Рішення № 83904024, 29.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3745/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-а, код ЄДРПОУ 41248812) про визнання відмови Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі протиправною, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому позивач просить:

визнати відмову Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років протиправною та скасувати рішення № 5146 від 01.10.2018р., рішення №5146 від 12.12.2018 (прийняте взамін рішення про відмову в призначенні пенсії № 5146 від 01.10.2018);

визнати достатнім для призначення пенсії за вислугу років спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 21 рік 21 день, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 19 років 1 місяць 27 днів та зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 90% від місячного заробітку без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за призначенням пенсії, яка становить 54 423, 00 грн. відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 22.08.2018 №136, починаючи з 20 вересня 2018 року (з дня звернення за пенсією);

стягнути з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору;

звернути рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнень за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що перебуваючи на посаді начальника відділу підготовки матеріалів щодо дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурорів з посад управління організаційного забезпечення діяльності (Секретаріат) Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України, 20 вересня 2018 року позивач звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №5146 від 12.12.2018р. (прийнято взамін рішення №5146 від 01.10.2018р.) позивачу відмовлено в призначенні пенсії.

Позивач не погоджується з даними рішеннями, та зазначає, що у нього наявні усі підстави визначенні ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001р.) для призначення йому пенсії за вислугою років.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2019р. позовну заяву залишено без руху; надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвалою від 02.07.2019р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено судове засідання по справі на 17.07.2019р.

15.07.2019р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №25340/19), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, зокрема, що згідно п. 5 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої ч. 1 цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», після досягнення жінками віку, що на п`ять років менше ніж пенсійний вік, установлений ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60% місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену ч. 1 цієї статі.'

Стаж позивача за вислугу років складає 17 років 2 місяці, стаж на посаді Прокурора - 15 років 03 місяці при загальному стажі роботи - 22 роки 11 місяців.

Відповідно до п. 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», особам, які працюють на посадах та на умовах передбачених цим Законом, законами України «Про державну службу», «Про судоустрій та статус суддів» призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується.

26.07.2019р. (вх.№26940/19) від позивача надійшла відповідь на відзив в порядку ст. 163 КАС України, в якій зазначено, що доводи відповідача про звернення з заявою про призначення пенсії згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилаючись на ст.22 Конституції України, позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що право на пенсійне забезпечення надане йому на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р., не може бути звужене, а тому відповідач, приймаючи оскаржувані рішення про відмову в призначенні пенсії діяв не на підставі, не в порядку та не у спосіб, що передбачений законом та Конституцією України.

17.07.2019р. до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

До судового засідання 17.07.2019р. всі учасники явку представників не забезпечили.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі з заявою про призначення пенсії та надав відповідні документи.

01.10.2018р. Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі прийнято рішення №5146 про відмову в призначенні пенсії.

12.12.2018р. взамін рішення про відмову №5146 від 01.10.2018р. прийнято рішення №5146 про відмову в призначенні пенсії.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року, трудові пенсії призначаються, зокрема, за вислугу років.

Так, спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов`язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред`являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Як встановлено з матеріалів справи, 20.09.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі з заявою про призначення йому пенсії за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-XII.

Між тим, суд зазначає, що приписи ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. щодо права на пенсійне забезпечення за вислугу років втратили чинність з 15.07.2015р.

При цьому, 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII, статтею 86 якого визначено порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Отже, враховуючи, що позивач реалізував своє право на звернення за призначенням пенсії 20.09.2018р., питання щодо наявності у нього права на пенсійне забезпечення як працівника прокуратури має вирішуватись у відповідності до приписів чинної ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року.

Так, за приписами ч.1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року, вислуги років не менше - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

Таким чином, для набуття права на пенсійне забезпечення за вислугу років станом на 20.09.2018р., тобто на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, стаж позивача мав становити 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

Відповідно до ч.6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

слідчими, суддями;

на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України;

на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Під час вирішення питання призначення оспорюваного виду пенсії підраховується спеціальний стаж особи - сумарна тривалість трудової діяльності, яку виокремлено із загального трудового стажу.

Тобто, для призначення пенсії за вислугу років позивач повинен мати вислугу років 23 роки 6 місяців, у тому числі 13 років 6 місяців на прокурорських посадах.

