Рішення № 83904880, 28.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1809/19

РІШЕННЯ

іменем України

28 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міжрайонної травматолого-офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії , Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання дій та бездіяльності незаконними, стягнення моральної школи,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницької міжрайонної травматолого-офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії, Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", в якому просить:

- визнати дії та бездіяльність відповідачів стосовно умисного позбавлення позивача реабілітаційних, абілітаційних послуг, санаторно-курортного лікування, яке визначене Державною типовою програмою реабілітації осіб з інвалідністю і є державними гарантіями в період дії індивідуальної реабілітаційної програми інвалідів за період з 14.12.2015 по 20.12.2017 незаконними;

- стягнути в рахунок завданої моральної шкоди солідарно з відповідачів 30000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 2013 є інвалідом І групи по зору, згідно статті 23 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі Закон) відповідачі зобов`язані були йому розробити індивідуальну програму реабілітації відповідно до Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю. Зазначає, що чинне законодавство про реабілітацію осіб з інвалідністю передбачає можливість отримання позивачем гарантованих реабілітаційних послуг, зменшення обсягу цих послуг, або відмова в їх надані є незаконною. Вважає, що складена індивідуальна програма його реабілітації за період з 14.12.2015 по 20.12.2017, в якій він позбавлений усіх видів реабілітації, окрім трудової, а також не призначення вивчення шрифту ОСОБА_2 , що є абілітаційним заходом та державними гарантіями є незаконними, в зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" надав до суду відзив в якому останній зазначає, що позов є безпідставним, незаконним та необґрунтованим, таким що не підлягає задоволенню, а також поданим із пропуском строку звернення до суду, тому підлягає залишенню без розгляду.

За результатами огляду ОСОБА_1 12.12.2015 та вивчення наданої посильної документації, рішенням Хмельницької міжрайонної травматолого-офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" останній визнаний інвалідом І- ОСОБА_3 групи інвалідності "загальне захворювання по зору" до 01.08.2018. Зважаючи на вказане та з урахуванням виду захворювання, фактичних потреб, віку, статті ОСОБА_1 МСЕК було визначено оптимальні види, форми, обсяги реабілітаційних заходів та складено індивідуальну програму реабілітації інваліда №723 від 14.12.2015, якою рекомендовані наступні реабілітаційні заходи: потреба в амбулаторному лікуванні; потреба в профілактичних заходах, потреба в реконструктивній хірургії в НДІ очних хвороб; диспансерне спостереження у лікаря-офтальмолога за місцем проживання не менше 2-х разів на рік; раціональне працевлаштування - робота та членство в УТОСі; забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (магнітофоном, годинником, тактильною тростиною, спецвзуттям на гумках. Проведено детальну співбесіду в ході якої було вислухано побажання ОСОБА_1 , роз`яснено йому та особі, що його супроводжувала, мету індивідуальної програми, її завдання, очікувані результати та порядок виконання. При отриманні Індивідуальної програми реабілітації інваліда №723 від 14.12.2015 ні позивач, ні особа, що його супроводжувала жодних зауважень та побажань, щодо змісту та обсягу реабілітаційних заходів висловлено було.

Відповідач зазначає, що чинними підзаконними актами визначено можливість проведення переогляду особи медико-соціальною комісією вищого рівня та прийняття нею остаточного рішення. Проте, позивач з відповідною заявою в період всього строку дії індивідуальної програми реабілітації інваліда №723 від 14.12.2015 не звертався.

