Рішення № 83932078, 21.08.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13303/18

Провадження № 2/127/2247/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2019 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Вінницька міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в червні 2018 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Вінницька міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 являється власником 43/100 часток будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 , згідно рішення третейського суду від 01.07.2006 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням виданим КП «ВООБТІ» від 03.07.2006 року.

В 2007 році позивач одружилася і змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Іншими співвласниками будинковолодіння являються ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що підтверджується технічним паспортом на будинковолодіння виготовленого КП «Вінницьке міське БТІ» від 19.08.2017 року.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07.02.1955 року № 4/117 за колишніми землекористувачами будинковолодіння була зареєстрована земельна ділянка площею 1000,00 кв.м.

ОСОБА_1 має намір скористатись своїм правом на безоплатну приватизацію частини земельної ділянки необхідної для обслуговування її частки будинку, гарантоване ч. 2 ст. 1, п. «в» ч. 1 ст. 81, п. «а» ч. 3 ст. 116, ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України.

ОСОБА_1 було замовлено 28.08.2017 року кадастровий план земельної ділянки в ДП «Поділлягеодезкартографія», площею 0,0714 га, однак відповідачі на розподіл земельної ділянки не погоджуються, свої варіанти не пропонують.

Межі земельної ділянки узгоджені із суміжними землевласниками та землекористувачами погоджені, про що свідчить акт прийомки – передачі межових знаків на зберігання від 31.08.2017 року за винятком ОСОБА_7 , який помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27.09.2016 року.

У зв`язку з вищенаведеним позивач вважає, що користування земельною ділянкою можливе встановити лише в судовому порядку.

Згідно уточнених позовних вимог позивач ОСОБА_1 просила встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована у АДРЕСА_1 , площею 714 кв.м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно варіанту 1, додатку 1 висновку експерта Вінницького відділення Київського НДІСЕ № 4677/4750/18-21 від 14.03.2019 року, згідно якого: виділити у користування ОСОБА_1 , частка у праві власності 43/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0307 га, а саме: в окреме користування – 0,0233 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – 0,0260 га в рівних частках по ј кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_3 – 0,0018 га в рівних частках по Ѕ кожному; виділити у користування ОСОБА_2 , частка у праві власності 22/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0157 га, а саме: в окреме користування – 0,0059 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – 0,0260 га в рівних частках по ј кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_3 – 0,0066 га в рівних частках по Ѕ кожному; виділити у користування ОСОБА_3 , частка у праві власності 23/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0164 га, а саме: в окреме користування – 0,0057 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 – 0,0260 га в рівних частках по ј кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 – 0,0018 га в рівних частках по Ѕ кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_2 – 0,0066 га в рівних частках по Ѕ кожному; виділити у користування ОСОБА_4 , частка у праві власності 12/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0086 га, а саме: в окреме користування – 0,0021 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 – 0,0260 га, в рівних частках по ј кожному.

Представник позивача ОСОБА_1 Путілін Є ОСОБА_8 . підтримав уточнені позовні вимоги, позов просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Велігура В.М. заперечили проти задоволення позову з тих підстав, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відсутні будь – які правовстановлюючі документи про виділ в натурі часток будинковолодіння за ними. Тобто не можливо встановити місце розташування на земельній ділянці частин будинковолодіння співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Крім того, запропонованим варіантом обмежується право доступу ОСОБА_2 до належної йому на праві власності земельної діялнки.

Представник ОСОБА_4 ОСОБА_9 в судовому засіданні позов визнав, заперечив щодо стягнення судових витрат.

Представник ОСОБА_3 Цепляєв ОСОБА_10 в судовому засіданні позов визнав, заперечив щодо стягнення судових витрат.

Представник Вінницької міської ради в судовому засіданні при вирішенні спору поклався на думку суду.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником 43/100 часток будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 , згідно рішення третейського суду від 01.07.2006 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням виданим КП «ВООБТІ» від 03.07.2006 року.

Іншими співвласниками будинковолодіння являються ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що підтверджується технічним паспортом на будинковолодіння виготовленого КП «Вінницьке міське БТІ» від 19.08.2017 року.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07.02.1955 року № 4/117 за колишніми землекористувачами будинковолодіння була зареєстрована земельна ділянка площею 1000,00 кв.м.

ОСОБА_1 має намір скористатись своїм правом на безоплатну приватизацію частини земельної ділянки необхідної для обслуговування її частки будинку, гарантоване ч. 2 ст. 1, п. «в» ч. 1 ст. 81, п. «а» ч. 3 ст. 116, ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України.

ОСОБА_1 було замовлено 28.08.2017 року кадастровий план земельної ділянки в ДП «Поділлягеодезкартографія», площею 0,0714 га, однак відповідачі на розподіл земельної ділянки не погоджувалися.

Межі земельної ділянки узгоджені із суміжними землевласниками та землекористувачами погоджені, про що свідчить акт прийомки – передачі межових знаків на зберігання від 31.08.2017 року за винятком ОСОБА_7 , який помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27.09.2016 року.

Згідно зі статтею 81 ЗК України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з частиною другою статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частина четверта статті 120 ЗК України, передбачає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України, у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України, слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти.

Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року № 6-2цс15.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», судам роз`яснено, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.

При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Абзаци перший і другий цього пункту стосуються також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди.

Згідно з пунктом 7 Перехідних положень ЗК України 2001 року, громадяни, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно – технічної експертизи від 14.03.2019 року № 4677/4750/18-21 можливий варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1 , площею 714 кв.м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , наданий у дослідній частині висновку та графічно відображений у додатку 1 до висновку. Можливий варіант варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1 , площею 714 кв.м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з урахуванням фактичного користування земельною ділянкою, наданий у дослідній частині висновку та графічно відображений у додатку 2 до висновку.

Можливий варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1 , площею 714 кв.м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 згідно часток у домоволодінні із встановленням порядку користування частиною земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 для спільного користування гаражем Б1, погребом п/Б1 між співвласниками ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та для спільного користування на потреби каналізаційних стоків і користування вигрібною ямою між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , наданий у дослідній частині висновку та графічно відображений у додатку 3 до висновку.

В судовому засіданні експерт Колонюк В.В. підтримав власний висновок, вказавши, що проведення експертизи проведено у відповідності до вимог законодаства та внутрішньої документації.

Згідно ст. 337 ЦК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщена на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією часткою земельної ділянки на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, що повністю знайшло своє відображення висновку експерта за результатами проведення судової земельно – технічної експертизи від 14.03.2019 року № 4677/4750/18-21.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

На даний час угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між сторонами не укладена, тому позивач змушений звернутись в суд з даним позовом для подальшої приватизації своєї частини земельної ділянки.

У відповідності до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до пункту п.п. «е» п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7, у випадках, передбачених статтями 86-89 ЗК, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду, а при перебування ділянки в спільній сумісній власності (у подружжя, членів фермерського господарства, якщо інше не передбачалось угодою між ними, співвласників жилого будинку) - за договором або законом. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки. Учаснику спільної сумісної власності зазначене право належить за умови попереднього визначення розміру рівних земельних ділянок, якщо інше не передбачене законом або не встановлено судом.

В ході судового розгляду справи судом з метою мирного врегулювання спору досліджувались всі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, запропоновані висновком експерта.

При цьому позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили встановити порядок користування відповідно до варіанту 1 експертизи, так як він немає відхилень від ідеальної частки співвласників, а відповідач ОСОБА_2 просив встановити 2 варіант, так як земельна ділянка виділена в його особисте користування, а не в загальне користування між співвласниками.

Водночас суд зазначає, що варіант 2 має по фактичному користуванню має значні відхилення, а варіант 3 має незначні відхилення, однак варіант 3 не може бути використаний так як експерт у своєму висновку зазначає, що вказаний варіант може бути застосований при наявності технічних умов та проектної документації на водопостачання та водовідведення, узгоджених та затверджених в установленому чинним законодавством порядку. Також експертом встановлено відсутність мереж водопостачання та водовідведення до частини жилого будинку наявного ОСОБА_4 Також експертом згідно інвентаризаційної справи не встановлено жодної господарської будівлі та споруди, яка належить ОСОБА_4 , а лише приміщення в житловому будинку тоді як у варіанті 3 погріб п/Б1 та самочинно побудований гараж Б1 експертом пропонується в спільне користування в тому числі і ОСОБА_4 .

За таких обставин суд вважає за доцільне встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована у АДРЕСА_1 , площею 714 кв.м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно варіанту 1, додатку 1 висновку експерта Вінницького відділення Київського НДІСЕ № 4677/4750/18-21 від 14.03.2019 року, згідно якого: виділити у користування ОСОБА_1 , частка у праві власності 43/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0307 га, а саме: в окреме користування – 0,0233 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – 0,0260 га в рівних частках по ј кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_3 – 0,0018 га в рівних частках по Ѕ кожному; виділити у користування ОСОБА_2 , частка у праві власності 22/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0157 га, а саме: в окреме користування – 0,0059 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – 0,0260 га в рівних частках по ј кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_3 – 0,0066 га в рівних частках по Ѕ кожному; виділити у користування ОСОБА_3 , частка у праві власності 23/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0164 га, а саме: в окреме користування – 0,0057 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 – 0,0260 га в рівних частках по ј кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 – 0,0018 га в рівних частках по Ѕ кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_2 – 0,0066 га в рівних частках по Ѕ кожному; виділити у користування ОСОБА_4 , частка у праві власності 12/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0086 га, а саме: в окреме користування – 0,0021 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 – 0,0260 га, в рівних частках по ј кожному.

Також відповідно до пояснень представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_11 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відсутні будь – які правовстановлюючі документи про виділ в натурі часток будинковолодіння за ними. Тобто не можливо встановити місце розташування на земельній ділянці частин будинковолодіння співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Суд вважає, що це не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки тим самим спір по суті не буде вирішено. Слід виходити з того, що володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, в тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається, насамперед, їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, при застосуванні статті 88 ЗК України при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку у спільній власності на землю або жилий будинок слід брати до уваги цю угоду. Це правило стосується тих випадків, коли житловий будинок поділено в натурі. Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості незалежно користування своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. Якщо до вирішення судом спору між співвласниками житлового будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Адвокат Путілін Є.В. який в свою чергу є представником ОСОБА_1 , в судовому засіданні просив стягнути з відповідачів понесені ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в сумі 2688,00 грн.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, № 37246/04).

Відтак, ураховуючи засади виваженості, розумності та справедливості, а також складність справи, суд приходить до висновку до задоволення про стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивача в сумі 2688,00 грн.

Також суд зазначає, що витрати про проведенню експертизи було покладено на ОСОБА_1 за питання 1, на ОСОБА_2 за питання 2, на ОСОБА_4 за питання 3.

Відповідно до листа Київського науково – дослідного інституту судових експертиз Вінницького відділення від 06.09.2018 року № 4677/4750/18-21 було надано рахунки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 для оплати судової експертизи в сумі 3003,00 грн.

В зв`язку із задоволенням позову з відповідача та з урахуванням того, що позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 оплачувалась експертиза, саме з ОСОБА_3 на користь позивача слід витрати за проведення судової експертизи в сумі 1001,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 88, 89, 120, 152, 158 ЗК України, ст.ст. 3, 15, 118, 119, 377 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 89, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Вінницька міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою задовольнити.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована у АДРЕСА_1 , площею 714 кв.м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно варіанту 1, додатку 1 висновку експерта Вінницького відділення Київського НДІСЕ № 4677/4750/18-21 від 14.03.2019 року, згідно якого:

виділити у користування ОСОБА_1 , частка у праві власності 43/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0307 га, а саме: в окреме користування – 0,0233 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – 0,0260 га в рівних частках по ј кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_3 – 0,0018 га в рівних частках по Ѕ кожному;

виділити у користування ОСОБА_2 , частка у праві власності 22/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0157 га, а саме: в окреме користування – 0,0059 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – 0,0260 га в рівних частках по ј кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_3 – 0,0066 га в рівних частках по Ѕ кожному.

виділити у користування ОСОБА_3 , частка у праві власності 23/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0164 га, а саме: в окреме користування – 0,0057 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 – 0,0260 га в рівних частках по ј кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 – 0,0018 га в рівних частках по Ѕ кожному, спільне сумісне користування з ОСОБА_2 – 0,0066 га в рівних частках по Ѕ кожному.

виділити у користування ОСОБА_4 , частка у праві власності 12/100, земельну ділянку площею відповідно до частки 0,0086 га, а саме: в окреме користування – 0,0021 га, спільне сумісне користування з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 – 0,0260 га, в рівних частках по ј кожному.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 2688 (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи у розмірі 1001 (одну тисячу одну) гривню 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області, адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Вінницька міська рада, адреса: вул. Соборна, 59, м. Вінниця.

Суддя