Ухвала суду № 83923500, 29.08.2019, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/517/19

Провадження №1-кс/157/442/19

УХВАЛА

Іменем України

29 серпня 2019 рокумісто Камінь-Каширський

Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Фесь Т.І., прокурора Антонюка В.В., старшого слідчого Калапуца Б.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мазурика П.А., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області Калапуца Б.В. у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 березня 2019 року за № 12019030090000131, про продовження строку тримання під вартою, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України,

встановив

Старший слідчий СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області Калапуц Б.В. звернувся до слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області з клопотанням, в якому просить продовжити строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичних засобів та у наданні приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненими повторно, та особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні без мети збуту наркотичних засобів, вчинених особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені статтями 307, 317 КК України. 27 червня 2019 року о 18 годині ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, в цей же день йому повідомлено про підозру та його умисні дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. 22 серпня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру, а саме про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1 та 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України. Ухвалою слідчого судді від 28 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 24 год. 25 серпня 2019 року. 22 серпня 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та надано доступ сторонам до матеріалів досудового розслідування згідно з вимогами ч. 1 ст. 290 КПК України. Ухвалою слідчого судді від 22 серпня 2019 року продовжено строк тримання під вартою щодо ОСОБА_1 до 31 серпня 2019 року включно. На даний час підозрюваний та його захисник не приступили до ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що унеможливлює закінчити досудове розслідування та скерувати обвинувальний акт до суду. Під час слідства ОСОБА_1 відмовився від дачі будь-яких показань на підставі ст. 63 Конституції України, однак його вина у вчиненні злочинів підтверджується: протоколом оперативної закупки від 17 березня 2019 року, під час якої у ОСОБА_1 придбано наркотичні засоби; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 24 квітня 2019 року, в якому зафіксовано факт збуту наркотичного засобу ОСОБА_1 ; протоколом обшуку житла ОСОБА_1 від 27 червня 2019 року, з якого вбачається, що під час його проведення було вилучено: грошові кошти в сумі 3600 гривень; електронні ваги; згорток паперу з речовиною білого кольору кристалічного походження; ємкість із білого кольору з кристалами в кількості 6 штук; згорток паперу з речовиною рослинного походження зеленого кольору; сім зовні схожих на коноплю рослин; висновками експертизи наркотичних засобів; іншими доказами. ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох середньої тяжкості і трьох тяжких злочинів, за скоєння тяжких злочинів передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. ОСОБА_1 вчинив декілька епізодів тяжких корисливих злочинів, існує ризик вчинення ним нових кримінальних правопорушень, переховування від органів слідства і суду з метою ухилення від покарання. Підозрюваний неодружений, дітей на утриманні не має, проживає із матір`ю, не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків за місцем його проживання. Згідно з висновком наркологічної експертизи ОСОБА_1 страждає наркоманією (наркотичною залежністю), потребує примусового протинаркоманійного лікування, котре за станом здоров`я йому не протипоказане. Єдиним джерелом його доходу є збут наркотичних засобів. Вчиняючи інкриміновані злочині ОСОБА_1 постійно вживав конспіративні заходи, має тісні зв`язки та активно спілкується із наркозалежними та раніше судимими особами як на території Камінь-Каширського району, так і за його межами. Всі вищевказані факти свідчать про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, далі вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, а інші, більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вказаним ризикам, оскільки інкриміновані злочини вчиненні за місцем його проживання.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку тримання під вартою строком на 60 днів підтримали повністю з викладених у ньому підстав. Старший слідчий СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області Калапуц Б.В. пояснив також, що на сьогоднішній день сторона захисту приступила до ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, проте ознайомлення ще не закінчено.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник Мазурик П.А. проти задоволення клопотання заперечили і просили змінити застосований щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, зокрема із засобами електронного контролю. Окрім того просили, у випадку продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зменшити встановлений слідчим суддею розмір застави, який є непомірним та визначений без урахування вимог ч. 4 ст. 182 КПК України. Захисник також пояснив, що ні слідчим, ні прокурором не доведено необхідності застосування саме найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а наведені ризики є лише припущеннями і жодними доказами не підтверджені.

Заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_1 належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя зобов`язаний встановити, чи наводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків та їх аналіз, як підстав для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Камінь-Каширського районного суду від 22 серпня 2019 року строк тримання підозрюваного під вартою закінчується 31 серпня 2019 року включно. Підставою для продовження 22 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 строку тримання під вартою стало те, що останній, з огляду на вагомість доказів, що свідчать про обґрунтованість підозри, тяжкість злочинів та суворість передбаченого за їх вчинення покарання, і даних про його особу та майнового стану, незважаючи на плинність часу, що минув з часу застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може переховуватися від органів досудового, розслідування і суду, продовжити свою злочинну діяльність, а інші, більш м`які запобіжні заходи, зокрема у вигляді домашнього арешту, з урахуванням підозри у вчиненні злочинів по місцю проживання, не зможуть дієво запобігти таким ризикам.

З часу продовження 22 серпня 2019 року слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 продовжують існувати обставини, які свідчать, що вищезазначені ризики не зменшилися, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть діємо цим ризикам запобігти.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 2 ст. 307 , ч. 2 ст. 309 , ч. 1 ст. 317 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується сукупність вагомих доказів, зокрема, копією постанови про проведення оперативної закупки речовини від 13 березня 2019 року, копією протоколу оперативної закупки від 17 березня 2019 року, протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 24 квітня 2019 року, висновками судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № 171 від 04 квітня 2019 року, № 337 від 11 липня 2019 року, № 338 від 17 липня 2019 року, копією протоколів допиту свідка ОСОБА_2 від 18 березня 2019 року та 27 червня 2019 року, протоколом обшуку від 27 червня 2019 року.

Злочини, передбачені частинами 1 та 2 ст. 307 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , відносяться до категорії тяжких злочинів, і за їх вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі відповідно від 4 до 8 років і від 6 до 10 років, злочини, передбачені ч. 2 ст. 309 та ч. 1 ст. 317 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.

Сама по собі тяжкість злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, в той же час суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Встановлено, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання, до затримання проживав з матір`ю; він не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього постійного законного джерела доходів, страждає наркоманіє (наркотичною залежністю).

З матеріалів клопотання вбачається і те, що у вину підозрюваному ставиться вчинення злочинів по місцю проживання.

Беручи до уваги зазначені обставини в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що заявлені ризики, які давали достатні підстави слідчому судді сім днів тому вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, продовжити свою злочинну діяльність на даний час не зменшилися, а запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з огляду на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів по місцю його проживання, не зможуть дієво запобігти таким ризикам.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини щодо мотивування судових рішень, наведеної зокрема у п. 33 рішення від 1 квітня 2013 року у справі «Вєрєнцов проти України», у рішені судів мають адекватно зазначатися підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь застосування цього обов`язку наводити підстави може змінюватися залежно від характеру рішення та повинен визначатися з огляду на обставини справи (рішення Європейського Суду у справі «Гарсія Руіс проти Іспанії).

Оскільки судове провадження не закінчено до спливу строку тримання під вартою, сторона захисту знайомиться з матеріалами досудового розслідування, і зазначені в ухвалі слідчого судді від 22 серпня 2019 року ризики не відпали, то з урахуванням строку досудового розслідування та положень ч. 3 ст. 197, ч. 3 ст. 219 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що строк тримання під вартою щодо ОСОБА_1 належить продовжити до 03 вересня 2019 року.

Правових підстав для зміни розміру застави, що був визначений ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Гордійчука В.М. від 28 червня 2019 року, про що просив підозрюваний та його захисник, немає.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183 КПК України, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області Калапуца Б.В. у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 березня 2019 року за № 12019030090000131, про продовження строку тримання під вартою, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України до 3 вересня 2019 року.

Визначити розмір застави 115260 (сто п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень, за умови внесення якої на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (рахунок № 37310041002504, код ЄДРПОУ 26276277, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) ОСОБА_1 слід негайно звільнити з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області за першою вимогою;

2) не відлучатися із м. Каменя-Каширського Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: О. В. Антонюк