Враховуючи викладене, просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Позивачем на адресу суду 23.07.2019 було направлено відповідь на відзив, в якому ОСОБА_1 не погоджується, зазначає, що при складані індивідуальної програми реабілітації ОСОБА_1 , відповідачі були зобов`язані керуватися чинним законодавством про реабілітацію, і що обсяг реабілітаційних заходів, що передбачається індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, не може бути меншим від передбаченого Державною типовою програмою реабілітації осіб з інвалідністю. Вважає, що відповідачі зобов`язані були скласти йому програму протягом місяця, при цьому МСЕКу надано права долучати до складання програми, будь-яких спеціалістів і витребовувати медичну документацію. Зазначає, що системне позбавлення його державних гарантій реабілітації є тривалою, системною дискримінацією особи з інвалідністю, оскільки позивач позбавлених належних державних можливостей адаптуватися до суспільства, підтримувати стан здоров`я, тому просить позов задовольнити повністю.

У заперечені на відповідь на відзив на позовну заяву від 26.06.2019 Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" повністю підтримав позицію викладено у відзиві на позовну заяву від 10.07.2019, у задоволені позову відмовити повістю.

Відповідач - Хмельницька міжрайонна травматолого-офтальмологічна медико-соціальна експертна комісія - своїм правом на подання відзиву не скористалася.

Дослідивши позовну заяву та відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що у 2013 внаслідок отримання хімічного опіку сірчаною кислотою позивачу встановлено І групу інвалідності "Б" по зору, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 ААВ №510041.

Хмельницькою міською поліклінікою №1 в особі лікарської консультативної комісії, правонаступником якої є комунальне підприємство "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради, було видано ОСОБА_1 направлення на медико-соціально-експертну комісію від 21.11.2017.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія АВ №1086317 під час повторного огляду ОСОБА_1 було встановлено І групу інвалідності "Б" загальне захворювання по зору, довічно.

Після результатів повторного огляду Хмельницькою міжрайонною травматолого-офтальмологічною медико-соціальною експертною комісією було складено індивідуальну програму реабілітації інваліда № 723 від 14.12.2015, згідно якої ОСОБА_1 рекомендовано наступні реабілітаційні заходи: потреба в амбулаторному лікуванні; потреба в профілактичних заходах; потреба в реконструктивній хірургії в НДІ очних хвороб; диспансерне спостереження у лікаря-офтальмолога за місцем проживання не менше 2-х разів на рік; раціональне працевлаштування - робота та членство в УТОСі; забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (магнітофоном, годинником, тактильною тростиною, спецвзуттям на гумках).

Не погоджуючись з тим, що під час складання індивідуальної програми реабілітації інваліда №723 ОСОБА_1 відповідачем не внесено в розділ "медична реабілітація" потреби в санаторно-курортному лікуванні, психіатричній допомозі, в розділ "психолого-педагогічна реабілітація" потребу в навчанні шрифту ОСОБА_2 , в розділі "фізична реабілітація" потребу в консультуванні, лікувальній фізкультурі, лікувальному масажі за необхідності, в розділі "фізкультурно-спортивна реабілітація", а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку діям (бездіяльності) відповідачів щодо додержання ними порядку оформлення та заповнення індивідуальної програми реабілітації інваліда №723 від 14.12.2015 суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюють законодавство, яке діяло на момент існування спірних правовідносин, а саме: Конституція України, Основи законодавства України про охорону здоров`я, Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", постановою КМУ від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи", постанова КМУ від 23.05.2007 №757 "Про затвердження Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда", Наказ Міністерства охорони здоров`я від 08.10.2007 № 623 "Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання".

Розділом IX "Медична експертиза" Основ законодавства України про охорону здоров`я передбачено в якості одного з виду медичної експертизи, поряд з такими видами медичної експертизи, як: судово-медична і судово-психіатрична експертизи, патологоанатомічні розтини, військово-лікарська експертиза тощо, такий окремий вид медичної експертизи, як експертиза стійкого розладу функцій організму (медико-соціальна експертиза).

Зокрема, у відповідності до частин 4 та 5 статті 69 Основ законодавства України про охорону здоров`я, експертиза стійкого розладу функцій організму здійснюється медико-соціальними експертними комісіями, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначають реабілітаційні заходи відповідно до Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні". Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог, частини 2 статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" та пунктів 3, 17, 18 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я.

