Рішення № 83918714, 28.08.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/3063/19

Справа № 760/18353/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить суд стягнути на свою користь з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 16076,05 грн.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 20.06.2017 перебував у трудових відносинах з Державним підприємством Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» на посаді виконавця робіт будівельної дільниці № 3.

20.06.2017 між сторонами було укладено договір про індивідуальну матеріальну відповідальність та проведена інвентаризація матеріальних цінностей, які були передані на зберігання ОСОБА_1

Зазначає, що відповідно до наказу № 14-вк від 21.03.2018 було скорочено штатну одиницю - виконавець робіт на підставі п. 1 ст. 40 ст. 49-2 КЗпП, про що було повідомлено ОСОБА_1 персональним попередженням № 04/18 від 21.03.2018.

Вказує, що 11.05.2018 на підставі наказу було створено комісію для проведення інвентаризації та передачі матеріальних цінностей та виявлено недостачу матеріальних цінностей на суму 16076,05 грн., про що повідомлено ОСОБА_1 .

Наказом № 25-ВК від 23.05.2018 ОСОБА_1 було звільнено займаної посади.

Позивач зазначає, що відповідно до договору про індивідуальну відповідальність, ОСОБА_1 повинен був погасити недостачу в розмірі 16076,05 грн. у добровільному порядку, проте цього зроблено не було, а тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.

17.07.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Лазаренко В.В.

24.07.2018 до суду надійшла відповідь щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2018 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

14.02.2019 згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М. в зв`язку з тимчасовим відстороненням судді Лазаренко В.В .

Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» № 23-ВК від 20.06.2017, відповідача прийнято на роботу виконавцем робіт будівельної дільниці № 3 з 20.06.2017 (а.с.4).

20.06.2017 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» в особі ТВО директора Павленка О.А. та відповідачем було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.5).

Відповідно до п. 1 договору, працівник, який безпосередньо пов`язаний з отриманням грошових коштів, а також із збереженням матеріальних цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність: за внесення до каси або на рахунки в установах банку виручки(повністю або частково), передбаченої договором, за незабезпечення збереженості приміщення, обладнання, грошових коштів, а також матеріальних цінностей, отриманих від інших організацій - контрагентів Адміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 14-вк від 21.03.2018 та у зв`язку зі зміною структури підприємства ДП МОУ «Київське УНР», керуючись п.1 ст. 40, ст. 49-2 КЗпП, внесено зміни до штатного розпису з 21.05.2018, скоротивши одну штатну одиницю виконавець робіт (а.с.6).

Так, персональним попередженням № 04/18 від 21.03.2018 відповідача було повідомлено про скорочення посади та звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.7).

Наказом Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» № 25-ВК від 23.05.2018 відповідача звільнено з роботи з 23.05.2018 у зв`язку зі скороченням штату працівників та неможливістю подальшого працевлаштування на підприємстві згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.8).

Згідно ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Відповідно до ст. 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз`яснив, що під прямою дійсною шкодою слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства провести витрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.

Пряма дійсна шкода є саме підставою, що зумовлює перевірку умов можливості настання матеріальної відповідальності працівника. За наявності шкоди для настання матеріальної відповідальності необхідні ще три умови: протиправна поведінка працівника, причинний зв`язок між протиправною поведінкою працівника і результатом у вигляді шкоди, що настала, і вина працівника.

Пунктом 1, 2 ч.1 ст.134 КЗпП України визначено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті135-1цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. Майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

Відповідно до наказу № 8 від 11.05.2018 про передачу матеріальних цінностей вбачається,що у зв"язку зі звільненням відповідача було створено комісію для передачі матеріальних цінностей та оформлення матеріальних звітів будівельної дільниці № 3. Наказано, що з 14.05.2018 по 21.05.2018 у присутності комісії відповідачу необхідно передати матеріальні цінності, які рахуються на його відповідальному зберіганні, головному механіку ОСОБА_4 , прийняти їх на відповідальне зберігання (а.с.9).

Відповідно до наказу № 9 від 23.05.2018 про інвентаризацію матеріальних цінностей, створено комісію для інвентаризації матеріальних цінностей та оформлення матеріальних звітів будівельної дільниці № 3 та з 24.05.2018, провести інвентаризацію матеріальних цінностей, які рахуються на відповідальному зберіганні відповідача (а.с.10).

Як вбачається з Акту інвентаризації основних засобів та матеріальних цінностей державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» станом на 24.05.2018 було виявлено відсутність матеріальних цінностей на суму 16076,05 грн. ,які рахувалися за відповідачем (а.с.11-15).

Листом № 20/18 від 08.06.2018 відповідача повідомлено про нестачу матеріальних цінностей на суму 16076,05 грн. та запропановано сплатити заборгованість (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було погашено вказану вище заборгованість за нестачу матеріальних цінностей..

Відповідно до ст. 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Згідно ст.138 КЗпП України обов`язок доказування наявності умов для притягнення працівника до матеріальної відповідальності покладається на власника або уповноважений ним орган. Відсутність підстави чи хоча б однієї з умов матеріальної відповідальності виключає можливість притягнення працівника до матеріальної відповідальності.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 29 грудня 1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" зазначає, що суд у кожному випадку зобов`язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких згідно зі ст. ст.130, 135-3, 137 КЗпП України, залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з`ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, враховуючи що відповідачем, який був працівником підприємства та на якого покладено повну матеріальну відповідальність, внаслідок неналежного виконання ним своїх посадових обов`язків, дійсно завдана матеріальна шкода підприємству позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 16076,05 грн., завдана відповідачем під час виконання трудових обов`язків.

З урахування наведеного, вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 1180,50 грн.

Керуючись ст. ст. 130, 132, 134, 135-3, 136, 138 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 3, 10, 11, 76,81, 89, 141, 209, 229, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Залізним РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.03.1997, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» (код ЄДРПОУ 14304117, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13а) матеріальну шкоду в розмірі 16076,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Залізним РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.03.1997, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М.Букіна