
Справа № 308/2356/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2019 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Данко В.Й., з участю секретаря Павлюх Л.М., з участю слідчого – Опаленик Є.М., прокурора – Вайда В.В., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Піца М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні № 12019070000000075 – старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів відділу розслідування СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Опаленик Євгенія Михайловичапро обрання відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,
- запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні № 12019070000000075 – старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів відділу розслідування СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції Опаленик Є.М. перебувають матеріали досудового розслідування щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про які внесені 21.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000075.
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що ОСОБА_1 починаючи з початку січня 2019 року, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій вступив в організованому стійку злочинну групу, де організатором та співвиконавцем всіх злочинних дій був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до злочинної групи увійшли ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4
Для вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, ОСОБА_2 , діючи як організатор та співвиконавець злочинів, особисто розробив план вчинення злочинів і діяльності створеної ним організованої групи, який довів до відома всіх учасників групи, визначив та розподілив функції кожного з її учасників, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були безпосередніми виконавцями злочинів. Від вказаних осіб ОСОБА_2 вимагав чіткого виконання всіх його вказівок, контролював та координував в залежності від обстановки діяльність групи, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого та схваленого всіма учасниками організованої групи.
Організована злочинна група, очолювана ОСОБА_2 , характеризувалась попередньою зорганізованістю у спільне об`єднання осіб для вчинення корисливих злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, між членами якого підтримувалися тісними дружніми стосунками між собою; стабільністю і згуртованістю членів групи, що виразилось у незмінності складу учасників злочинної групи та тривалості їх дій у період із початку січня 2019 року по 22 серпня 2019 року; детальною організацією функціонування групи у вигляді чіткого виконання кожним відведеної йому ролі та виконання вказівок організатора ОСОБА_2 ; обізнаністю всіх членів злочинної групи з планом злочинних дій, спрямованим на досягнення єдиної злочинної мети; обізнаністю всіх членів злочинної групи з планом злочинних дій та свідомого виконання своїх функцій кожним із них.
Вказана злочинна група попередньо, умисно та добровільно зорганізувалась в єдине злочинне об`єднання, метою діяльності якого було незаконне придбання, виготовлення, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин мешканцям Закарпатської області, із метою незаконного збагачення.
Разом із тим, учасники організованої злочинної групи, за спільною узгодженістю, з метою недопущення викриття злочинних дій, застосовували заходи конспірації, яких повинні були дотримуватись всі члени групи, а саме у телефонних розмовах між учасниками групи вони не називали дійсної назви наркотичних засобів і психотропних речовин, пакунків у яких вони зберігалися та у подальшому збувалися, використовували при цьому різного роду «жаргонні» назви наркотичних засобів та психотропних речовин, при цьому всі учасники організованої групи за попередньою домовленістю знали про що йде мова.
Крім того, ОСОБА_2 , діючи як організатор, забезпечував себе та інших учасників групи під час реалізації психотропних речовин певними заходами безпеки і конспірації щодо нерозголошення дійсної незаконної діяльності, шляхом недопущенням сторонніх осіб до місць і приміщень, де збувалися наркотичні засоби і психотропні речовини, закритістю цих приміщень, допуском до цих приміщень знайомих осіб за попередньою домовленістю по телефону, інформуванням осіб, що придбавали такі речовини, про місце, час та можливе місце збуту психотропної речовини, з метою недопущення виявлення злочинних дій групи сторонніми особами та працівниками правоохоронних органів, дотримуючись при цьому обумовлених правил поведінки при зустрічах із іншими членами групи та покупцями заборонених речовин з метою не викриття їх незаконної діяльності.
