Ухвала суду № 83910061, 29.08.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/671/19

Справа № 263/3462/19

УХВАЛА

(підготовчого судового засідання)

27 серпня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Коваленко В.О.,

Суддів : Філь О.Є., Стоілової Т.В.

за участю секретаря судового засідання: Лемзікової В.С.,

прокурора: Гусейнов Е.Г.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника Хмаріної О.В.,

потерпілих:ОСОБА_2 , Фалєєва А ОСОБА_3 (відсутні),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Покровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2019 року до суду з Донецького апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12013050770004206 від 08.12.2013 р. у відношенні ОСОБА_1 за ч.3 ст.15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України. З дотриманням положення ч. 3 ст. 35 КПК України та Розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, вказані матеріали кримінального провадження передано для розгляду колегії суддів Красноармійського міськрайонного суду у складі головуючого судді Коваленко В.О., суддів Філь О.Є., Стоілової Т.В.

В порядку ст. 314 КПК України судом призначено підготовче судове засідання.

Потерпілі ОСОБА_4 Фалєєву ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Обвинувачений ОСОБА_1 ,Ф ОСОБА_7 заявив клопотання про розгляд справи судом присяжних.

Учасники судового провадження не заперечували проти клопотання обвинуваченого про розгляд справи судом присяжних.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового розгляду з приводу заявленого клопотання, приходить до наступних висновків.

Клопотання обвинуваченого щодо розгляду справи судом присяжних підлягає задоволенню, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі і у відповідності до ст. 31 КПК України, розгляд справи судом присяжних відбувається саме за клопотанням обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 був затриманий 19 січня 2017 року і з того часу тримається під вартою. З метою участі обвинуваченого у судовому розгляді суд вважає необхідним ОСОБА_1 , який знаходяться в ДУ «Маріупольському слідчому ізоляторі», етапувати до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6) для розгляду кримінального провадження в суді.

Відповідно до ст. 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання у кримінальному провадженні запобіжного заходу в виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 . Так, на думку прокурора, лише запобіжний захід в виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченими покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийнято спроби переховування від суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню в спосіб знищення, переховування будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та вчинення тиску на свідків та потерпілих, які недопитані у судовому засіданні. Крім того, за переконанням прокурора запобіжний захід у виді тримання під вартою попереджає можливість вчинення обвинуваченим інших злочинів, тому застосування альтернативних запобіжних заходів недоцільно.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник посилався на недоведеність прокурором ризиків для обрання запобіжного заходу, вказували на наявність соціальних зав`язків у обвинуваченого, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання про захід забезпечення кримінального провадження та долучені до нього матеріали, - приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. При цьому, положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту без наявності відповідних клопотань учасників кримінального провадження рішенням Конституційного суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року визнано неконституційним. Конституційний Суд України виходить з того, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. У вказаному рішенні зазначено, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосований судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.

З урахуванням вказаного, суд відмічає, що продовження строків тримання під вартою згідно норм діючого кримінального процесуального законодавства передбачено: 1) слідчим суддею під час досудового розслідування (ст.ст. 197, 199 КПК України); 2) судом під час саме судового розгляду (ст.ст. 315, 331 КПК України). Таким чином, на стадії підготовчого судового засідання суд має право розглянути клопотання учасників судового провадження про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Заявлені прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу в виді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам ст. 184 КПК України.

З дотриманням ч. 2 ст. 184 КПК України клопотання вручене: Касем Р. ОСОБА_8 та його захиснику 22.08.2019 року.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ст. 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення за ознаками ч. ч.3 ст.15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, - враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Так, ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Постановою слідчого від 12.12.2013 року обвинувачений ОСОБА_1 оголошувався у розшук та був затриманий 19 січня 2017 року і з того часу тримається під вартою. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Суд з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 наразі лише призначається до розгляду, - вважає, що ризик прийняття обвинуваченими спроб незаконного впливу на свідків та потерпілих, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для них аспекті є реальним. Стосовно посилання прокурора на ризик знищення, переховування будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, суд вважає, що прокурор формально послався на цю підставу, оскільки докази вчинення кримінального провадження вже зафіксовані і розглядалися судом першої та апеляційної інстанції.

Також, суд вважає, що прокурором доведено існування ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_1 має попередні судимості, що свідчить про його схильність до злочинної діяльності та його небажання стати на шлях виправлення, працевлаштуватися офіційно та прикладати інші чинники, необхідні для організації свого життя.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством. Так, судом враховано, що:

1) за способом життя та економічним становищем:

обвинувачений до затримання офіційно не працював, не мав постійного джерела доходу, суспільно-корисною працею не займався;

2) за віком:

Обвинувачений є повнолітніми, тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність;

3) за станом здоров`я:

відсутні відомості про наявність захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють застосування до нього попереднього ув`язнення, відсутні скарги про неналежні умови його перебування або лікування, у разі виникнення в цьому потреби, в умовах ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор»;

Вказані обставини, за переконанням суду, мають бути оцінені як такі, що жодним чином не будуть стримуючими факторами для вживання обвинуваченими перешкод запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судові засідання та для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. В зв`язку з чим, жодний інший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про відмову від захисника Хмаріної О.В., через віддаленість її місця проживання від суду та закінчення договору.

Захисник Хмаріна О.В. підтримала клопотання обвинуваченого.

Прокурор не заперечував проти клопотання обвинуваченого і просив замінити захисника.

Враховуючи позицію обвинуваченого та його захисника, прокурора, вимоги ст. 323 КПК України, з метою повного забезпечення прав обвинуваченого ОСОБА_1 на захист, суд вважає необхідним задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку з чим замінити захисника за договором ОСОБА_9 на іншого захисника за призначенням та доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням обвинуваченого за ч. 3 ст. 15, п.1 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_10 . ОСОБА_8 за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 314, 315, 177, 194, 20, 42, 45, 49, 323, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Справу призначити до підготовчого судового розгляду в відкритому судовому засіданні судом присяжних, тобто у складі двох професійних суддів та трьох присяжних, на 11 вересня 2019 року об 15 годині 00 хвилин в приміщенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Секретарю судового засідання викликати присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Обвинуваченого ОСОБА_1 , який знаходяться в ДУ «Маріупольському слідчому ізоляторі», етапувати до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6) для розгляду кримінального провадження в суді.

Застосувати відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід в виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 жовтня 2019 року включно.

Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку з чим замінити захисника за договором ОСОБА_9 на іншого захисника за призначенням та доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням обвинуваченого за ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України Касем ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок держави, та забезпечити прибуття адвоката до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області на 15.00 годину 11 вересня 2019 року.

Копію ухвали вручити прокурору, надіслати на адресу ДУ «Маріупольського слідчого ізолятора» та ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)» для вручення обвинуваченому та виконання.

Розгляд кримінального провадження здійснювати судом присяжних.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих, свідків згідно обвинувального акту.

Ухвала оскарженню не підлягає, окрім обрання запобіжного заходу, на яке може бути подана скарга в Донецький апеляційнийсуд через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим який тримається під вартою в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження 29 серпня 2019 року о 8-00 годині.

Головуючий суддя:

Судді: