Рішення № 83901110, 21.08.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1178/19

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Савченко А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Петровський Д ОСОБА_1 О. на підставі ордеру;

Від відповідача: Бондаренко А.В. на підставі довіреності; Коровіна Л. ОСОБА_2 . на підставі ордеру;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Юг” до акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі Регіональної філії „Одеська залізниця” акціонерного товариства „Українська залізниця” про стягнення 330 850, 67 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Юг” (далі по тексту – ТОВ „Магістраль-Юг”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі Регіональної філії „Одеська залізниця” акціонерного товариства „Українська залізниця” (далі по тексту - АТ „Українська залізниця”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 682 800,05 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 1 584 000,00 грн., трьох відсотків річних у розмірі 10 936,11 грн., збитків від інфляції у розмірі 22 247,28 грн. та пені у розмірі 65 616,66 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору на виконання робіт з ремонту лінійного обладнання №ОД/НРП-18-949НЮ від 28.09.2018р. в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт з ремонту обладнання.

22.05.2019р. до господарського суду від ТОВ „Магістраль-Юг” надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути із відповідача суму заборгованості у загальному розмірі 924 850,67 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 792 000,00 грн., трьох відсотків річних у розмірі 13 670,13 грн., збитків від інфляції у розмірі 38 309,75 грн. та пені у розмірі 80 870,79 грн. З поданої позивачем заяви вбачається, що останнім було зменшено суму основної заборгованості у зв`язку з частковою оплатою відповідачем боргу та здійснено перерахунок пені, збитків від інфляції та трьох відсотків річних станом на 21.05.2019р.

26.06.2019р. до господарського суду від ТОВ „Магістраль-Юг” надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути із відповідача суму заборгованості у загальному розмірі 528 850,67 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 396 000,00грн., трьох відсотків річних у розмірі 13 670,13 грн., збитків від інфляції у розмірі 38 309,75 грн. та пені у розмірі 80 870,79 грн. З поданої позивачем заяви вбачається, що останнім було зменшено суму основної заборгованості у зв`язку з частковою оплатою відповідачем боргу.

29.07.2019р. до господарського суду від ТОВ „Магістраль-Юг” надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути із відповідача суму заборгованості у загальному розмірі 330 850, 67 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 198 000,00 грн., трьох відсотків річних у розмірі 13 670,13 грн., збитків від інфляції у розмірі 38 309,75 грн. та пені у розмірі 80 870,79 грн. З поданої позивачем заяви вбачається, що останнім було зменшено суму основної заборгованості у зв`язку з частковою оплатою відповідачем боргу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи надане позивачу право на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, господарським судом було прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог від 29.07.2019р. як остаточну редакцію позову.

АТ „Українська залізниця” просило відмовити позивачеві у задоволенні заявленого позову в частині стягнення суми основного боргу. При цьому, у поданій 26.06.2019р. до господарського суду заяві відповідач просив суд зменшити розмір пені до 6 591,66 грн. (до 10% від заявленої пені у позові). В обґрунтування заявленого клопотання відповідачем було наголошено про збитковість діяльності АТ „Українська залізниця”, в тому числі, у зв`язку з невідшкодуванням з боку органів місцевого самоврядування вартості пільгових пасажирських перевезень, що негативно впливає на загальний фінансовий стан підприємства.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.08.2019р., ТОВ „Магістраль-Юг” було підтримано заявлені позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних у розмірі 13 670,13 грн., збитків від інфляції у розмірі 38 309,75 грн. та пені у розмірі 80 870,79 грн. При цьому, як представником позивача, такі і представниками відповідача було підтверджено факт відсутності основного боргу АТ „Українська залізниця” перед ТОВ „Магістраль-Юг”, у зв`язку з його повним погашенням.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

28.09.2018р. між ТОВ „Магістраль-Юг” (Виконавець) та АТ „Українська залізниця” (Замовник) було укладено договір №ОД/НРП-18-949НЮ, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується надати послуги з ремонту лінійного обладнання моторвагонного рухомого складу: послуги з ремонту гідромеханічної передачі дизель- поїзду Д1 з заміною гідротрансформатору (далі - «послуги з ремонту лінійного обладнання МВРС»), переданих Замовником, в обсягах та переліком, зазначених в додатку № 1, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. п. 4.3.1.1 договору №ОД/НРП-18-949НЮ від 28.09.2018р. розрахунки за надані послуги Виконавцю здійснюються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надання послуг, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по наданню послуг, які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Згідно з п. 4.3.1.2 договору №ОД/НРП-18-949НЮ від 28.09.2018р. днем надання послуг вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками (зі сторони Замовника - начальником та головним інженером моторвагонного депо) акту прийому-передачі лінійного обладнання з ремонту та надання рахунків на оплату, з обов`язковим наданням акту прийому-передачі лінійного обладнання з ремонту, остаточної дефектної відомості, калькуляції фактично виконаного обсягу ремонту обладнання.

Положеннями п. 4.4 договору №ОД/НРП-18-949НЮ від 28.09.2018р. визначено, що сума договору становить 1 584 000,00 грн.

Відповідно до п. 6.4 договору №ОД/НРП-18-949НЮ від 28.09.2018р. за несвоєчасний розрахунок Замовника з Виконавцем за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2018р. між сторонами було підписано акт прийняття в ремонт і попередній зовнішній огляд вузлів та агрегатів (гідромеханічна передача дизель-поїзду ДІ №21523). В подальшому, а саме 29.12.2018р. між сторонами по справі було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору №ОД/НРП-18-949НЮ від 28.09.2018р., вартість яких відповідно до акту склала 1 584 000,00 грн. Крім того, 29.12.2018р. позивачем було виставлено відповідачеві рахунок-фактуру №СФ-0000224 на суму 1 584 000,00 грн.

