
Справа № 646/2750/18
№ провадження 1-кп/646/244/2019
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.08.19 року м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий суддя Єжов В.А.
за участю: секретаря Комунарової А.О.
прокурора Біленського А.К.
перекладача Тарапати Л.О.
обвинувачених ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2
захисників Фоміна П.В.,
Смородського О.Г.
розглянувши об`єднанні обвинувальні акти у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні судді Червонозаводського районного суду м. Харкова знаходяться об`єднанні в одне провадження обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Під час досудового розслідування відносно обвинувачених обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався та строк дії якого збігає 13 вересня 2019 року.
В судовому засіданні прокурор Біленський А.К. заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування даного клопотання вони послалися на те, що встановлені слідчим суддею при обранні запобіжних заходів ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжуються до тепер.
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їхні захисники заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити його на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.
У відповідності до положень ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.
Суд врахував практику ЄСПЛ, що оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови § 58).
Так ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Що стосується особистої ситуації обвинувачених:
- ОСОБА_2 – раніше неодноразово судимий, йому інкриміноване обвинувачення у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, не має родини, роботи, офіційних джерел доходів, на його утриманні інші особи не знаходяться, тобто відсутні міцні соціальні зв`язки;
- ОСОБА_1 – не судимий, є громадянином Російської Федерації, не має родини, роботи, офіційних джерел доходів, на його утриманні інші особи не знаходяться, тобто відсутні міцні соціальні зв`язки.
Виходячи з викладеного, суд вважає наявними ризики переховування обвинувачених від суду і можливості вчинення ними нових злочинів.
Враховуючи, що судовий розгляд не розпочатий, потерпілі і свідки судом не допитані, тому існує і ризик впливу на зазначених осіб.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення ‘Лабіта проти Італії’, згідно якого, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Суд, враховуючи дані осіб обвинувачених, вважає, що наявні підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість вчиненого та відповідно, можливість ухилення від явки до суду з метою уникнення покарання.
При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
За таких обставин застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку, тому є підстави для задоволення клопотання прокурора. Перебування обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою не виходить за межі розумного строку.
В той же час, правилами частини 3 статті 183 КПК України визначений обов`язок суду застосувати заставу.
При обранні обвинуваченим запобіжного заходу розмір застави не визначався. Проте, враховуючи висновки ЄСПЛ - що з часом ризики порушення обвинуваченим процесуальних обов`язків зменшуються, суд вважає можливим повернутись до цього питання.
За правилами частини 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч.5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків тому, з урахуванням обставин інкримінованих кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану обвинувачених, вважає необхідним визначити кожному з них заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 384200 гривень (200 х 1921 гривень), а також відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на них в рамках даного кримінального провадження визначені законом обов`язки.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 176-178, 181, 182, 193-194, 196, 314-317, 372 КПК України,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим- задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою, обраний відносно обвинувачених: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів – тобто по 26 жовтня 2019 року, включно.
Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в розмірі 384200 гривень, при внесенні якої обвинуваченого, стосовно якого вона внесена, з під варти звільнити.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як обвинуваченими так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду міста Харкова:
р/р 37318098006674; МФО 820172; ЄДРПОУ банку: 26281249;
одержувач ТУДСА України в Харківській області
Призначення платежу: застава згідно КПК по справі № ____ від __(П.І.П.), назва суду
Обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступні обов`язки:
- не відлучатися із міста Харкова без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілими і свідками;
- здати на зберігання суду свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду міста Харкова коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Харківський слідчий ізолятор".
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ "Харківський слідчий ізолятор" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти підозрюваного та повідомити усно і письмово слідчого, процесуального керівника та слідчого суддю Червонозаводського районного суду міста Харкова.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваних з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя: Єжов В.А.
Судове рішення № 83915770, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 28.08.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/2750/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: