Рішення № 83904800, 29.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2019 р. № 520/6947/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський тепловозоремонтний завод” до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Харківський тепловозоремонтний завод” з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207462/32760126;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207463/32760126;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207464/32760126;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207465/32760126;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207467/32760126;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207466/32760126;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 5, 6, 7, 8, 9, 11 від 02.05.2019р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що « 31» жовтня 2017 р. між Позивачем, ТОВ «Харківський тепловозоремонтний завод» та ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» був укладений договір поставки №3135, за яким 25.02.2019 р. була підписана специфікація № 12 на поставку запасних частин. На виконання цієї специфікації виконані поставки продукції, про що сторонами підписані видаткові накладні № 85, 86, 87, 88, 89 від 02.05.2019 р. Також із ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» 11.10.2017 р. був укладений договір поставки № 2750, підписана специфікація № 11 від 15.02.2019 р. , виконана поставка та підписана видаткова накладна № 91 від 02.05.2019 р. Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ ТОВ «Харківський тепловозоремонтний завод» було складено податкові накладні та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 5 від 02.05.2019р., № 6 від 02.05.2019р., № 7 від 02.05.2019р., № 8 від 02.05.2019р., № 9 від 02.05.2019р., № 11 від 02.05.2019р. Позивачем отримано квитанції від 29.05.2019р., відповідно до яких податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено. При цьому ДФС, всупереч вимогам Закону, як вважає Позивач, не зазначило, які саме підстави для зупинення реєстрації та які саме документи необхідно подати додатково. На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ ТОВ «Харківський тепловозоремонтний завод» були направлені на адресу ДФС повідомлення від 11.06.2019р. № 7 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, копії первинних документів (копія квитанції №2 про прийняття документів реєстраційний номер № НОМЕР_1 ). Отже, було надано усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по зазначених вище податкових накладних. Однак, оскаржуваними рішеннями комісії ДФС було відмовлено у реєстрації таких податкових накладних на підставі ненаданням платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням форм та галузевої специфіки, накладні. При цьому в оскаржуваних рішеннях не зазначено, які саме документи не подані. Такі рішення Позивач вважав незаконними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду із відповідною позовною заявою.

На виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року відповідачем, Державною фіскальною службою України, відзиву на позовну заяву до суду надано не було.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року прийнято справу до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Беручи до уваги, заяву позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський ТРЗ» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 32760126, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, є платником ПДВ.

Основним видом діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (а.с.16).

Судом встановлено, що 02 квітня 2019 року позивач здійснив поставку запасних частин на адресу ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» на підставі договорів поставки № 3135 від 25.02.2019 р. (специфікація № 12) та № 2750 від 11.10.2017 р. (специфікація № 11).

Виконання зобов`язань за договорами № 3135 від 25.02.2019 р. (специфікація № 12) та № 2750 від 11.10.2017 р. (специфікація № 11) підтверджено копіями наступних первинних документів: видаткові накладні № 89, 91, 85,86,87, 88 від 02.05.2019 року ( а.с. 76-81) товарно-транспортна накладна № Р-90 від 02.05.2019 (а.с. 82-83), податкові накладні № 5, 6, 7, 8, 9, 11 від 02.05.2019 р (а.с.17-22) та квитанції про реєстрацію податкових накладних № 9111474487 , № 9111476550, № 9111462561, 9111479185, № 9111478134, № 9111417175 від 29.05.2019 року (а.с.23-28).

Позивач, в свою чергу, здійснив оплату поставленого товару, що підтверджується копією платіжного доручення № 761 06.05.2019 року рахунку (а.с. 111).

Судом встановлено, що позивач виконав покладені на нього обов`язки за договорами поставки № 3135 від 25.02.2019 р. (специфікація № 12) та № 2750 від 11.10.2017 р. (специфікація № 11) та здійснило поставку товару ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ».

У зв`язку з виникненням податкового зобов`язання, відповідно до ст. 187.1 ПКУ, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський ТРЗ» склало податкову накладну № 5 від 02 травня 2019 року на суму 61 200,00 грн. (шістдесят одна тисяча двісті гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 копійок), податкову накладну № 6 від 02 травня 2019 року на суму 61 200,00 грн. (шістдесят одна тисяча двісті гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 копійок), податкову накладну № 7 від 02 травня 2019 року на суму 61 200,00 грн. (шістдесят одна тисяча двісті гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 копійок), податкову накладну № 8 від 02 травня 2019 року на суму 61 200,00 грн. (шістдесят одна тисяча двісті гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 копійок), податкову накладну № 9 від 02 травня 2019 року на суму 23 531,00 грн. (двадцять три тисячі п`ятсот тридцять одна гривня 00 копійок) в тому числі ПДВ 3 922,00 грн. (три тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні 00 копійок), податкову накладну № 11 від 02 травня 2019 року на суму 40 416,00 грн. (сорок тисяч чотириста шістнадцять гривень 00 копійок) в тому числі ПДВ 6 736,00,00 грн. (шість тисяч сімсот тридцять шість гривень 00 копійок) та надіслано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.17-22).

Як вбачається із Квитанцій № 9111474487, № 9111476550, № 9111462561, № 9111479185, № 9111478134, № 9111417175 від 29 травня 2019 року, вказані вище податкові накладні прийняті, однак їх реєстрація зупинена (а.с.23-28). Проте, підстав для зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом не зазначено.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 1207462/32760126, № 1207463/32760126, № 1207464/32760126, № 1207465/32760126, № № 1207467/32760126, № 1207466/32760126 від 01.07.2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних № 5,6, 7, 8,9,11 від 02.05.2019 року. (а.с.29-40).

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Так само, абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацами другим - третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тобто, законодавцем введено положення, за яким фіскальний орган з 1 липня 2017 року фактично позбавляється повноважень на здійснення контролю за правомірністю формування платниками податку - покупцями податкового кредиту, адже в силу наведеної вище норми абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.

Натомість, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як визначено пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі по тексту - Порядок №117), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<РмХ1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з пунктом 4 Порядку №117, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена без зазначення причин у квитанціях.

Крім того суд зазначає, що у п.14 Постанови № 117 встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За п.15 Постанови письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, ТОВ “Харківський тепловозоремонтний завод” було подано своєчасно за встановленою формою (у відповідності до приписів пунктів 15 та 16 Постанов № 117 та п.п. 201.16.1, п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України) Комісії ДФС Повідомлення разом із додатками – копіями первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній.

Однак, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації неправомірно відмовлено в реєстрації податкових накладних.

В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що господарськи операції, за результатами яких позивачем видано податкові накладні носять реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та оформленими належними чином первинно-бухгалтерськими документами.

Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Крім того, правочин, вчинений між позивачем та ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» не визнано у судовому порядку нечинним, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», та на те, що такі документи надавались разом із Повідомленням та надані до суду, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови ТОВ “Харківський тепловозоремонтний завод” у реєстрації податкових накладних від 02.05.2019р. № 5,6,7,8,9,11.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.07.2019 року № 1207462/32760126, № 1207463/32760126, № № 1207464/32760126, № 1207465/32760126, № 1207467/32760126, № 1207466/32760126.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.05.2019 р. № 5,6,7,8,9,11, подані ТОВ “Харківський тепловозоремонтний завод”, як способ відновлення порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 62 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 р., (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється згідно вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський тепловозоремонтний завод” до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207462/32760126.

Скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207463/32760126.

Скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207464/32760126.

Скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207465/32760126.

Скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207467/32760126.

Скасувати рішення комісії центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2019р. № 1207466/32760126;

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 5, 6, 7, 8, 9, 11 від 02.05.2019 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський тепловозоремонтний завод” (адреса: вул. Культури, 25А, офіс 502, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 32760126) суму сплаченого судового збору у розмірі 11 526,00 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29 серпня 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.