ОСОБА_3 як член організованої групи, згідно розробленого плану та розподілу ролей, діючи як виконавець, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_2 безпосередньо приймав участь у придбанні психотропних речовин для їх подальшого збуту у роздріб, а також у зберіганні, зважуванні та фасуванні з метою збуту психотропних речовин, безпосередньо приймав участь у незаконному збуті таких речовин особам, що схильні до їх вживання, особисто займався підшукуванням осіб для подальшого збуту їм психотропних речовин, за обумовлену перед тим грошову вартість, та місце і визначену кількість із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Крім того, контролював кількість отриманих від незаконної діяльності грошових коштів, які в подальшому передавав організатору ОСОБА_2 , для подальшого розподілу між членами організованої групи та використання для подальшої закупівлі (виготовлення) психотропних речовин, дотримуючись при цьому обумовлених правил поведінки при зустрічах із іншими членами групи та покупцями заборонених речовин з метою не викриття їх незаконної діяльності для досягнення єдиного злочинного результату з незаконного збагачення.
ОСОБА_1 як член організованої групи, згідно розробленого плану та розподілу ролей, діючи як виконавець, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_2 безпосередньо приймав участь у придбанні психотропних речовин для їх подальшого збуту у роздріб, а також зберіганні, зважуванні та фасуванні з метою збуту психотропних речовин, безпосередньо приймав участь у незаконному збуті таких речовин особам, що схильні до їх вживання, особисто займався підшукуванням осіб для подальшого збуту їм психотропних речовин, за обумовлену перед тим грошову вартість, та місце і визначену кількість із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Крім того, ОСОБА_1 контролював кількість отриманих від незаконної діяльності грошових коштів, які в подальшому передавав організатору ОСОБА_2 , для подальшого розподілу між членами організованої групи та використання для подальшої закупівлі (виготовлення) психотропних речовин, дотримуючись при цьому обумовлених правил поведінки при зустрічах із іншими членами групи та покупцями заборонених речовин з метою не викриття їх незаконної діяльності для досягнення єдиного злочинного результату з незаконного збагачення.
ОСОБА_4 як член організованої групи, згідно розробленого плану та розподілу ролей, діючи як виконавець, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівками організатора злочинної групи ОСОБА_2 безпосередньо займався зберіганням з метою збуту та збутом психотропних речовин - метамфетаміну, переносив їх до місць визначених організатором злочинної групи ОСОБА_2 та збував їх особам, що схильні до їх вживання, або які були визначені організатором та іншими членами групи, при цьому збував їх у такій кількості, яку йому надавав організатор, а отримані грошові від їх реалізації передавав організатору, дотримуючись при цьому правил поведінки при зустрічах із іншими членами групи та покупцями заборонених речовин, з метою не викриття їх незаконної діяльності для досягнення єдиного злочинного результату з незаконного збагачення.
У складі організованої злочинної групи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , умисно, з корисливих мотивів, вчинили ряд злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин на території Закарпатської області.
Так, ОСОБА_2 , діючи у складі організованої ним злочинної групи, разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за попередньою змовою, будучи зорганізованими з метою незаконного збагачення з розподілом функцій кожного із учасників групи, згідно розробленого ним злочинного плану при невстановлених розслідуванням обставинах місці та часі, в період з січня 2019 року по 22 серпня 2019 року, умисно, незаконно, з корисливих мотивів, здійснював придбання у невстановлених на даний час слідством осіб для подальшого збуту невстановлену кількість психотропної речовини.
Після придбання вказаної речовини, ОСОБА_2 на досягнення єдиного злочинного плану згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи, за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 умисно, незаконно, забезпечував зберігання з метою подальшого збуту вказаної забороненої в обігу психотропної речовини в місцях свого проживання та інших, які органом досудового розслідування на даний час не встановленні. При цьому ОСОБА_2 згідно попередньо розробленого злочинного плану та визначених функцій, розфасовував зазначену речовину для подальшого збуту та передавав частину вказаної речовини учасникам групи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для подальшого їх продажу у роздріб.
У свою чергу ОСОБА_2 , в період часу з початку січня 2019 року по 22 серпня 2019 року постійно забезпечував учасників організованої ним злочинної групи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 психотропними речовинами для їх подальшого збуту, шляхом продажу у роздріб іншим особам, а саме за наступних обставин:
Після отримання кристалічних речовин, ОСОБА_2 на досягнення єдиного злочинного плану згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи за попередньою змовою із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно, з метою збуту, зберігав кристалічні речовини, білого кольору, при собі та в будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 . В подальшому ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 26.02.2019, близько 14.21 год. перебуваючи на території дворогосподартва свого знайомого ОСОБА_5 - в АДРЕСА_3 , в ході проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 1700 (одна тисяча сімсот) гривень особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , кристалічну речовину, коричневого кольору, яка згідно висновку №6/193 від 12.03.2019 надана на експертизу кристалічна речовина в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг яких заборонено – а-PVP. Маса кристалічної речовини коричневого кольору становить 0,6365 г містить 36.83 ваг. % - 0,2344 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу) та містить 19,18 ваг. % - 0,1221 г а-PVP.
Окрім того, ОСОБА_4 після отримання кристалічних речовин, на досягнення єдиного злочинного плану згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно, з метою збуту, зберігав кристалічні речовини, білого кольору, при собі та в будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_4 . В подальшому ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 15.03.2019, близько 17.02 год. перебуваючи в м. Хуст по вул. Гвардійській, в ході проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 1000 (одну тисячу) гривень, а саме передавши згорток з прозорою, кристалічною речовиною особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка згідно висновку №6/228 від 01.04.2019 в своєму складі містить психотропну речовин, обіг якої обмежено – метамфетамін та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг яких заборонено – a-PVP. Маса наданої на експертизу кристалічної речовини білого кольору становить 0,1383 г містить 12,88 ваг.% - 0,0178 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу) та містить 33,69 ваг. % - 0,0466 г - a-PVP.
Крім цього, ОСОБА_3 після отримання кристалічних речовин, на досягнення єдиного злочинного плану згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно, з метою збуту, зберігав кристалічні речовини, білого кольору, при собі та в будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_5 . В подальшому ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 01.06.2019, близько 16.59 год. перебуваючи в м. Хуст по вул. Духновича, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 500 (п`ятсот) гривень особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прозору, кристалічну речовину, яка згідно висновку №6/335 від 24.06.2019 в своєму складі містить психотропну речовин, обіг якої обмежено – метамфетамін та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг яких заборонено – a-PVP. Маса наданої на експертизу кристалічної речовини білого кольору становить 0,0524 г містить 18,24 ваг.% - 0,0096 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу) та містить 49,91 ваг. % - 0,0262 г - a-PVP.
Крім цього, ОСОБА_1 після отримання кристалічних речовин, на досягнення єдиного злочинного плану згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно, з метою збуту, зберігав кристалічні речовини, білого кольору, при собі та в квартирі за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 26.06.2019, близько 18.55 год. перебуваючи в м. Хуст по вул. Івана Франка під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 550 (пятсот пядесят) гривень особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , кристалічні речовини, білого кольору, яка згідно висновку №6/380 від 05.07.2019 в своєму складі містить психотропну речовин, обіг якої обмежено – метамфетамін. Надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору масою 0,1317 г містить 0,0584 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу).
Крім цього, ОСОБА_3 після отримання кристалічних речовин, на досягнення єдиного злочинного плану згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно, з метою збуту, зберігав кристалічні речовини, білого кольору, при собі та в будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_5 . В подальшому ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, повторно, 30.07.2019, близько 18.45 год. перебуваючи в м. Хуст по вул. Духновича, 32 в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 500 (п`ятсот) гривень особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , кристалічну речовину, яка згідно висновку №6/444 від 13.08.2019 в своєму складі містить психотропну речовин, обіг якої обмежено – метамфетамін. Кристалічна речовина білого кольору в своєму складі містить 0,0578 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу).
Окрім того, ОСОБА_4 після отримання кристалічних речовин, на досягнення єдиного злочинного плану згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно, з метою збуту, зберігав кристалічні речовини, білого кольору, при собі та в будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_4 . В подальшому ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, повторно, 31.07.2019, близько 18:18 год. перебуваючи в с. Сокирниця, Хустського району по вул. Головній, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 1000 (одну тисячу) гривень, а саме передавши прозорий пакет типу «зіп» з кристалічною речовиною в ньому особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка згідно висновку №6/443 від 13.08.2019 в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін. Кристалічна речовина, білого кольору в своєму складі містить 0,3479 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу).
Крім цього, ОСОБА_1 після отримання кристалічних речовин, на досягнення єдиного злочинного плану згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно, з метою збуту, зберігав кристалічні речовини, білого кольору, при собі та в квартирі за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, повторно, 01.08.2019, близько 15.39 год. перебуваючи в м. Хуст по вул. Івана Франка неподалік АЗС під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 500 (п`ятсот п`ятдесят) гривень особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , кристалічні речовини, білого кольору, яка згідно висновку №6/442 від 14.08.2019 в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентал-1-он (PVP). Кристалічна речовина, білого кольору в своєму складі містить 0,0912 г 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентал-1-он (PVP).
27.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч.3 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_3 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: матеріалами негласних слідчих дій; висновками експертів.
Слідчий зазначає, що на даний час є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого, санкція за вчинення якого, згідно ч. 3 ст. 307 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним.
Окрім цього, слід врахувати те, що підозрюваний ОСОБА_1 , ніде не працює і не має постійного джерела доходу, має непогашену судимість, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, тому існують ризики і в тому, що він особисто чи шляхом використання зв`язків у кримінальному середовищі, може незаконно впливати свідків, шляхом залякування, умовлянням чи іншим способом з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань.
За таких обставин, слідчий у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник Піца М.М. та підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснили, що клопотання є необґрунтованим, та таким що не підлягає до задоволення.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу. Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».
Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
В провадженні слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні № 12019070000000075 – старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів відділу розслідування СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції Опаленик Є.М. перебувають матеріали досудового розслідування щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про які внесені 21.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070000000075.
27.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч.3 ст. 307 КК України.
Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується дослідженими доказами, а саме: наданими слідчому судді матеріалами негласних слідчих дій, висновками експертиз, рапортом начальника Виноградівського МРВ УСБУ в Закарпатській області Полтавського С. від 21.01.2019 року та іншими матеріалами клопотання.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного злочину.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Відповідно до копії повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 22 серпня 2019 року, ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, психотропних речовин, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинені організованою групою.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого, та санкція за вчинення якого, згідно ч. 3 ст. 307 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленні волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Таким чином, наявні підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину, може в подальшому продовжити злочинну діяльність, перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При обранні запобіжного заходу ОСОБА_1 суд звертає увагу на те, що останній є виконавцем злочину, який являє собою надзвичайну небезпеку для суспільства.
Крім цього, слідчий суддя враховує спосіб життя підозрюваного, зокрема те, що підозрюваний офіційно ніде не працює, не має постійного джерела доходу та відсутні у такого постійні заробітки, був виконавцем злочинного угрупування, в рамках якого було вчинено злочин, що посяг на здоров`я невизначеної кількості людей, раніше судимий.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що існує високий ризик того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може вчинити новий злочин або продовжити злочин, у вчиненні якого підозрюється. Крім того, слідчий суддя оцінює як такий, що наявний ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, причетність яких до злочину на даній стадії з`ясовується та, яких ще не встановлено.
Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину спрямованого саме на збут наркотичних засобів та психотропних речовин широкому колу осіб, що придбавали наркотики та збагачення від вказаної злочинної діяльності, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 при застосуванні до нього більш м`якого заходу, ніж тримання під вартою і в подальшому може продовжити скоювати аналогічні кримінальні правопорушення, тому існують ризики і в тому, що він особисто, чи шляхом використання зв`язків у кримінальному середовищі, може незаконно впливати на свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань під час їх допиту в судовому засіданні.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно останнього у виді тримання під вартою.
Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. У п.3 ч.5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дана норма визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення у якому підозрюється особа - злочин, передбачений ч.3 ст. 307 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, зокрема який є виконавцем злочинного угрупування, а також звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, а тому вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити йому заставу у розмірі – п`ятсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 960 500 грн., оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави на ОСОБА_1 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти обов`язки.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хуст, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України– запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 закінчується 25 жовтня 2019 року
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом – 960500/дев`ятсот шістдесят тисяч п`ятсот/грн.
Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь – який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:
?прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
?не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду: Данко В.Й.
Судове рішення № 83912866, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 28.08.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/2356/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: