Рішення № 83899654, 27.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2019справа №910/7630/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу №910/7630/19

за позовом приватного акціонерного товариства «Агропромсистема» (02094, м. Київ, просп. Гагаріна, буд. 23; ідентифікаційний код 00915122)

до акціонерного товариства «Київенерго» (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34; ідентифікаційний код 00131305) та

комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 15-А; ідентифікаційний код 40538421)

про стягнення 144 632,05 грн. переплати,

без виклику учасників справи.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «Агропромсистема» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- стягнення з акціонерного товариства «Київенерго» (далі - АТ «Київенерго») 72 316,03 грн. переплати за договором від 30.12.1999 №2690041 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), укладеним Товариством і АТ «Київенерго»;

- стягнення з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Підприємство) 72 316,02 грн. переплати за Договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 30.12.1999 акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (після перейменування - АТ «Київенерго») і Товариством укладено Договір, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором;

- в період з 01.01.2018 по 30.04.2018 (включно) позивачем на поточний рахунок відповідача було перераховано 773 421,85 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: від 01.02.2018 №903 на суму 233 714,80 грн.; від 28.02.2018 №940 на суму 279 930,62 грн.; від 22.03.2018 №973 на суму 61 085,45 грн.; від 28.03.2018 №978 на суму 198 690,98 грн.;

- протягом вказаного періоду сторонами були складені відповідні акти про нарахування за відвантажену теплову енергію; згідно з актом приймання-передачі товарної продукції (за січень 2018 року) від 31.01.2018 №1/2018-2690041 теплову енергію спожито на суму 274 288,20 грн.; відповідно до акта приймання-передачі товарної продукції (за лютий 2018 року) від 28.02.2018 №2/2018-2690041 теплову енергію спожито на суму 376 691,15 грн.; згідно з актом приймання-передачі товарної продукції (за березень 2018 року) від 31.03.2018 №3/2018-2690041 теплову енергію спожито на суму 247 133,34 грн.; відповідно до акта приймання-передачі товарної продукції (за квітень 2018 року) від 30.04.2018 №4/2018-2690041 теплову енергію спожито на суму 98 997,91 грн.;

- після проведення АТ «Київенерго» зарахування грошових коштів в рахунок сплати абонентом за постачання теплової енергії за Договором у позивача існує переплата у сумі 144 632,05 грн.

2. Стислий виклад заперечень відповідачів

Підприємство 12.07.2019 подало суду відзив на позовну заяву, в якому вказало, що Підприємство не є правонаступником АТ «Київенерго», яке раніше постачало теплову енергію позивачу; крім того, Підприємство не приймало суми переплат, сплачених АТ «Київенерго».

АТ «Київенерго» 19.07.2019 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило таке: АТ «Київенерго» було набуто кошти як предплата за поставку теплової енергії у гарячій воді за чинним на даний час Договором; позивач не надав доказів, що підстави набуття коштів за Договором відпали, зокрема, доказів розірвання Договору у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням АТ «Київенерго» зобов`язань за Договором.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2019 позовну заяву Товариства залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

24.06.2019 позивач подав суду пояснення, в яких зазначив про те, що позовні вимоги до Підприємства на даний час відсутні та просив стягнути з АТ «Київенерго» 144 632,05 грн. переплати за Договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

24.06.2019 позивач подав заяву від 21.06.2019 №б/н про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив про зменшення позовних вимог до Підприємства та просив стягнути з АТ «Київенерго» 144 632,05 грн. переплати за Договором.

Пунктами 1 і 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд встановив, що фактично така заява є заявою про відмову від позовних вимог щодо Підприємства та збільшенням розміру позовних вимог стосовно АТ «Київенерго».

Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем не надіслано відповідачам заяву від 21.06.2019 №б/н.

Таким чином, вказана заява в частині збільшення розміру позовних вимог до АТ «Київенерго» не приймається судом до розгляду.

Що ж до відмови від позовних вимог до Підприємства, то у відповідності до статті 191 ГПК України суд приймає таку відмову позивача, у зв`язку з чим провадження зі справи щодо позовних вимог до Підприємства підлягає закриттю.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

30.12.1999 Товариством (абонент) і акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (після перейменування - АТ «Київенерго») укладено Договір, за умовами якого:

- предметом Договору є постачання, користування та своєчасна плата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених Договором (пункт 1.1 Договору);

- при виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - Правил), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (пункт 2.1 Договору);

- енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до Договору (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 Договору);

- абонент зобов`язується:

додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені додатком №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 Договору);

виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені у додатку №4 до Договору (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 (пункт 8.1 Договору);

- Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 8.4 Договору).

Додатком №4 до Договору сторонами визначено таке:

- абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно з Законом України «Про заставу», які засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії (пункт 2 додатку №4);

- в разі якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (пункт 3 додатку №4);

- абонентам, що не мають приладів обліку кількості фактично спожитої теплової енергії визначається відповідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді; різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим (пункт 4 додатку №4);

- абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі тепло збуту №2 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки абонент повертає РВТ) (пункт 5 додатку №5).

На виконання умов Договору АТ «Київенерго» було поставлено позивачу продукцію на загальну суму 997 110,6 грн., що підтверджується актами приймання-передачі товарної продукції, а саме: від 31.01.2018 №1/2018-2690041 (за січень 2018 року) на суму 274 288,20 грн.; від 28.02.2018 №2/2018-2690041 (за лютий 2018 року) на суму 376 691,15 грн.; від 31.03.2018 №3/2018-2690041 (за березень 2018 року) на суму 247 133,34 грн.; від 30.04.2018 №4/2018-2690041 (за квітень 2018 року) на суму 98 997,91 грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печаткою АТ «Київенерго».

Згідно з актом звіряння розрахунків за теплову енергію станом на 01.05.2018 у позивача наявна переплата у сумі 144 632,05 грн.

24.04.2018 Київською міською радою прийнято рішення №517/4581 «Про завершення укладеної з ПВТ «Київенерго» Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001» з 30.04.2018.

Таким чином, з 01.05.2018 АТ «Київенерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, з огляду на що у АТ «Київенерго» відсутня можливість в подальшому наданні послуг.

Претензією від 08.04.2019 №08/04-2019 позивач просив АТ «Київенерго» повернути 144 632,05 грн. переплати.

АТ «Київенерго» відповіді на претензію не надіслано; грошові кошти не повернуло.

У зв`язку з тим, що АТ «Київенерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання, позивач просить суд стягнути з переплату на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Частинами першою і другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 зі справи № 5006/18/13/2012 викладено правову позицію, згідно з якою аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; вiдсутнiсть для цього правових пiдстав або якщо такi вiдпали.

Правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов`язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень статті 1212 ЦК України.

ВИСНОВКИ

Отже, оскільки сторонами було укладено Договір, а кошти, які позивач просить стягнути з АТ «Київенерго», отримано останнім як попередня оплата за поставку продукції за Договором, то господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вимоги Товариства про стягнення з АТ «Київенерго» перерахованих відповідно до умов Договору коштів, як безпідставно отриманих в силу статті 1212 ЦК України є необґрунтованою, а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог приватного акціонерного товариства «Агропромсистема» (02094, м. Київ, просп. Гагаріна, буд. 23; ідентифікаційний код 00915122) до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 15-А; ідентифікаційний код 40538421) про стягнення 72 316,02 грн. переплати.

2. Відмовити у задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Агропромсистема» (02094, м. Київ, просп. Гагаріна, буд. 23; ідентифікаційний код 00915122) до акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення 72 316,03 грн. переплати.

3. Судові витрати покласти на приватне акціонерне товариство «Агропромсистема» (02094, м. Київ, просп. Гагаріна, буд. 23; ідентифікаційний код 00915122).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.08.2019.

Суддя О.В. Марченко