Ухвала суду № 83911533, 29.08.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/199/2019

Справа № 534/1048/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання – Гавриш А.Ю., прокурора – Скрипки А.В., обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Коротченко О.П., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження №12019170080000380 від 01.05.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ (нині м. Горішні Плавні) Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, не зареєстрованого за місцем мешкання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

25.03.1999 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 141 КК України (1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки;

20.09.2001 року Хорольським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 140 КК України 1960 року до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 45 КК України 1960 р. від відбуття покарання звільнений з випробовуваним терміном на строк 2 роки;

26.04.2002 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК України присвоїти 3 місяця позбавлення волі за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 20.09.2001 р. за ч. 2 ст. 140 КК України 1960 р. до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України 1960 р. від відбуття покарання звільнений з випробовуваним терміном на строк 2 роки, остаточно вважати осудженим на строк 4 років 3 місяців позбавлення волі.

20.08.2002 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України присвоїти 3 місяців позбавлення волі за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26.04.2002 за ч. 2 ст. 185, ст. 69, ст. 71 КК України до 2 років 3 місяцям позбавлення волі, остаточно вважати осудженим на строк 3 років 3 місяців позбавлення волі.

02.04.2012 року Хорольським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 395 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.;

06.10.2014 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 187, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців. Вироком апеляційного суду полтавської області від 13.01.2015 р. остаточно засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років;

20.02.2015 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України присвоїти 3 роки 8 місяців позбавлення волі за вироком Автозаводського районного суду м Кременчука Полтавської області від 06.10.2014 за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 187, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років 6 місяцям позбавлення волі, остаточно вважати осудженим на строк 5 років 2 місяцям позбавлення волі.

19.10.2018 року до Хорольського районного суду Полтавської області було направлено обвинувальний акт за ч. 1 ст. 309 КК України;

30.04.2019 року до Комсомольського міського суду Полтавської області було направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука у судді Хіневича В.І. перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Під час підготовки справи до судового розгляду підстав для прийняття судом рішень, передбачених п.п.1 - 4 ч.3 ст. 314 КПК України не встановлено.

Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до судового розгляду та необхідність витребування досудової доповіді щодо обвинуваченого від Горішньоплавнівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» та виклику в судове засідання всіх учасників кримінального провадження.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення справи до судового розгляду, витребування досудової доповіді та виклику в судове засідання всіх учасників кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву згідно якої прохає кримінальне провадження розглянути без його участі, при винесенні покарання покладається на розсуд суду.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора та інших учасників кримінального провадження, а також витребувати досудову доповідь від Горішньоплавнівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ..

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На обґрунтування заявленого клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор вказав, що обвинуваченому слід обрати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою для запобігання спробам останнього переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Захисник обвинуваченого – Коротченко О.П. заперечував проти задоволення клопотання прокурора відносно міри запобіжного заходу його підзахисного у виді тримання під вартою вказуючи, що прокурором не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України та обрати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Обвинувачений – ОСОБА_1 заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та підтримав думку свого захисника, вказав, що буде проживати у свого дядька за адресою АДРЕСА_2 , та вчасно з`являтися до суду.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, суд, під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з даних реєстру матеріалів досудового розслідування, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.07.2019 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 30.08.2019 року. До суду ж обвинувальний акт надійшов 26.07.2019 року, тобто до закінчення строку дії запобіжного заходу.

Згідно зі статтею 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із вимог статті 29 Конституції України, якими передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року встановлено, що відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали чи можливо належним чином продовжити застосування на стадії досудового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства, не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції (п.74).

ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за яке передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, при цьому був раніше неодноразово засуджений за злочини проти власності в тому числі і аналогічні злочини (ч.2 ст. 186 КК України), що вказує на ризик продовження ним злочинної діяльності.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 03.07.2019 року обвинувачений постійного місця проживання не має, вказував, що буде проживати у своєї дівчини в с. Кобелячок Кременчуцького району, однак дані пояснення судом було поставлено під сумнів.

При цьому, наразі обвинувачений запевняє суд, що буде проживати у свого дядька в с. Підлужжя, однак крім обіцянки, обвинувачений жодних доводів на підтвердження наміру та узгоджень з дядьком там жити не вказує. На зміну будь-яких обставини життя обвинуваченого, з часу обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній також не вказує.

Крім того, суд бере до уваги, що згідно вищевказаної ухвали про обрання запобіжного заходу, обвинувачений перебував у розшуку, що свідчить, про те, що обвинувачений недобросовісно виконував обов`язки по явці до суду, та можливість останнього ухилятися від суду.

Також ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, офіційно не одружений, не має дітей, постійних доходів також не має, що свідчить, що обвинуваченого на останньому місці проживання ні що не тримає, і враховуючи наявність ще двох кримінальних проваджень відносно нього в інших судах, під страхом нести відповідальність та ймовірного покарання, також може переховуватися від слідства та суду.

Щодо незаконного впливу на свідків для уникнення покарання, то в ході кримінального розслідування встановлено свідків вказаного злочину, які своїми показами викривають злочину діяльність обвинуваченого, тому останній з метою уникнення покарання, може вчиняти дії з метою змін їх показань.

Медичних висновків що містять докази, які б обґрунтовано давали суду підстави вважати, що за станом здоров`я обвинувачений не може утримуватися в умовах установи виконання покарань суду не надано.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими наявність зазначених прокурором підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ст. 177, ст. 178, ст. 197, ст. 199 КПК України, оскільки менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, з метою запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, впливати на свідків, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При цьому, згідно з положеннями п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги характер кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в даному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 40140 грн. 00 коп..

Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 199, 314, 314-1, 315, 331, 371, 372 КПК України, суд –

постановив:

Кримінальне провадження №12019170080000380 від 01.05.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука на 23 вересня 2019 року на 14.00 годину.

Кримінальне провадження розглядати одноособово з участю прокурора та інших учасників кримінального провадження.

Витребувати досудову доповідь від Горішньоплавнівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 23 вересня 2019 року.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - а саме: з 29 серпня 2019 року до 27 жовтня 2019 року до 24 години.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 40 140 грн. 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА в Полтавській області (розрахунковий рахунок: 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 821072, отримувач ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу – запобіжний захід) до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі міста Горішні Плавні Полтавської області без дозволу суду;

- повідомляти суд, про зміну місця свого проживання або перебування.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до 6 років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечити належну поведінку обвинуваченого; забезпечити явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.І. Хіневич