прокурором військової прокуратури Поляковим Д.І. у кримінальному провадженні № 42015040010000825. (т. 2 а.с. 48)

11. Постанова військового прокурора від 19.05.2016 про виділення в окреме провадження з кримінального провадження № 42015040010000825 матеріалів щодо підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, які зареєстровані в ЄРДР за № 42016040010000091. Згідно вказаної постанови у кримінальному провадженні № 42015040010000825 розслідувались дії ОСОБА_11 щодо отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 за державну реєстрацію права власності на гаражні приміщення та дії ОСОБА_1 щодо отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 за реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості, розташовані в м. Дніпро. В резолютивній частині постанови зазначено перелік документів, які виділяються у кримінальне провадження № 42016040010000091.

12. Витяг з кримінального провадження № 42016040010000091 (т. 1 а.с. 187) згідно якого 19.05.2016 внесено відомості до ЄРДР про те, що 24.03.2016 ОСОБА_1 отримав неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_4 у виді грошових коштів у сумі 2300 доларів США за задоволення поданих ОСОБА_4 до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції № 28659455 та 28660664 від 10 березня 2016 року про реєстрацію права власності а нерухоме майно.

13. Повідомлення ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, здійснене прокурором військової прокуратури Поляковим Д.І. у кримінальному провадженні № 42016040010000091. (т. 2 а.с. 55)

14. Копія наказу від 20.08.2015 р. № 2761-к (т. 2 а.с. 68) про переведення ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції на посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Новомосковського міськрайонного управління юстиції згідно трудового договору.

15. Показання свідка ОСОБА_4 , допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що 10.03.2016 він, діючи за дорученням від громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , здав до реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції заяви про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості за вказаними громадянами. 11.03.2016 року на мобільний телефон ОСОБА_4 зателефонував обвинувачений, який на той час працював реєстратором Новомосковського міського управління юстиції, якого свідок раніше знав, так як звертався до нього за консультаціями з приводу реєстрації права власності. ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомив про те, що йому відомо про подачу заяв про реєстрацію права власності, про те, що реєстрація не можлива в зв`язку з наявністю суттєвих недоліків та запропонував зустрітись для обговорення цього питання. Вони зустрілись в той же день, однак де саме свідок не пам`ятає, і ОСОБА_1 висунув вимогу про передачу йому грошових коштів за реєстрацію права власності на підставі поданих заяв в сумі 1000 і 1300 доларів США. Це обурило свідка, а тому він за допомогою відкритого доступу в мережі Інтернет на сайті Мінюсту дізнався про те, що реєстратором, яка розглядає його заяви, являється ОСОБА_11 , і зробив висновок, що ОСОБА_1 вимагає з нього кошти за погодженням з ОСОБА_11 , а тому написав заяву про вимагання у нього грошових коштів. Через декілька днів свідок зв`язався телефоном з обвинуваченим і вони домовились про зустріч біля Рибінспекції на вул. Добровольців. Зранку перед зустріччю, які відбулась 23 чи 24 березня 2016 року свідок прийшов до військової прокуратури, де слідчим в присутності понятих були оглянуті грошові кошти в сумі 200 доларів США купюрами по 100 доларів та 21 імітаційні засоби по 100 доларів США, які були помічені спецзасобом, спреєм та передані свідку, після чого свідок поїхав до Рибінспекції. Коли він вже знаходився в Рибінспекції йому стало відомо про прибуття ОСОБА_1 , свідок спустився на вулицю, де побачив ОСОБА_1 , неподалік від чорного Toyota Camry, в якому гучно лунала музика і на якому, як зрозумів свідок, приїхав ОСОБА_1 Вони біля Рибінспекції обговорили питання реєстрації, зокрема ОСОБА_1 не назвав хто являється реєстратором, однак повідомив, що він гарантує реєстрацію, документи можна забрати буде в цей же день та ніяких додаткових документів реєстратору подавати не потрібно, що здивувало свідка, так як згідно даних сайту реєстрацію було зупинено, що свідчило про те, що реєстратору не вистачає якихось даних, які треба донести. Після цього ОСОБА_1 запропонував прогулятись і вони з провулка вийшли на вулицю, де свідок хотів передати гроші ОСОБА_1 , однак той висунув вимогу, щоб гроші були в пакетику. Так як у свідка не було пакетика, то він зайшов у магазин «Корзинка», де купив маленький пакетик-майку синього кольору за 20 коп., переклав туди гроші і повідомив про це ОСОБА_1 Після цього вони вийшли з магазину і ОСОБА_1 комусь зателефонував. Відразу з провулку, з якого вони вийшли під`їхав той самий автомобіль Тойта Кемрі, зупинився біля них і ОСОБА_1 сказав кинути гроші на заднє сидіння автомобіля. Свідок відкрив задні двері автомобіля і кинув гроші на заднє сидіння в інший кінець салону. Після цього свідок розвернувся і пішов до правоохоронців і що було далі йому не відомо.

16. Протокол огляду 24 березня 2016 року (т.1 а.с. 197-198), яким зафіксовано огляд в цей день прокурором Поляковим Д.І. за участі понятих та ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 200 доларів США двома купюрами по 100 доларів США BJ09357219А та НК95340252А та імітаційних засобів: двадцять одну купюру номіналом 100 доларів США з номером КВ86817228І. З грошових купюр виконано копії, вони були помічені препаратом «Промінь-1» та дві купюри та двадцять один імітаційний засіб передані ОСОБА_4 для подальшої передачі ОСОБА_1

17. Протокол обшуку 24.03.2016 року (т.1 а.с. 202-207) автомобіля Toyota Camry р.н.з. НОМЕР_1 в ході якого на задньому сидінні у поліетиленовому пакеті виявлено двадцять одна імітаційна купюра по сто доларів США та дві купюри номіналом по сто доларів США, на яких при освітленні була помітна рідина світло-зеленого кольору.

18. Протокол затримання ОСОБА_1 , яким зафіксовано факт затримання останнього 24.03.2016 о 13-30 годин.

19. Диск з записом затримання ОСОБА_1 та обшуку автомобіля Toyota Camry в ході перегляду якого зафіксовано факт силового затримання ОСОБА_1 Через півтори хвилини після початку запису учасники перемістилась до автомобіля. Видно, що передні двері автомобіля Toyota Camry відчинені, задні зачинені, біля водія знаходиться чоловік, який фактично не дозволяє водієві вийти з автомобіля, водій сидить в звичайні позі, зброя, яка б була направлена в його бік відсутня. В ході зйомки з`ясовано, що її проводить о/у БЕП ОСОБА_14 , інші особи, крім понятих, які присутні при обшуку не представились. Перед обшуком зробили змиви з рук ОСОБА_1 та проведено його особистий обшук. Далі проведено обшук автомобіля в ході якого на задньому сидінні в поліетиленовому пакеті виявлені грошові кошти серії та номери яких співпадають з серіями та номерами оглянутих коштів в ході протоколу огляду від 24.03.2016. В ході бесіди з водієм автомобіля Toyota Camry останній не вказував на те, що хтось відчиняв задні двері його автомобіля крім ОСОБА_1

20. Ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2016 (т. 1 а.с. 201), якою надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі Toyota Camry з р.н.з. НОМЕР_1 .

21. Показання свідка ОСОБА_8 , який будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що вони з обвинуваченим знаходяться в дружніх стосунках. В той день обвинувачений зателефонував свідкові і попросив його підвезти на що свідок погодився і за вказівкою обвинуваченого на своєму особистому автомобілі Toyota Camry чорного кольору д/н НОМЕР_1 , приїхав до приміщення Рибінспекції де, не виходячи з автомобіля, чекав обвинуваченого, однак останнього не було. Через деякий час обвинувачений зателефонував і попросив виїхати до магазину «Корзинка», що свідок і зробив. Він під`їхав до вказаного магазину і зупинився фактично на зупинці громадського транспорту так як розраховував, що обвинувачений відразу сяде в автомобіль і вони поїдуть. При цьому на зупинці він обвинуваченого не бачив, так як там було багато людей. Після зупинки відразу відчинились задні праві двері і свідок почув голос обвинуваченого, який попросив проїхати на 300 метрів далі і зупинитись, так як на зупинці він заважав маршрутному транспорту і відразу двері закрились. Свідок не обертався до обвинуваченого і візуально його не спостерігав, а після того як двері зачинились свідок проїхав близько 300 метрів і зупинився. Зненацька дорогу йому перерізав автомобіль Шкода Октавія, з якого вибігли люди і почали намагатись відчинити його автомобіль, при цьому один бив пістолетом по боковому склу, а інший руками. Свідок з метою уникнення пошкодження автомобіля відчинив двері після чого йому до скроні приставили пістолет і веліли покласти руки на кермо і нахилити голову, що свідок і зробив. В цей час він чув як відчинялись двері його автомобіля і хтось щось там робив. Через 15-20 хвилин його вивели з автомобіля і без його згоди та без ухвали суду провели обшук його автомобіля. Після цього його на його ж автомобілі змусили їхати до військової прокуратури де під тиском того, що затримають, змусили підписати якісь документи, які він не читав.

22. Показання свідка ОСОБА_15 , допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що він був понятим при огляді грошових коштів в приміщенні військової прокуратури в ході якого вони оглянули декілька купюр номіналом по 100 доларів та декілька несправжніх 100 доларових купюр. Слідчий переписав номери купюр, гроші обробили спреєм, показали, що вони світяться під лампою, загорнули у файл та передали чоловікові, який мав передати їх як хабар. Після цього свідок разом зі слідчими і іншим понятим поїхали до Рибінспекції, де деякий час чекали. Вони бачили, як чоловік, якому передавали гроші зайшов у приміщення інспекції, потім до інспекції під`їхав автомобіль Toyota Camry з якого вийшов обвинувачений. Через деякий час з приміщення інспекції вийшов чоловік з грошима, вони зустрілись з обвинуваченим і пішли в напрямку дороги, а автомобіль Toyota Camry залишався на місці. Через деякий час автомобіль Toyota Camry рушив і вони поїхали за ним. Коли вони під`їжджали, то свідок бачив, що Toyota Camry зупинилась, ОСОБА_1 відкрив праві задні двері, кинув на сидіння пакет, який був у хабародавця і зачинив двері. Toyota Camry від`їхала, однак зразу зупинилась і автомобіль в якому були поняті зупинився за нею. При цьому свідок чітко бачив, що поліцейські, які підбігли до автомобіля не підкидували нічого в Тойоту. В цей час працівники поліції затримували ОСОБА_1 , який намагався втекти, а тому його поклали на землю. Вони всі вийшли з автомобіля і слідчий почав проводити слідчі дії. При цьому він роз`яснив понятим їх права. На питання слідчого ОСОБА_1 пояснив, що грошей не отримував, а водій пояснив, що ОСОБА_1 відчинив праві задні двері, сказав проїхати далі і закрив їх, а чи клав він гроші водій не бачив. У ОСОБА_1 з рук зробили змиви, після чого почали обшук автомобіля і на задньому сидінні виявили пакет з купюрами номери і серії яких співпадали з тими, що вони оглядали. За результатами затримання ОСОБА_1 було складено протокол на вулиці, вилучені речі упаковували в пакети і на бірках розписувались відразу, а щодо протоколу обшуку, то свідок не пам`ятає де його було складено, однак всі документи було підписано приблизно на протязі години після завершення обшуку.

23. Показаннями свідка ОСОБА_16 допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що в дату яку він згадати не зміг він був понятим при проведенні огляду грошових коштів в приміщенні військової прокуратури. Огляд проводився слідчим за участі двох понятих і в ході огляду було оглянуто близько 2000 доларів США частина з яких були справжніми, а частина копіями, їх помітили порошком чи фарбою та передали хабародавцеві. За результатами цих дій були складені відповідні протоколи, які вони підписали на місці. Після цього свідок з іншим понятим та слідчим сіли в автомобіль і поїхали на ж/м Перемога до Рибінспекції, де близько 30-60 хв. чекали. Через деякий час приїхав автомобіль Toyota Camry чорного кольору з якого вийшов ОСОБА_1 , а з приміщення Рибінспекції вийшов хабародавець. Вони про що поговорили і пішли від приміщення інспекції, потім від приміщення від`їхала чорна Toyota Camry. Після цього їх автомобіль виїхав на вулицю, де свідок побачив зупинений автомобіль Toyota Camry, водій якого знаходився за кермом, а ОСОБА_1 лежав на землі в кайданках. Слідчий здійснив змиви з рук ОСОБА_1 , обшукав автомобіль Toyota Camry в якому на задньому сидінні в кульку виявлені грошові кошти. Всі вилучені речі запаковувались і учасники підписували документи на пакуванні, а коли обшук закінчився, то вони поїхали до прокуратури, де ще підписували кучу документів. Всі документи свідок читав і його підпис підтверджує дійсність тих обставин, які там зафіксовані

24. Висновок експерта від 18.04.2016 року № 13/2.3-168 (т. 1 а.с. 214-216), яким встановлено, що дві банкноти номіналом по 100 доларів США із серійними номерами: BJ09357219A та РЛ95340252А, вилучені 24.03.2016 року в ході обшуку автомобіля «TOYOTA CAMRY» з реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 відповідають за своїми характеристиками грошовим знакам Федеральної резервної системи США аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу.

25. Протокол огляду 07 квітня 2016 року (т.1 а.с. 222-224) ході якого було оглянуто пакет з «Речами та документами, які вилучені під час проведення обшуку у службовому кабінеті НОМЕР_12 відділу управління ВД РРП ДМУЮ (на робочому столі ОСОБА_11 ) 24.03.2016.», зокрема: флеш накопичувач металевого кольору з написом «Transcend 8 GB», телефон САМСУНГ чорного кольору (IMEI НОМЕР_2 ) телефон АЙФОН 5 (IMEI НОМЕР_3 ) перламутрового кольору, телефон АЙФОН 4(IMEI НОМЕР_4 ) чорного кольору, картка з надписом « ОСОБА_11 - головний спеціаліст Реєстраційної служби», аркуш ф А4 с записами та розрахунками. Під час огляду телефона АЙФОН 5 (IMEI НОМЕР_3 ) перламутрового кольору застосовувався Скріншот екрану з телефонного записнику та повідомлень програми «Viber».

26. Протокол огляду 26 травня 2016 року (т.2 а.с. 4-6) в ході якого оглянуто: картку прийому заяви № 28659455, яка подана ОСОБА_4 , отримана ОСОБА_17 , зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10.03.2016 15:40:46 за реєстраційним номером 15989879; картку прийому заяви № 28660664, яка подана ОСОБА_4 , отримана ОСОБА_17 , зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10.03.2016 16:09:24 за реєстраційним номером 15991058; Інформацію про стан розгляду заяв з реєстраційними номерами 15989879 та 15991058 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно в якій напроти граф «Стан розгляду заяви» маються записи «зупинено розгляд», нижче напроти граф «Рішення, прийняте державним реєстратором» маються записи «Рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень». Нижче напроти граф «Дата прийняття рішення» мається запис «16.03.2016. Нижче напроти графи «Державний реєстратор, який прийняв рішення» мається запис « ОСОБА_11 , Дніпропетровське міське управління юстиції, Дніпропетровська область».

27. Копії довіреностей громадян ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на представництво їх інтересів громадянином ОСОБА_4 та документів які подані на держреєстрацію (т. 2 а.с. 9-43).

28. Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину, винесена прокурором Орешко С.І. 14.03.2016 у кримінальному провадженні № 42015040010000825 щодо контролю за наданням ОСОБА_4 неправомірної вигоди ОСОБА_11 та ОСОБА_1

29. Клопотання слідчого військової прокуратури від 14.03.2016 у кримінальному провадженні № 42015040010000825 про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо-, відеоконтроль, візуальне спостереження та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонента НОМЕР_5 (т. 2 а.с. 63).

30. Доручення про проведення негласних слідчих розшукових дій, надане 15.03.2016 прокурором у кримінальному провадженні № 42015040010000825 спецпідрозділу ГВ БКОЗ УСБУ в Дніпропетровській області на підставі ухвал слідчих судді апеляційного суд Полтавської області № 524т і № 526т від 15.03.2016

31. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 08 квітня 2016 року та диск DVD+R (т.3 а.с. 1-4), складений відповідно до доручення заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України майора юстиції С. Орешка № 122т від 15.03.2016 р. та ухвали слідчого судді апеляційного суду Полтавської області Лісіченка Л.М. № 526т від 15.03.2016 року щодо здійсненя аудіо-, відео контролю особи стосовно ОСОБА_1

32. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 08 квітня 2016 року та диск DVD+R (т.3 а.с. 5-80), складений відповідно до доручення заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України майора юстиції С. Коцюби про проведення негласних слідчих дій в рамках робот за кримінальним провадженням № 42015040010000825 від 02.12.2015 та ухвали слідчого судді апеляційного суду Полтавської області Куліш В.М. № 203т від 09.02.2016 року щодо негласної слідчої дії- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, яка передається ОСОБА_11 за абонентським телефонним номером оператора мобільного зв`язку «МТС» НОМЕР_6 .

33. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 08 квітня 2016 року та диск DVD+R (т.3 а.с. 103-139) складений відповідно до доручення заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України майора юстиції С. Коцюби про проведення негласних слідчих дій в рамках робот за кримінальним провадженням № 42015040010000825 від 02.12.2015 та ухвали слідчого судді апеляційного суду Полтавської області Куліш В.М. № 203т від 09.02.2016 року щодо здійснення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, яка передається ОСОБА_11 за абонентським телефонним номером оператора мобільного зв`язку «КИЇВСТАР» НОМЕР_7 .

34. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 08 квітня 2016 року та диск DVD+R (т.3 а.с. 145-150) складений відповідно до доручення заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України майора юстиції С. Орешка про проведення негласних слідчих дій в рамках робот за кримінальним провадженням № 42015040010000825 від 02.12.2015 та ухвали слідчого судді апеляційного суду Полтавської області Лісіченка Л.М. № 526т від 15.03.2016 року щодо здійснення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, яка передається ОСОБА_1 за абонентським телефонним номером оператора мобільного зв`язку «КИЇВСТАР» НОМЕР_8 .

35. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 08 квітня 2016 року та доданий диск DVD+R (т.3 а.с. 151-166) складений відповідно до доручення заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України майора юстиції С. Орешка про проведення негласних слідчих дій в рамках робот за кримінальним провадженням № 42015040010000825 від 02.12.2015 та ухвали слідчого судді апеляційного суду Полтавської області Рябішіна А.О. № 524т від 15.03.2016 року, щодо негласної слідчої дії- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, яка передається ОСОБА_11 за абонентським телефонним номером оператора мобільного зв`язку «КИЇВСТАР» НОМЕР_9 .

36. Лист апеляційного суду Полтавської області від 15.12.2016 згідно якого 15.03.2016 слідчим суддею апеляційного суду в межах кримінального провадження № 42015040010000825 надано дозвіл на проведення негласної слідчої дії стосовно ОСОБА_1 у виді ауді-відеконтролю, візуального спостереження та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонента № НОМЕР_5 .

37. Показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , які в судовому засіданні щодо обставин даного кримінального провадження нічого не пояснили крім того, що вони знайомі з ОСОБА_1 і ОСОБА_30 , які також знайом між собою, так як всі вони працювали у відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського управління юстиції.

38. Витяг з кримінального провадження № 12017040650002543 (т. 3 а.с. 174) згідно якого 25.07.2017 внесено відомості до ЄРДР про дачу завідомо неправдивих показань громадянином ОСОБА_4 в судовому засіданні в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська.

IV. Положення закону, яким керується суд

39. Пункт 5 ч. 1 ст. 3 КПК України. Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

40. Стаття 17 КПК України. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

41. Стаття 26 КПК України. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

42. Пункт 4 частини 2 ст. 36 КПК України. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;

43. Частина 5 ст. 36 КПК України. Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

44. Частини 1, 2 ст. 37 КПК України. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

45. Стаття 86 КПК України. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

46. Стаття 94 КПК України. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

47. Частина 2 ст. 214 КПК України. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

48. Частина 4 ст. 216 КПК України визначає перелік злочинів, які підслідні Державному бюро розслідувань, а п. 1 перехідних положень покладає на органи прокуратури обов`язок проведення досудового розслідування до введення в дію ч. 4 ст. 216 КПК України.

