Рішення № 83905241, 29.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2019 року № 640/1353/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві в особі начальника Деснянського районного відділу у м. Києві Ковальчука Андрія Миколайовича про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві в особі начальника Деснянського районного відділу у м. Києві Ковальчука Андрія Миколайовича (02222, м. Київ, вул. Драйзера, 22, код ЄДР: 37768863), в якому просить суд:

визнати протиправною відмову відповідача провести позивачу вклеювання фотокартки до паспорту книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 22.06.1992 № 2503-ХІІ та примушення її до отримання паспорту у формі ІD-картки;

зобов`язати відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що звернулася до Деснянського районного відділу в м. Києві ГУ ДМС України в м. Києві з проханням оформити паспорт згідно вимог законодавства, зразка 1994 року, тобто провести вклеювання фотокартки при досягненні 45 років.

Натомість, отримавши відповідь, позивачка зрозуміла, що посадові особи відповідача не сприйняли її аргументи та в порушення законодавства зобов`язують позивачку отримувати паспорт громадянина України у вигляді ID картки і відмовляються видати їй паспорт книжечку.

Позивач зазначає, що отримавши незаконну відмову, вона звернулася до ГУ ДМС України в м. Києві та отримала відповідь, що позивачка повинна звернутися до територіального підрозділу за здійсненням вказаної процедури. Отже, як зазначено у позові, було визнано право позивачки на отримання паспорта книжечки. Проте, як зазначає позивачка, її повторне звернення до територіального підрозділу, а саме, відповідача, не дало позитивних результатів не дивлячись на надання їм, відповіді керівництва.

Позивач у позові звертає увагу суду, що основними нормативними актами, що регулюють правовідносини, що виникли є: Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ; Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Враховуючи положення профільних правових актів, позивачка зазначає, що вклеювання фотокарток є окремою дією відповідача. Відмова відповідача у вклеювання до паспорту фотокартки прямим чином впливає на обсяг громадянських прав.

Водночас, позивачка звертає увагу, що підстава, на яку посилається відповідач, аргументуючи відмову у вклеюванні фотокартки до паспорту книжечки та примушуючи отримати паспорт у формі ID картки, - пропущення місячного строку звернення для вклеювання фотокартки. Однак, як зазначає позивач, нею неодноразово наголошувалось, що пропущення строку сталося з поважних причин. Позивач наголошує, що примушування до отримання ID картки є неправомірним втручанням в її особисте життя з боку держави та порушення ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних».

Посилаючись на положення ст.ст. 22, 32 Конституції України, положення Закону № 5492-VI, вищезгаданого Положення, постанови № 302, позивач вважає протиправною відмову відповідача провести вклеювання фотокартки до паспорту книжечки зразка 1994 року та примушування до отримання паспорту у формі ID картки та зобов`язати оформити та видати позивачці паспорт у формі книжечки.

Позиція відповідача. Відповідач, отримавши копію ухвали про відкриття провадження у справі 15.02.2019 (а.с. 30), відзив на позов не надав.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 29.01.2019 позовну заяву залишено без руху. Крім іншого, запропоновано позивачу визначити склад відповідачів у справі. Запропоновано надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Ухвалою від 11.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання. Крім іншого, позивачу запропоновано надати докази та пояснення, які мають значення для справи та підтверджують доводи позивача.

Встановлені судом обставини.

06.11.2018 позивачка звернулася до Деснянського РВ ДСМ України в м. Києві із заявою, в якій просила вклеїти фотокартку у зв`язку з настанням віку 45 років. Пояснено щодо не заміни у місячний термін у зв`язку з наявністю об`єктивних обставин, а саме: хворобою дитини та відмовою керівництва надати час для оформлення паспорту.

Вказана заява не містить жодних приміток щодо додання до неї будь-яких документів, паспорту, фотокартки.

Листом від 07.11.2018 № 4/вх-106-М Деснянський РВ ГУ ДМС України в м. Києві повідомив позивачку, що згідно постанови КМ України від 03.10.2018 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302» п. 2 обмін паспорта здійснюється у разі якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася у встановленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток. Запрошено також позивачку, з питань оформлення паспорта громадянина України у вигляді ID картки, звертатися за зареєстрованим місцем проживання.

Листом від 08.11.2018 позивачка звернулася до начальника ГУ ДМС України у м. Києві із заявою, в якій зазначила про зазначення у заяві до РВ про поважність причин пропуску місячного строку та про неприпустимість примушення до зміни одного паспорту на інший, з проханням переоформити паспорт вклеївши до нього нову фотокартку.

Листом від 29.11.2018 ГУ ДМС України в м. Києві звернута увага на те, що відповідно до п. 8 розділу 1 «Загальні положення» Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВР України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, до паспортної книжечки при досягненні 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Звернута увага, що для вклеювання фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку. Запропоновано звернутися до територіального підрозділу за місцем постійного проживання та подати документи.

21.12.2018 позивачка звернулася до РВ та зазначила, що їй не видається паспорт зразка 1994 року. Зазначено, що у разі невидачі паспорту зразка 1994 року у зв`язку з досягненням 45 річного віку заявник звернеться до суду. Позивачка просила вклеїти фотографію у зв`язку з досягненням 45 річного віку.

Як і у попередньому випадку до заяви не надано жодних документів, фотокарток.

Районним відділом листом від 28.12.2018 № 4/вих.-526-М повідомлено, що згідно постанови КМ України від 03.10.2018 № 795 п. 6 п.п. 6 обмін паспорта здійснюється у разі якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України (…).

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI).

У свою чергу, відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України № 2503-XII, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3423-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.

Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові.

Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Відповідно до п. 12. Положення № 2503-XII видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

Вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку провадиться у п`ятиденний термін.

Відповідно до п. 15. Цього Положення для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку подаються паспорт і дві фотокартки зазначеного розміру.

Відповідно до п. 18 цього Положення для, зокрема, вклеювання нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку чи зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові, встановлення розбіжностей у записах чи непридатності паспорта для користування.

Аналогічні правила встановлені у розділом V «Уклеювання фотокарток» Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року № 456, який діє на даний час.

Так, третя і п`ята сторінки паспорта передбачені для вклеювання в паспорт додаткових фотокарток при досягненні особою віку 25 або 45 років.

Для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку.

Таким чином, для цілей вклеювання фотокартки у зв`язку з досягненням 45-річного віку, заявник має подати до органу міграційної служби протягом місяця після досягнення відповідного віку власне паспорт, а також фотокартки, для чого, відповідно, прибути до органу міграційної служби.

У даному ж випадку вбачається лише листування позивача із зазначеного питання без виконання наведених вище вимог.

Позивачем, в порядку виконання вимог, визначених ч. 1 ст. 77 КАС України, не надано доказів прибуття до міграційної служби (талон електронної черги, тощо), подання паспорту та фотокарток.

Аналізуючи зміст заяв позивачки, слід зазначити, що вказані заяви не супроводжується документами, визначеними у п. 15 вищезгаданого Порядку N 2503-XII, що є передумовою для вчинення дій, заявлених у позові, а саме: щодо вклеювання фотокартки та видачі паспорту із вклеєною фотокарткою.

Слід додати, що не дивлячись на те, що в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України суд двічі в ухвалах від 29.01.2019 та 11.02.2019 звертав увагу позивача на необхідність подання доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач у позовній заяві, позивачкою до суду не надано не тільки фотокопії паспорту позивачки, але й навіть ідентифікуючої його інформації, що могло б підтверджувати наявність у позивачки паспорту у формі книжечки, в яку позивач мав бажання вклеїти фотокартку.

Відтак, позивачем не доведено виконання передумов для вчинення органом ДМС дій щодо вклеювання фотокарток.

Враховуючи вищевикладене у сукупності та з огляду на недотримання позивачем вимог, що є передумовою для вклеювання фотокартки, у суду відсутні підстави для висновку про виникнення у відповідача обов`язку щодо вклеювання фотокартки лише на підставі поданих заяв, без подання фотокарток та власне паспорту. У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для висновку про вчинення відповідачем в особі начальника РВ, протиправних дій чи допущення протиправної бездіяльності відносно позивача. Наведене, у свою чергу, зумовлює висновок про відсутність підстав для задоволення похідних вимог - про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, заявлені позивачем, оскільки судом не встановлено вчинення відповідачем протиправних дій чи допущення протиправності відносно позивача в контексті спірних відносин.

Листування, з`ясування правових позицій учасників відносин само по собі не свідчить про дотримання вимог п. 15 вищезгаданого Порядку N 2503-XII.

Що стосується доводів позивача відносно того, що відповідач вчиняв протиправні дії, які полягають у примушуванні отримати ID картку, слід зазначити, що у листі від 07.11.2018 № 4/вх-106-М Деснянський РВ ГУ ДМС України в м. Києві саме просив позивачку звертатися з питань оформлення паспорту та вказаний лист не містив жодних зобов`язальних приписів відносно позивачки, у зв`язку з чим вказані доводи позивачки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, за результатами розгляду справи, дослідження та оцінки доказів у справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ), - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін