Рішення № 83903944, 21.08.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001547

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача ОСОБА_1 , відповідача Злої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними постанови та припису,

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі-позивач, ФОП ОСОБА_2 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі-відповідач, ГУ Держпраці у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1254/1425/АВ/ФС від 20.03.2019.

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису ГУ Держпраці у Львівській області № ЛВ 1254/1425/АВ/П від 01.03.2019 в частині встановлення порушення вимог частини п`ятої статті 31Закону України «Про оплату праці».

Позовні вимоги мотивовані тим, що допущені ФОП ОСОБА_2 порушення трудового законодавства були самостійно усунуті позивачем шляхом донарахування заробітної плати працівникам ще до початку інспекційного відвідування. Самостійне виправлення помилки та проведення усіх виплат в добровільному порядку до початку проведення перевірки свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог частини п`ятої статті 31 Закону України «Про оплату праці». Додатково вказав на порушення процедури притягнення позивача до відповідальності, оскільки відповідачем при винесенні постанови не досліджено всіх обставин у справі та не враховано подані заперечення на акт перевірки.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що за результатами інспекційного відвідування позивача встановлено, що ФОП ОСОБА_2 не проведено доплати до мінімальної заробітної плати пропорційно до виконаної норми праці трьом працівникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у зв`язку з чим ГУ Держпраці у Львівській області винесено припис про усунення вказаних порушень та оскаржуваною постановою правомірно притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу. Заперечив неповноту дослідження усіх обставин та з посиланням на Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 №509, яким врегульовано процедуру розгляду таких справ, ствердив про відсутність процедури опитування осіб, стовно яких виявлено порушення законодавства про працю.

Ухвалою судді від 15.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

Відповідачем 03.05.2019 (вх.№15184) подано відзив на позовну заяву.

Представником позивача 08.05.2019 (вх.№15733) подано відповідь на відзив.

Представником відповідача 20.05.2019 (вх.№17229) подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 23.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши вступні промови, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ГУ Держпраці у Львівській області на підставі наказу від 27.02.2019 №0467-П проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 на предмет додержання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обовязків.

В ході проведення інспекційного відвідування інспектором праці ОСОБА_6 Р ОСОБА_7 . надіслано ФОП ОСОБА_2 вимогу про надання /поновлення документів від 28.03.2019, якою позивача зобов`язано у строк до 11 год. 00 хв. 01.03.2019 документи для інспекційного відвідування, згідно переліку наведеного у такій вимозі.

Зі слів ОСОБА_8 , допитаної судом в якості свідка, встановлено, що допущено помилку у даті вимоги і така фактично мала місце 28.02.2018.

Відповідно до відміток про виконання вимоги, ФОП Винник ОСОБА_9 В. надано всі документи, зазначені у такій вимозі.

Результати перевірки (інспекційного відвідування) оформлено актом від 01.03.2019 №ЛВ1254/1425/АВ.

Як відображено у акті, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 не забезпечено дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, а саме в частині недотримання законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати відносно трьох працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5

При невиконанні працівниками у повному обсязі місячної (годинної) норми праці у січні 2019 року, мінімальна заробітна плата ФОП ОСОБА_2 виплачена непропорційно до виконаної норми праці та розміру мінімальної заробітної плати.

Так, відповідно до табеля обліку робочого часу за січень 2019 року встановлено, що працівники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відпрацювали неповну місячну норму праці (прийнято на роботу працівників 04.01.2019), а саме - по 152 години, при загальноприйнятій нормі тривалості робочого часу в січні 2019 року - 168 годин.

Відповідно до розрахункової відомості по нарахуванню заробітної плати за січень 2019 року встановлено, що нарахування заробітної плати вказаних працівників включає посадовий оклад та 25% підвищення посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» від 11.08.1995 №648. При цьому, загальна сума нарахованої заробітної плати трьох працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 склала по 3 750 грн кожному, що з врахуванням неповної місячної норми праці є нижчою законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

За наслідками перевірки винесено припис від 01.03.2019 №ЛВ1254/1425/АВ/П, пунктом 1 якого зобов`язано ФОП ОСОБА_2 усунути порушення вимог частини п`ятої статті 31 Закону України «Про оплату праці», а саме провести доплату до мінімальної заробітної плати пропорційно до виконаної норми праці працівникам: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Письмово (з наданням належно завірених підтверджуючих документів ) інформувати ГУ Держпраці у Львівській області про виконання припису.

ФОП ОСОБА_2 листом від 12.03.2019 повідомив ГУ Держпраці у Львівській області про виконання вимог припису.

Постановою від 20.03.2019 №1254/1425/АВ/ФС на ФОП ОСОБА_2 на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 125 190 грн за порушення вимог частини п`ятої статті 31 Закону України «Про оплату праці».

Окрім того, за результатами перевірки працівниками ГУ Держпраці у Львівській області відносно ФОП ОСОБА_2 був складений протокол № ЛВ1254/1425/АВ/П/ПТ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 41 КУпАП. Протокол разом із іншими матеріалами справи 21.05.2019 направлений для розгляду по суті до суду.

Постановою Сколівського районного суду від 09.07.2019 у справі № 453/605/19 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною першою статті 41 КУпАП закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення провадження.

Вказане судове рішення набрало законної сили 22.07.2019, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Додатково з цією інформацією можна ознайомитись за посиланням http://www.reestr.court.gov.ua/Review/82923342.

Постановою Сколівського районного суду від 09.07.2019 у справі № 453/605/19 встановлено, що з 28.02.2019 року по 01.03.2019 ГУ Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування, у результаті якого було виявлено недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці ФОП ОСОБА_2 21.02.2019 року зазначені порушення ним було усунуто шляхом проведення перерахунку заробітної плати за січень 2019 року та донарахування заробітної плати працівникам ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (відомість на виплату грошей зарплати за другу половину січня 2019 року), такий розмір заробітної плати нараховано за 152 год. при місячній нормі робочого часу 168 год., тобто за фактично відпрацьований період (з 04.01.2019 року по 31.12.2019 року), і під час фактичного проведення інспекційного відвідування працівниками органу з питань додержання законодавства про працю, зазначених у протоколі порушень трудового законодавства з боку ФОП ОСОБА_2 , а саме недотримання законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати відносно трьох працівників, не існувало.

Пункт 1 припису ГУ Держпраці у Львівській області № ЛВ 1254/1425/АВ/П від 01.03.2019 в частині встановлення порушення вимог частини п`ятої статті 31 Закону України «Про оплату праці» та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1254/1425/АВ/ФС від 20.03.2019 є предметами оскарження.

Позивачем не заперечується факт існування порушення, яке виявлено та усунуто ним самостійно до початку проведення інспекційного відвідування шляхом доплати заробітної плати працівникам ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

На підтвердження вказаних тверджень позивач посилається на такі обставини.

Відповідно до розрахункової відомості ФОП ОСОБА_2 по нарахуванню заробітної плати за січень 2019 року працівникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нарахована заробітна плата у розмірі 3 750 грн кожному, складовими якої відповідно до графи «нараховано» є оклад - 3 040 грн та гірські (25%)-760 грн.

Сума складових зарплати становить 3 800 грн (3 040 грн +760 грн), а не 3 750 грн, як зазначено у відомості.

Відповідно до розрахункової відомості ФОП ОСОБА_2 по нарахуванню заробітної плати за місяць січень 2019 року (перерахунок зарплати від 21.02.2019) встановлено помилку в нарахуванні заробітної плати та донараховано вказаним працівникам по 50 грн.

Донарахована згідно розрахунку від 21.02.2019 сума заробітної плати працівникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виплачена цього ж числа, з урахуванням проведених відрахувань, що підтверджується відомістю на виплату грошей/зарплати за другу половину січня 2019 року, яка містить особисті підписи працівників.

Згідно з наявних в матеріалів справи розписок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вказаних працівників відсутні претензії до ФОП ОСОБА_2 щодо повноти виплати заробітної плати.

Допитані в якості свідків працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтвердили факт доплати позивачем заробітної плати до проведення інспекційного відвідування.

При вирішення спору суд керувався наступним.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон №877-V ).

Відповідно до наведеного у статті 1 Закону № 877-V терміну, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).

Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок № 295), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 3 Порядку № 295).

Відповідно до пп. 6 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про, зокрема роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі (пункт 8 Порядку № 295).

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку № 295).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку № 295).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (пункт 20 Порядку № 295).

Пунктом 21 Порядку № 295 визначено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 23, 24 Порядку № 295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку № 295).

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку № 295).

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 29 Порядку № 295).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі – Закон № 108/95-ВР) мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Частиною першою статті 31 Закону № 108/95-ВРвизначено, щорозмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» 15.02.1995 № 56/95-ВР умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів № 648 від 11.08.1995 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» визначено, що на підприємствах, в установах, організаціях, територіальних органах, територіальних підрозділах та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до статті 12 Закону №108/95-ВР норми оплати праці встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України та є мінімальними державними гарантіями.

Недотримання юридичною особою - роботодавцем цих гарантій є підставою для застосування штрафу, передбаченого абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП України.

В ході судового розгляду на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що ФОП ОСОБА_2 дійсно було порушено мінімальні державні гарантії в оплаті праці за січень 2019 трьом працівникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що позивачем визнається.

Однак позивач ствердив про самостійне виявлення і усунення порушення шляхом проведення перерахунку та доплати різниці 21.02.2019, тобто до інспекційного відвідування.

Такі твердження позивача підтверджено розрахунковою відомістю ФОП ОСОБА_2 по нарахуванню заробітної плати за місяць січень 2019 року (перерахунок зарплати від 21.02.2019), відомістю на виплату грошей/зарплати за другу половину січня 2019 року від 21.02.2019 та показами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , допитаними в якості свідків.

Окрім того, постановою Сколівського районного суду від 09.07.2019 у справі № 453/605/19, яка набрала законної сили, встановлено, що під час фактичного проведення інспекційного відвідування працівниками органу з питань додержання законодавства про працю порушень трудового законодавства в частині недотримання законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати відносно трьох працівників з боку ФОП ОСОБА_2 не існувало.

У відповідності до положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказане в сукупності спростовує наявність порушення ФОП ОСОБА_2 трудового законодавства в частині встановленого розміру мінімальної заробітної плати відносно трьох працівників на час проведення ГУ Держпраці у Львівській області інспекційного відвідування з 28.02.2019 по 01.03.2019 і береться судом до уваги.

Доводи відповідача про ненадання ФОП ОСОБА_2 розрахункової відомості по нарахуванню заробітної плати за місяць січень 2019 року (перерахунок зарплати від 21.02.2019) та відомості на виплату грошей/зарплати за другу половину січня 2019 року від 21.02.2019 судом до уваги не беруться, оскільки вони були спростовані показами допитаного в якості свідка головного державного інспектора ОСОБА_6 Р ОСОБА_10 , яка підтвердила факт надання ФОП ОСОБА_2 всіх запитуваних нею документів відповідно до вимоги про надання/поновлення документів від 28.03.2019. У вимозі від 28.03.2019 містяться власноручні відмітки ОСОБА_8 про отримання всіх запитуваних документів, серед яких під п.4 значаться документи, які підтверджують здійснення нарахування та виплати заробітної плати за період з січня 2017 року.

За встановлених судом фактичних обставин у відповідача не було правових підстав фіксувати порушення ФОП ОСОБА_2 . вимог частини п`ятої статті 31 Закону України «Про оплату праці» шляхом винесення припису від 01.03.2019 № ЛВ1254/1425/АВ/П щодо усунення такого порушення та притягати до відповідальності шляхом винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.03.2019 №ЛВ1254/1425/АВ/ФС.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття припису ГУ Держпраці у Львівській області від 01.03.2019 № ЛВ1254/1425/АВ/П в частині усунення порушення вимог частини п`ятої статті 31 Закону України «Про оплату праці» та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.03.2019 №ЛВ1254/1425/АВ/ФС.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржені пункт 1 припису ГУ Держпраці у Львівській області від 01.03.2019 № ЛВ1254/1425/АВ/П в частині порушення вимог частини п`ятої статті 31 Закону України «Про оплату праці» та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.03.2019 №ЛВ1254/1425/АВ/ФС, суд дійшов переконання, що такі прийнято відповідачем без урахування вимог чинного законодавства та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

Позовні вимоги щодо оскарження пункту 1 припису від 01.03.2019 № ЛВ1254/1425/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.03.2019 №ЛВ1254/1425/АВ/ФС є між собою взаємопов`язаними, обґрунтованими, тому позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпраці у Львівській понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 842 грн, сплаченого за квитанціями від 28.03.2019 №746 та від 10.04.2018 №748.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Львівській області (пл.Міцкевича, 8, м.Львів, 79005, код ЄДРПОУ 39778297) про визнання протиправними постанови та припису, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 39778297) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 1254/1425/АВ/ФС від 20.03.2019.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 39778297) № ЛВ 1254/1425/АВ/П від 01.03.2019 в частині встановлення порушення вимог частини п`ятої статті 3-1 Закону України «Про оплату праці».

Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, 8, м.Львів, 79005, код ЄДРПОУ 39778297) за рахунок бюджетних асигнувань в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29 серпня 2019 року.

Суддя О.П. Хома