Рішення № 83904890, 28.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/2206/19

РІШЕННЯ

іменем України

28 серпня 2019 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 2440,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 16.07.2019 за відповідачем податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб, по єдиному податку з фізичних осіб, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 2440,65 грн. Вжиті контролюючим органом заходи стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути вказану суму заборгованості з відповідача.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України.

Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

На підставі частини одинадцятої статті 126 КАС України вважається, що ухвала про відкриття провадження вручена відповідачу належним чином, оскільки скеровані за її зареєстрованим місцем проживання процесуальні документи повернулися на адресу суду з відміткою органу поштового зв`язку "адресат не проживає".

Відповідач не надіслав суду відзив на позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець ОСОБА_2 Олександрівна внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування відповідачем обрана ставка єдиного податку 2 групи при переході на спрощену систему оподаткування зі ставкою 20%. Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб, по єдиному податку з фізичних осіб, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 2440,65 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, на платників податків покладено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.16.1.4. ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс), відповідач зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 295.1 ст. 295 Кодексу визначено, що платники єдиного податку першої другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніш; 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п. 300.1 ст. 300 Кодексу платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових 1 декларацій.

Ставки єдиного податку визначено статтею 293 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За п. 95.2 ст. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Суд встановив, що позивачем на виконання вимог ст. 59 ПК України, надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 4752-17 від 04.07.2016, яку відповідач отримав 08.07.2016, про що свідчить відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Підпунктами 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Податковий борг відповідача підтверджується, податковим повідомленням - рішенням форми «ПС» № 0091475806 від 12.12.2018, розрахунком суми позовних вимог, копією інтегрованої картки платника, податковими деклараціями про майновий стан і доходи № 1700006675 від 08.02.2017, № 1600005117 від 10.05.2016, № 1700006675 від 08.02.2017 та копією податкової вимоги форми "Ф" № 4752-17 від 04.07.2016.

Суд приймає до уваги те, що податкова вимога не скасована, доказів про сплату заборгованості відповідачем не надано суду.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Хмельницькій області заявлені до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обґрунтовано, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому їх необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз - відсутні, з врахуванням положень ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 2440 (дві тисячі чотириста сорок) грн. 65 коп.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Відповідач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький