Ухвала суду № 83900311, 29.08.2019, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.08.2019 Справа № 908/2307/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши заяву Приватного підприємства «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» про забезпечення позову у справі № 908/2307/19

За позовом: Приватного підприємства «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» (49127 м. Дніпро, вул. Гаванська, 14а, поштова адреса: 49125 м. Дніпро, вул. Березинська, 62, ідентифікаційний код юридичної особи 31929932)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» (юридична адреса: 69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25, ком. 207; поштова адреса: 49022 Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 114, ідентифікаційний код юридичної особи 34604386)

про стягнення 1 768 955 грн. 30 коп.

Без участі представників сторін

УСТАНОВИВ:

27.08.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» 1 613 554 грн. 57 коп. основного боргу, 35 675 грн. 02 коп. 3 % річних, 119 725 грн. 71 коп. інфляційних збитків.

Разом з позовною заявою надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти на банківських рахунках, які належать відповідачу-боржнику ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» в сумі ціни позову - 1 768 955 грн. 30 коп.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.08.2019, заяву про забезпечення позову у справі № 908/2307/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб.

Відповідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадках невжиття заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” вказано, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як передбачає ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що на сьогоднішній день, за нашою інформацією, у відповідача-боржника ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» катастрофічними темпами зростає кредиторська заборгованість, кількість судових справ (призначених до розгляду близько 146) та відкритих виконавчих проваджень (вже 4) і щоденно збільшується. Більшість активів боржника або знаходиться під арештом, або швидкими темпами розпродається. Фінансова стабільність боржника практично зруйнована. В підтвердження цих фактів, в тому числі і фінансовий скоринг підтверджуючий високий фінансовий ризик компанії та незадовільний рівень фінансової стійкості - додаємо «досьє контрагента» ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» з інформаційно-довідкової програми YouControl.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що не накладення арешту на майно та кошти у розмірі ціни позову – 1 768 955 грн. 30 коп., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Український рітейл” може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову; що запропоновані заявником заходи до забезпечення позову не матимуть наслідком порушення його законних прав і інтересів, що є не припустимим.

Крім того, як зазначалося вище, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Однак, заявником не надано доказів на підтвердження реальних обставин, про які зазначає у заяві про забезпечення позову.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання. Саме лише посилання в заяві на те, що невжиття судом заходів забезпечення позову невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних прав) та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду в даній справі, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що вжиття передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У ХВ А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «ЛАСУНКА-МАРКЕТ», м. Дніпро про забезпечення позову у справі № 908/2307/19 відмовити.

Ухвалу надіслати сторонам по справі.

Суддя С.С. Дроздова