Рішення № 83914770, 28.08.2019, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/328/19

Провадження № 2/492/228/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

Головуючого – судді Череватої В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Каширної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Арцизі Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_2 про визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії незаконною та зобов`язання вчинити нотаріальну дію, -

Представник позивача – адвокат Іовчев Д.Ф.,

Представник відповідача – адвокат Михайлов О.А.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який в подальшому був уточнений та просила суд ухвалити рішення, яким визнати постанову про відмову нотаріуса Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Панашенко І.П. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.05.2018 року незаконною та зобов`язати нотаріуса вчинити нотаріальну дію, а саме здійснити перерозподіл спадкового майна у виді земельної ділянки, площею 6,18 га в рівних долях між нею ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 24 - 26).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина за законом. Так померла матір позивача була власником зазначеної земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 28.12.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актівза № 150. Після смерті спадкодавця, позивач у встановлений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини не звернулася до нотаріальної контори через недосягнення повноліття. Однак, позивач вважала, що прийняла спадщину у порядку ч. 4 ст. 1268 ЦК України та заяву про відмову від спадщини не подавала.

10.05.2018 року позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті матері, однак отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину на зазначене майно не змогла через те, що до Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області звернулася законний представник малолітньої доньки померлої ОСОБА_4 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Спадкова справа на майно померлої ОСОБА_3 була відкрита 06.05.2015 року і 29.10.2015 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,18 га на території Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області на доньку померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В той же день спадкова справа була закрита.Оскільки під час звернення до нотаріальної контори, законний представник малолітньої ОСОБА_6 - ОСОБА_4 не довела до відома нотаріуса про наявність іншої особи, яка являється спадкоємцем за законом і на час відкриття спадщини являлася неповнолітньою особою, позивач вважає що діями державного нотаріуса Панашенко І.П. були порушені її права на спадкування,у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України.

Ухвалою суду від 21 березня 2019 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою суду від 04 червня 2019 року, забезпечено докази у справі шляхом допиту свідка ОСОБА_4 та шляхом витребування у ОСОБА_4 речових доказів - оригіналів правовстановлюючих документів, виданих на ім`я ОСОБА_7 , а саме:свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАР НОМЕР_2 , виданого 29.10.2015 року державним нотаріусом Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області Панашенко І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 1370;витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії НОМЕР_3 , індексний номер витягу 46530174, виданого 29.10.2015 року державним нотаріусом Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області Панашенко І.П.

Ухвалою суду від 24 червня 2019 року, клопотання представника позивача – адвоката Іовчева Д.Ф. про витребування доказів – задоволено, витребувано від державного нотаріуса Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області Панашенка І.П. належним чином завірену копію спадкової справи № 186/2015, яка відкрита після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Іовчев Д.Ф.у судовому засіданні позов підтримали повністю та просили суд позов задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_8 та її представник – адвокат Михайлов О.А.в судовому засіданніпозовні вимоги не визнали та заперечували проти задоволення позову.

Представник Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення сповіщений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, вислухавши пояснення учасників справи, свідка, суд приходить до наступних висновків.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексу України (ст. 4).

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач по наявній справі - ОСОБА_9 та відповідач - ОСОБА_7 являються дітьми ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Так, відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 04.07.1996 року вбачається, що ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , у графі батько зазначено « ОСОБА_10 », а у графі мати зазначено « ОСОБА_3 » (а.с.7).

Так, відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 12.06.2001 року вбачається, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , у графі батько зазначено « ОСОБА_10 », а у графі мати зазначено « ОСОБА_3 » (а.с. 12).

Факт зміни прізвища позивача з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 » підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , виданого Арцизьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області від 27.08.2016 року (а. с. 8).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 07.06.2017 року вбачається,що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 9).

За життя ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,18 га, розташована на території Долинівської сільської ради масив 1 ділянка №17, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку cepiї НОМЕР_1 від 28.12.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 150 (а. с.11).

Державним нотаріусом Арцизької районної державної нотаріальної контори була відкрита спадкова справа № 186/2015.

10.05.2018 року позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті матері. Постановою державного нотаріуса Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області від 10.05.2018 року № 875/02-14 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,18 га на території Долинівської сільської ради масив 1 ділянка №17 видано на доньку померлої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.09.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1370 (а. с. 10, 15).

Як вбачається з копії рішення виконкому Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області від 15 травня 2015 року № 12-2015р., призначено опікуном ОСОБА_4 над малолітньою онукою ОСОБА_7 , у зв`язку з тим, що її мати померла, а батько вихованням дитини не займається, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя (а.с. 14).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що рішенням виконкому Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області, вона була призначена опікуном над неповнолітніми – позивачем та відповідачем, оскільки їх мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а їх батько зловживав спиртними напоями та вів аморальний спосіб життя. 29 жовтня 2015 року державним нотаріусом Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області Панашенком І.П. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому було зазначено, що спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її дочка ОСОБА_7 Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: земельної ділянки площею 6,18 гектара, розташованої на території Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області масив 1 ділянка № 17.

Відповідач по наявній справі змінила прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 від 29.06.2019 року.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходив з положень ст. ст. 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат», на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 67 цього Закону визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої 22.02.2012 року Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 (далі - Інструкція), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними. Спадкоємці можуть за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, або за нотаріально посвідченим договором, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, змінити розмір частки у спадщині когось із них. Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до ст. 1300 ЦК України, на вимогу спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, за письмовою згодою між спадкоємцями спадщина підлягає перерозподілу, у цьому випадку, відповідно до вимог статті 1300 Кодексу, нотаріус, після повернення попередніх свідоцтв, видає нові свідоцтва про право на спадщину.

Якщо свідоцтво про право на спадщину було видано іншим особам (іншим спадкоємцям), то судовий захист їх прав може здійснюватися шляхом визнання таких свідоцтв про право на спадщину частково (або повністю) недійсними та визнання за ними права на відповідну частину спадкового майна.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа самостійно вибирає спосіб захисту в суді своїх прав і розпоряджається предметом спору на власний розсуд.

Приймаючи до уваги той факт, що позивач, на момент свого звернення до нотаріуса, обрав спосіб захисту порушеного права шляхом звернення до суду з позовом про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, за наявності свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, виданих спадкоємцю за законом, з яким у позивача існує спір про право, то судовий захист прав позивача, в даному випадку, може здійснюватись шляхом визнання такого свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання за ним права власності на частину спадкового майна, а не шляхом скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з вимогами ст. ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Таким чином, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту цивільного права, який не сприятиме ефективному захисту її прав у випадку задоволення позову, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_2 про визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії незаконною та зобов`язання вчинити нотаріальну дію.

Згідно ст. 141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У зв`язку з відмовою позивачу у задоволенні її позовних вимог, судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідачів і підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 16, 1269, 1300, 1301 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 141, 263 – 265, 267, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_2 про визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії незаконною та зобов`язання вчинити нотаріальну дію - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 29 серпня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП: НОМЕР_9 ), місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Арцизька районна державна нотаріальна контора, (код ЄДРПОУ: 02899619), місце знаходження: Одеська область, м. Арциз, вул. Будівельників, буд. 15-Б.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2

СУДДЯ

Арцизького районного суду В.І. Черевата

Одеської області