Ухвала суду № 83911804, 28.08.2019, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/5633/17

Провадження № 4-с/552/28/19

У Х В А Л А

іменем України

28 серпня 2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

за участю

представника заявника Якименко О.Г.,

державного виконавця Огородньої А.М.,

представника стягувача Гарькавого ОСОБА_1 . ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій та рішень державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Огородньої А.М., -

ВСТАНОВИВ :

Заявник ОСОБА_3 16 серпня 2019 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Огородньої Аліни Миколаївни.

Свою скаргу обґрунтовував тим, що на примусовому виконанні у Київському відділі ДВС м. Полтава знаходиться виконавчий лист, виданий Київським районним судом м. Полтави в справі № 552/5633/17 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Полтаваобленерго» заборгованості в розмірі 23281,67 грн.

Вказував, що постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про звернення стягнення на пенсію боржника та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій на його адресу не надсилалися, судове рішення ним в травні 2019 року було виконано в добровільному порядку, тому у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

В своїй скарзі просив визнати неправомірними дії державного виконавця, вчинені в межах виконавчого провадження № 58567784 щодо ненаправлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2019 рекомендованим листом на адресу боржника. Просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2019. Просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 12.06.2019 про стягнення виконавчого збору в сумів 2328,16 грн. Просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 12.06.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Просив також постановити ухвалу, якою визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 05.08.2019 про стягнення витрат виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник заявника повністю підтримала подану до суду скаргу, посилаючись на викладені в ній обставини.

Державний виконавець в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечувала, вказуючи, що державним виконавцем дії та рішення в межах виконавчого провадження № 58567784 вчинено відповідно та на підстави норм Закону України «Про виконавче провадження».

Представник стягувача в судовому засіданні щодо вирішення скарги покладався на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 червня 2018 року в справі № 552/5633/17 відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позову в повному обсязі, зустрічний позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» 36098,89 грн. завданих збитків.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 червня 2018 року змінено, зменшено розмір вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, стягнутої з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ Полтаваобленерго» з 39098,89 грн до 23281,67 грн, в іншій частині рішення залишено без змін.

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст.ст. 2,18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Встановлено що зазначене судове рішення в справі № 552/5633/17 боржником ОСОБА_3 в добровільному порядку виконано не було, за заявою ПАТ «Полтаваобленерго» судом в справі видано виконавчий лист, який пред`явлено на примусове виконання.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Закон України «Про виконавче провадження» встановлює саме обов`язок, а не право державного виконавця, відкрити виконавче провадження та прийняти виконавчий документ до виконання, вживати заходів щодо примусового виконання.

Ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, постановою державного виконавця Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Огородною А.М. від 28.03.2019 за заявою стягувача ПАТ «Полтаваобленерго» відкрито виконавче провадження № 58567784 з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Полтави в справі № 552/5633/17 про стягнення коштів з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Полтаваобленерго» в розмірі 23281,67 грн.

Відповідно до норм ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як встановлено судом та підтверджено наданими до суду копіями матеріалів виконавчого провадження, постанова державного виконавця від 28.03.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58567784 направлена сторонам виконавчого провадження для відому та до виконання 28.03.2019, але не рекомендованим поштовим відправленням, а простим поштовим відправленням.

Недотримання державним виконавцем вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» в частині направлення постанови про відкриття виконавчого провадження простим поштовим відправленням, а не рекомендованим поштовим відправленням жодним чином не впливають в цілому на правильність прийнятого державним виконавцем рішення про відкриття виконавчого провадження № 58567784 згідно з постановою від 28.03.2019.

Недотримання зазначених вимог не тягне за собою скасування законної та обґрунтованої постанови державного виконавця від 28.03.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58567784.

Тому суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Разом з тим суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги та визнання дій державного виконавця щодо не направлення постанови про відкриття виконавчого провадження № 58567784 від 28.03.2019 рекомендованим поштовим відправленням визнати такими, що не відповідають вимогам ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо решти вимог скарги ОСОБА_3 суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Оскільки в даному випадку на примусове виконання було пред`явлено виконавчий документ не про стягнення аліментів, державний виконавець відповідно до норм ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний був винести постанову про стягнення виконавчого збору.

Тому вимоги ОСОБА_3 про визнання неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 12.06.2019 про стягнення виконавчого збору в сумі 2328,16 грн заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що 12.06.2019 державним виконавцем Огородньою А.М. винесено в межах виконавчого провадження № 58567784 постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно з якою звернуто стягнення на дохо ржи боржника ОСОБА_3 , а саме – пенсію.

Статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Рішення державного виконавця про звернення стягнення на доходи боржника прийнято у відповідності до норм ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» та з урахуванням вимог ч. 7 ст. 48 Закону, яка передбачає, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Твердження заявника про те, що рішення суду виконав в добровільному порядку, тому у державного виконавця не було підстав для звернення стягнення на його доходи, не заслуговує на увагу.

Виконавче провадження в розумінні норм ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, а не добровільного виконання.

Саме у зв`язку з невиконанням судового рішення ОСОБА_3 в добровільному порядку, стягувач звернувся до суду, отримав виконавчий документ та пред`явив його на примусове виконання.

З часу відкриття виконавчого провадження має місце саме примусове виконання судового рішення.

Окрім того, ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Як встановлено судом та не оспорювалося представником боржника в судовому засіданні, ОСОБА_3 , здійснивши перерахування грошових коштів в травні 2019 року на користь стягувача ПАТ «Полтаваобленерго» в порушення норм ст. 19 Закону не повідомив державного виконавця про виконання рішення.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що рішення державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оформлене постановою від 12.06.2019, прийнято на підставі та в межах повноважень, наданих державному виконавцеві Законом України «Про виконавче провадження», вимоги ОСОБА_4 про визнання неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 12.06.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно частиною 4 статті 42 Закону від 02.06.2016 N 1404-VIII на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Види та розміри витрат виконавчого провадження затверджено наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року N 2830/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за N 1300/29430.

Постанова державного виконавця від 05.08.2019 про стягнення з боржника ОСОБА_3 витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 31 грн. винесена на виконання норм ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», тому вимоги заявника щодо визнання неправомірними дії державного виконавця в цій частині не підлягають задоволенню.

Посилання заявника в поданій до суду скарзі на висновок Верховного Суду в справі № 761/11524/15-ц щодо питання стягнення судового збору є безпідставним.

В справі № 761/11524/15-ц судом було встановлено, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом №761/11524/15-ц від 10 березня 2016 року, та виконавчий документ відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернуто стягувачу на підставі його заяви від 30 серпня 2017 року.

В даній справі стягувач ПАТ «Полтаваобленерго» не звертався до державного виконавця з заявою про повернення виконавчого документа йому без виконання, а державним виконавцем вживалися заходи примусового виконання рішення суду, зокрема, було звернуто стягнення на пенсію боржника, що в силу норм ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» є заходом примусового виконання.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій та рішень державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Огородньої А.М. задовольнити частково.

Дії державного виконавця щодо не направлення постанови про відкриття виконавчого провадження № 58567784 від 28.03.2019 рекомендованим поштовим відправленням визнати такими, що не відповідають вимогам ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

В задоволенні решти вимог скарги ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали складено 28 серпня 2019 року.

Головуючий суддя /підпис/ Н.Л.Яковенко

Суддя Н.Л.Яковенко

28.08.2019