З копії трудової книжки НОМЕР_2 встановлено, що з 01.09.1994 р. по 18.06.1999 р. позивач навчався в Одеській державній юридичній академії.

Також з трудової книжки встановлено, що з 26.07.1999 р. позивач працював на різних прокурорських посадах в органах прокуратури Одеської області, а саме:

- з 26.07.1999 р. по 01.11.1999 р. позивач працював на посаді слідчого-стажиста прокуратури Ленінського району м. Одеса;

- з 01.11.1999 р. по 03.04.2000 р. на посаді помічника прокурора – стажистом прокуратури Ленінського району м. Одеса;

- з 03.04.2000 р. по 01.03.2001 р. на помічника прокурора прокуратури Ленінського району м. Одеса;

- з 01.03.2001 р. по 10.02.2003 р. на посаді старшого помічника прокурора прокуратури Ленінського району м. Одеса;

- з 03.02.2003 р. по 03.06.2003 р. на посаді старшого помічника прокурора Суворовського району м. Одеса;

- з 03.06.2003 р. по 04.05.2006 р. на посаді прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури області;

- з 04.05.2006 р. по 23.07.2012 р. на посаді начальника відділу захисту інтересів громадян та держави (в судах прокуратури) при виконанні судових рішень управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в судах прокуратури області;

- 01.02.2011р. Прийнято Присягу працівника прокуратури;

- 23.07.2012 р. звільнений з посади начальника відділу захисту інтересів громадян та держави (в судах прокуратури) при виконанні судових рішень управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в судах прокуратури Одеської області в порядку переведення до прокуратури Вінницької області;

- 29.10.2012 р. призначений на посаду начальника управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Вінницької області в порядку переведення з органів прокуратури Одеської області;

- 19.05.2014 р. звільнений з посади начальника управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Вінницької області в порядку переведення до органів прокуратури Одеської області;

- 20.05.2014 р. призначений на посаду прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва, захисту інтересів захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури області в порядку переведення з органів прокуратури Вінницької області;

- 12.01.2015 р. призначений на посаду начальника відділу зпредставництва інтересів громадян і держави в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури області;

- 03.06.2015 р. призначений на посаду прокурора відділу представництва інтересів громадян і держави в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури області;

- 14.04.2016 р. призначений на посаду прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів громадянина та держави в суді прокуратури області;

- 24.07.2017 р. призначений на посаду прокурора відділу організації представництва в суді управління представництва інтересів громадянина та держави в суді прокуратури області;

- 26.12.2017 р. звільнений з займаної посади в порядку переведення до Генеральної прокуратури України;

- з 27.12.2017 р. по теперішній час працює на посаді начальника відділу підготовки матеріалів щодо дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурорів з посад управління організаційного забезпечення діяльності (Секретаріат) Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії прокурорів Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України.

З наведеного судом встановлено, що вислуга років позивача складає 21 рік і 21 день, з яких:

- 1 рік 10 місяців 24 дні - половина строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі (з 01.09.1995 по 18.06.1999), що підтверджується дипломом Одеської державної юридичної академії СК №11176115 від 18.06.1999 та архівною довідкою № 11-90-3 від 23.06.2017;

- 19 років 1 місяць і 27 днів - робота в органах прокуратури (з 26.07.1999 по 20.09.2018), що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 .

Враховуючи, що вислуга років позивача є недостатньою для призначення йому пенсії за вислугу років за Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р., суд дійшов висновку щодо правомірності відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Крім вказаного суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 14.02.2018р. у справі 752/20817/16-а, від 21.02.2018р. у справі 211/3177/17, від 28.09.2018р. у справі №545/3823/16а вже висловлював правову позицію стосовно застосування ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII у редакції від 26.07.2001р., що діяла до 30.09.2011р.

Посилання на практику Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» (рішення від 01.06.2006р.) є безпідставним, оскільки на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії національне законодавство визначало підстави та умови пенсійного забезпечення прокурорів.

Крім того у справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, п. 35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-а, код ЄДРПОУ 41248812) про визнання відмови Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі протиправною, скасування рішень № 5146 від 01.10.2018р., №5146 від 12.12.2018 (прийняте взамін рішення про відмову в призначенні пенсії № 5146 від 01.10.2018) та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.П. Самойлюк

.