Ухвала суду № 83930024, 27.08.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16810/14-ц

6/357/160/19

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Тодосієнко О. А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 6 заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В :

07.08.2019 року представник боржника-адвокат В.В.Габрєв звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, в якій просив скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві виїзду за межі України, встановлене на підставі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2014 року у справі № 357/16810/14-ц.

Заява обгрунтована тим, що 27.11.2014 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі № 357/16810/14-ц, постановлено ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 . Під час постановлення вказаної ухвали суд не перевірив достатність підстав наведених державним виконавцем для такого обмеження, а саме звертаючись до суду з поданням, державний виконавець вважав, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань покладених на нього виконавчим написом нотаріуса. Однак, приймаючи до уваги узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховного суду, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Наявність у боржника невиконаних зобов`язань за рішенням суду сама по собі, не є підставою для обмеження його права на виїзд за межі України, оскільки необхідною умовою для застосування такого обмеження, є навмисне та свідоме невиконання боржником рішення суду. Крім того, державним виконавцем у своєму поданні не доведено факт своєчасної обізнаності ОСОБА_1 про наявність виконавчого провадження. В матеріалах справи міститься лише підтвердження про направлення боржнику кореспонденції, але доказів того, що останній отримував її немає. Крім того, станом на 24.06.2019 року відкритті виконавчі провадження, згідно із відомостями автоматизованої системи виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 відсутні, таким чином відпала необхідність в тимчасовому обмеженні, ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Сторони виконавчого провадження та державний виконавець в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Представник боржника – адвокат Габрєв В.В. 27.08.2019 року звернувся до суду з заявою, в якій просив заяву розглядати без участі заявника та представника. Заяву підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

27.08.2019 року на адресу суду надійшло клопотання головного державного виконавця О.В. Михайленко про відкладення справи, при цьому надано повідомлення, про те, що 31.07.2019 року до міського відділу державної виконавчої служби надійшла заява про відкриття виконавчого провадження та виконавчий напис № 2527 від 29.08.2014 року виданий приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 388993,92 грн. 31.07.2019 року по даній заяві відкрито провадження, винесено відповідну постанову, яку направлено боржнику для виконання та стягувачу для відома. Станом на 27.08.2019 року борг, виконавчий збір та витрати боржником не погашено та виконавче провадження знаходиться на виконанні у Білоцерківському міському відділі державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

Відповідно до ч. 6 ст. 441 ЦПК України суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Враховуючи, що сторони та державний виконавець належним чином повідомленні про розгляд заяви, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.

Суд, дослідивши заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України та матеріали цивільної справи, встановив наступне.

03.09.2014 року головним державним виконавцем міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ від 12.09.2014 року було відкрито виконавче провадження ВП № 44601354 щодо стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 388993,92 грн. за виконавчим написом нотаріуса № 2527 від 29 серпня 2014 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 3 вересня 2014 року направлена боржнику рекомендованим листом 4 вересня 2014 року.

Державним виконавцем було вчинено дії по примусовому виконанню, однак боржник добровільно борг не сплатив, тобто ухилявся від виконання своїх зобов`язань у виконавчому провадженні ВП №44601354. В зв`язку з чим, 25.11.2014 року головний державний виконавець звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 .

27.11.2014 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області винесено ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 – до врегулювання зобов`язань, покладених на нього виконавчим написом нотаріуса № 2527 від 29.08.2014 року про стягнення на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 388993,92 грн. у виконавчому провадженні ВП № 44601354 (а.с.24).

11.06.2019 року постановою Київського апеляційного суду ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2014 року залишено без змін. Ухвала обґрунтована тим, що доводами скаржника, що відсутні докази ухилення від виконання взятих на нього обов`язків, оскільки судом встановлено, що боржник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, з 2014 року по теперішній час зобов`язання не виконані, заборгованість не погашена. На теперішній час виконавче провадження закрите, оскільки ці доводи не підтверджені належними доказами, в матеріалах справи відсутня постанова державного виконавця про закриття виконавчого провадження.

Представник боржника в заяві про про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України посилається на те, що станом на 24.06.2019 року відкритті виконавчі провадження, згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 відсутні, таким чином відпала необхідність в тимчасовому обмеженні ОСОБА_1 , в праві виїзду за межі України. Крім того, станом на сьогоднішній день стягувачем пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Разом з цим, відповідно до листа головного державного виконавця від 31.07.2019 року за № 61066, державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області відповідно до заяви стягувача відкрито виконавче провадження по виконавчому напису № 2527 від 29.08.2014 року, який виданий приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 388993,92 грн. (ВП 59683771) та надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з п.п. 2,8 ч.1, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання, або щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.

За п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", ст.441 ЦПК України у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Закон України «Про порядок виїзду з України громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

За правилом п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов`язань - до виконання цих зобов`язань.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; за рішеннями майнового характеру неподання виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно не з`являтися на вимогу виконавця; не надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Тобто, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Враховуючи викладене, суд не може погодитися з боржником, що відсутні докази ухилення від виконання взятих на нього обов`язків, оскільки судом встановлено, що боржник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, з 2014 року по теперішній час зобов`язання не виконані, заборгованість не погашена, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження та лист головного державного виконавця від 27.08.2019 року № 61066.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню, оскільки, відомості щодо повного фактичного виконання виконавчого напису № 2527 від 29.08.2014 року виданого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 388993,92 грн., в матеріалах справи відсутні.

У зв`язку цим, у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року з наступними змінами, ст.ст. 258-260, ст. 441 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду, яка може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала складена 27.08.2019 року.

Суддя:Б. І. Кошель