Постанова № 8393280, 24.09.2009, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 2-а-594/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2009 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуюча суддя Шуляк Л.В.

при секретарі Колесниченко Л.К.

за участю позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій, стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

1 червня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим під час розгляду справи позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі - УПСЗН) про визнання неправомірними дій, стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 липня по 31 грудня 2007 року, відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дітей у гарантованому законом розмірі.

Ухвалою суду від 9 липня 2009 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обгрунтування яких послалася на обставини, наведені в позовній заяві, та зазначила, що вона є матір*ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до народження дитини не працювала. Розмір соціальної допомоги на дитину посадовими особами УПСЗН визначений відповідно до норм Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнаний неконституційним. Позивачка зазначила, що сума соціальної допомоги визначена УПСЗН відповідно до нормативно-правових актів, які є неконституційними, тому на підставі вимог частини третьої статті 46 Конституції України розмір соціальної допомоги має бути не нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Неправомірною діяльністю УПСЗН суттєво порушені її конституційні права на гарантований державою рівень матеріальної підтримки сім'ям з дітьми, тому просить суд стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 липня по 31 грудня 2007 р. в сумі 1978, 79 грн. вимушено понесені нею судові витрати у виді правової допомоги при звернені до суду в сумі 300 грн. та відшкодувати моральну шкоду у сумі 1000 грн.

ОСОБА_1 вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду нею пропущений з поважних причин, оскільки службові особи органу виконавчої влади безпідставно переконували її у правомірності своїх дій з посиланням на норми неконституційного законодавства, тому про їх порушення вона дізналася тільки у квітні 2009 року. Крім того, після народження дитини вона була зайнята її вихованням та доглядом, у зв’язку з чим не мала можливості слідкувати за змінами у чинному законодавстві, тим паче, що є юридично необізнаною людиною. Через недотримання чинного законодавства посадовими особами УПСЗН до теперішнього часу її соціальні права не захищені, у зв'язку з чим просить поновити їй строк звернення з позовом до адміністративного суду за захистом порушеного права.

Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради позов ОСОБА_1 не визнало, пославшись на його безпідставність. Представник відповідача - завідуючий сектором праці ОСОБА_2, заперечуючи позовні вимоги, в судовому засіданні стверджував, що соціальні виплати у виді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Управлінням позивачці визначені з 6 жовтня 2005 року і виплачені в розмірі та в порядку, передбаченими нормами Закону «Про Державний бюджет України» на 2007 та 2008 роки та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» у межах бюджетного фінансування. Вважає, що службові особи Управління діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду позивачкою пропущений з неповажних причин

Відповідач - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, яке належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду справи, не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, подавши заяву про можливість розгляду справи за відсутності його представника, у якій зазначило, що у відповідності до положень статей 3 і 4 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» та статтею 102 Бюджетного кодексу України, стягнення спірної суми повинно проводитися з відповідного управління праці та соціального населення за рахунок коштів державного бюджету.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України) установив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-НО № 232897, виданого 10 листопада 2008 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області. Позивачка до народження дитини не працювала, тому є незастрахованою особою.

На обліку в управлінні праці на соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради ОСОБА_1 перебуває з часу її особистого звернення із заявою про призначення та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 6 жовтня 2005 року.

Органом соціального захисту населення позивачці на дитину виплачена допомога 2007 р. розмірі: у липні - 104, 49 грн., у серпні - 109, 62 грн., у вересні та жовтні - по 109, 62 грн., у листопаді - 112, 50 грн., у грудні - 115, 65 грн.

Наведені факти та обставини визнані сторонами під час розгляду справи та підтверджені наявними у справі документами.

Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Питання, пов'язані з призначенням і виплатою державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, для незастрахованих осіб регулюються нормами Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХП (зі змінами та доповненнями) «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-Х 11).

Статтями 13, 15 Закону № 2811-ХП передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один із батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід, інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Приписами Порядку призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, визначено, що така допомога особам, незастрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, на підставі положень статті 4 Закону № 2811-Х 11 здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб на підставі положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення згідно Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 080303 «Допомога по догляду за дитиною віком до 3 років».

Законом від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (далі - Закон № 489-V) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 56).

На виконання вимог Закону № 489-V зазначений у ньому розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «ОСОБА_2 питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» з подальшими змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та від 11 січня 2007 року № 13).

Відповідними положеннями статті 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», якою встановлений розмір допомоги незастрахованим особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України (п.5) є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до законодавства норми Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо визначення розміру допомоги на дитину до досягнення трирічного віку втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України, однак підлягають застосуванню в часі до його прийняття, оскільки вони не були визнані в цей час неконституційними.

Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п'ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому їх звуження підзаконними актами -постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови КМУ від 11 липня 2007 р. № 900) змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.

Таким чином, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами - постановами Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на наведене дії посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом протиправними, такими, що порушують конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат.

Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_1 суб'єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала гарантованих нормами Конституції України соціальних зобов'язань перед позивачкою відносно виплат державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України судом цей строк поновлюється.

За наведених обставин доводи представника УПСЗН про те, що причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом є неповажною, судом не приймаються до уваги.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до статті 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено: з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги становлять: липень -266 грн. (463:31)х23-(104, 49:31)х23); серпень - 353, 38 грн. (463-109, 62); вересень - 353, 38 грн. (463 - 109, 62); жовтень - 360, 38 грн. (470-109, 62); листопад - 357, 50 грн. (470-112, 50); грудень - 354, 35 грн. (470-115, 65), а всього в загальній сумі-2044, 99 грн.

Суд не приймає до уваги розрахунки позивачки щодо розміру належних їй виплат у визначеному нею розмірі оскільки при обрахуванні недоплачених сум соціальних виплат невірно вказані фактично отримані нею суми грошової допомоги.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоотриманої нею суми грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за зазначений період у розмірі 2044, 99 грн.

Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених статті 15 Закону № 2811-XI1, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов'язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги – державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

Позивачкою у зв'язку з порушенням посадовими особами відповідача її прав на достатній рівень забезпечення дитини заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації моральної шкоди в сумі 1000 грн. Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, вона послалися на те, що унаслідок нездійснення соціальних виплат у належному розмірі не могла належним чином матеріально утримувати свою дитину, було принижено її честь і гідність як жінки і матері, що призвело до втрати душевної рівноваги, та негативно вплинуло на взаємовідношення в сім'ї, унаслідок чого вона вимушена була приймати додаткові зусилля для організації свого життя та родини.

Зі змісту статті 23 Цивільного кодексу України випливає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Як роз'яснено в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 (з відповідними змінами і доповненнями в редакції постанови від 25 травня 2001 р. № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядається зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 ЦК (1963 року) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону «Про інформацію», ст. 44 Закону «Про авторське право і суміжні права»); при порушенні зобов'язання, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Нормами Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», стягнення моральної шкоди з посадових осіб, винних у порушенні зазначеного законодавства, не передбачено. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову в цій частині.

Позивачка з посиланням на вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України просить суд стягнути з Державного бюджету України документально підтверджені здійснені нею виплати в сумі 300 грн. на правову допомогу, які складаються з допомоги адвоката по оформленню заяви до УПСЗН та позовної заяви та заяв до УПСЗН та про розгляд справи за відсутності особи.

У відповідності до правил ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб*єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа).

Відповідно до положень статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правову допомогу. Правилами частини першої статті 90 цього Кодексу визначено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Компенсація стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, з Державного бюджету України витрат на правову допомогу законом пов'язується з розглядом адміністративної справи, судовий розгляд якої регулюється нормами глави 3 розділу третього КАС України і здійснюється судом першої інстанції в судовому засіданні.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що правова допомога адвоката ОСОБА_4 містилась у складанні адміністративного позову та заяв на адресу начальника УПСЗН ОСОБА_5 та на адресу адміністративного суду про розгляд справи за відсутності особи. При розгляді адміністративної справи в адміністративному суді адвокат або інші фахівці в галузі права, які надають правову допомогу за договором участі не приймали. За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову в частині стягнення понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

На підставі вищевикладеного і керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 87, 90, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статями 4, 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області задовольнити частково.

Пропущений ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду за відповідний період 2007 року поновити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно на підставі нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35413024001500 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25953586) на користь ОСОБА_1 недоотриману нею у період 9 липня по 31 грудня 2007 року включно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 2044, 99 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.