Рішення № 83904443, 28.08.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2019 року м.Чернігів Справа № 620/1572/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Городнянської міської ради Чернігівської області, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Городнянської міської ради Чернігівської області від 07.03.2019 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Городнянську міську раду Чернігівської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, відповідно до поданої ним заяви.

Вимоги обґрунтовано тим, що рішення Городнянської міської ради Чернігівської області від 07.03.2019 про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою є протиправним, оскільки прийнято без наявності підстав, визначених ст.118 Земельного кодексу України.

04.07.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

15.07.2019 від представника відповідача надійшов відзив, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вимога позивача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не відповідає вимогам п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та нормативно-правовому акту, прийнятого органом місцевого самоврядування, а саме рішенню Городнянської міської ради від 06.12.2018 року про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на землях Городнянської міської ради по першочерговому виділенню земель у власність для ведення особистого селянського господарства. Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, відповідно до поданої ним заяви, то такі дії є дискреційними повноваження відповідача, отже суд не можу втручатися у внутрішню компетенцію органу місцевого самоврядування.

16.07.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що положеннями ст. 118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, однак такої підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на яку посилається відповідач у спірному рішенні, ст. 118 ЗК України не передбачено. Крім того, оскаржуване рішення не має вищої юридичної сили ніж Земельний кодекс України, яким врегульовано порядок розгляду таких питань.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

03.02.2019 до Городнянської міської ради Чернігівської області звернувся позивач із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га, що розташована за межами с. Дібрівне Городнянського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства. До заяви додано: копію паспорта громадянина України, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, графічний матеріал місця розташування земельної ділянки, копію документу, що підтверджує статус учасника бойових дій.

07.03.2019 рішенням Городнянської міської ради тридцятої (31) сесії 7 скликання (пункт 8) відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га відповідно до доданої схеми розташування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами с. Дібрівне Городнянського району Чернігівської області у зв`язку з тим, що відповідно до рішення десятої (28) сесії сьомого скликання від 06.12.2018 зазначена у клопотанні земельна ділянка не входить до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на землях Городнянської міської ради по першочерговому виділенню земель у власність для ведення особистого селянського господарства.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Кожному громадянину України, згідно статті 14 Конституції України, гарантується право на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із статтею 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

У відповідності до вимог частини п`ятої статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Положеннями частини шостої статті 118 Земельного кодексу України передбачено відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а саме: клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Тобто, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Із матеріалів справи видно, що позивач, звертаючись до Городнянської міської ради Чернігівської області із заявою про передачу у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га та, відповідно, надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території надав всі необхідні документи, передбачені статтею 118 ЗК України, що також не заперечувалось відповідачем.

Однак рішенням тринадцятої (31) сесії 7 скликання (пункт 8) Городнянської міської ради Чернігівської області позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами с. Дібрівне Городнянського району Чернігівської області з тих підстав, що відповідно до рішення десятої (28) сесії сьомого скликання від 06.12.2018 зазначена у клопотанні земельна ділянка не входить до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на землях Городнянської міської ради по першочерговому виділенню земель у власність для ведення особистого селянського господарства.

Вказане рішення відповідача у відмові в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на переконання суду, не відповідає вимогам закону, яким передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Також, в даному випадку, відповідачем вказані вимоги законодавства не дотримані, оскільки чіткої відповіді на подану позивачем заяву, де конкретно ставилось питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивачу не надано.

Таким чином відповідач не вирішив питання за результатом звернення позивача згідно з вимогами статті 118 ЗК України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність скасування

рішення тринадцятої (31) сесії 7 скликання (пункт 8) Городнянської міської ради Чернігівської області.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, відповідно до поданої ним заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р. термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Таким чином, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з`ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною першою статті 2 КАС України вказано, серед іншого, що завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вказана норма, у сукупності з наведеними положеннями частини четвертої статті 245 КАС України та наявністю у відповідача права діяти на власний розсуд, покладає на суд обов`язок зобов`язати відповідача вирішити питання, щодо якого звернувся позивач (заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, розташованої за межами с.Дібрівне Городянського району Чернігівської області, з врахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині рішення.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, при розгляді цієї адміністративної справи суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, зобов`язати Городнянську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2019 та прийняти рішення щодо надання дозволу або відмовити в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, розташованої за межами с.Дібрівне Городянського району Чернігівської області, з врахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині рішення.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для часткового задоволення адміністративного позову.

Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем згідно квитанції від 18.06.2019 № 132 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн., тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Городнянської міської ради Чернігівської області сплачений судовий збір в розмірі 384,20 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 8 рішення тринадцятої (31) сесії 7 скликання Городнянської міської ради Чернігівської області від 07.03.2019 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована за межами с. Дібрівне Городнянського району Чернігівської області у власність для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Городнянську міську раду Чернігівської області Городнянську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2019 та прийняти рішення щодо надання дозволу або відмовити в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, розташованої за межами с.Дібрівне Городянського району Чернігівської області, з врахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині рішення.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Городнянської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір відповідно до квитанції від 18.06.2019 № 132 в розмірі 384,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 28.08.2019.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Городнянська міська рада Чернігівської області (вул. Троїцька, 13, м. Городня, Чернігівський район, 14005, код ЄДРПОУ 04061731).

Суддя І.І. Соломко