Рішення № 83918153, 16.08.2019, Оболонський районний суд міста Києва

16.08.2019 Справа № 756/531/19

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________

Унікальний №756/531/19

Провадження №2-756/3002/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря Шпак І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, треті особи: Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація, Перша київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про зняття арешту з нерухомого майна, в якому просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 з підстав того, що арешт на вказане майно було накладено Оболонським УП ГУНП у м. Києві помилково, що порушує права позивача.

Ухвалою Оболонського районного суду від 21.01.2019 у справі відкрито загальне позовне провадження.

Разом з тим, від представника позивача адвоката Звоненко О.О. до суду надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки згідно відомостей, отриманих від Першої київської державної нотаріальної контори арешт на квартиру накладено постановою слідчого Оболонського РУ ГУ МВС України у м. Києві Наумова А.Є. від 15.12.2016 з метою вжиття заходів забезпечення можливого заявленого цивільного позову у кримінальній справі №05-11648, тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку викладеним судом було поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, треті особи: Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація, Перша київська державна нотаріальна контора про зняття арешту з нерухомого майна.

Учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи судом повідомлялись належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні документи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Зі змісту позовної заяви убачається, що згідно відповідно до Ордеру №69781 серія Б від 27.01.1981 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали у користування квартиру АДРЕСА_2 . У зв`язку із смертю інших членів сім`ї ОСОБА_1 є єдиним наймачем житла.

Позивач вказує, що відповідно до постанови слідчого Оболонського РУ ГУ МВС України у м. Києві Наумова А.Є. від 15.12.2016 накладено арешт на вказане майно.

Разом з тим, згідно відомостей, отриманих від Першої київської державної нотаріальної контори арешт на квартиру накладено з метою вжиття заходів забезпечення можливого заявленого цивільного позову у кримінальній справі №05-11648.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 17.10.2018 у справі №461/233/17-ц вказано, зокрема, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до норм ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, як суб`єкт цивільних, земельних, сімейних правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку, якщо такий спір є спором цивільним.

У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України.

Судом встановлено, що вказані правовідносини щодо накладення арешту на нерухоме майно виникли за дії КПК України 1960 року. Порядок накладання арешту на майно та скасування арешту було урегульовано у статтях 126, 234 КПК України 1960 року.

Після набрання чинності КПК України 2012 року, на час звернення до суду з цивільним позовом позивач мав право захистити свої права відповідно до норм КПК України, у порядку кримінального судочинства.

Таке право передбачене пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України від 2012 року, а саме, що питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Разом з тим з набранням чинності КПК України від 2012 року права власника, який не є учасником кримінального провадження, якщо при проведенні дізнання чи попереднього слідства були порушені його права власника, стали більш захищеними саме заходами кримінально-процесуального закону. Так, відповідно до пункту 10 розділу XI «Перехідні положення» КПК України від 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду, розслідуються згідно з положеннями цього Кодексу.

Тобто процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Згідно зі статтею 174 КПК України 2012 року інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження ? судом.

Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України (згідно з якою здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час його здійснення порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України) та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.

Крім того, відповідно до пункту першого частини першої статті 303 КПК України 2012 року передбачено право оскарження під час досудового провадження рішення, дії чи бездіяльності слідчого володільцем тимчасово вилученого майна іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Тобто чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника, який не є учасником кримінального провадження і, разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у порядку цивільного судочинства.

Крім того, обмеження у здійсненні права власності позивача відбулися при проведенні досудового розслідування у порядку кримінального судочинства згідно з постановою слідчого. Оцінку правомірності процесуального документа, ухваленого в порядку кримінального судочинства, не може бути надано у порядку іншого, а саме цивільного судочинства, оскільки КПК України передбачено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, та те, що позивач є наймачем житла, на яке накладено арешт, а також на ту обставину, що ОСОБА_1 не є учасником кримінального провадження, відсутні підстави для розгляду питання про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття арешту з майна у порядку цивільного судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у вказаній справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. При цьому позивачу слід роз`яснити про його право на судовий захист у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (04212, м. Київ, вул. Малиновського, 2-А, код ЄДРПОУ невідомо), треті особи: Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 16, код ЄДРПОУ невідомо), Перша київська державна нотаріальна контора (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 11, код ЄДРПОУ невідомо) про зняття арешту з нерухомого майна;

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду у встановленому кримінальним процесуальним законодавством.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її вручення.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Суддя: О.В. Диба