Ухвала суду № 83911025, 28.08.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5892/19

Номер провадження 1-кс/404/3944/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В., з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., слідчого Бураги Ю.Р., прокурора Оверченка Р.А., захисника підозрюваного – адвоката Паіцики О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області Спориша А.Ю., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ямпольчик, Чемеровецького райну, Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має утриманців, хворіє, приватного підприємця, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , до кримінальної відповідальності притягується вперше,

якому вручено повідомлення про підозру по кримінальному провадженню 12018120020002434, з попередньою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 якому вручено письмове повідомлення про підозру в тому, що він 28 квітня 2015 року, по вулиці Гоголя, 129 в м. Кропивницькому прийняв на зберігання від ОСОБА_3 70 000 тис. доларів США, 3 800,00 (три тисячі вісімсот) швейцарських франків та 100,00 (сто) євро, на загальну суму 1 695 611,38 грн. та зобов`язався повернути їх за першою вимогою, проте порушив умови договору зберігання. Не повернув предмет зберігання належний потерпілому ОСОБА_3 .

Слідчий з прокурором клопотання підтримали.

Коломієць В.В. і його захисник заперечують можливість задоволення клопотання через: недоведеність пред`явленої підозри, відсутності ризиків невиконання ним процесуальних обов`язків, однобічність клопотання та неправильності тлумачення чинних цивільно-правових відносин.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. (ч. ч. 1-2 ст. 194 КПК України)

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.

За правилами ст. 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів, в тому числі, ініціювання проведення слідчих та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

21 серпня 2019 року, ОСОБА_1 вручили повідомлення про підозру, проте не дослідили обставин, що мають значення для оцінки обґрунтованості пред`явленої підозри, зокрема :

З тексту наданої копії розписки від 28 квітня 2015 року, невідомо хто підписав оригінал цього документу. Відсутні результати експертиз про те хто виконав рукописний текст договору зберігання. Таким чином, не подано об`єктивних доказів про ймовірне виникнення правовідносин пов`язаних з можливою передачею коштів на зберігання.

Представник потерпілого у позовній заяві про відшкодування шкоди від злочину особисто письмово визнав, що всупереч вимог ст. 16 ЦПК України не вживав заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Матеріали клопотання не містять письмових доказів про отримання зберігачем письмової вимоги від поклажодавця на повернення майна. Такий недолік є істотним, оскільки передбачений не тільки самим договором зберігання, але й положеннями ч. 2 ст. 938 ЦК України, за умовами якої, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Згідно з ч. 1 ст. 937 ЦК України, вказані правовідносини вчиняються у письмовій формі. На пропозицію слідчого судді та представників сторони захисту, прокурор неодноразово відмовився надати на дослідження письмовий доказ на підтвердження того, що поклажодавець пред`явив письмову вимогу до зберігача про повернення грошових коштів. Свідомі дії прокурора, спрямовані на приховування основного доказу є неприйнятними. Наслідком такої процесуальної поведінки може бути тільки відмова у задоволенні поданого слідчим клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема у «ПРИВНЕСЕННІ чужого майна». Диспозиція частин 1-5 ст. 191 КК України не містить такої кваліфікуючої ознаки, тобто повідомлення про підозру предявлено особі за дії, що не передбачають кримінальну карність діяння. Істотність допущеного порушення ставить під сумнів сам статус підозрюваного у цьому провадженні, тому виключає можливість застосування будь-якого запобіжного заходу до ОСОБА_1

Привласнення, тобто незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі. Утримання як спосіб привласнення полягає у невиконанні вимог повернути майно у певний строк і встановленні володіння грошовими коштами, як власними. Невиконання вимоги про повернення майна в зазначений час (за наявності мети привласнення) свідчить про закінчений злочин.

Умови договору схову і положення Закону чітко передбачають необхідність виконання обов`язкової істотної умови про досудове врегулювання спору. Таку імперативну вимогу поклажодавець не виконав, тому не може бути мови про привласнення.

Дії прокурора і слідчого є однобічними та упередженими, оскільки вони те перевірили, не дали правову оцінку поясненням потерпілого і підозрюваного, сукупний зміст яких вказує на те, що потерпілий і підозрюваний з 2003 року перебувають у триваючих товариських стосунках, здійснюють спільну підприємницьку діяльність, позичають один-одному гроші, передають продукцію під реалізацію, надають позики, спільно акумулюють обігові кошти, разом купляють основні засоби виробництва, здійснюють господарську діяльність в одному місці.

Перерахованих обставин прокурор не перевірив. Усі сумніви тлумачаться на користь підозрюваного. Прокурор не довів обгрунтованість пред`явленої підозри, оскільки після можливої передачі коштів на зберігання потерпілий з підозрюваним продовжили проводити спільну господарську діяльність. Слідчий не дослідив на які спільні проекти витрачались спірні кошти.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Зберігаючи об`єктивність та неупередженість, учасникам розгляду клопотання було створено необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, не відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки сукупність виявлених істотних недоліків свідчить про однобічність та необ`єктивність. Складний специфічний господарський спір між двома суб`єктами господарювання необхідно документально перевірити. У залежності від фактично встановлених обставин можна буде зясувати ознаки обґрунтованості пред`явленої підозри.

Досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні триває більше року, тоді як сторону захисту обмежили у праві подавати докази. Така однобічність є неприйнятною та виключає можливість задоволення поданого слідчим клопотання через недоведеність ознак обґрунтованості пред`явленої підозри.

Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи: вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, я якому підозрюється, обвинувачується.

Сторона обвинувачення не довела розумних підстав, що об`єктивно вказують на реальність ризиків невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Доводи слідчого ґрунтуються на припущеннях, тому не використовуються при доказуванні. Навпаки, дії підозрюваного свідчать про його прагнення обєктивно дослідити докази, бажанні повно і всебічно їх перевірити і дати належну правову оцінку із зазначенням можливих кваліфікуючих ознак. ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше. Матеріали клопотання не містять доказів про спроби ухилення його від явки до слідчого. Підозрюваний не вчиняв спроб змінити місце його реєстраційного обліку, роботи чи переховуватись від слідства. Місце проживання підозрюваного та місце проведення досудового розслідування співпадають. ОСОБА_1 має багаторічний безперервний трудовий стаж роботи, тривалий час займається підприємницькою діяльністю. Має чітко визначене робоче місце за однією адресою. Не надано негативних характеристик, на обліках у нарколога і психіатра не перебуває. Відсутні обтяжуючі обставини. Опікується утриманцями. Налагодив сталі соціальні зв`язки, хворіє. Стверджує про неухильне виконання ним у майбутньому покладених на нього процесуальних обов`язків підозрюваного. Запевняє, що буде зявлятись для проведення слідчих дій з його участю. Заперечує можливість зміни ним місця постійного проживання та зобов`язується виїжджати за межі міста Кропивницького виключно за наявності дійсної виробничої, сімейної, медичної потреб.

На прокурора і слідчого покладається обов`язок організації проведення ефективно досудового розслідування. ( ст. 36,40 КПК України) Протягом року вони мали достатньо часу і процесуальної можливості вилучити докази, допитати свідків, вжити заходів для захисту та зміни анкетних даних учасників кримінального провадження для запобігання можливості впливу на очевидців та їх родичів. Цього не зробили. Бездіяльність слідчого з прокурором неможливо компенсувати за рахунок незаконного обмеження Конституційних прав і свобод підозрюваного, відтак не існує законних передумов стверджувати що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.

З огляду на перераховані обставини, керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 179,193-194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні поданого слідчим СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області клопотання про застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній