Рішення № 83903704, 29.08.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2019 р. справа № 300/1670/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Вигодської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності Вигодської селищної ради щодо неповного надання публічної інформації за запитом та зобов"язання відповідача надати достовірну, точну та повну інформацію, згідно запиту на інформацію. Просить також стягнути з відповідача на його користь витрати за судовий збір та витрати за надання правової допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Вигодська селищна рада не надала повної інформації на запит позивача, зокрема не надала відповіді на друге питання, а саме повідомлення про розробку містобудівної документації (зміну Генплану селища Вигода та с. Пациків з включенням додаткових територій в межі населених пунктів) в засобах масової інформації. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та надано відповідачу строк для усунення недоліків.

27.08.2019 Вигодська селищна рада подала суду відзив на позов, в якому заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку визначеному статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, відзив на позов, судом встановлено наступне.

08 травня 2019 року в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" позивач звернувся із запитом зареєстрованим за вхідним номером № 22 від 08.05.2019 до Вигодської селищної ради та просив надати інформацію, зокрема: Рішення Вигодської селищної ради про розробку містобудівної документації (зміну Генплану селища Вигода та с. Пациків з включенням додаткових територій в межі населених пунктів); повідомлення про розробку містобудівної документації (зміну Генплану селища Вигода та с. Пациків з включенням додаткових територій в межі населених пунктів) в засобах масової інформації; договір, укладений між Вигодською селищною радою та проектною організацією на розробку містобудівної документації.

16.05.2019 року листом Вигодської селищної ради позивача повідомлено, що згідно ч.4. ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-ІУ у разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів. У зв`язку з чим строк розгляду запиту продовжено до 20 робочих днів, а саме до 04.06.2019 року.

Листом від 04.06.2019 року № 46 Вигодська селищна рада надала відповідь на запит про доступ до публічної інформації і додала документи, а саме: копію Договору від 16.05.2017 року; копію Договору від 06.12.2017 року; копію рішення Вигодської селищної ради від 29.06.2016 року. Надавши копії договорів та рішення сесії, Вигодська селищна рада не надала позивачу повідомлення про розробку містобудівної документації (зміну Генплану селища Вигода та с. Пациків з включенням додаткових територій в межі населених пунктів) в засобах масової інформації.

Позивач не погодившись із такими діями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб"єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом.

Статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено гарантії, забезпечення права на доступ публічної інформації. Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядника інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних-підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації, доступу до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень крім випадків, передбачених законодавством, здійснення парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що було надано або оприлюднено відповідно до цього закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Частиною 2 цієї статті визначено, що публічна інформація є відкритою крім випадків встановлених законом.

Частиною статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпоряджання державним, комунальним майном у тому числі до копій відповідних документів умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

При дотриманні вимог, передбачених частиною 2 цієї статті зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди, інтересам національної безпеки, оборони, розслідування чи запобігання злочину. Підстави відмови у наданні відповіді на запит, передбачено статтями 6 - 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відсутні.

Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" дано визначення та перелік суб`єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації. Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитуючі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядник інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, розпорядник інформації.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що розпорядником інформації для цілей цього закону визначається: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20-ти робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуду, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ, та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48-ми годин з дня отримання запиту.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації", рішення, дії, чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Частиною 2 даної статті запитувач має право оскаржити : 1) відмову в задоволенні запиту; 2) відстрочку у задоволені запиту; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію 4) надання недостовірної або неповної інформації 5) несвоєчасне надання інформації 6) невиконання розпорядником обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до ст.15 цього закону 7) інше рішення дії чи бездіяльність розпорядник інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Статтею 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Відповідальність за порушення законодавства за порушення законодавства несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; безпідставна відмова задоволення на запит, не оприлюднення інформації відповідно до ст.15 цього Закону; надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; нездійснення реєстрації документів; навмисне приховування або знищення інформації чи документів. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку визначеним законом.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових та службових осіб цих органів, що зобов"язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановленим законом строк.

Згідно з частиною 2 статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати. Використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. При цьому відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи, зобов`язані діяти на підставі у межах повноважень, що передбачені Конституцією і законами України.

Судом встановлено, що на запит позивача про доступ до публічної інформації відповідач додав документи, а саме: копію Договору від 16.05.2017 року; копію Договору від 06.12.2017 року; копію рішення Вигодської селищної ради від 29.06.2016 року, однак відповідач не надав доказів того, що витребувана інформація розміщена у засобах масової інформації та не вказав ресурс на якому вона розміщена.

Таким чином, відповідач надавши неповну інформацію на запит, зокрема не надавши відповіді на друге питання запиту в строк, передбачений статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", своєю бездіяльністю унеможливив позивачу реалізацію відповідно до законодавства права на доступ до публічної інформації.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, судом не встановлено, а відповідачем не доведено наявності правових підстав для ненадання позивачу інформації про розміщення у засобах масової інформації та не вказано ресурс на якому розміщена інформація про розробку містобудівної документації зміну Генплану селища Вигода та с. Пациків з включенням додаткових територій в межі населених пунктів, а тому така бездіяльність відповідача є протиправною.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що інформація на запит про доступ до публічної інформації є "загальнодоступною" в частині ненадання повідомлення про розміщення у засобах масової інформації про розробку містобудівної документації зміну Генплану селища Вигода та с. Пациків з включенням додаткових територій в межі населених пунктів, оскільки відповідачем не подано суду доказів про те, що інформація про розробку містобудівної документації зміну Генплану селища Вигода та с. Пациків з включенням додаткових територій в межі населених пунктів була розміщена у засобах масової інформації.

Відповідно до вимог частини 2 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано до суду доказів правомірності своїх дій.

Відповідно до частин 1, 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо обґрунтованості кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 768,40 грн.судового збору, що підтверджується квитанцією № 43368968 від 06.08.2019.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду надано: договір про надання правничої допомоги від 06.05.2019, попередній розрахунок судових витрат від 06.05.2019 та акт виконаних робіт від 06.05.2019, попередній розрахунок судових витрат від 05.08.2019 та акт виконаних робіт від 05.08.2019, квитанції: № 51 від 06.05.2019, № 54 від 05.08.2019, згідно з якими розмір витрат на правничу допомогу становить 3656 (три тисячі шістсот п"ятдесят шість) грн 00 коп.

Таким чином, суд робить висновок, що на користь позивача з відповідача мають бути стягнуті витрати, що понесені позивачем на оплату судового збору в розмірі 768,40 грн та за надання правової допомоги в розмірі 3656,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Вигодської селищної ради (код ЄДРПОУ 04355875, вул. Д.Галицького 75, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552) щодо неповного надання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) № 22 від 08.05.2019.

Зобов"язати Вигодську селищну раду (код ЄДРПОУ 04355875, вул. Д.Галицького 75, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552) надати достовірну, точну та повну інформацію, згідно запиту ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) № 22 від 08.05.2019.

Стягнути із бюджетних асигнувань Вигодської селищної ради (код ЄДРПОУ 04355875, вул. Д.Галицького 75, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп., та витрати за надання правової допомоги в сумі 3656 (три тисячі шістсот п"ятдесят шість) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.