25.03.2019р. ТОВ „Магістраль-Юг” звернулось до відповідача із претензією №129, відповідно до якої позивач просив сплатити заборгованість за договором №ОД/НРП-18-949НЮ від 28.09.2018р. у загальному розмірі 1 584 000,00 грн., а також перерахувати на його рахунок три відсотки річних та пеню. Претензія позивача була залишена відповідачем без задоволення.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до АТ „Українська залізниця” позивачем було наголошено, що у порушення прийнятих на себе за договором №ОД/НРП-18-949НЮ від 28.09.2018р. зобов`язань відповідачем не було у повному обсязі оплачено вартості наданих позивачем послуг. При цьому, після відкриття провадження у даній справі, АТ „Українська залізниця” було у повному обсязі сплачено суму основного боргу, що було визнано учасниками судового процесу під час розгляду судом даної справи.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем прийняті на себе зобов`язання з надання послуг, передбачених умовами договору №ОД/НРП-18-949НЮ від 28.09.2018р., були виконанні у повному обсязі, що підтверджується підписаним між сторонами по справі актом наданих послуг. Проте, відповідачем у порушення зобов`язань, прийнятих на себе за договором №ОД/НРП-18-949НЮ від 28.09.2018р. не було здійснено остаточної оплати наданих позивачем послуг у розмірі 198 000,00 грн. При цьому, під час розгляду судом даного спору відповідачем було у повному обсязі оплачено вартість наданих послуг, що було визнано учасниками судового процесу та відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України не потребує доказування.

Відповідно до п.2 ч.1, ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

За таких обставин погашення відповідачем спірної суми боргу у процесі розгляду справи свідчить про необхідність закриття провадження по даній справі в частині позовних вимог ТОВ „Магістраль-Юг” до АТ „Українська залізниця” про стягнення суми основного боргу у розмірі 198 000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості наданих послуг за договором №ОД/НРП-18-949НЮ від 28.09.2018р., позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачеві до сплати три відсотки річних у розмірі 13 670,13 грн. та збитки від інфляції у розмірі 38 309,75 грн.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань” (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції та трьох відсотків річних, господарський суд зазначає, що позивачем при здійснення розрахунку трьох відсотків річних було помилково двічі включено 06.05.2019р. За таких обставин, правильним розміром трьох відсотків річних є сума 13604,60 грн., здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції є правильним. Викладене має наслідком необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Магістраль-Юг” до АТ „Українська залізниця” шляхом присудження до стягнення на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 13604,60 грн. та збитків від інфляції у розмірі 38 309,75 грн.

З посиланнями на умови п. 6.4 договору №ОД/НРП-18-949НЮ від 28.09.2018р. та приписи чинного законодавства ТОВ „Магістраль-Юг” було нараховано відповідачу пеню у загальному розмірі 80 870,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої ТОВ „Магістраль-Юг” до стягнення, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. що має наслідком необхідність задоволення позовних вимог ТОВ „Магістраль-Юг” у названій частині.

При цьому, господарський суд відхиляє клопотання АТ „Українська залізниця” про зменшення розміру штрафних санкцій, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарський суд зауважує, що з наданих АТ „Українська залізниця” документів не вбачається за можливе встановити існування підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, що дозволяє суду дійти висновку про необґрунтованість заявленого відповідачем клопотання. При цьому, господарський суд зазначає про співмірність заявленої позивачем до стягнення пені у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України у порівнянні із розміром заборгованості відповідача перед позивачем станом на момент звернення ТОВ „Магістраль-Юг” до господарського суду із даним позовом.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Юг” до акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі Регіональної філії „Одеська залізниця” акціонерного товариства „Українська залізниця” шляхом присудження до стягнення на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 13 604,60 грн., пені у розмірі 80 870,79 грн. та збитків від інфляції у розмірі 38 309,75 грн. відповідно до ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 546-549, 610, 612, 615, 617, 625, 901, 903, 905, 907, 978 ЦК України, ст. ст. 179, 193 ГК України. Провадження у справі в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Юг” про стягнення суми основного боргу у розмірі 198 000,00 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до вимог ст. 129 ГПК України. При цьому, решта суми судового збору у розмірі 23 249,24 грн. підлягає поверненню з державного бюджету за клопотанням позивача відповідно до ст. 7 Закону України „Про судовий збір”.

Керуючись ст. ст. 86, 130, п. 2 ч. 1 ст. 231, 236 – 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №916/1178/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Юг” до акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі Регіональної філії „Одеська залізниця” акціонерного товариства „Українська залізниця” в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 198 000,00 грн. – закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з акціонерного товариства „Українська залізниця” /03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815/ в особі регіональної філії „Одеська залізниця” /65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, ідентифікаційний код 40081200/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Юг” /54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 87в, кв. 29, ідентифікаційний код 31096185/ три відсотки річних у розмірі 13 604,60 грн. /тринадцять тисяч шістсот чотири грн. 60 коп./, пеню у розмірі 80 870,79 грн. /вісімдесят тисяч вісімсот сімдесят грн. 79 коп./, збитки від інфляції у розмірі 38 309,75 грн. /тридцять вісім тисяч триста дев`ять грн. 75 коп./, судовий збір у розмірі 1991,78 грн. /одна тисяча дев`ятсот дев`яносто одна грн. 78 коп./.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.08.2019р.

Суддя С.П. Желєзна