49. Стаття 104 КПК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі, який складається з 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

50. Стаття 106 КПК України Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

51. Стаття 110 КПК України. Рішення прокурора приймається у формі постанови, яка складається з …. мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;

52. Стаття 217 КПК України. У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

53. Частина 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

54. Стаття 373 КПК України. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

55. Стаття 369-2 КК України передбачає відповідальність за пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для себе та у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

V. Оцінка Суду.

56. На початку оцінки, суд звертає увагу на загальні положення щодо доказування в кримінальному процесі, застосування яких в даному конкретному випадку створює умови для реалізації завдань кримінального провадження.

Зокрема кримінально процесуальне законодавство не закріплює стандартів доказування, проте із положень чинного КПК прослідковується їх зміст.

Так, із частини другої статті 17 КПК можна побачити стандарт доказування «поза розумним сумнівом» перед застосовуванням якого Суд вважає за необхідне зазначити, що не будь-який сумнів можна констатувати як розумний, існування сумнівів при прийнятті рішення є природним та не означає, що в разі наявності таких рішення є неправильним. Поняття «поза розумним сумнівом» не тотожне поняттю «абсолютна впевненість», яка передбачає непохитність і відсутність будь-яких вагань.

Із статті 94 КПК випливає стандарт «внутрішнього переконання», зміст якого зводиться до того, що суддя повинен вільно оцінювати докази на основі свого внутрішнього переконання, яке виникає не з вузької оцінки доказів наданих сторонами, а з оцінки їх з урахуванням життєвого досвіду судді та всіх обставин справи.

57. Оцінюючи надані стороною обвинувачення протоколи негласних слідчих розшукових дій (див п. 31-35), суд приходить до висновку про неможливість допустити відомості, що містяться в них як докази з огляду на те, що процесуальні документи, які стали підставою для проведення таких слідчих дій прокурором стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України не відкриті, що позбавляє сторону захисту та суд можливості перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій. (правовий висновок ВП ВС, викладений у постанові від 16.01.2019 у справі № 751/7557/15-к.

Посиланя прокурора на лист апеляційного суду Полтавської області (див п. 36) та постанову про проведення контролю за вчиненням злочину (див п. 28) як на обґрунтування наявності підстав для проведення негласних слідчих розшукових дій суд не приймає до уваги, так як лист не містить достатньо інформації, яка б давала можливість стороні захисту і суду дотримання вимог закону під час втручання у приватне життя, а наявність постанови не свідчить про те, що контроль було проведено, так як протоколу контролю за вчиненням злочину суду не надано.

58. Оглянутими в судовому засіданні картками прийому заяв на реєстрацію (див п. 26) та копіями документів для реєстрації права власності (див п. 27) підтверджується факт звернення ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 і ОСОБА_5 до держреєстратора ОСОБА_17 та факт зупинення розгляду цих документів держреєстратором ОСОБА_11

59. Показання свідка ОСОБА_4 підтверджують факт ініціативи зв`язку обвинуваченого з ОСОБА_4 з приводу надання неправомірної вигоди, який додатково підтверджується і заявою самого ОСОБА_4 про вчинення злочину (див п. 6, 15), а в подальшому цей факт опосередковано підтверджується і самою передачею грошових коштів.

60. Проведений за участі понятих огляд грошових коштів (див. п. 16), показання понятих щодо цього огляду, щодо факту зустрічі ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , факту передачі коштів факту їх вилучення в автомобілі (див п. 22, 23), а також саме вилучення в ході обшуку (див п. 17, 19) в своїй сукупності не суперечать один одному, доповнюють себе і в сукупності з показаннями ОСОБА_4 та вищеописаними доказами дозволяють прийти до висновку про те, що мала місце зустріч обвинуваченого і ОСОБА_4 та мала місце передача завчасно помічених коштів від ОСОБА_4 до ОСОБА_1

61. Показання ОСОБА_4 , копії реєстраційних документів, факт передачі грошових коштів і та обставина, що ОСОБА_1 не міг самостійно вчинити дії за які йому надавалась неправомірна вигода свідчить про намір останнього здійснити вплив на ОСОБА_11 задля вчинення певних дій.

62. Отже сукупність вищевказаних обставин, які підтверджуються доказами, що є належними та допустимими дозволяє прийти до висновку, що висунуте обвинувачення поза розумним сумнівом знайшло своє підтвердження і дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України як пропозиція здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для себе та у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

63. При цьому в судовому засіданні не встановлено провокації злочину як про це заявив в дебатах обвинувачений, оскільки жодних даних про ініціативу зустрічі з боку ОСОБА_4 , про неодноразове пропонування отримати неправомірну вигоду чи намагання її вручити суду не надано, а тому суд розцінює таку заяву обвинуваченого як намагання уникнути відповідальності.

64. В судовому засіданні сторона захисту посилалась на те, що постанова військового прокурора від 12.03.2016 про об`єднання в одне провадження кримінальних проваджень № 42016040010000053 та № 42015040010000825 (див. п. 8) суперечить вимогам ст. 217 КПК України, оскільки фактично прокурором в одному провадженні об`єднані два ідентичні провадження, які не пов`язані між собою. Отже, на думку захисту, всі докази, які були зібрані в ході об`єднаного провадження зібрані з порушенням закону, а тому є недопустимими.