Також, у відповідності до вимог статті 23 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", пункту 21 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317), Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №757 (далі - Положення №757) та Порядку складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.10.2007 №623 (далі Порядок №623), у разі встановлення інвалідності і ступеня втрати здоров`я комісія розробляє на підставі плану медичної та професійної реабілітації, що обов`язково надається лікарем, або за участю лікаря індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються обсяги та види реабілітаційних заходів з конкретизацією трудових рекомендацій, методи та строки їх здійснення, засоби реабілітації та відповідальні за виконання. Індивідуальна програма для повнолітніх інвалідів розробляється медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) за зареєстрованим місцем проживання або лікування інваліда. Індивідуальна програма розробляється протягом одного місяця з дня звернення інваліда до МСЕК щодо встановлення інвалідності.

Фахівці МСЕК роз`яснюють інваліду мету індивідуальної програми, її завдання, очікувані результати та порядок виконання, а також інформують про її рекомендаційний характер. Під час огляду осіб з метою встановлення інвалідності МСЕК з урахуванням виду захворювання, фактичних потреб, віку, статі визначає оптимальні види. Форми, обсяги, місце і строки проведення медичної, психолого-педагогічної. Фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної реабілітації, потребу в технічних та інших засобах реабілітації, виробах медичного призначення.

Записи в індивідуальній програмі реабілітації здійснюють МСЕК з урахуванням побажань інваліда, та завіряються печаткою. Індивідуальна програма реабілітації готується у двох примірниках, які підписуються головою МСЕК та завіряються її печаткою. Перший примірник індивідуальної програми видається інваліду, а другий примірник залишається у МСЕК. Індивідуальна програма реабілітації має для особи з інвалідністю рекомендаційний характер.

Пункт 7 Положення №757 передбачає, що під час огляду осіб чи дітей віком до 18 років з метою встановлення інвалідності МСЕК або ЛКК з урахуванням виду захворювання, фактичних потреб, віку, статі визначає оптимальні види, форми, обсяги, місце і строки проведення медичної, психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, побутової і соціальної реабілітації, потребу в технічних та інших засобах реабілітації, виробах медичного призначення.

Крім того, згідно пункту 8 Положення №757, індивідуальна програма розробляється за участю інваліда чи законного представника дитини-інваліда фахівцями МСЕК або ЛКК із залученням у разі потреби спеціалістів закладів охорони здоров`я, органів соціального захисту, державної служби зайнятості, органів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального захисту інвалідів та інших органів, які провадять діяльність у сфері реабілітації інвалідів.

Відповідно до пункту 1.1 Розділу 1 Порядку №623, цей Порядок визначає механізм складання форм індивідуальної програми реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів (далі - ІПР), заповнення ІПР, унесення до неї змін і результатів про виконання реабілітаційних заходів, а також підбиття підсумків виконання ІПР.

Заповнення ІПР та підбиття підсумків про її виконання здійснюється медико-соціальними експертними комісіями (далі - МСЕК), лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів (далі - ЛКК).

У разі потреби до складання окремих розділів ІПР залучаються спеціалісти закладів охорони здоров`я, органів праці та соціального захисту населення, освіти, державної служби зайнятості, цільових страхових фондів та інших органів, що здійснюють заходи з реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів.

Залучення таких спеціалістів до складання ІПР відбувається шляхом безпосередньої їх участі в роботі (засіданнях) МСЕК, ЛКК. У разі потреби, для складання або корегування ІПР, інваліда можуть направити до обласної, центральної міської, Кримської республіканської МСЕК, Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності, Українського державного науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів, обласної (міської) ЛКК, науково-дослідних інститутів педіатричного профілю. Термін складання ІПР не повинен перевищувати одного місяця з дня звернення інваліда до МСЕК, законного представника дитини-інваліда до ЛКК щодо встановлення інвалідності. Унесення змін до ІПР здійснюється МСЕК, ЛКК та, у разі потреби, її оперативного коригування і в межах повноважень - реабілітаційними комісіями реабілітаційних установ.

Як передбачено пунктом 1.2 Розділу 1 Порядку №623, записи в ІПР здійснюють МСЕК, ЛКК, реабілітаційні комісії реабілітаційних установ, виконавці реабілітаційних заходів з урахуванням побажань інваліда, дитини-інваліда (її законного представника) та завіряються печаткою. Записи в ІПР здійснюють державною мовою розбірливим почерком. Помилкові та неправильні записи закреслюються однією лінією та засвідчуються підписами керівника або вповноваженої посадової особи. Не допускається заповнення ІПР олівцем, закреслення чи виправлення відомостей, що вносяться до ІПР, а також додаткових записів після того, як ІПР підписана інвалідом або законним представником дитини-інваліда. У графах, які не заповнюються при складанні ІПР, проставляється прочерк ("-").

Суд, дослідивши індивідуальну програму реабілітації інваліда №723 від 14.12.2015 судом, встановив наступне.

ОСОБА_1 14.12.2015 звернувся на огляд (повторний огляд) до Хмельницької міжрайонної травматолого-офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи". Одночасно надав ряд документів, а саме:

- направлення на МСЕК від 07.12.2015 з Хмельницької міської поліклініки №1 (форма №088/о);

- копію медичного заключення від 20.02.2014 ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені ІНФОРМАЦІЯ_1 .П.Філатова АМН України";

- копію медичного заключення від 17.03.2014 ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені ІНФОРМАЦІЯ_1 .П.Філатова АМН України";

- копію медичного заключення від 28.03.2014 ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П.Філатова АМН України";

- медичне заключення від 20.11.2015 ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П.Філатова НАМИ України";

- виписку з медичної карти амбулаторного хворого від 27.11.2015 з Хмельницької міської поліклініки №1;

- копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ №510041 Міжрайонної офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії м. Донецьк від 28.11.2013;

- копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та дублікату картки фізичної особи - платника податків від 26.07.2005.

При цьому, "Плану медичної реабілітації" гр. ОСОБА_1 не надав.

В направленні на МСЕК від 07.12.2015 зазначені наступні захворювання гр. ОСОБА_1 :

- Наслідки опіку важкого ступеню у вигляді більма, анкілосимблефарона, вторинної глаукоми обох очей. Афакія лівого ока.

- Ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз СН0 ФК1.

Жодних рекомендації чи медичних показань лікувальних закладів чи лікуючих лікарів щодо необхідності та потреби гр. ОСОБА_1 у санаторно-курортному лікуванні, психіатричній допомозі, психолого-педагогічній допомозі (в тому числі, вивченні шрифту ОСОБА_2 ), лікувальній фізкультурі, лікувальному масажі, слухпротезуванні та фізкультурно-спортивній реабілітації у вищевказаній документації не зазначено.

За результатами огляду ОСОБА_1 12.12.2015 та вивчення наданої документації, рішенням Хмельницької міжрайонної травматолого-офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" ОСОБА_4 . визнаний інвалідом І- ОСОБА_3 групи інвалідності "загальне захворювання по зору" до 01.08.2018.

Зважаючи на вказане та з урахуванням виду захворювання, фактичних потреб, віку, статті ОСОБА_1 МСЕК було визначено оптимальні види, форми, обсяги реабілітаційних заходів та складено індивідуальну програму реабілітації інваліда №723 від 14.12.2015, якою рекомендовані наступні реабілітаційні заходи:

- потреба в амбулаторному лікуванні;

- потреба в профілактичних заходах,

- потреба в реконструктивній хірургії в НДІ очних хвороб;

- диспансерне спостереження у лікаря-офтальмолога за місцем проживання не менше 2-х разів на рік;

- раціональне працевлаштування - робота та членство в УТОСі;

- забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (магнітофоном, годинником, тактильною тростиною, спецвзуттям на гумках.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, МСЕК проведено детальну співбесіду в ході якої було вислухано побажання ОСОБА_1 , роз`яснено йому та особі, що його супроводжувала, мету індивідуальної програми, її завдання, очікувані результати та порядок виконання, що підтверджується відміткою у графі 17, та підписом у графі 20 у Індивідуальній програма реабілітації інваліда №723, заповненої 14.12.2015.

При отриманні Індивідуальної програми реабілітації інваліда №723 від 14.12.2015 ні позивач, ні особа, що його супроводжувала, жодних зауважень та побажань, щодо змісту та обсягу реабілітаційних заходів не висловили, про що свідчить відсутність будь-якої відмітки у графа 18 "Додаткові відмітки (побажання інваліда, його законного представника)" індивідуальної програми.

Суд зауважує, що чинними підзаконними актами визначено можливість проведення переогляду особи медико-соціальною комісією вищого рівня та прийняття нею остаточного рішення. Так, пунктами 23, 24 Положення №1317 визначено, що у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Як встановив суд, із відповідною заявою гр. ОСОБА_1 не звертався, в тому числі, і в період всього строку дії індивідуальної програми реабілітації інваліда № 723 від 14.12.2015.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що під час розроблення Індивідуальної програми реабілітації інваліда №723 від 14.12.2015, Хмельницька міжрайонна травматолого-офтальмологічна медико-соціальна експертна комісія не допускала протиправну бездіяльність, а діяла в межах законодавства, яке існувало на час спірних правовідносин.

Крім того, суд звертає увагу на те, що фактично предметом позову у даній справі є зміст рішення Хмельницької міжрайонної травматолого-офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи", прийняте за результатами проведення медико-соціальної експертизи у формі складання індивідуальної програми реабілітації інваліда № 723 від 14.12.2015.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, дія чи бездіяльність, які порушують безпосередньо права чи обов`язки позивача.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

По відношенню до рішень суб`єктів владних повноважень, які є актами індивідуальної дії, спосіб захисту порушеного права у контексті можливості відновлення прав позивача залежить від того, чи є таке рішення діючим (чинним) і таким, що підлягає виконанню, або рішення є таким, що вичерпало свою дію (адміністративний акт є припиненим).

Індивідуальна програма реабілітації інваліда №723 від 14.12.2015, як акт індивідуальної дії, вичерпала свою дію, відтак та не може бути визнана протиправною та скасована, оскільки вимоги про скасування актів індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, які порушують права та інтереси і породжують правові наслідки для особи з інвалідністю.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги щодо визнання дії та бездіяльності відповідачів стосовно умисного позбавлення позивача реабілітаційних, абілітаційних послуг, санаторно-курортного лікування, яке визначене Державною типовою програмою реабілітації осіб з інвалідністю і є державними гарантіями в період дії індивідуальної реабілітаційної програми інвалідів за період з 14.12.2015 по 20.12.2017 незаконними.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 30000,00 грн., суд зазначає та враховує наступне.

Положеннями статті 56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Тобто, для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 в справі № 804/2252/14, від 20.02.2018 у справі №818/1394/17.

Суд вважає, що позивач не надав до суду жодних доказів, які підтверджують факт наявності моральної шкоди, ні в чому вона полягає у відповідності до статті 23 ЦК України, ким та в якій мірі вона була завдана, наявність причинного зв`язку між протиправними діями та можливим завданням такої шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та встановлених обставин даної справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницької міжрайонної травматолого-офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії, Комунального закладу охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання дії та бездіяльності відповідачів незаконними та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Хмельницька міжрайонна травматолого-офтальмологічна медико-соціальна експертна комісія (вул. Пілотська, 1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 23562203) Комунальний заклад охорони здоров`я "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Пілотська, 1, корпус №2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 23562203)

Головуючий суддя В.В. Матущак