Ухвала суду № 83916397, 24.05.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/21544/18

провадження №: 6/752/492/19

У Х В А Л А

24.05.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

секретаря - Воробйова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ковальчука Дмитра Олександровича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В:

12.03.2019 року державний виконавець Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Ковальчук Д.С. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, до виконання зобов`язань покладених на останню ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2018 року в справі № 752/21544/18.

Подання державним виконавцем мотивовано тим, що на виконанні у Шевченківському РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження № 58189424, відкрите на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2018 року в справі № 752/21544/18. Разом з тим, оскільки боржник не вчиняє жодних дій для виконання судового рішення, державний виконавець звернувся до суду з даним поданням.

Державний виконавець в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Вислухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали подання та додані до нього копії матеріалів виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів подання, на виконанні у Шевченківському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження № 58189424 з примусового виконання виконавчого листа № 752/21544/18, виданого 22.01.2019 року Голосіївським районним судом м. Києва, за яким зобов`язано ОСОБА_1 забезпечити явку малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Міського центру дитини, розташованого по вул. Дегтярівська, 3-А в м. Києві, кожного понеділка з 15 години до 16 годин 30 хвилин для проведення спільних зустрічей (контактів) з ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_1 та фахівця Міського центру дитини (за згодою), без участі будь-яких інших осіб, починаючи з наступного понеділка з дати постановлення цієї ухвали до ухвалення остаточного рішення у даній цивільній справі.

Відповідно до п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з положеннями ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Так, п.5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ухилення особи від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту ухилення боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи від виконання зобов`язань за рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Однак, державний виконавець не надав суду доказів, які б давали підстави вважати, що боржник ОСОБА_1 у виконавчому провадженні має намір ухилятись від виконання судового рішення, в тому числі і шляхом залишення території України.

Разом з тим, з матеріалів подання та наданих копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник, діючи в інтересах дитини, з об`єктивних причин була позбавлена можливості виконати ухвалу суду шляхом забезпечення явки малолітньої дитини на зустріч з її батьком, у зв`язку з хворобою дитини, своєю хворобою та відмовою самої дитини від такої зустрічі, що підтверджується копіями медичних довідок, копією листка непрацездатності та відеозаписом, про що також представником боржника було письмово проінформовано державного виконавця з проханням відкласти виконавчі дії.

При цьому, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 19 від 12.02.2019 року, під час спілкування спеціалістом-психологом з малолітньою ОСОБА_3 з`ясовано, що остання боїться батька ОСОБА_4 та не виявляє бажання зустрітися з ним. Спеціалістом-психологом рекомендовано продовжувати створювати стабільне психологічне середовище для повного відновлення після психологічних травматичних ситуацій, у яких дитина була свідком. Задля цього врегульовано стабільний режим активності та відпочинку та рекомендовано утримуватись від спілкування з батьком до повної стабілізації психоемоційного стану дитини. Водночас з малолітньою ОСОБА_3 проводиться постійна, довготривала та результативна психокорекційна робота.

Тобто з врахуванням вказаного висновку експерта на даний час виконавчі дії можуть зашкодити психологічному здоров`ю дитини.

Разом з тим, відповідно до п.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, з матеріалів подання та наданих копій матеріалів виконавчого провадження не вбачається, що боржник умисно ухиляється від виконання зобов`язання за рішенням суду або рішення суду може бути невиконаним саме шляхом залишення території України боржником. При цьому, сам факт невиконання в добровільному порядку судового рішення, не може вважатися ухиленням від виконання чи перешкоджанням в його виконанні.

Враховуючи, що державним виконавцем не доведено, що боржник умисно ухиляється від виконання зобов`язання за ухвалою суду або ухвала суду може бути невиконаною саме шляхом залишення території України боржником, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 259-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ковальчука Дмитра Олександровича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Ю.Ю.Мазур