Оцінюючи ці доводи суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

З постанови військового прокурора (див п. 8) вбачається, що підставою для об`єднання кримінальних проваджень є те, що кримінальні правопорушення щодо яких здійснюється розслідування вчиняються особами з системи управління юстиції.

Враховуючи положення ст. 110 КПК України (див п. 51), яка зобов`язує прокурора в мотивувальній частині постанови вказувати зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, суд констатує, що вказана постанова прокурора не відповідає цим вимогам.

Водночас, з постанови військового прокурора про виділення з кримінального провадження № 42015040010000825 кримінальне провадження № 42016040010000091 (див. п. 11) вбачається, що об`єднане кримінальне провадження стосувалось провадження щодо дій ОСОБА_11 направлених на отримання неправомірної вигоди та дій ОСОБА_1 , направлених на отримання неправомірної вигоди. При цьому дії ОСОБА_1 пов`язувались і з діями ОСОБА_11 .

Таким чином постанова прокурора про об`єднання провадження хоча і не мотивована, однак не суперечить ст. 217 КПК України (див п. 52) яка чітко вказує на те, що в одне провадження можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою, в даному випадку, об`єднання відбувалось щодо дій ОСОБА_11 Отже підстав визнавати цю постанову незаконною в судовому засіданні не встановлено.

65. В судовому засіданні сторона захисту посилалась на те, що протокол огляду від 26.05.2016 складений прокурором Поляковим Д.І. (див п. 26) являється недопустимим доказом, так як складання протоколу не входить до повноважень прокурора визначених в ст. 36 КПК України, а оглянуті документи незрозуміло яким чином потрапили до прокурора, що ставить під сумнів законність їх походження.

Що стосується доводів захисту щодо повноважень прокурора, то суд зазначає, що п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України (див п. 42) уповноважує прокурора проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом. Стаття 237 КПК України до слідчих дій відносить огляд документів, а ст. 104, 106 КПК України передбачає повноваження прокурора складати протокол в разі проведення слідчих дій.

Таким чином прокурор мав повноваження як на проведення огляду так і на складання протоколу, а тому доводи захисту в цій частині є необґрунтованими.

Що стосується незаконності отримання документів, які були оглянуті прокурором, то суд звертає увагу, що виділяючи з кримінального провадження № 42015040010000825 кримінальне провадження № 42016040010000091 (див. п. 11) прокурор в резолютивній частині постанови зазначив, які матеріали виділяються у кримінальне провадження № 42016040010000091. Серед цих матеріалів є і документи, які оглядались прокурором Поляковим Д . І. 26.05.2016, а отже ці документи потрапили до кримінального провадження в порядку передбаченому законом і визнавати недопустимим протокол огляду від 26.05.2016 підстав не має.

66. В судовому засіданні сторона захисту заявила про недопустимість як доказу протоколу затримання ОСОБА_1 , так як таке затримання відбулось без захисника та без повідомлення близьких родичів затриманого, а також недопустимість як доказу протоколу обшуку в автомобілі Toyota Camry, оскільки: 1) обшук проведено в присутності ОСОБА_1 , однак останнього не внесено в протокол; 2) в протоколі обшуку не зазначено всіх осіб, які приймали в ньому участь і, зокрема, особи, яка здійснювала зйомку; 3) протокол складено не на місці обшуку, а в приміщенні прокуратури; 4) обшук автомобіля проводився з забороною ОСОБА_8 покидати водійське сидіння і в той же час ОСОБА_8 внесли в протокол обшуку як учасника, хоча він фізично не міг приймати участь в обшуці; 5) до початку обшуку двері автомобіля відкривали і до нього проникали оперативні працівники.

66.1. Що стосується доводів про те, що затримання ОСОБА_1 відбулось за відсутності захисника і без повідомлення його близьких родичів, то суд звертає увагу, що з дослідженого в судовому засіданні відеозапису на якому зафіксовано затримання ОСОБА_1 і обшук автомобіля Toyota Camry (див п. 19) вбачається, що перед початком затримання ОСОБА_1 були зачитані його права. В ході затримання і обшуку останній не заявляв клопотання про залучення захисника і лише по завершенню цих дій на питання прокурора кому з близьких необхідно повідомити про затримання, ОСОБА_1 попросив зв`язатись з захисником Гоковою Т.В. та просив не повідомляти нікого з близьких про затримання. Той факт, що Гокова Т.В. прибула на затримання підтверджується її підписом в кінці протоколу. Отже підстав для визнання недопустимим доказом протоколу затримання ОСОБА_1 немає.

66.2. Що стосується доводів захисту про те, що в протоколі обшуку вказано як учасника обшуку ОСОБА_8 , який участі в обшуці не приймав, та не вказано ряд осіб, які були присутні при обшуку, зокрема і ОСОБА_1 , то суд звертає увагу на наступне.

З відеозапису на якому зафіксовано обшук автомобіля Toyota Camry (див п. 19) вбачається, що в ході проведення обшуку автомобіля Toyota Camry громадянин ОСОБА_8 знаходиться на водійському сидінні і фактично блокується невідомим чоловіком, який забороняє покидати сидіння, тобто фактично в обшуці участі не приймає, в той час як в протоколі обшуку (див п. 17) зазначено про те, що ОСОБА_8 приймав участь в обшуці. .

Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 та ще як мінімум чотири особи присутні при обшуці, в той час як в протоколі обшуку прізвища цих осіб не зазначено.

Стаття 104 КПК України передбачає обов`язок особи, яка складає протокол у його вступній частині вказувати всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії.

Таким чином суд констатує порушення вимог ст. 104 КПК України при складенні протоколу обшуку в частині зазначення осіб, які приймали участь в обшуці.

В той же час з відеозапису самого обшуку вбачається, що він відповідає протоколу обшуку, зокрема відшукані грошові кошти відповідають за своїми ознаками тим коштам, які описані в протоколі, та місце відшукання коштів, відображене в протоколі відповідає відеозапису. Також з показань понятих (див п. 22, 23) вбачається, що обставини описані в протоколі та відображені на відеозапису відповідають дійсності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що встановлене судом порушення не є таким, що тягне за собою незаконність протоколу обшуку в цілому і, відповідно, недопустимість цього протоколу як доказу.

66.3. Що стосується доводів захисту про те, що протокол обшуку складено не на місці обшуку, а в приміщенні прокуратури, що тягне за собою недопустимість цього протоколу як доказу, то суд зазначає, що стаття 106 КПК України передбачає складення протоколу під час проведення слідчої дії або безпосередньо після її закінчення.

З відеозапису дослідженого в судовому засіданні вбачається, що в ході обшуку автомобіля прокурором Полякови Д.І . протокол на місці не складався, а лише запаковувались в пакети та засвідчувались підписами учасників вилучені речі. В кінці запису Поляков Д.І. повідомив, що всі вирушають до приміщення військової прокуратури. В ході допиту понятих, останні не згадали точного місця складання протоколу обшуку, однак зазначили, що після обшуку вони поїхали до приміщення військової прокуратури, де підписували папери приблизно протягом години після завершення обшуку.

Всі ці обставини дозволяють прийти до висновку, що протокол обшуку дійсно складався не на місці обшуку, а в приміщенні військової прокуратури, однак також беззаперечним є факт, що протокол складено безпосередньо після завершення обшуку і прибуття прокурора до приміщення прокуратури, що відповідає вимогам ст. 106 КПК України, а тому підстав визнавати недопустимим доказом цей протокол не має.

66.4. Що стосується доводів сторони захисту про те, що до початку обшуку в автомобіль проникали оперативні працівники, то суд звертає увагу на наступне.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив (див п. 21) що відразу після зупинки його автомобіля, йому до скроні приставили пістолет, наказали покласти голову на кермо і нахилити голову і в той же час хтось відчиняв двері його автомобіля і щось робив в салоні.

Понятий ОСОБА_15 зазначив, що чітко бачив всі події і впевнений, що працівники поліції в Тойоту нічого не підкидували.

З відеозапису вбачається, що з моменту початку запису до моменту появи у кадрі автомобіля пройшло півтори хвилини. На момент появи автомобіля в кадрі передні двері останнього відчинені, ОСОБА_8 сидить на передньому сидінні рівно, долоні не на кермі, будь-якої зброї, якою б йому погрожували немає. На питання прокурора ОСОБА_8 розповідає про те, що задні двері автомобіля відчиняв ОСОБА_1 та не говорить про те, що працівники поліції відчиняли задні дверцята.

Аналіз цих доказів, в сукупності з обставинами злочину, які описано вище, дозволяють прийти до висновку, що показання ОСОБА_8 в частині проникнення в автомобіль поліцейських не відповідають дійсності, а доводи сторони захисту не заслуговують на увагу як не обґрунтовані та направлені на уникнення обвинуваченого від відповідальності.

67. В судовому засіданні сторона захисту вказала на те, що досудове слідство проведено з порушенням підслідності, що тягне за собою визнання недопустимим всіх доказів зібраних в ході досудового слідства. В обґрунтування цього захист вказав на те, що військова прокуратура не мала права розслідувати злочин скоєний ОСОБА_1 , так як підслідність цього виду злочинів не віднесена до повноважень прокурора згідно ч. 4 ст. 216 КПК України та ОСОБА_1 не являється працівником правоохоронного органу незважаючи на те, що при внесенні відомостей до ЄДРДР вказано, що злочин вчинено посадовою особою правоохоронного органу.

Вирішуючи питання дотримання правил підслідності, суд виходить з того, що підслідність органів прокуратури визначена лише в п. 1 Перехідних положень КПК України, який надає право органам прокуратури до введення в дію ч. 4 ст. 216 КПК України проводити досудове слідства у провадженнях, які визначені цією нормою.

Частина 4 ст. 216 КПК України визначає перелік злочинів, які підслідні Державному бюро розслідувань і в цей перелік не входять ні за складом злочину, ні за суб`єктною ознакою протиправні дії у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_1

Однак, частина 5 ст. 36 КПК України (див п. 43) надає право керівнику регіональної прокуратури вмотивованою постановою доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування.

У даному провадженні після внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення № 42015040010000825, постановою військового прокурора Південного регіону України доручено проведення досудового розслідування слідчому військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону (див п. 5), а кримінальне провадження № 42016040010000091 виділене з кримінального провадження № 42015040010000825 (див п. 11). Отже підслідність була визначена в порядку ч. 5 ст. 36 КПК України і порушень її правил допущено не було.

68. В судових дебатах захисник вказав на те, що повідомлення про зміну повідомлення про підозру ОСОБА_1 та складення обвинувального акту здійснено неповноважним прокурором Поляковим Д.І., оскільки у кримінальному провадженні № 42016040010000091 не визначалась ані група прокурорів ані група слідчих.

Вирішуючи питання наявності повноважень прокурора Полякова Д.І. у кримінальному провадження № 42016040010000091, суд виходить з наступного.

Дійсно в ході судового розгляду прокурором не надано суду постанови керівника прокуратури в якій був би визначеним процесуальний керівник Поляков Д.І. , однак треба зауважити, що повноваження прокурора не оспорювались в ході судового слідства і вперше це питання поставлено стороною захисту в судових дебатах, коли прокурор вже не міг подавати процесуальні документи.

Далі, як зазначалось вище (див п. 44) прокурор, визначений керівником органу прокуратури, здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до кінця. Початком кримінального провадження є внесення відомостей до ЄРДР (див п. 47). Однією зі стадій кримінального провадження є досудове розслідування (див п. 39), яке закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 217 КПК України визначено право прокурора виділяти кримінальне провадження в окреме провадження, однак таке виділення не свідчить про завершення досудового слідства і, відповідно, про завершення повноважень прокурора.

В даній справі військовим прокурором було об`єднано в одне провадження кримінальні провадження № 42016040010000053 та № 42015040010000825 з присвоєнням кримінальному провадженню останнього номера (див п. 10) та у цьому провадженні було визначено групу прокурорів у склад якої входив і Поляков Д.І. (див. п. 10).

19.05.2016 військовим прокурором з кримінального провадження № 42015040010000825 було виділено кримінальне провадження № 42016040010000091 (див п. 11) і у виділене провадження також виділялась постанова про визначення групи прокурорів.

Таким чином, прокурор Поляков Д.І. продовжив здійснення своїх повноважень як прокурор у кримінальному провадженні, а тому підстав говорити про те, що у кримінальному провадження № 42016040010000091 діяв неповноважений прокурор не має.

69. Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_4 давав різні свідчення під час розгляду справи різними складами суду про що внесено відомості до ЄРДР (див п. 38), а тому його показання не можуть бути прийняті до уваги суд вважає необґрунтованими, так як суд сприймав лише показання ОСОБА_4 дані в цьому судовому засіданні. Ці показання логічно витримані, послідовні і не суперечать іншими доказами дослідженими в судовому засіданні, які описано вище. Сам по собі факт внесення відомостей до ЄРДР не свідчить про неправдивість показань свідка.

70. Посилання сторони захисту на те що у матеріалах провадження відсутній витяг з кримінального провадження № 42016040010000091 та постанова про виділення в окреме провадження № 42016040010000091 спростовується наявністю цих документів у справі (див п. 11, 12).

71. Посилання сторони захисту на те, що в судовому засіданні прокурором не доведено незаконність зупинення розгляду заяв ОСОБА_4 про реєстрацію права власності суд не приймає до уваги, так як ці обставини не впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого та на висновки суду, викладені вище.

VІ. Призначення покарання.

72. При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує:

72.1. ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до корупційних злочинів середнього ступеню тяжкості;

72.2. наслідки та обставини вчинення злочину;

72.3. данні про особу обвинуваченого, зокрема його вік, те що він має зареєстроване місце проживання, по місцю роботи характеризується позитивно, не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває;

72.4. відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66, 67 КК України;

73. З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, однак у мінімальному його розмірі, оскільки покарання у виді штрафу очевидно не досягне мети виправлення в даному випадку з огляду обставини описані вище та на позицію, яку зайняв обвинувачений під час судового розгляду справу .

74. Застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69, 75 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті та звільнення від відбуття покарання з випробовуванням не передбачене вказаними положеннями КК України в зв`язку тим, що злочин передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України відноситься до корупційних.

VІI. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

75. Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК України, а саме, частину речей і документів повернути володільцю, частину зберігати в матеріалах справи, а грошові кошти конфіскувати.

76. Процесуальні витрати по справі за проведення експертиз покладаються на обвинуваченого відповідно до статті 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання відраховувати з моменту затримання ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбуття покарання перебування ОСОБА_1 під вартою в період з 24 березня 2016 року по 29 березня 2016 року з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Речові докази - 200 доларів США номіналом по 100 доларів США з серіями та номерами: BJ 09357219A та HK 95340252А - конфіскувати. (т. 1 а.с. 217)

Речові докази - імітаційні засоби грошових коштів 21 купюра номіналом по 100 доларів США з серією та номером: КВ 86817228 І - знищити.

Речовий доказ - мобільний телефон «Iphone Model A1387» - повернути ОСОБА_1 .

Речові докази - копії карток прийому заяви № 28659455 та № 28660664 від 10 березня 2016 року, роздруківку з «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» щодо заяви з реєстраційним номером 15989879 від 10.03.2016 року, роздруківку з «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» щодо заяви з реєстраційним номером 15991058 від 10.03.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта по судовій технічній експертизі документів № 13/2.3-168 від 18.04.2016 року в розмірі 770,35 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Вирок підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору.

Суддя: С.П. Мельниченко