Рішення № 83909094, 28.08.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/611/2019

130/998/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Верніка В.М.

із участю : – секретаря Росовської О.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15.05.2019 року звернулася до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом із вимогами стягнення на її користь з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини доходу боржника щомісячно з дня подання позову, а також аліментів на її утримання в розмірі 1500 грн. щомісячно з дня подання позову до досягнення сином ОСОБА_3 трирічного віку. В обгрунтування заявлених позовних вимог вказала, що від зареєстрованого 12.12.2012 року шлюбу з відповідачем у справі ОСОБА_2 вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який наразі проживає із нею. Після реєстрації шлюбу вони з відповідачем проживали разом, проте, вже тривалий час мешкають окремо та не ведуть спільного господарства. Нею ініційовано подання також позову про розірвання шлюбу з відповідачем. Вихованням сина переважною мірою вона займається самостійно, це потребує значних коштів, яких одноособово вона не здатна забезпечити, а відповідач неналежно виконує свої батьківські обов?язки щодо утримання сина. Відповідач працевлаштований офіційно. Вона не працює, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В теперішній час вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, так як відповідач припинив надавати їй матеріальну допомогу на виховання спільного сина, інших дітей на утриманні немає, тому вона потребує також аліментів з відповідача на її власне утримання (а.с.1).

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду від 21.05.2019 року відкрито провадження в даній справі, визначено її розгляд провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Одночасно роз`яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторонами не подано заперечень щодо вказаного порядку розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 за його належним повідомленням про здійснення розгляду даної цивільної справи стосовно його обов?язків відзиву на позовну заяву не подав.

Відтак суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.5) встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 12.12.2012 року зареєстрували шлюб.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 сторони у справі є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони представлені із дотриманням вимог закону, ніким не оскаржуються та не суперечать один одному.

Згідно положень ч.1,2 ст.80, ч.4 ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; аліменти одному з подружжя присуджуються, зокрема, у частці від заробітку другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі; розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст.180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до її повноліття; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у останнього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до положень ч.1,2 ст.3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За змістом ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини визнано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З огляду на дослідженні в судовому засіданні докази та з урахуванням непредставлення відповідачем жодних заперечень в судовому засіданні встановлено наявність невирішеного цивільного спору сторін щодо розміру аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини. При цьому судом враховується, що відповідачем фактично не заперечується своє батьківство стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обставини проживання останнього разом із позивачем ОСОБА_1 , його власний обов`язок щодо надання їм утримання, наявність у нього заробітку за місцем офіційного працевлаштування, а також відсутність у відповідача інших неповнолітніх утриманців, що визначає аргументованість цих обставин, вказаних позивачем.

Разом з тим, суд визнає необгрунтованими доводи позивача стосовно заявленого до стягнення розміру аліментів в розмірі 1/3 частини на утримання сина та на її утримання в розмірі 1500 грн. щомісячно, оскільки нею не обгрунтований та особисто не підтверджений жодними доказами певний розмір доходу відповідача. При цьому саме лише твердження позивача про офіційне працевлаштування відповідача, від якого той отримує відповідний дохід, та застереження про відсутність у нього інших утриманців, вочевидь не становлять належного доведення позивачем достатності заробітку (доходу) відповідача, лише за умов чого законом передбачено можливість присудження аліментів у мінімальному рекомендованому розмірі на утримання дитини, а також можливість стягнення аліментів на утримання дружини лише при наявності можливості чоловіка надавати відповідну матеріальну допомогу.

Окрім того, судом враховується, що позивачем не повідомлено про незадовільний стан здоров?я ані її самої, ані дитини, а також підставами стягнення аліментів на утримання сина вказано потреби його виховання, що заздалегідь не виключає додаткових витрат на розвиток здібностей дитини, які є передбаченим законом самостійним видом участі батьків в її утриманні та не підлягають включенню до розміру аліментних зобов?язань.

З урахуванням наведеного, а також приймаючи до уваги обставини перебування на утриманні позивача малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , початковий вік якого наразі не визначає безумовної можливості його влаштування у дошкільний освітній заклад, відтак потреба постійного догляду за яким вочевидь обмежують можливості позивача для здобуття наразі особистого доходу, обставини чого мають істотне значення стосовно заявленого спору, суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, визначаючи, що з відповідача на ім`я позивача слід стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника із визначенням встановленого законом обмеження мінімального гарантованого їх розміру на утримання дитини, що у достатній мірі відповідає заявленим позивачем потребам утримання неповнолітнього сина, а також аліменти на утримання позивача в розмірі 800 грн. щомісячно, що не є вочевидь непомірними для їх сплати відповідачем в межах передбачених законом обмежень стягнення аліментів загалом не більше 50 відсотків заробітної плати, позаяк наявності у відповідача витрат, що перевищують його заробіток (дохід), з підстав чого суд не зобов?язаний обмежуватись розміром заробітку (доходу) платника, позивачем не доведено ні в який спосіб.

Відповідно до положень ст.430 ЦПК України суд допускає рішення до негайного виконання в межах суми аліментів за один місяць.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до положень п.14 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнена від сплати судового збору за цим предметом цивільного спору. Відтак, за правилами ст.141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати із сплати судового збору в розмірі 1536,80 грн. за сумою ставок двох вимог майнового характеру.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, ст. 180-182, 184, 191 СК України, ст. 4, 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", суд –

ВИРІШИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_1 ) на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканки АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.05.2019 року до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та аліменти на її утримання в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з 15.05.2019 року до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також на користь держави одноразово 1536 гривень 80 копійок судового збору (рахунок отримувача 31211256026001, отримувач коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106, пункт 1.1.2.).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця, а саме: з 15.05.2019 року до 15.06.2019 року, – допустити до негайного виконання.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Суддя Вернік В.М.