Рішення № 83931884, 29.08.2019, Шаргородський районний суд Вінницької області

Шаргородський районний суд

Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2019 року

м. Шаргород

Справа № 152/940/19

провадження 2/152/391/19

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Соколовської Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в порядку письмового провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

I. Виклад позицій позивача та відповідача.

01 серпня 2019 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 01.08.2019 і до повноліття сина, посилаючись на те, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, чим ставить сім`ю у скрутне матеріальне становище.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав у повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання сторони не з`явилися, до суду надійшли заяви про розгляд справи в їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримує, відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 09 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 10 годину 30 хвилин 29 серпня 2019 року, з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань від сторін про інше не надходило.

Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали подати відзив на позовну заяву (а.с.13-14).

Ухвалу суду від 09.08.2019 направлено на адресу відповідача, яку він отримав 16.08.2019 (а.с.18).

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подав.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони з 23.10.2011 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 17.11.2015 розірвано (а.с.4).

Під час перебування у шлюбі у сторін даного цивільно – правового спору ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Гибалівської сільської ради Шаргородського району Вінницькій області 23.07.2012 (а.с.5).

Відповідач ОСОБА_2 з сім`єю не проживає, регулярної матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача.

Перешкод для пред`явлення позову про стягнення аліментів, судом не встановлено.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями СК України.

Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.

Відповідно до ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 –Х11 від 27.02.1991), батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей… першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

Згідно ст. 8 ЗУ "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

За приписами ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно ст. 8 ЗУ "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Сімейне право встановлює принцип рівності прав та обов`язків як батька, так і матері, передбачає здійснення батьківських прав та обов`язків відповідно до інтересів дітей.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

У пункті 54 рішення ЄСПЛ у справі "Хант проти України" від 07.12.2006 зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Ослон проти Швеції" №2 від 27.11.1992) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч. 1 ст. 181 СК України).

За приписами ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) визначається з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. 183 СК України.

За приписами ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, серед іншого: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

За приписами ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.У силу положень статей 183, 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

VІ. Висновки суду

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182 СК України, враховує матеріальне становище платника аліментів і приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 є здоровою, працездатною людиною, має можливість працювати, зобов`язаний утримувати власну дитину та спроможний сплатити аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 01.08.2019 і до досягнення дитиною повноліття.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для дитини вікoм від 6 до 18 років з 1 липня 2019 року становить 2118 грн на місяць. Позивач, як мати несе рівні з відповідачем витрати по утриманню дитини, але при цьому доглядає дитину на відміну від відповідача, що впливає на її можливість покращити заробіток, тому розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання дитиною надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.

При цьому суд виходить із захисту інтересів перш за все самої дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який дитина має тоді, коли утримується обома батьками та отримує надійне стабільне матеріальне утримання як з боку матері, так і з боку батька.

За таких обставин суд приходить до висновку, що право неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на матеріальне утримання з боку батька ОСОБА_2 порушено і підлягає судовому захисту.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 судовий збір в сумі 768, 40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

В силу ст. 430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5, 7, 8, 10 - 13, 81, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263 – 265, ч.1 ст. 267, ст. ст. 268, 273, 279, 430 ЦПК України, на підставі ст. ст.51, 59 Конституції України, ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.), ст.8 ЗУ "Про охорону дитинства", ст. 84, 150, 180-184, 191 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 01 серпня 2019 року і до досягнення сином повноліття, з наступною індексацією зазначеного розміру відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3.07.1991 в редакції Закону від 6.02.2003.

Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету (стягувач – Державна судова адміністрація України, отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шаргородський районний суд Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них (ч.4 ст.273 ЦПК України).

Ім`я (найменування) сторін:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 НОМЕР_4 , виданий Шаргородським РС УДМС України у Вінницькій області 02.02.2016;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 13.11.2006;

Рішення складено і підписано суддею 29.08.2019.

Суддя: Т.О. Соколовська